Бланко: Я дуже переживаю за Україну і за Харків. ВІДЕО
Аргентинський хавбек "Металіста" Себастьян Бланко розповів про історію свого кар'єрного сходження, про враження від українського футболу і України загалом.
Себа Бланко
Всі інсайди про зірок збірної України.
- Ходять чутки про те, що ти йдеш цього літа з "Металіста". Прокоментуй, будь ласка, це правда?
- Можу сказати, що ті події, які відбуваються в Україні, не могли не відбитися і на нас. Але ми - футболісти - зараз знаходимося в команді, боремося і б'ємося за честь "Металіста". В даний момент, наші думки тільки про футбол. Як буде надалі, я не хотів би загадувати, оскільки, ви всі прекрасно знаєте, що ситуація змінюється дуже швидко. І щось гарантувати я б не хотів.
- Тобі подобається Україна і Харків?
- Так, я тут уже три роки і я всім задоволений. Мені тут комфортно. Моя сім'я, коли приїжджала мене відвідати, теж була задоволена містом і людьми, які живуть тут. Звичайно, ми не беремо до уваги нинішній час, коли в країні стало неспокійно. Але повірте мені, я теж дуже переживаю за Україну і за Харків.
- Яка у тебе мрія?
- Що стосується футболу, то кожному гравцеві хочеться грати у великому клубі, виступати за збірну своєї країни і боротися за найвищі цілі. Однак, я вважаю, що ще досить молодий і повинен наполегливо працювати для досягнення цих цілей і здійснення своєї мрії.
- Що б ти хотів змінити в українському футболі?
- Ні для кого не секрет, що в українському футболі багато недоліків. По-перше, це божевільна різниця в класі між командами, які борються за перші місця, і командами, які борються за виживання. По-друге, хотілося б, щоб завжди результат гри вирішувалося тільки лише на футбольному полі і не залежав від чогось або когось іншого.
- Якби ти був головним тренером, що б ти змінив у команді, щоб "Металіст" став чемпіоном?
- Чесно кажучи, не хочу лізти не в свою справу. Відповідаючи на це питання, я б втручався в роботу Ігоря Рахаєва, а я вважаю це неправильним і не хочу цього робити. Наш тренер знає свою роботу і, незважаючи на складний час для команди і для країни, ми довіряємо йому. Єдине, щоб я зробив, це трохи більше мотивував би команду, піднімав бойовий дух хлопців. А те, що стосується тактики, вибору складу і плану на гру - це все прерогатива головного тренера, а не гравця.
