Грузія – Україна: анонс матчу Ліги націй
Збірна України в рамках 5-го туру Ліги націй УЄФА 2024/25 зіграє з Грузією. Анонс і прогноз букмекерів читайте на "Футбол 24"
Грузія – Україна: анонс матчу Ліги націй / фото: УАФ
Протягом останніх років традиційно дружний діалог українців з грузинами зламався. Їхній уряд не приєднався до санкцій проти РФ, зате став копіювати російські закони й налагоджувати відносини з країною-терористкою. Ок, їхня справа – але на виборах 53% голосів отримала партія, яка протиставляла руїни в Україні своїм відбудованим стадіонам, ніби-то війна була нашим вибором. Мовляв, "ви хочете як в Україні?"
До речі, в цій партії одну з головних ролей відіграє Каха Каладзе. Екс-динамівець обіймає посаду мера Тбілісі. Йому норм.
Ви тут бордам обурювалися, а грузинська влада там цілий ролик запиляла з тим, що русня в нас наробила і як пиздато буде в Грузії, якщо вибрати росію pic.twitter.com/W2d49uvRUp
— Євген Сакал (@EugeneSakal) September 26, 2024
Але це політика. Наш народ голосував і за більших дикунів, однак у футболі грузини теж поводяться дивно. Після поразки від України їхні фани масово звинувачували "синьо-жовтих" у підкупі арбітрів, а Мудрика назвали "українським грузином". Ніби-то на пострадянськму просторі тільки картвелі вміють грати у технічний і швидкий футбол, на відміну від дубових хохлів. Футболісти ж списали всі проблеми на поганий газон.
До слова, FAVBET дав прогноз на матч 5-го туру Ліги націй між Грузією та Україною. Коефіцієнт на перемогу "синьо-жовтих" – 2,70. На тріумф Сакартвело фахівці дають 2,76.
Ось така корона виросла у 53% наших братів після Євро-2024 та двох перемог у Лізі націй. Хоча одна із них була здобута завдяки випадковому голу з 25 метрів. Бездарна поразка від албанців у попередньому турі не збила пихи – у Батумі очікують повернення славетних літніх перфомансів Хвічі і Ко. Дуже не хотілось би, щоб наша збірна стала прикрасою на шабаші Грузинської мрії.
Турнірна ситуація
Поєдинок в Аджарії важливий не тільки через скандали й політику. Обидві збірні претендують на підйом в елітний дивізіон Ліги націй. Україні буде непросто зачепитись за першу позицію, адже підопічні Сергія Реброва тримаються на дні квартету з 3-очковим відставанням від лідера (Чехії). Грузини ж з албанцями випереджають "синьо-жовтих" на два бали.
Про розклади в боротьбі за другу позицію можна писати дуже довго, що не вписується у формат анонсу. Важливими є тільки декілька фактів:
1. Дві перемоги в листопаді гарантують Україні стикові матчі за будь-яких результатів конкурентів, і є дуже маленький шанс на лідерство.
2. Дві поразки означатимуть виліт в дивізіон С.
3. Трьох набраних у листопаді очок не вистачить для виходу в дивізіон А, зате може вистачити для вильоту нижче.
4. Ми можемо зіграти внічию сьогодні, однак тоді треба дивитись на паралельний результат Албанії, молитись за невдачу грузин в Чехії та бити албанців у Тирані.
Кадрова ситуація збірних
До нашої збірної повернулися ключовий лівий фулбек та його перша "запаска" (Миколенко та Зінченко), однак травмувався один із основних правих. Замість Тимчика довикликали Сича – він став першим гравцем Руха в національній збірній Україні, але був основним у молодіжках та має досвід легіонера.
Детальніше про чесноти й вразливості Олексія ми поговорили у відеоанонсі на ютуб-каналі "Футбол 24".
В опорній зоні знову доступний Бражко, який не зміг взяти участь у жовтневих матчах (хоча й перебував у заявці). У Володимира намітився серйозний конкурент в обличчі Калюжного – втім, шансів зіграти в старті у динамівця більше. Сергій Ребров давно награє його в ролі основного. До того ж Бражко швидший, мобільніший і небезпечніший на чужій третині.
Циганков не встиг відновитись, а Ярмоленка не викликали до збірної. Таким чином, на позиції правого півзахисника конкуруватимуть Зубков і Гуцуляк. Олександр набрав шалену форму, забив Чорноморцю та Янг Бойз, став роздавати круті передачі й сильно додав у якості відкривань.
Гуцуляк теж не збавляє обертів. У нього є аж два козирі. По-перше, вінгер Полісся краще грає у зонах завершення, завжди добігаючи на дальню стійку й регулярно забиваючи звідти. Якщо згадати переможний гол у ворота Боснії навесні, то Олексій теж вчасно прибіг на замикання й міг відзначитись.
По-друге, Гуцуляк останні два матчі збірної України починав у старті. От тільки з Грузією він розчинився, віддавши 5 точних пасів з 11-ти за 83 хвилини.
Обидва кандидати пасивні в обороні. Теоретично замість них може вийти й Назаренко, який має досвід правого вінгера, однак Олександр занадто схожий на Мудрика в своїх мінусах. Виставити двох таких "крайків" проти суперника, який живе від простору, занадто ризиковано.
Буяльський травмувався, Бондаренка проігнорували, а от поява Ярмолюка у заявці дуже цікава. Єгор здатний закрити проблемну зону правого інсайда. Всі наші центрхави тяжіють до лівого краю, а Маліновський з Піхальонком перебувають у лазареті.
Що найбільш важливо, представник Брентфорда звик відкриватись і обігруватись на чужій третині. Судаков із Шапаренком схильні працювати з глибини, тож Ярмолюк міг би забалансувати збірну України. Втім, навряд чи тренерський штаб випустить 21-річного дебютанта в основі.
Зрештою, варто відзначити довіру до Довбика та Яремчука, в той час як Сікан залишився у резервному списку. Повз фінальну заявку на матч пролетів і динамівець Ванат, тож очікуємо Пічічі в старті. Альтернативи Трубіну на воротах теж де-факто немає – Лунін пропускає матч за сімейними обставинами.
У збірної Грузії немає жодних проблем у порівнянні з минулим місяцем. Ситуація навіть покращилась – у жовтні низка футболістів ледве встигла відновитись від травм (зокрема, це стосується Кварацхелії). Нині ж у кавказьких зірок все в порядку.
Як перемогти Грузію і чим вона небезпечна?
Команда Віллі Саньйоля дуже схожа на Україну. У неї теж є зіркові футболісти в атаці, однак ключове значення відіграє центральний трикутник. Кітеішвілі – опорник з агресивними вмиканнями на чужу третину, Кочорашвілі – такий собі грузинський Судаков, а Чакветадзе своїми грамотними відкриваннями створює лінії передач. Усі володіють класним дальнім ударом.
Часто їм на допомогу спускається Хвіча, який значно частіше прив'язаний до центральних вертикалей – на флангах він з'являється ситуативно. Вся трійка може зіграти вище, адже центрбеки теж підіймаються та здатні віддати хорошу передачу (особливо якісно пасує Гвелесіані).
Комбінації цієї банди дозволяють зламувати опорну зону суперників. Декілька разів грузини провернули це і в матчі проти України. Мінімум дві атаки крізь центр завершились небезпечними ситуаціями біля наших воріт.
Грузія старається коротко грати під високим пресингом, що теж споріднює кавказців із Україною, однак дуже часто картвелі заганяють у глухий кут. Втім, Сергій Ребров не використовує високий тиск, а лише дає інтенсивність у середньому блоці – тож тут грузини застраховані.
Ключовою проблемою Сакартвело є робота на чужій третині. Албанці ще у вересні розкусили тактику Віллі Саньйоля, віддавши їй м'яч – при 60% володіння Грузія створила десь півтора моменти. Точно така ж тактика принесла успіх збірній Україні, а потім перемогла й Албанія.
Хвіча й Мікаутадзе здатні створити різницю в окремих епізодах, але глобально Грузія задихається без простору в атаці. При цьому в обороні простір контролюється слабко – центрхавам Сакартвело бракує концентрації та злагодженості у взаємодії з обороною. Розривів у лініях кавказців вистачає, чим користувались і Албанія, і Україна.
Що по грі України?
Сергій Ребров у Познані відмовився від коротких стартових розіграшів, віддав м'яч супернику й запускав вперед Мудрика. Але чи було це адаптацією під Сакартвело? Можливо, це був лише експеримент, адже за кілька днів збірна повернулась до класичної тактики?
Чи, можливо, на ігровий малюнок у Познані вплинув поганий газон? Та і кадрова ситуація місяць тому була важкою – випала ледь не половина лідерів. Всі ці питання не дають спрогнозувати тактику на матч у Батумі.
Не факт, що сьогодні "синьо-жовті" знову діятимуть прагматично. Тим паче, що спрощена модель гри виявилась не такою вже й ефективною, дозволивши створити всього 2,5 моменти (десь стільки ж організували й грузини). От тільки в класичній моделі збірна створює не набагато більше – ми теж губимось на чужій третині, маємо проблеми в зонах завершення та зловживаємо ватокатом.
Хоча на окремих відрізках матчів проти Чехії наші козаки демонстрували переконливий футбол. Основною проблемою збірної України здається не стільки ігрова модель, стільки відсутність систематичності. У команди є і топові паси від Матвієнка, і шикарні рейди Забарного, і вмілі відкривання Коноплі, і ефектні комбінації в центрі, і Мудрик, і Довбик – але все це ми бачимо тільки час від часу.
Головою ж проблемою України залишається оборона на стандартах. Про неї ми детально говорили у відеоогляді матчу-відповіді з чехами. Якщо ж коротко – пропущений після кутового гол Черва став наочною демонстрацією вразливостей у цьому компоненті. За рік наша захисна модель не змінилась взагалі ніяк, що неабияк лякає.
Словом, збірні дуже схожі – і на цьому тримається інтрига. Спрогнозувати результат непросто, але за прізвищами українці дещо сильніші. Індивідуальна майстерність у цьому матчі матиме величезне значення (доведено Мудриком у Познані), тож можна сподіватись на перемогу.
Орієнтовні склади на матч Грузія – Україна
Грузія: Мамардашвілі – Какабадзе, Гоглічідзе, Двалі, Кашія, Лочошвілі – Кочорашвілі, Кітеішвілі, Чакветадзе – Мікаутадзе, Кварацхелія
Україна: Трубін – Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Бражко – Зубков, Шапаренко, Судаков, Мудрик – Довбик
