Полісся програло Олімпії у дебютному матчі в єврокубках, пропустивши два голи
Полісся в рамках першого матчу 2-го кваліфікаційного раунду Ліги конференцій зазнало поразки від словенської Олімпії (0:2). Звіт читайте на "Футбол 24".

Олімпія – Полісся – 2:0 / фото ФК Полісся
Матч у Любляні став історичним для Полісся. Житомиряни дебютували в єврокубках, а Імад Ашур дебютував у якості їхнього тренера в офіційних матчах. Крім того, коуч дебютував на дорослому рівні – до цього він працював лише з молодіжками.
Клуб провів вражаючу літню трансферну кампанію. У старті вийшли аж чотири новачки – правий захисник Майсурадзе, центрбек Сарапій, вінгер Гуцуляк і голкіпер Волинець (три екс-гравці СК Дніпро-1). Можливо, в основі з'явився б і четвертий екс-дніпрянин (Бабенко), однак той відбував дискваліфікацію. Як і Кушніренко, який цементував опорну зону в попередньому сезоні.
Перший тайм – ні про що
Букмекери вважали Олімпію фаворитом першої зустрічі, однак по складу та історії виступів у єврокубках так не здавалося. Перший тайм показав, що словенці дійсно не такі вже й страшні – команда створила всього один момент, та й той зі стандарту. Флоруч цілив під попечку прямим ударом, але Волинець парирував кулаками.
В плані командного руху Полісся й Олімпія виглядали рівно. Динамічно, з явним бажанням грати на м'ячі, але без особливого просування в ударні зони. Житомирянам явно бракувало голкіпера, сильного в роботі ногами – Волинець під вимоги Імада Ашура не дуже підходить. Зате доволі непогано команда рухалась без м'яча, почасти вмикаючи пресинг.
Загалом, було дуже багато поперечних передач, а от моментів "вовки" не створили. Загалом, перші 45 хвилин являли собою марну втрату часу для нейтрального глядача. Можливо, для дебюту в єврокубках, та ще й у гостях, та ще й першому матчі сезону це не так і погано.
Динаміка Полісся < реалізація Олімпії
Старт другого тайму від Полісся виглядав перспективно. Підопічні Імада Ашура демонстрували високу інтенсивність, агресивно пресингували й проводили швидкі атаки. На 51-й хвилині такий футбол дозволив створити щось схоже на момент – Назаренко прийняв передачу перед штрафним і завдав щільного пострілу. Точно в руки голкіперу.
Але все одно гра була дещо хаотичною, з частими втратими м'яча та перехідними фазами. Також впадало у вічі, що обидві команди серйозно працювали над стандартами. На 53-й хвилині Олімпія могла забити після кутового, але у Коджіча замість удару головою вийшла скидка на дальню стійку, де нікого не було.
А от на 56-й хвилині Коїч таки організував гол. Діно підхопив м'яч між лініями після чергового падіння й відчайдушної спроби обох колективів виграти підбирання. Зробивши кілька кроків поперек поля, форвард викотив передачу в район правого кута штрафного – а там Флоруч переклав під ліву та зарядив у дальній нижній. 1:0...
Невдовзі Коїч покинув поле, а замість нього вийшов Мотіка. На 68-й хвилині цей хід міг спрацювати – Неманья відкрився на лівому краю штрафного й звідти пробив низом. Волинець врятував житомирян! Нічого цікавішого Олімпія у цьому матчі більше не створювала.
Загалом, словенці не продемонстрували якоїсь серйозної переваги над Поліссям. За великим рахунком, підопічні Віктора Санчеса в основний час створили всього два моменти з гри – один реалізували. Щось зламати у грі Імада Ашура чи знайти системне джерело загострень Олімпії не вдалося.
Тим більш прикрим став пропущений у компенсований час гол. Господарі провели швидку контратаку, завершивши її прострілом з правого флангу. Ніхто його не перехопив, і Пінту (який замінив Флоруца) спокійно пробив метрів з 15-ти – точно в дальній кут. 2:0.
Полісся сире, але зрозуміле
Прикро тільки, що у Любляні наша команда так і не відповіла на гол словенців. Житомиряни навіть не створили небезпечних моментів. При цьому команда страждала від значної кількості необов'язкових втрат, а відкривань між лініями бракувало.
Але був і позитив. По-перше, підопічні Імада Ашура зуміли перехопити ініціативу. В останні 15 хвилин вони прямо таки домінували на перших двох третинах поля – не вистачало тільки загострень у фінальній стадії.
По-друге, команда тримала високу інтенсивність до кінця, що відповідає тренерському баченню нового керманича. По-третє, простежувалась хороша структура в білд-апі й спроби використовувати побільше зон. Поки що це не спрацювало, але ми хоча б розуміємо, в що хоче грати Полісся.
У реаліях українського футболу це вже норм. Подивимось, як буде далі. Можливо, вже у матчі-відповіді ми побачимо інше Полісся. Шанси на камбек ще залишаються.

