Так більше не грають: гротескний камбек з 0:3 в Лізі чемпіонів, який "витягнув" сенсаційний нападник з Нової Зеландії
Камбек – це завжди красиво, гучно та незабутньо. А особливо, коли він трапляється у турнірі найсильніших команд Європи, коли надії на перемогу взагалі немає.
Вінтон Руффер – герой Вердера
Фінал імені Ліверпуля у Стамбулі, погром Барселоною ПСЖ, розгром каталонців на Енфілді – ліга чемпіонів може похизуватися великою кількістю неймовірних камбеків. У цьому турнірі битва завжди триває до фінального свистка, і горе тому, хто посміє опустити руки та збавити оберти.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про історію ще одного фантастичного "повернення у гру", яке точно заслуговує на місце серед найкращих моментів Ліги чемпіонів.
Нещадна погода та герой з Нової Зеландії
8 грудня 1993 року бременський Вердер приймав бельгійський Андерлехт у рамках групового етапу. Термобілизна тоді ще не набула популярності, тож футболісти готувалися грати у шортах та футболках на довгий рукав. Такий собі захист, коли із Везера в бік Остердайха дме крижаний вітер, а погода сира та туманна.
Було дуже холодно, газон – вкрай в'язким, і здавалося, що через холод навіть світло прожекторів не таке яскраве. Втім, умови для всіх рівні, і, як виявляється, творити великі речі можна навіть тоді, коли не дуже хочеться виходити на вулицю, – пригадує Олівер Рек, тодішній воротар бременців.
Попри шалений холод трибуни були майже повними. Усі сподівалися, що запеклий бій на полі трішки "зарядить" загальну атмосферу. Але спочатку все складалося надто катастрофічно – Вердер настільки гостинно прийняв Андерлехт, що вже на 18-й хвилині "горів" 0:2, а на 33-й так взагалі пропустив третій. Вболівальники були не менш шокованими, як футболісти, і половин натовпу обурено (дехто навіть зі сльозами) покинула трибуни, не збираючись терпіти окрім лютого холоду таке знущання.
Будь на стороні переможців вже сьогодні! HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Ми думали, що люди пішли за пивом. Але коли почався другий тайм, половина трибун залишилася порожньою. Розпач? Ні, нам передалася впевненість Отто Рехагеля. У перерві він спокійно сказав переодягнути футболки та збільшити темп. І це при 0:3! У повітрі неначе витав дух сенсації, і ми вірили, що зможемо пропустити його через себе, – пригадали футболісти.
І дійсно, бременці пішли за сенсацією, причому аж на 66-й хвилині. Вінтон Руфер, нападник із Нової Зеландії, якому вдалося пробитися в Європу, запалив іскру перемоги. 6 хвилин – і Братсет відновлює інтригу. Коли на 81-й хвилині Хобш відновив статус-кво, трибуни Везера знову були повними. Вболівальники не вірили своїм очам, і натовп, який ще зовсім недавно понуро покидав стадіон, тепер ревів від захвату.
Бельгійці розгубилися від такого розвитку подій і просто не знали, куди бігти. За кілька хвилин Андерлехт наробив стільки помилок, скільки не зробив за весь попередній сезон. 83-я хвилина – Боде забиває і робить рахунок 4:3. Коментатори, вболівальники і глядачі перед екранами не вірять, що подібне взагалі можливе, ще й у Лізі чемпіонів.
Наприкінці матчу той таки Руфер оформив дубль та поставив ефектну крапку у матчі. 5:3 після провалу в першому таймі – неймовірна подія, яка заслуговує на окрему сторінку в історії Ліги чемпіонів, з якої лунають досі радісні гуляння, влаштовані вболівальниками Вердера у ресторанах Бремена того холодного зимового вечора.
