Ювілей прем'єрного розіграшу Ліги чемпіонів: похід Таврії, четверо українців, фейл Штутгарта та скандальний тріумфатор

Передумови

Кубок європейських чемпіонів, який існував до 1992-го, вичерпав себе і потребував переформатування. Передусім це стосувалося відсутності зростання фінансових показників та потреби вигідніше продавати продукт. Новий турнір отримав свою айдентику, а певною мірою агресивний маркетинг додав Лізі чемпіонів впізнаваності.

Творці нового турніру руйнували консерватизм, зацікавили сучаснішим форматом та завоювали серця нових вболівальників. Прем'єрний сезон став лише демо-версією Ліги чемпіонів, яку ми, наприклад, побачили наприкінці 90-х, та кардинально не відрізнявся від свого попередника. Проте крок назустріч новій епосі в історії європейського футболу було зроблено.

Наше життя важко уявити без Ліги чемпіонів. Матчі цього турніру змушують нас забути про щоденні клопоти та поринути у світ футболу. Насолоджуйся грою найкращої якості разом із Żubrówka.

Żubrówka – для тих, хто хоче справжнього! Дізнатись більше про Żubrówka та коктейлі тут.

Формат

Боротьбу за трофей розпочали 36 команд. Турнір стартував у серпні 1992-го, коли відбулися матчі Попереднього раунду, який сформували чотири пари (серед них була і українська Таврія). До чотирьох переможців стартового етапу додалися 28 учасників, що разом утворили стадію 1/16 фіналу. Відбірковий раунд змагання завершувався 1/8 фіналу, після чого розпочинався груповий етап.

Як і у прародичі ЛЧ, Кубку європейських чемпіонів, на фінальній стадії турніру було сформовано лише дві групи. Тільки починаючи з сезону 1994/1995 кількість груп збільшили до чотирьох. Особливість прем'єрного розіграшу полягала у тому, що одразу за груповим етапом слідував фінал, куди виходили переможці двох квартетів. Наступного року запровадили півфінальні стадії.

Цифри і факти

Усього у першій Лізі чемпіонів було зіграно 82 матчі і забито 215 голів. Найкращим бомбардиром став легендарний Ромаріо, на той час форвард ПСВ. Бразилець забив 7 голів, три з яких на груповому етапі. Це при тому, що нідерландська команда у фінальній стадії відзначилася всього 4 м’ячами.

Ромаріо в матчі ПСВ та Мілана / фото ПСВ

Найбільше матчів провели два футболісти Марселя: Абеді Пеле та Дідьє Дешам. До того ж вони без замін подолали шлях з 1/16 фіналу до вирішального поєдинку проти Мілана, який приніс "олімпійцям" трофей. До речі, італійці в 11 матчах ЛЧ-1992/1993 пропустили лише двічі. На груповому етапі від Ромаріо та у фіналі від Базіля Болі.

Уже на стадії 1/16 фіналу жереб звів чемпіонів Німеччини та Англії (зараз вони здаються нам незвичними), однак дуель Штутгарта і Лідса запам'яталася форс-мажором. У першому поєдинку німці перемогли 3:0, а Лідс майже здійснив камбек у грі-відповіді – 4:1. Та все ж за правилом виїзного гола у наступний етап проходили шваби.

Фрагмент третього матчу між Лідсом та Штутгартом / фото PA

Утім на 83-й хвилині виїзної гри тренерський штаб Крістофа Даума припустився механічної помилки і замість креативного Гаудіно випустив на заміну 27-річного сербського центрального захисника Йово Сіманіча (рахунок німців влаштовував, а пропускати вже не можна було). На той момент на полі у складі Штутгарта перебувало троє легіонерів (швейцарець Кнуп, серб Дубаїч та ісландець Сверіссон), що становило верхню межу ліміту на іноземних гравців. У підсумку німцям зарахували технічну поразку 0:3 – це вирівняло результати. Усе мав вирішити додатковий матч, у якому Лідс переміг 2:1. Не зайвим буде зауважити, що ті 7 хвилин для Сіманіча виявилися єдиними не лише в ЛЧ, а за головну команду Штутгарта загалом.

Українці

Перший чемпіон України Таврія подолав Попередній раунд (0:0 та 2:1 в дуелі з ірландським Шелбурном), проте припинив боротьбу на стадії 1/16 фіналу. Сімферопольська команда двічі без натяку на шанси програла міцному на той час швейцарському Сьону – 1:4 та 1:3.

Михайличенко (крайній праворуч) перед матчем ЛЧ у складі Рейнджерс / фото retrofootballanalysis.com

У фінальній стадії ЛЧ на полі з'явилися троє українців. Четвертий – Олег Кузнецов потрапив у заявку на матч Рейнджерс проти Марселя, втім на поле так і не вийшов. Натомість його партнер Олексій Михайличенко відіграв за шотландців усі 90 хвилин у трьох стартових поєдинках групового етапу. Рейнджерс був дуже близьким до виходу у фінал, утім в останньому турі сенсаційно не зміг обіграти московський ЦСКА (0:0).

У складі російської команди зіграли ще два представники України: Сергій Мамчур та Юрій Дудник. Перший відіграв у чотирьох матчах ЛЧ, а наприкінці 1997-го загинув за нез'ясованих обставин. Вихованцю Дніпра було лише 25. Що стосується Дудника, то у 1992-му він дебютував за збірну України, а у 1993-му провів два поєдинки за ЦСКА у Лізі чемпіонів.

Фінал

Переможцем групи А став французький Марсель. Команда Раймона Гуталса залишила позаду Рейнджерс, Брюгге та ЦСКА. У групі В тріумфував Мілан, який випередив Гетеборг, Порту та ПСВ. У фіналі французи мінімально перемогли хлопців Фабіо Капелло. Єдиний гол наприкінці першого тайму забив оборонець Марселя Базіль Болі.

Гол Базіля Болі

Та вже незабаром у Франції вибухнув скандал під назвою "Affaire VA/OM" ("Справа Валансьєн / Марсель"). Його суть зводилася до того, що новоспечений король Європи вдався до махінацій. Серед фігурантів справи опинився і одіозний президент клубу Бернар Тапі, який нібито ініціював підкуп трьох футболістів Валансьєна, з яким за тиждень до фіналу ЛЧ у чемпіонаті Франції зустрічався Марсель. У підсумку "олімпійців" позбавили статусу чемпіона Франції, проте титул у ЛЧ все ж залишили. Однак сумнівна тінь на імені прем'єрного переможця Ліги чемпіонів залишилася.