Феномен Шевченко хет-триком врятував один із найкращих матчів за всю історію – через кілька днів епічно покарав росіян
Лаціо ще відносно недавно був справді величною командою як за іменами, так і за результатами. Андрій Шевченко тільки починав у Кальчо, але вже вписав своє ім'я в історію.
Андрій Шевченко в матчі Лаціо – Мілан (4:4)
Це був матч, який багатьох новоявлених фанатів Серії А ще більше утвердив у бажанні дивитися цю лігу з великим інтересом. Таких вже давно не випускають в Італії. З різким зменшенням бюджетів стався відплив найкращих футболістів. Та ці золоті часи Кальчо досі не відпускають серця справжніх тіфозі! Тим паче, що королем гри в цій італійській драмі був українець Андрій Шевченко. Матч Лаціо – Мілан (4:4) увійшов завдяки його внеску до золотої колекції світового футболу. Згадуємо, як і з ким це було.
У серпні 1999 року за кілька місяців до свого 23-річчя форвард Динамо таки змінив клуб. Мілан вітав футболіста, який вже в жовтні почав на повну володарювати в Італії – блискавична адаптація. Цілих 65 тисяч заполонили Стадіо Олімпіко. Не дивно, адже майбутній чемпіон зібрав суперсклад під орудою Свена-Горана Ерікссона. Хуан Себастьян Верон, Сініша Міхайловіч, Алессандро Неста, Сержіо Консейсау, Дієго Сімеоне, Марсело Салас, Ален Бокшіч, Джузеппе Фаваллі, Паоло Негро. Хлопці, які згодом стали успішними тренерами, вийшли на заміну: Сімоне Індзагі та Роберто Манчіні.
А Мілан хіба дуже гірший був? Алессандро Костакурта, Паоло Мальдіні, Джордж Веа, Роберто Айяла, Сержінью, Федеріко Джунті, Массімо Абб'яті, Деметріо Альбертіні, Массімо Амброзіні. В одних цих іменах і прізвищах вже лилася поезія, яку доводив до ладу Андрій Шевченко – творець, який з легкістю перетворював свої дива на футбольному полі в епос. У Динамо того сезону за його відсутності з подвійною силою віддувався Сергій Ребров – 5 місце серед найкращих бомбардирів Ліги чемпіонів: 8 голів, на 1 менше, ніж у Сімоне Індзагі. На першому груповому етапі дві прикрі мінімальні поразки саме від Лаціо, але Байєр вдалося пройти. На другому команда Лобановського пропустила у чвертьфінал Реал Мадрид лише за додатковими показниками – кияни мали кращу різницю, але взяли тільки 1 бал в особистих зустрічах.
Римляни зупинилися в тій ЛЧ лише на феноменальній вдома Валенсії з "Блохою" Лопесом, Мендьєтою, Херардом Лопесом і компанією. Та в чемпіонаті виглядали королями. Навіть Мілану Дзаккероні важко було дорівнятися. Коли лаціалі відкрили рахунок (Верон скористався подвійною хибою оборони – йому багато не треба), довелося оговтуватися доволі довго. "Відьмочка", як називають аргентинського хавбека, дивом не оформив ще один шедевр дальнім ударом – поперечина прийняла все на себе.
Стіночка Сімеоне з Консейсау не пройшла, миттєвий відбір перетворився у пас на метрів 25, де стрімкий Шева зачепився, на швидкості знищивши Несту, який починав у кращій позиції. Маркеджані першу спробу нашої блискавки потягнув, але це дало поштовх до ще динамічніших атак. Мальдіні отримує пас ліворуч, відразу ж кидає по флангу на Шевченка, а той нов-лук пасом віддає ще далі за спини під прохід Сержінью. Ну викапаний Роналдінью цей наш Андрій! Далі вже справа техніки. Веа пробиває повз кіпера, але в голову Міхайловіча, який вже лежить у воротарському і не може висунути апеляцію, щоб йому не записали цей автогол.
Той безжальний хорват, який позбавив нас надії на ЧС-1998 своїм голом на НСК Олімпійському в матчі-відповіді плей-офф відбору, відкривається під вертикальну передачу Саласа. Тут знову лише воротарська майстерність рятує. Міхайловіч ледь не осоромив Абб'яті голом з кутового, але Сімеоне не дає воротарю вибити. Дієго відразу показує, що це все геніальна ліва нога Сініші. Салас повторює Шеву – дивиться в один бік, віддає в інший. Бокшіч знову виривається за спинами. Відсунутий до лінії штрафного, тому краще покотити зовсім вільному Консейсау. Подача португальця, а маленький Салас вистрибує у кращих традиціях Реброва – в ударі головою стільки сили, ніби це добряча гармата в ногах.
Ті ж 173 сантиметри чилійця, що в майбутнього наставника збірної України. Той же стиль, який залишає в дурнях значно вищих центрбеків. Підкажіть, ну де ж вони закопують у штрафному ті пружинки, на яких так вистрибують ідеально! Думали, все вже? За 2 хвилини до паузи Гулі обробляє кострубато, але завдяки ще невдалішій позиції ніг захисника проходить вперед. Шевченко робить перший ривок, у надії відчути потилицею пас партнера. Той не дає, українець на якусь мить розводить руками, та ось же була відкрита позиція. Але з гри не вимикається, істерику не вмикає. Заблокована спроба пасу обриває короткий другий ривок. Нестримний Гулі таки прокидає у штрафний з третього разу.
Там Шевченко, як вміє тільки він, дає можливість пролетіти на уявних санчатах спершу захиснику, а потім і воротарю. Ціль відкрита, гол неминучий. Молодий екс-динамівець ричить на своїх, заводить партнерів у чужому лігві. Якою мовою, неясно. Навряд чи міг так швидко вивчити італійську. Але це не біда. Старшому на 5 років Альбертіні дістається така гримаса, ніби це не заслужений дядько, а той самий мем "синку, мені не до сміху", коли він уже головний тренер збірної. Небачена зухвалість. Відсутня сором'язливість. Ні краплини радості на обличчі, тільки емоції хлопця, який повністю занурений у процес й дуже прагне відігратися. Рівень експресії, який синхронізувався з італійцями й топ-легіонерами.
Друга половина стартує з того, що Верон знову робить все, що заманеться. Аргентинського художника ніхто неспроможний зупинити, але тепер удар Саласа витягує Абб'яті, а Консейсау хибить. Що за розрізна передача від Амброзіні у відповідь. Веа залишається лише обвести Маркеджані та дочекатися викинутої коси воротаря, яка подарує пенальті. Шевченко бере розбіг від самого початку дуги перед штрафним. Попри те, що воротар Лаціо обома ногами вискочив з лінії, йому це анітрохи не допомогло. Прийом Шевченка у штрафному – це щось з чимось. М'який і хитрий, ніби фінт, який миттю відіграє останню перешкоду, бо воротар вже кидається хіба для краси. Гольовий пас Веа, який пройшов повз ноги свого Альбертіні та кількох чужих. Це хет-трик.
Абб'яті після чергового кутового Міхайловіча та удару джокера Манчіні витягує зі стрічки – задовго до всіх цих ваших буффонів. Але Верон створює четвертий голасо. Тепер праворуч у штрафному, легкий мазок генія, Салас таке мистецтво шанує і кладе в рамочку. "Грандіссіма партіта!" – італійські коментатори не приховують екстазу. Шева на прийомі п'ятою виводить Веа на простір. Джордж з незручного становища обертається і повертає Андрію, який виринає перед ним нізвідки – ще секунду тому був під надійним супроводом захисника. Українець егоїстично пробиває повз, Леонардо розчаровано розводить руками. Шевченко розуміє, що накоїв, і визнає неправоту.
Верон збирає друзів на свій бенефіс. Ці обманні рухи, шаманські танці тіла. В якийсь момент "відьмочка" прощається з трьома міланцями, віддаючи проникний пас на зовсім вільного Манчіні. Де оборона, де надійність, ну 8 людей у "червоно-чорному" поруч – невже всі дійсно під впливом магії аргентинського чаклуна? Добре, що хоч на Абб'яті не діє. Верон ще й здалеку зарядив гармату – воротар на місці. А Лаціо ж тисне! Міхайловіч закручує з кутового, Салас на дальній замикає, яким чином Абб'яті це тягне взагалі?! Останній хід від Сініші, спроба піймати Крістіана сухим листом, але ці 4:4 на табло вже було не зрушити.
Спроба Дзаккероні засушити, випустивши на 86 хвилині замість Шевченка Гаттузо, ледь не обернулася повним провалом. Лаціо того сезону таки взяв Скудетто, яке не зовсім справедливо втратив у 1998/99, на 1 бал поступившись Мілану. Шева зробив свій перший хет-трик на Апеннінах. Впорався за 25 хвилин, не рахуючи виходу на перерву. Лаціо став другою найулюбленішою командою українського бомбардира – 13 голів за 18 матчів. Лише Інтеру забивав більше, але там 15 м'ячів за 22 поєдинки, а різницю зробили дербі в ЛЧ. Причому особливо наш голеадор феєрив у Римі, де наколотив "орлам" 7 голів з 9 влучань у рамках Серії А.
Італійські ЗМІ переповідали, що тоді Олімпіко аплодував Шевченку. Справді професійний і амбітний не на словах, а в роботі, українець не мусив просити оцих всіх: "Дайте мені час". Забити у своєму дебютному матчі за Мілан. В один з перших місяців у все ще доволі закритій та стриманій топ-лізі з найкращими захисниками зробити таке з останнім переможцем Кубка володарів кубків... Там команда Ерікссона, до слова, здолала Мальорку Ектора Купера, який через рік помститься золотому Лаціо у плей-офф ЛЧ, але знову програє єврокубковий фінал.
Верон на позиції вільного художника забив 3 голи за 5 турів у новому клубі, дозволивши забути відхід Вієрі. Однак все шоу належало "Київському соловейку", як його називав легендарний коментатор Мілана Карло Пеллегатті. Шева гарно взаємодіяв з Веа, але для легендарного ліберійця, який передав Андрію естафету золотих м'ячів, це був один з останніх таких спектаклів перед трансфером у Челсі. Зірці збірної України вдалося у свій перший сезон взяти Капоканоньєре – з українською нормою якості у 24 голи випередив Батістуту (23) та Креспо (22). Згодом сам повторить цей показник і свій тріумф, а Довбик зробить те саме, але в Ла Лізі.
La Gazzetta dello Sport наступного ранку рясніла епітетами Шеві та компанії: "Величні!" Мілан починав свій новий шлях до вершин, що торували залишки домінантної ери Фабіо Капелло (Мальдіні, Альбертіні, Костакурта), натхненні свіжим вливанням грандіозних талантів, які стали опорою Анчелотті в середині 2000-х (Шевченко, Гаттузо, Сержінью та Абб'яті). Той Мілан довго народжував трофеї, аж до Ліги чемпіонів 2003, коли Ерікссон вже був у збірній Англії, а Лаціо – на межі банкрутства після років безрозсудних витрат і влізання в борги. Ціна, яку варто було заплатити, аби побачити цю велич.
Вболівальники "россонері" скандували: "Він не бразилець, але який гол забиває! Залиште Феномена Роналдо там, Шева тут!" У рік сторіччя заснування Мілана клуб витратив 41 мільярд тоді ще стареньких італійських лір. Рідкісний діамант з України не підвів. "Київський Бембі. Король Сходу. Його величність Андрій Шевченко". Він став остаточно визнаний всією Італією. А ще приємніше, як використав цей імпульс. Через кілька днів після того матчу, а саме 9 жовтня, Шевченко змусить всю Росію плакати через той самий гол з немислимої дистанції у ворота Філімонова. Культовий удар у відборі Євро-2000 визначить долю групи, в якій Україна пройде далі, а її сусід залишиться ні з чим.
Індіанець, який забивав Динамо двічі: куди подівся та як поживає Марсело Салас?
