"Гіо, ми тебе любимо": грузин, який запалював у Сіті до ери шейхів і удостоївся унікального листа від фанів

Влітку 1973-го у сім'ї тбіліського інженера Робінзона та вчительки Хатуни народився хлопчик, якого назвали Георгієм. Він змалечку демонстрував спортивні задатки. Тато згадував, як ще немовлям Гіо швидко повзав по кімнаті, а невдовзі сильно копав м'яч. Дивувало тільки те, що малий був шульгою – першим у родині. В одному з інтерв'ю Робінзон Кінкладзе згадував:

Коли синові виповнилося 4 роки, я посадив його на шию і вирушив на стадіон, де наше Динамо приймало Інтер у матчі Кубку УЄФА. Пацан так реагував на небезпечні моменти, що сидячи у мене на плечах, мало не задушив мене. Я знову здивувався: треба ж, які сильні ноги у цього малюка.

У 16 років Кінкладзе дебютував на професійному рівні у складі Мретебі. Яскрава гра молодого таланта привернула увагу провідного клубу країни. За ініціативою Реваза Дзодзуашвілі Динамо організувало гучний, як для Грузії, трансфер і за мільйон рублів придбало Кінкладзе. А далі цілком очікуваний прогрес – виклик у національну збірну, здобуття статусу чемпіона Грузії та найкращого футболіста країни.

Бренд Прем'єр-Ліги творили великі постаті. Їхній шлях – це приклад для наслідування та можливість пригадати минуле. Насолоджуйся класикою разом із BetWinner!

BetWinner – живи футболом і відчувай справжні емоції. Реєструйся на сайті та перемагай разом з улюбленими командами.

Щотижневі бонуси на Betwinner Casino!

Про неповторного грузина заговорили скаути багатьох європейських команд. Прискорив від'їзд Георгія за кордон і неприємний фактор – у Грузії розпочалася війна. На початку 1994-го Кінкладзе орендував Саарбрюкен, представник другої Бундесліги. У Німеччині Гіо повноцінно не розкрився, утім отримав корисний досвід. У той час на керівництво тбіліського Динамо вийшли представники мадридського Атлетіко.

Під час тренувань у Мадриді на молодого грузина звернули увагу представники аргентинського Бока Хуніорс і незабаром він переїхав у Буенос-Айрес.

В Атлетіко не склалося. Агент каже: "У мене залишилися зв'язки у Бока Хуніорс. Поїдеш?" А для мене Марадона – кумир дитинства. Касети із записом його ігор переглядав сотні разів. Тому, не встигнувши дослухати, випалив: "Я готовий!" За Боку зіграв у двох товариських матчах, все було чудово, але з Марадоною ми не поспілкувалися. Він тренувався окремо, мав зайву вагу. Він приїжджав із доньками, пив каву, хвилин п'ятнадцять відпрацьовував удари по воротах та їхав, – розповідав Кінкладзе.

Третьою закордонною спробою для Георгія виявився Манчестер Сіті. 15 липня 1995-го грузин підписав контракт з новим клубом. Тодішній тренер "містян" Алан Болл запевнив, що цей хлопець скоро стане відомим на всю Британію. Хоча спершу для Георгія усе складалося не дуже добре: його нова команда демонструвала слабкі результати, він не знав мови і на самоті мешкав у готелі. У Манчестер навіть довелося приїхати матері Гіо.

Той сезон завершився вильотом Сіті з АПЛ. Чи не єдиною світлою плямою для команди виявився красень-гол Кінкладзе у ворота Саутгемптона. Фантастичне соло довго прикрашало різноманітні хіт-паради.

А ще грузина визнали найкращим гравцем сезону у складі "містян". Взагалі Кінкладзе вирізнявся своєю грою, отримував чудову пресу і став місцевим улюбленцем.

"Він з іншої планети. Для Кінкладзе стіна з опонентів не важлива. Він все одно їх обходить на одному диханні", – писав один з оглядачів. Інший – називав Гіо "футболістом з лицем хлопчика з церковного хору". Ще один порівнював Георгія з Бестом, Кантоною та Гіггзом.

На жаль, результати Сіті не покращувалися, а на Кікладзе все ще претендували заможні клуби. У певний момент грузином зацікавилася Барселона – начебто Йохан Кройф був готовий викласти за нього 7 мільйонів фунтів. Однак на "Камп Ноу" Гіо так і не переїхав. Одна з причин, чому грузин залишився у Манчестер Сіті – особливий жест вболівальників, які написали улюбленцю лист з проханням залишитися у команді.

Лист я зберіг. Він англійською, написаний від руки. Фанати хотіли перекласти його на грузинську. Але не знайшли в Манчестері нікого, хто знав би мову. Під ним багато підписів. Англійські вболівальники – це щось фантастичне! Якщо тебе визнали та полюбили, то назавжди. Я пограв у різних клубах, але тбіліське Динамо та Сіті у моєму серці посідають особливе місце, – розповідав Кінкладзе.

Сам лист був наповнений щирістю та теплом: "Ми не протрималися б у цьому сезоні без тебе. Ти дав нам сили боротися, і це не буде перебільшенням сказати, що ти найкращий і один з найпопулярніших гравців за останні тридцять років. Гіо, ми тебе любимо, ти потрібен нам, і ти багато значиш для нас. Будь ласка, грай ще один сезон у нашій команді, і якщо у наступному році ми не покращимо своє становище (тобі все ще буде 24), ти зможеш залишити нас з нашим благословенням".

Георгій Кінкладзе / фото Манчестер Сіті

Зрештою, життя у Манчестері дарувало Георгію не лише позитивні емоції. У жовтні 1997-го він ледве не загинув. "Був дощ. А я їхав швидко, дуже швидко. Аварія була божевільною. За секунду все життя пролетіло перед очима. Мене закрутило і я врізався в опору мосту", – згадував Кінкладзе.

Футболіст їхав з другом на своєму кабріолеті, обидва були не пристебнуті. На диво ніхто не загинув, а Гіо пропустив лише кілька матчів. Згодом Сіті очолив Джо Ройл, який не дуже прихильно ставився до свого лідера. "Популярність Кінкладзе йшла на шкоду команді і з цієї ситуації замість позитиву виходив суцільний негатив", – писав Ройл у своїй автобіографії.

Георгій Кінкладзе / фото Манчестер Сіті

У травні 1998-го Кінкладзе востаннє одягнув футболку Манчестер Сіті. Справи у команди йшли жахливо – "містяни" вилетіли у третій дивізіон, а грузин залишив Манчестер. Вболівальники дотримали слова і не чинили перешкод улюбленцю. До того ж грузина переслідували травми, а клуб потребував грошей. Аякс запропонував 5 мільйонів євро – прекрасна сума, щоб потиснути руки.

Однак за межами рідного Манчестера кар'єра у Георгія не склалася. В Амстердамі він мало грав і поїхав за ігровою практикою у Дербі. Вивіска "Король повернувся в Англію" виявилася занадто гучною, однак Кінкладзе хоча б отримав місце в основі. Але травми завадили йому проявити себе. "Гіо – наче кит, якого викинуло на берег", – писала преса. Періоди на Кіпрі та у Росії – лише закріпили це твердження. Невдовзі Кінкладзе ухвалив логічне рішення попрощатися з футболом.