- Останнім часом багатьом сподобався Нойєр у рекламі і не лише... Надмірна популярність не набридає Вам?

- Ні. Я сприймаю це з добрим серцем. Мені подобається брати участь у позафутбольному житті: знятись у рекламному ролику чи озвучити героя з мультфільму "Університет монстрів". Все ж мене слід найперше сприймати як воротаря.

- Культові фігури за природою не завжди досконалі. Наскільки помилки допомагають Вам, як, наприклад, у матчі з гладбахською "Борусією"?

- Повірте мені, я залюбки відмовився б від помилок. Однак помилятися властиво людині, хоч і помилки дратують. Якби не було таких помилок, то я б не став класним воротарем.

- Що Ви маєте на увазі?

- Моїй грі властивий ризик. Саме через це іноді й пропускаю гол, де я виглядаю, як дурень. Але ж завдяки ризику я рятую команду в інших ситуаціях.

- Статистика свідчить, що у матчах проти ґладбахської"Борусії" Ви допустилися вже четвертої прикрої помилки. Невже "лошаки" - суперник, якого боїтеся?

- Нісентіниці. Кожен по-своєму розуміє, що таке "ляп". Є й такі пропущені голи, за які ніхто нічого не скаже. Однак і такі голи дратують мене, адже я знаю, що міг їх уникнути. З іншого боку, є пропущені голи, що багато їх вважає наслідками ляпів, проте у них я вбачаю мало своєї провини. Щоб у цьому всьому розібратись, слід добре розумітись на мистецтві гри воротаря.

- Напевне уже у самій долі воротаря закладено, що йому під час матчу суджено бути на видноті два-три рази...

- Ви маєте на увазі шикарні сейви, які люблять прокручувати на телебаченні. Однак моє завдання у грі всебічне: організовувати гру з тилу, брати активну участь у грі і прогнозувати ситуації на полі.

- Але ж гра здебільшого відбувається на віддалі 70 метрів від Вас...

- Зовсім ні. Як для воротаря я доволі часто беру активну участь у грі. Так вже влаштував гру Пеп Ґвардіола, де наголос робиться на володінні м'ячем. Я також долучаюсь до цього завдання.

- Після мундіалю у Бразилії Вас вважають прототипом нового амплуа воротаря-ліберо...

- Для цього я взагалі не змінював свій стиль у Бразилії. У такому стилі я граю вже давно. Проте на чемпіонаті світу все відбувається під пильним наглядом, тому стали говорити, що я начебто винайшов новий стиль гри для воротарів. Насправді, це не так.

- У матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу проти збірної Алжиру Ви, здається, більше часу проводили за межами карного майданчика, ніж у його межах. Не думали, що такі підкати можуть завершитися промахом і голом суперника?

- Це мій професійний ризик, ступінь якого я цілком усвідомлюю.

- Але ж одна помилка могла призвести до вилучення...

- До такого ризику я вдаюся не заради себе, щоб виглядити в очах всіх супергероєм, а задля вигоди команди. Точно знаю: Якби у матчі з алжирцями я не робив би цих виходів, то ми вибули б з турніру.

- Воротар - єдиний гравець команди, який не має права на помилку. Таке враження, що воротар - окрема структурна одиниця...

- Ні. Можливо так було раніше. Тепер грають не з 10 польовими гравцями та воротарем, а з одинадцятьма гравцями, один з яких біля своїх воріт має право грати руками. Роль воротаря настільки змінилася, що я граю радше на позиції останнього захисника.

- Чи потрібно воротареві бути перфекціоністом?

- Безсумнівно.

- У житті Ви також прагнете досконалості?

- Іноді дозволяю собі халатність. Перфекціоністом я є у ролі воротаря, де мені кортить вирішувати кожну ситуацію досконало на тренуванні чи під час матчу. Проте мені паралельно, чи подушки на дивані вдома завжди лежать акуратно.

- Чи вдається Вам убивати у собі воротаря?

- Звісно, що так, адже інакше можна і збожеволіти. Іноді слід бути просто людиною і перемикатися на інші аспекти життя. Кожен футболіст повинен вміти знаходити баланс між роботою та буденним життям.

- Тобто ввечері Ви не проливаєте сльози на подушку після грубої помилки у грі?

- Ні. Проте слід бути відвертим із собою. Не слід себе обманювати, та шукати винуватця деінде. Я реально оцінюю ситуацію і виважено роблю висновки. Я ж повинен знайти причину помилки і не допускатися її у майбутньому.

- Хіба не набридає постійно займатися помилками?

- Бувають ігри, від яких я отримую величезне задоволення. Доволі часто таких ігор не зауважують уболівальники, а іноді партнери чи тренер. Лише тренеру воротарів відомо, наскільки правильно я вчинив у тому чи іншому епізоді.

- Тобто?

- Робити неймовірні сейви часто виявляється не найскладнішим завданням. Натомість важливо тримати м'яч у грі, розпочинати атаки та домінувати у своєму карному майданчику.

- У якій грі Ви зіграли найкраще?

- Це був нульовий матч (0:0) з "Фрайбурґом" у 2012 році. Незважаючи на рахунок, ця гра була майже ідеальною для мене. Хоча навряд чи хтось це і зауважив.

- Не прикро, що ніхто по-справжньому не розуміється на мистецтві воротаря?

- Ні. Мені однаково. Я знаю правила цієї кухні: Якщо воротар парирує пенальті, то він - герой, якщо йому не вдається справитися з відносно легким ударом, то він - ідіот. З цим я змирився. Такий футбол.

- Як довго були щасливі після перемоги на мундіалі?

- Я досі щасливий. Пораділи, відпочили і знову почалися будні. Хоч я й чемпіон світу, проте не завжди усвідомлюю це. Я й надалі голодний та спраглий перемог.

- Все ж чемпіонами світу більше цікавляться. Зокрема видання "Bunte" виділило для Вас цілу сторінку після Вашої розлуки з коханою...

- На щастя, я не часто ходжу до перукарні, щоб читати таку пресу. Зрозуміло, що мною після перемоги у Бразилії стали цікавитися навіть ті, що далекі від футболу.

- Статус чемпіона світу змінив Вас?

- Ні.

- А близьких людей?

- У цілому також ні. У моємі житті мало що змінилося, ніж я собі уявляв. Я продовжую жити нормальним життям і не хизуюсь статусом чемпіона.

- Чи можна Вас спокусити великими грошима, скажімо з Англії?

- Завжди на першому місці у мене був спортивний фактор. "Баварія" за цим показником мене цілком влаштовує.

- Тобто переходу в інший клуб сподіватися не варто?

- Було б дуже добре не доводити справу до переходу. З "Баварією" я кожного року потрапляю у Лігу чемпіонів та вряди-годи ще й чемпіоном Німеччини стаю. Ми працюємо, як коні, хоч дехто вважає інакше.

- Що плануєте робити після завершення кар'єри?

- Тоді якраз розпочнеться справжнє життя. Під лежачий камінь вода не тече. Мені потрібно зайнятись чимось таким, щоб приносило задоволення, яке я отримую тепер від гри.

- Бос "Баварії" Карл-Хайнц Румменіґе вважає, що Вам під силу стати його наступником...

- Цікава думка. Це питання зараз, звісно, - не на порядку денному. Мені найперше, напевне, треба якусь освіту у цій галузі здобути.

- Покваптеся, бо Філіп Лам вже марить керівною посадою у "Баварії"...

- Філіп на декілька років старший за мене. Можливо мені варто розпочати як секретар Лама...

Інтерв'ю видання "Welt" переклав та адаптував Андрій Холявка

Нойєр: У житті дозволяю собі халатність, зате на полі я - перфекціоніст