Україна 2015/16. Сезон в режимі очікування
Судячи з останніх рішень наших футбольних функціонерів, сезон 2015/2016 пройде в Україні в тимчасовому, перехідному форматі й залишить основні запитання на наступне літо.
Засідання виконкому ФФУ
По формату: коли консерватизм – не так погано
Зазвичай виконком ФФУ лише затверджує рішення організацій, які проводять чемпіонат. І цього разу фактично було так само – підтверджено курс, обраний Прем’єр-лігою днем раніше. Цього разу – це двоколовий формат при 14 учасниках. Сам по собі він не дає ні радикальних реформ, ні відкату до колишньої формули проведення. Залишаться ті самі проблеми – незаповненість календаря, можливо – зниження інтриги в кубку через 2-матчевий формат. Зате не буде різкого падіння кількості учасників, що при всіх нинішніх проблемах професіонального футболу означало б фактично «футбольне безробіття».
Тим часом у нижчих лігах вимальовується наступна ситуація – 16 команд у першій лізі (точно два кола) і 14 у другій (за умови проходження атестації «Вересом», а от за яким форматом – це вже сьогодні вирішать на конференції ПФЛ). Тобто по факту ми не тільки не втрачаємо кількісний склад чемпіонату України, а ще й трішечки наростимо, може, нашу багатостраждальну другу лігу. І це правильно, тому що 40 команд-учасниць в сезоні 2014/2015 – це й без того найменший показник в історії.
Менша кількість клубів – це гарантоване зменшення робочих місць. А при всіх кризових явищах у нас продовжує працювати ДЮФЛУ, турніри U-21 та U-19 УПЛ. Себто, футбольні кадри випускаються, ДЮСШ та академії відправляють у доросле життя випускників. Але при цьому нових команд нема, старі зникають. Створюються всі умови для безробіття. Куди податися юним футболістам – у Азербайджан (і його збірну – як той же Кривоцюк)? У Молдову? В Ісландію?
Тобто, шкодуючи, що серйозної дискусії та реформаторських рішень не відбулося, ми відзначаємо, що у підсумку 14 команд в УПЛ – це ще не найгірший варіант. І добре, що вийшло не так, як минулого року, коли через тяганину довкола формату й календаря еліти вийшов розгардіяш із кубком та нижчими лігами, які до останньої ліги чекали визначеності від найвищих за рангом.
Отож, наступний сезон пройде в режимі очікування – і на тому спасибі, головне, щоб і розпочався вчасно, і закінчився.
По арбітражу: чи будуть ще якісь «гаджети»?
У комітеті арбітрів нічого непрогнозованого не сталося – Лучано Лучі, права рука Колліни, просто офіційно, де-юре, очолив його. А де-факто він керував важливими процесами вже давно, тому його не можна назвати новопризначенцем і вже ж тим більше людиною новою.
Цікаво, що рішення стосовно пролонгації контракту з його «патроном» приймалося одноголосно. Виконком довірив П’єрлуїджі Колліні ще чотири роки на чолі арбітражу. І ось це «одноголосно» – великий аргумент для прихильників італійця. На всі інсинуації вони зможуть відповідати винятковим вотумом довіри. А особистий авторитет одного із керманичів європейського арбітражу й без того був безмежним для наших широт.
Цікаво просто – яких ще новинок чекати від італійців? «Маски-шоу» з передсезонними медоглядами арбітрів ми вже бачили – виглядають круто, немов космонавти у скафандрах. «Гаджети» ми вже перепробували, а на супер-сучасні системи фіксації голів або введення відео-повторів не сподіваємося – і через консервативність наших широт, і через страшну фінансову кризу. Тож буде щось новеньке, чи ні?
«Він не з чуток знає про сьогоднішні проблеми і можливості для подальшого розвитку українського арбітражу. Упевнений, що це прекрасна можливість для якісного оновлення складу Комітету арбітрів та прийняття подальших і, можливо, доленосних рішень», – резюмував Андрій Павелко стосовно призначення Лучі. Закцентуємо увагу на цих самих «доленосних рішеннях» – недарма ж вжив це словосполучення президент ФФУ…
По клубах-поверненцях: Рівне – так! Херсон – так?
Стосовно «Вереса» бентежить лише одне – той самий спортивний принцип з обов’язковою кількарічною участю в аматорських турнірах. Раз члени виконкому прийняли це колегіальне управлінське рішення – значить, взяли на себе всю вагу відповідальності. А загалом же хотілося б, нарешті, нормального, природного оновлення всіх ліг. Щоб якщо зайняла команда останнє місце в другій лізі – так вилітала. Щоб якщо захотів якийсь клуб у професіонали – то аби заявився спершу на аматорський чемпіонат, довів через нього право на підвищення в класі й уже з медалями переходив у другу лігу. Ах, мрії, мрії…
Точно такою ж мрією виглядає й відновлення «Вереса». Слухайте, як же це все красиво звучить! «Сосіос», як у «Барси». Винятково місцеві члени клубу – та це ж «Атлетик»! Ідея прозорого спільного керування клубом усіма його членами. Селекційний збір, який повинен дати шанси усім місцевим талантам. Та казка ж!.. Лишається побажати одного – щоб задумане збулося, а не лишилося лише на сторінках інтернет-видань.
А роботи багато, і часу на неї – обмаль. Ми вже промовчимо про стадіон, а просто нагадаємо, що до старту нового сезону близько місяця, а на контракті у команди – жодного гравця. Та й до 20 тисяч членів, при яких нібито погодиться на пост головного тренера Лужний, лишилося всього-нічого – трішки більше 18-ти…
Але вірити в красиві історії хочеться – це сама суть футболу. Аж прямо захотілося зібрати «команду мрії» із діючих рівненських футболістів. Гоменюк, Голодюк, Сергійчук – ось так потихеньку можна й «підпрем’єрліговий» «Верес» зібрати…
А вже яку «Таврію» можна зібрати при бажанні й належному фінансуванні – пальчики оближеш! Тільки де розмістити це щастя? Нам кажуть – у Херсоні. А як же місцевий друголіговий «Кристал», у якого своя немаленька історія? Чому б не обрати місто, де немає свого професіонального клубу? Хоча, чому це я… Треба почути самих херсонців. Може, вони «Таврію» приймуть з розпростертими обіймами?
По «догах» і «конторах»: вдаримо законопроектами по протидії корупції і договірними матчами, а також іншим формам порушень етики та чесної гри в українському футболі
Річ потрібна й актуальна, чого ж там. Питань нема. Але, здається, проблема якщо не відпала б, то зменшилася точно, якби дали паралельно бій клубам-«боржникам», які багато місяців годують гравців обіцянками, але при цьому лишаються й на наступний сезон. Чого доброго, і «сірих» матчів стало б менше, і «іскорок» в очах футболістів – більше…
Читав порядок денний та рішення виконкому Артур Валерко
