Автор першого титульного хет-трика: як легенда Ліверпуля Пейслі не хотів змінювати Шенклі та записав своє ім'я в історію

Боб Пейслі став першим тренером в історії, кому тричі вдалося привести свою команду на п'єдестал найсильнішого клубу в Європі. "Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про те, як фахівець, якому подобалася роль асистента, зумів назавжди вписати своє ім'я в історію світового футболу.

Назавжди у рідному клубі

Свій футбольний шлях Боб Пейслі починав у скромному Бішоп Окленд. Контракт з Ліверпулем він підписав у 1939 році, проте одразу дебютувати за мерсисайдців не вдалося – розпочалася Друга світова війна. Йому довелося відслужити у британській армії, і повернутися у розташування клубу лише після завершення бойових дій.

Вже перший сезон став для нього успішним – Ліверпуль вперше за 24 роки виграв Перший дивізіон. Незабаром Боб став капітаном, проте тривалою його кар'єра не була – у віці 35 років з 253 матчами в активі він вирішив повісити бутси на цвях.

Ліверпуль не збирався відпускати свого вірного бійця, тому клуб запропонував Пейслі обійняти одразу дві посади: очолити резервну команду та бути фізіотерапевтом в першій. Боб не уявляв свого життя поза межами улюбленої команди, тому одразу пристав на пропозицію. Почалася нова сторінка не лише в його житті, а й в історії футболу.

Закоханий у тактику

Коли Пейслі змінив амплуа, Ліверпуль переживав не найкращі часи. Проблеми із фінансуванням та виліт до Другого дивізіону не сприяли позитивній атмосфері в клубі та на стадіоні. У грудні 1959-го завдання все змінити випало Біллу Шенклі. Той одразу запропонував Бобу увійти у тренерський штаб, де вже були Джо Феган і Рубен Беннетт. Той одразу пристав на пропозицію, адже понад усе прагнув допомогти рідному клубу подолати кризу.

Тандем Шенклі-Пейслі не одразу показав ефективність, але через сезон Ліверпуль повернуся у найвищий дивізіон. Боб відповідав за тактику та міг годинами продумувати сценарії на матчі та ходи, які швидко нокаутують суперника. Його внесок у безліч титулів впродовж 12 років Шенклі є неоціненним, адже саме Боб поставив гру команди на рівні, який перетворив мерсисайдців на грізну європейську силу.

Історичне призначення, якого уникав

У 1974 році Білл Шенклі прийняв рішення піти у відставку. Босам клубу він сказав: найкращого варіанта за Пейслі їм не знайти на всій земній кулі. Боб пручався: йому подобалося асистувати, а стати наступником Шенклі виглядало зрадою друга. Втім, спільними зусиллями клубу та друзям вдалося переконати Пейслі стати на тренерський місток Ліверпуля. І тут закрутилося.

Злива титулів та історичний хет-трик

Геній Пейслі та його вплив на Шенклі стали помітними одразу: Ліверпуль став справжнім гегемоном на внутрішній арені. Впродовж 9 сезонів під керівництвом Боба клубний музей поповнився 20 нагородами, 5 з яких – європейського гатунку.

Вже в другому сезоні під керівництвом Пейслі Ліверпуль став володарем Кубка УЄФА. Чудовий результат, який став репетицією до більшого досягнення. Унікального досягнення. Досягнення, яке увійшло в історію.

Кубок європейських чемпіонів 1976/77 став прикладом ідеального проходження турніру. Розгром Крузейдерс, перемога над Трабзонспором, трішки валідолу з Сент-Етьєном, знущання з Цюриха – і ось мерсисайдці на Стадіо Олімпіко, де їх чекає Борусія з Гладбаха. Хлопці з батьківщини футболу не залишили німцям шансів – 3:1 та кубок в роздягальні.

Наступного року історія повторилася, але Ліверпуль перемагав ще впевненіше. Динамо Дрезден, Бенфіка, знову Борусія Менхенгладбах, але вже в півфіналі – хлопці Пейслі знищували суперників один за одним. Фінал з Брюгге на "Вемблі" видався складним, долю матчу вирішив єдиний гол Кенні Далгліша. Знову свято, знову тріумф тактичного генія Пейслі.

Хет-трик Кубків європейських чемпіонів виглядав божевіллям, але для Пейслі не було нічого неможливого, тим паче, що шлях до півфіналу завдяки легкому жеребу був прогулянкою. В 1/2 з Баварією мерсисайдці розписали дві нічиїх та пробилися у фінал лише завдяки правилу виїзного гола.

Мадридський Реал, у складі якого виступав Вісенте дель Боске, ледь не зупинив Ліверпуль на шляху до трофея. Але фортуна була на боці Пейслі: на 82-й хвилині матчу захисник Аллан Кеннеді вписав ім'я Боба в історію футболу.

Після цього ера Пейслі тривала недовго, і в 1983 році він передав управління командою Джо Фегану. Боб залишився вірним своєму клубу, більше не працював з жодною іншою командою та насолоджувався визнанням та любов'ю вболівальників Ліверпуля.