Салах міг покинути збірну через Кадирова – отримав мільйон голосів на виборах, змінив Ліверпуль і всю Британію назавжди
"Футбол 24" розповідає про політичний та культурний вплив Мохамеда Салаха на Єгипет, Англію і футбольний світ загалом.
Мохамед Салах / Скріншот
Легендарний Мо Салах покинув Ліверпуль після дев'яти фантастичних років на Енфілді. За цей час він не лише зачаровував фанатів футболу, але й інколи встигав потрапляти у політичні та навіть релігійні скандали.
Мало хто знає, але "Єгипетський Король" має ще й статус почесного громадянина Чечні. Але не починайте кидатися гнилими помідорами – ця історія не змусить вас розчаруватися в Мохамеді, як сталося нещодавно з Франческо Тотті.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
У 2018 році після прикрої поразки Ліверпуля у київському фіналі Ліги чемпіонів проти мадридського Реала (1:3) Мо Салах переживав найстрашніший момент у своїй кар'єрі. Брудний прийом Серхіо Рамоса не просто поховав надії банди Клоппа, але й змусив тремтіти весь Єгипет. Ця збірна вперше за багато років вийшла на Мундіаль, потрапила у групу з Уругваєм, Росією та Саудівською Аравією, але головна зірка країни міг не зіграти там. Травма плеча виявилася серйознішою й у підсумку Мо ще майже пів року грав із пов'язкою на плечі.
На ЧС-2018 Салах таки виступив і навіть забив два голи (Росії з пенальті (1:3) і Саудівській Аравії (1:2), але вони вже нічого не вирішували. Найгірше ж відбувалося за кулісами.
Чемпіонат світу в країні-агресорі за чотири роки після анексії Криму – це головна ганьба ФІФА у XXI столітті, але футболісти не мали куди подітися після такого рішення чиновників, тому не бойкотували турнір. Через це Мундіаль перетворився зі свята футболу на рекламу для кремлівського режиму. У такій же ситуації опинився і Салах. Тільки на його лихо Федерація футболу Єгипту ще й вирішила базуватися в Чечні.
Путінський ставленик Рамзан Кадиров влаштував з розташування збірної Єгипту справжнісінький прохідний двір. "Дон" вирішив скористатися приїздом Салаха до РФ і всіляко відволікав команду, особливо перед матчем проти збірної Росії, щоб підопічні Черчесова мали більше шансів вийти з групи.
Мохамед перед самісіньким турніром отримав звання "почесного громадянина Чечні". Однак, на фото і відео футболіст явно не був радий цьому. Рідкісні посмішки мали вигляд прихованого роздратування. Пізніше стало відомо, що того дня Салаха розбудили вранці й за примхою Кадирова відвезли на стадіон. Там вони вирішили попіаритися завдяки гравцю, який тоді стрімко набирав популярність. Після цієї історії Мохамед розлютився на Федерацію футболу Єгипту і навіть розглядав можливість завершити кар'єру у збірній через неприємний інцидент з одіозним Кадировим. Невихід із групи своєї збірної він частково пов'язував саме з постійними візитами чеченського ставленика Путіна і його посіпак.
Салах майже ніколи не висловлювався на політичну тематику, але все змінилося після подій в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. Зараз Ламіну Ямалю дісталося за демонстрацію прапора Палестини на чемпіонському параді Барселони. Салах же набагато раніше закликав футбольну громадськість допомогти припинити конфлікт на Близькому Сході, через який страждали й мирні жителі.
"Чи можете ви сказати, як він помер, де, чому і за що?" – спитав Салах, коли УЄФА повідомив про смерть Сулеймана аль-Обейда, якого називали "Палестинським Пеле".
Відповіді від УЄФА не було. Дехто з персональних уболівальників єгиптянина впевнений, що саме через цю політичну позицію Салах так низько оцінювався у номінації на "Золотий м'яч", не потрапивши навіть у трійку номінантів після фантастичних виступів у 2025 році.
Того ж року спалахнув ще один скандал, коли BBC скасував показ інтерв'ю Гарі Лінекера з Салахом через згадку там подій у Газі. Лінекер у підсумку навіть позбувся роботи через звинувачення в антисемітизмі.
Були в Мохамеда і релігійні скандали. Під час однієї з церемоній нагородження у сезоні 2012/13 тоді ще гравець Базеля отримав поцілунок від ведучої після вручення призу найкращому гравцю Швейцарії. Через це його розкритикувала навіть власна матір, адже за ісламом чоловік не має права торкатись чужих жінок. Далі він був вже набагато обережнішим з представницями прекрасної статі.
"Прилітало" Салаху й через святкування Різдва. Мо не хотів, щоб його діти, Макка та Каян, почувалися чужими у Великій Британії, тому він щороку в грудні разом із дружиною, Магі, прикрашали ялинку і робили фото з дітьми. У Єгипті це сприймали не дуже привітно: правовірний мусульманин святкує католицьке Різдво – це був нонсенс для найбільш затятих прихильників ісламу.
Але з часом процес переріс у сімейну традицію. Всім стало очевидно, що Салах не проявляв зневагу до власної віри, а навпаки – показував повагу до країни, яка фактично стала його другою батьківщиною, де зростали його діти й де він побудував видатну кар'єру.
Саме через зразкову поведінку Салаха в усій Англії суттєво знизився рівень ксенофобії стосовно представників арабського етносу та мусульман у цілому – на 16% з моменту переїзду Мохамеда до Мерсисайду.
Легендарний тренер Ліверпуля Юрген Клопп завжди давав додатковий час перед тренуваннями для Салаха та Мане, щоб ті встигли помолитися. Ну а святкування Мо ще з першого сезону на Енфілді стали культовими: яким би прекрасним не був гол, яким би розгромним не був рахунок, він не забував здійснити суджуд – коротку молитву з поклоном і дотиком лоба до землі. Навіть у своїй прощальній грі проти Брентфорда (1:1), перед тим, як покинути поле, Мо торкнувся газону Енфілда. Востаннє.
Також був у житті Салаха понад мільйон голосів на виборах президента Єгипту. У 2018 році Мохамед настільки сильно вражав грою на футбольному полі, що багато людей написали його ім'я на бюлетенях. Їх, звісно ж, було визнано зіпсованими, але якби Салах після футбольної кар'єри вирішив стати політиком – він, мабуть, з легкістю виграв би вибори на своїй батьківщині, пішовши стопами легендарного Джорджа Веа, який зробив це в Ліберії.
Насправді Мохамед Салах вже давно перетворився з просто чудового футболіста на справжній культурний феномен. Він встановлював не лише стандарти на футбольному полі, тренуваннях, у соцмережах і роздягальні, але й у культурному просторі.
Найбільший ступінь величі повністю починають цінувати лише тоді, коли втрачають. І Ліверпулю дуже бракуватиме Мо Салаха: не лише на правому фланзі атаки, але й в роздягальні. Це футболіст, який змушував вірити: якщо навіть хлопчику з бідного єгипетського села вдалося підкорити АПЛ, то і кожен може спробувати. Це людина, яка змушувала забути всі расові та релігійні упередження не надто привітну до чужинців британську публіку. Це талант, котрий наблизився до легендарного статусу Стівена Джеррарда, народившись за тисячі кілометрів від Ліверпуля.
Салах умів допомагати команді, навіть сидячи на трибунах через травму, просто одягнувши футболку з написом "Ніколи не здавайся". У підсумку Ліверпуль оформив неймовірний камбек проти Барселони та вийшов у фінал Ліги чемпіонів, футболка Мохамеда стала абсолютним бестселером по всьому місту, а сам Салах потім забив переможний гол Тоттенхему, який приніс Ліверпулю шостий титул ЛЧ. Ну а решта – вже історія...
