Історія Олівера Гласнера: давній знайомий України, який поборов недугу і встановлює рекорди з Айнтрахтом

Життєвий шлях наставника франкфуртців сповнений драматизму та подвигів. "Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про випробування Олівера Гласнера та його здатність боротися з ними.

"Я пам'ятав, що у нас була гра, але не знав, як вона закінчилася"

Останній день липня 2011-го назавжди змінив життя Олівера Гласнера. Його Рід приїхав на виїзний матч 3-го туру австрійської Бундесліги проти віденського Рапіду. Як зазвичай, Гласнер вивів Рід на поле із капітанською пов’язкою. Не дивно, адже у команді він був найдосвідченішим – менше, ніж за місяць Олівер відзначив 37-й день народження.

На 25-й хвилині зустрічі на стадіоні "Герхард Ханаппі" Гласнер зійшовся у верховій боротьбі з Маріо Зонляйтнером. Болісний удар в голову, важке приземлення, кров. Капітан гостей під оплески трибун залишив поле, однак від госпіталізації відмовився. Попереду на Рід чекав важливий єврокубковий поєдинок з Брондбю. І пропускати його Гласнер не планував.

У складі делегації Ріда він вирушив у Данію і навіть провів там тренування. Більше того, навмисно попросив партнера (Міхаеля Ангершміда, який, до речі, нині є першим асистентом Гласнера) виконати кілька серій навісних подач. Олівер вирішив додатково навантажити голову – дискомфорт не минав. Згодом капітан повернувся у готельний номер, прийняв душ і відчув шалений головний біль. На щастя, поруч перебував воротар та сусід по кімнаті Томас Гебауер, який негайно викликав лікаря.

Відтоді я майже нічого не пам’ятаю. У мене слабкі спогади про лікарню у Копенгагені. Пригадую, як ненадовго зателефонував дружині і сказав їй, що мене переведуть у спеціальну клініку. На цьому все, я більше нічого не пам'ятаю, – розповідав згодом Гласнер.

Вердикт лікарів виявився невтішним – субдуральна гематома, крововилив у мозок, термінова операція і ніякого футболу.

Я не мав уявлення, що сталося. Я прокинувся в реанімації, навколо було безліч трубок. Я подзвонив у дзвінок, а потім запитав чи зможу полетіти додому з командою. Я пам'ятав, що у нас була гра, але не знав, з яким рахунком вона закінчилася. Медсестра сказала мені зберігати спокій. Тоді я дістав свій телефон, який лежав на тумбочці. Я взяв його і – ніби робив селфі – я перемкнув камеру і подивився, що трапилося. І тільки тоді побачив, що мені розрізали голову. Я подумав: "О, це дуже погано".

Через кілька років після цього Олівер жартував – удари головою врятували йому життя. Якби тоді у Копенгагені він не взявся приймати на голову флангові подачі, можливо, проблеми з мозком проявилися б у більш неочікуваний момент. Наприклад, уві сні, коли чоловікові не встигли б надати своєчасну допомогу. У його ж випадку додаткові навантаження спровокували приховану проблему.

"Треба вміти покладатися один на одного"

516 – саме стільки матчів провів Олівер Гласнер у футболці скромної австрійської команди з містечка Рід-ім-Іннкрайс, де мешкає трохи більше 12 тисяч осіб. Гласнер пройшов з Рідом усі можливі випробування – від виступів у нижчому дивізіоні до двох перемог в Кубку Австрії.

Не дивно, що саме у Ріді розпочалася його велика самостійна тренерська кар'єра. До цього був лише невеличкий досвід роботи другим тренером у Ред Буллі та статус виконувача обов’язків головного тренера у Ліферингу.

І все ж помітний стрибок саме як тренер Олівер Гласнер здійснив у ЛАСКу. Цей клуб з Лінца був особливим для молодого фахівця ще й тому, що у сезоні 2003/2004 він вперше і востаннє покинув Рід і вирушив якраз у ЛАСК. Виступи у другому дивізіоні підсумувалися скромними трьома матчами і поверненням у рідну команду.

Зате у статусі тренера в Лінці Гласнер провів фантастичну роботу. Новий наставник вивів ЛАСК з другої Бундесліги у єврокубки і перетворив ЛАСК на одного з грандів австрійського футболу. Отримання пропозиції від більш іменитого клубу стало питанням часу.

У квітні 2019-го цей час настав. Гласнера запросив Вольфсбург і тренер знову перевершив очікування. Другий сезон перебування у "лігві вовків" Олівер відзначив високим четвертим місцем (і третім результатом в історії за кількістю набраних очок). Зрештою, якщо ближче познайомитися з філософією Гласнера, то дивуватися не доводиться – людина з таким життєвим кредо та ставленням до речей інакше не вміє.

Кілька років тому в одному з інтерв’ю Олівер розповідав про своє дитинство:

Я зростав без батька, тому отримував багато свободи. Для того, щоб заробити гроші, мамі доводилося працювати увесь день. Відтоді я засвоїв важливий урок – треба вміти покладатися один на одного. Якщо ми зараз домовимося про зустріч через чотири тижні о 17:00, наприклад, у Ванкувері – тоді я буду там за чотири тижні о 17:00. Мені не доведеться нагадувати про це. Коли у вас є така довіра в колективі, ви проходите через усі труднощі на полі, тому що знаєте: інший хлопець мене не підведе.

Успішне повернення Айнтрахта

Протягом останнього часу жереб доволі часто зводив команди Олівера Гласнера з нашими клубами. У 2019-му тренер дебютував на груповому етапі єврокубку поєдинком з Олександрією (3:1). У матчі-відповіді, що відбувся на "Арені Львів", Вольфсбург теж переміг (1:0) і вийшов далі.

В 1/8 фіналу того ж розіграшу Ліги Європи Вольфсбург знову екзаменував українську команду. Проте цього разу Шахтар з Луїшем Каштру двічі обіграв "вовків" (2:1 та 3:0). Через пандемію відстань між першим та другим матчами складала майже 5 місяців, а Гласнер навіть приїжджав в Україну і з трибун "Оболонь-Арени" стежив за протистоянням Колоса та Шахтаря, вивчаючи свого суперника.

Новий єврокубковий сезон тоді розпочався вже через місяць і на самому його старті Вольфсбургу довелося знайомитися зі ще однією українською командою. Дуель із чернігівською Десною завершилася на користь німців 2:0.

Наступна згадка про Олівера Гласнера в контексті України датована березнем минулого року і пов’язана з трагічними подіями. Футболісти та тренери Бундесліги записали звернення, у якому підтримали нашу країну у війні з Росією. Серед спікерів був і Гласнер.

Це відео він записував у новому статусі. У травні 2021-го Олівер очолив Айнтрахт. Невдовзі клуб з Франкфурта повернувся у Лігу чемпіонів – і вперше за 62 роки зіграв у найсильнішому клубному турнірі Європи. Поразка у першому турі не знітила Айнтрахт – хлопці Гласнера прорвалися в 1/8 фіналу, де зіграють з Наполі (21 лютого та 15 березня). Так, плей-оф ЛЧ для Айнтрахта також перший та історичний.

***

У житті Олівера Гласнера існує незвична мотивація, якою він поділився з пресою. У телефоні тренера зберігається фото з копенгагенської лікарні, де він вперше побачив свою розрізану голову.

"Якщо я незадоволений собою, якщо я помічаю, що впадаю в негатив чи відчуваю сильну роздратованість… Спогад про це дуже швидко повертає мене до тями. Коли думаєш про такі речі, стає соромно через те, що мені потрібне таке нагадування, і що смирення та вдячність за багато речей не виникають природно. Насправді ми повинні щоденно помічати, як добре складається наше життя", – сказав Гласнер.