"Зараз я б забивав 60 голів за сезон і коштував 80 мільйонів фунтів". Фабріціо Раванеллі – суперзірка, яка підірве УПЛ
"Футбол 24" – про знаменитого нового керманича київського Арсенала. Однієї присутності Раванеллі на тренерській лаві має вистачити для суттєвого зростання відвідуваності матчів УПЛ.
Фабріціо Раванеллі
Йому 49 років і він один із тих, на кому тримався Кальчо найзірковішої епохи у своїй історії.
Фабріціо Раванеллі не мав виняткового таланту Баджо, але, тим не менше, чудово доповнив цього генія, сформувавши з ним та Віаллі нищівний атакувальний тризуб Ювентуса першої половини 90-х. До Турина він переїжджав у статусі форварда, який упродовж кількох сезонів стабільно забивав за Перуджу, Казертану та Реджану. За 4 роки Раванеллі допоміг Юве перемогти у фіналах Ліги чемпіонів та Кубка УЄФА, здобути Скудетто, Кубок і Суперкубок Італії.
Особливо пам'ятним для Фабріціо став сезон 1994/95, коли "Стара Синьйора" оформила золотий дубль, а форвард став одним із найкращих снайперів чемпіонату (15 голів) і забив більше від усіх у Кубку Італії (6). А вже через рік туринці здійняли над головою Кубок чемпіонів, розписавши із Аяксом нічию 1:1 в основний час і перемігши у серії пенальті. Єдиний гол Юве в основний час забив саме Раванеллі.
На піку слави італієць кардинально змінив середовище – переїхав на Туманний Альбіон, прийнявши запрошення Мідлсбро. Дебют – фантастичний! Раванеллі оформив хет-трик у ворота Ліверпуля, а його нова команда розписала бойову нічию із грандом – 3:3. У тому сезоні Фабріціо розродився 17-ма голами, проте це не допомогло Мідлсбро зберегти елітну прописку.
Попри феєричну гру, Раванеллі зарекомендував себе людиною із кепським характером, про що не оминув нагоди згадати у своїй книзі Стів Гібсон, тодішній президент Мідлсбро.
"Коли ми перемагали, він виглядав фантастично, – писав Гібсон. – Коли ж програвали і всім належало зібратися в єдиний кулак, він перетворювався у такого хлопця, з яким не хочеться опинитися в одній траншеї. У таких випадках перше, що доводилося робити, – це кричати на нього, тому що він сам починав огризатися і підвищувати голос".
Сивина у бороду – біс у ребро, як то кажуть. До речі, через специфічний колір волосся за Раванеллі закріпилися прізвиська "Біле перо" і "Сріблястий лис".
Все, що було після Мідлсбро, – це період поступового загасання голеадорської кар'єри Фабріціо. У Марселі він ще забивав доволі часто – команда Роллана Курбіса драматично програла чемпіонські перегони Бордо, поступившись на фініші одним очком. Трансфер у Лаціо озолотив Раванеллі ще одним Скудетто, щоправда, у 16-ти матчах він забив лише 2 м'ячі.
Дербі Каунті, Данді, Перуджа. В останніх трьох командах форвард лише зрідка тішив глядачів маленькими дивами і у 2005-му почепив бутси на ритуальний цвяшок. Нетривалий період потренував юнаків Ювентуса, потім кудись зник. Зник, щоб виринути в Аяччо. У червні 2013-го Раванеллі та корсиканський клуб уклали 2-річний контракт, проте вже у листопаді того ж року італійця відправили у відставку. Результати його підопічних виявилися провальними: після 12 турів Аяччо набрав лише 7 пунктів і посідав передостанню сходинку чемпіонату.
Упродовж багатьох років Фабріціо навіть не мріяв про повернення до тренерського ремесла. Він став зіркою телебачення, заробляючи на амароне і болоньєзе роботою футбольного експерта та коментатора. Там, зокрема, відзначився сміливою фразою, мовляв, Конте – найкращий тренер світу. А ще видав: "Буффон гідний "Золотого м'яча" значно більше, ніж Кріштіану Роналду".
Минулоріч Раванеллі вперше накрила ностальгія за серйозною інтенсивною роботою. Його хотіли бачити у знаменитому шотландському клубі Хартс, проте щось там не зрослося. Фабріціо тим часом скомпрометував себе, приїхавши у Чечню, щоб зіграти за італійських ветеранів у товариському матчі з командою Кадирова. Компанію йому склали такі зірки як Дельвеккіо, Кассетті, Скіллачі… Товарняк розписали по нотах Рамзана: диктатор забив гол і віддав результативну передачу, а його команда перемогла 6:3, виставивши приїжджих легенд на посміховисько.
Попри те, що Раванеллі не забив у Чечні жодного м’яча, це його не спантеличило. Він видав класичний спіч у стилі "а от у наш час…".
"Раніше забивати було важко, зараз – просто, – переконаний Фабріціо. – Час великих захисників минув, у футболі немає Нести, Мальдіні і Стама. У кожному матчі гравець має п'ять-шість моментів. Раніше були один-два, у кращому випадку три шанси за гру".
"Не хочу здатися пафосним, але я забив 34 голи за Ювентус у сезоні-95/96 і 31 гол за Мідлсбро наступного сезону, – продовжував він. – Зараз забивав би 60 голів за сезон і, напевно, коштував 80 мільйонів фунтів. У сучасному футболі краще виглядав би не тільки я, але й Дзола, Кантона із Шерінгемом…"
Тепер цей, без перебільшення, зірковий гравець, але нікому не відомий наставник приїхав тренувати київський Арсенал. І це саме той випадок, коли угода вигідна для обох сторін: Арсенал потрібен Раванеллі так само, як Раванеллі потрібен Арсеналу. Італієць спробує перезапустити власну кар'єру і у випадку успіху піти на підвищення. Натомість столичний проект вже зараз виграв в іміджевому плані. Не маючи власних уболівальників, "каноніри" прагнуть привернути на трибуни якомога більшу кількість глядачів.
"Український футбол зачаровує мене", – видав Раванеллі, який восени 1995-го відвантажив 2 голи у ворота збірної України, а це чверть його доробку у футболці Скуадри Адзурри. Лукавить? Чи, може, справді уявляє собі нашу лігу лише за яскравою обгорткою Шахтаря, Динамо і Андрія Шевченка? Достеменно відомо тільки те, що ми із таким колоритним тренером не помиратимемо від нудьги.
Як ви оціните перспективи Раванеллі в київському Арсеналі? Опитування
