Арсенал переміг Ліверпуль в матчі за Суперкубок: Артета повертає "канонірів" в топ, тривожні мерсисайдці та тріумф Сака
В рамках поєдинку за Суперкубок Англії чинний чемпіон не програв в основний час (1:1), але Арсенал дотиснув Ліверпуль у серії пенальті (5:4).
Арсенал – Ліверпуль: звіт на Суперкубок Англії
Всі інсайди про зірок збірної України.
Англійський чемпіонат розпочне новий розіграш 12 вересня, але відкрити сезон британці вирішили вже у серпні матчем за Суперкубок Англії – Арсенал, як чинний володар Кубка, зустрічався на Вемблі з Ліверпулем, який захищатиме чемпіонство. У старті мерсисайдців Вільямс змінив Александера-Арнольда, який, вочевидь, не відновився від пошкодження. "Каноніри" випустили бойовий склад включно з давно забутим Мохамедом Елнені в опорній зоні.
Матч розпочався так, як і прогнозували – "червоні" накрили лондонців високим пресингом, а "гуннери" шукали варіанти для контратак. Спочатку все йшло за планом підопічних Юргена Клоппа: на 4-й хвилині одну з подач Робертсона у свої ворота ледь не зрізав Тірні, а на 7-й ван Дейк ударом з правої в дальній кут замкнув його подачу зі штрафного – м'яч влетів у сітку, але гол не зарахували через офсайд. На 11-й хвилині Мілнер головою замикав навіс Вільямса, але сфера пролетіла вище воріт. Покарання за марнотратство прийшло вже на 12-й: Сака виконав хорошу діагональ з правого на лівий фланг Обамеянгу, а той змістився до кута штрафного й потужно зарядив під дальню стійку – 1:0!
Стиль гри Арсенала після голу не змінився. Підопічні Мікеля Артети намагалися виманювати суперника у максимально високий пресинг, після чого запускали м'яч у розриви – особливо сильно у Ліверпуля просідав фланг Вільямса і центральна зона. На 18-й хвилині це могло завершитись другим взяттям воріт: Нкетія виборов м'яч у центрі й розігнав контратаку пасом на Сака, який прострілив вздовж штрафного – Нкетія ж і замкнув передачу потужним ударом в правий нижній кут. Аліссон врятував чемпіонів. На 27-й хвилині Арсенал міг забивати з чергового обіграшу Сака та Нкетії, але цього разу нападник метрів з 20-ти пробив вище воріт.
Це був останній момент "канонірів" до перерви, але Ліверпуль ці епізоди так прибили, що до останньої третини першого тайму підопічних Юргена Клоппа взагалі не було помітно. В останні 15 хвилин вони таки повернули контроль над грою й загнали Арсенал на його половину, але нічого цікавішого за низку непоганих обіграшів, стандартів та заблокованих ударів створити так і не вдалося. Зрештою, на відпочинок команди пішли за мінімальної переваги Арсенала в рахунку.
Другий тайм Ліверпуль прогнозовано розпочав агресивно. Вже на 52-й хвилині чемпіони могли зрівнювати рахунок внаслідок блискучого прориву Фірміно між лініями та удару метрів з 23-х у дальній кут – м'яч пройшов поруч зі стійкою. На 54-й ван Дейк виграв верхову боротьбу при кутовому, але лише чиркнув головою по м'ячу, а на 56-й сталося перше влучання мерсисайдців у площину воріт – це Мане отримав закидання з глибини, увірвався в штрафний і пробив у Мартінеса. Тоді Клопп додав до атаки Мінаміно та Кейта – останній на 60-й хвилині наважився на удар метрів з 30-ти, але по воротах не влучив. На 67-й по воротах з лінії напівкола пробивав і Мінаміно, але вийшло точно в руки Мартінесу.
Арсенал до цього часу сидів на власній половині поля й регулярно втрачав м'яч у центрі поля, але на 69-й хвилині міг покарати контратакою з ударом Сака з правого краю карного майданчика. Аліссон парирував, а потім ще й кулаками виніс доволі неприємну подачу з кутового. Після цього Ліверпуль повернув ініціативу і, зрештою, дотиснув "канонірів" на 73-й хвилині: Салах з передачі Фірміно увірвався в штрафний, обігрався з Мінаміно й протаранив Соареша – м'яч рикошетом від Седріка відскочив на японця, якому залишалося розстріляти ворота з близької дистанції. 1:1! Це був дебютний гол Мінаміно за Ліверпуль.
Ліверпуль міг добити Арсенал на 81-й хвилині, коли Мане прийняв верхову передачу на правий край штрафного, переклав м'яч під праву й пробив з близької відстані, однак Мартінес врятував Арсенал. Здавалося, що зараз "канонірам" доведеться влаштовувати Сталінград, але Мікель Артета на 83-й хвилині вирішив освіжити атаку, кинувши у бій Нельсона, Колашінаца та Віллока. Останній міг вирвати перемогу для лондонців на 86-й хвилині, замкнувши подачу з правого флангу ударом головою повз дальню стійку. Взагалі, в останні хвилини основного часу Арсенал явно переважав суперника в активності, однак дотиснути "червоних" так і не вдалося. Фінальний свисток зафіксував нічию в основний час, а далі за регламентом йшла серія пенальті. Під неї Юрген Клопп випустив Брюстера.
Салах, Нельсон, Фабінью, Мейтленд-Найлс з "позначки" пробивали влучно, а от надія Клоппа – Раян Брюстер – поцілив у поперечину! Соареш же відквитався за пропущений гол влучним ударом з пенальті. Мінаміно і в серії стріляв точно, однак і Давід Луїс не схибив. Джонс точним пострілом з 11 метрів подарував надію мерсисайдцям, але Обамеянг не пробачив Ліверпуль – 5:4! Таким чином, Арсенал став володарем Суперкубка Англії-2020.
Тактика Артети та магія Вемблі повертають Арсеналу чемпіонський дух
Арсенал у Суперкубку продовжив гнути лінію, започатковану в липневих матчах проти Манчестер Сіті, Ліверпуля та Челсі. Таке враження, ніби попередній сезон і не завершувався – "каноніри" знову вийшли у гибридній схемі в три захисники, віддали територію та ініціативу супернику й карали грандів завдяки вдалим фланговим контрвипадам. В останніх трьох поєдинках на Уемблі у лондонців навіть автор голів не змінювався – Обамеянг поклав вже п'ятий гол у цих зустрічах. І це при тому, що на третині поля найсильніших команд Англії підопічні Мікеля Артети провели не більше 20% ігрового часу.
Гра Арсенала в матчі за Суперкубок Англії чимось нагадала футбол Динамо проти Шахтаря в недавньому Суперкубку України. Як і Луческу, Артета притиснувся до власної третини поля, нівелюючи перевагу сильнішого суперника у роботі між лініями. На Вемблі "гуннери" майже весь другий тайм не могли вийти за центральне коло, однак Ліверпуль жодного зиску з регулярних перехоплень і відбирань не отримував – всі зони за лінією м'яча були закриті.
У першому ж таймі Арсенал грав ще сміливіше, виманюючи суперника у пресинг аж до власних воріт та стягуючи всіх мерсисайдців в певну сторону – іноді захисники та голкіпер натурально стояли на місці по кілька секунд, очікуючи, поки їх почнуть атакувати. Далі йшла передача за спини й контратака через ослаблені зони. Саме так прилетів гол Обамеянга.
Cette remontée de balle incroyable qui amène au But d’Arsenal ♂️...savourons #ARSLIV #LIVARS pic.twitter.com/akQJGxzUxm
— Momino (@MominoShow) August 29, 2020
Можливо, комусь подібна тактика здається автобусом, однак Арсенал просто не може тягатися з англійськими грандами у відкритому футболі – прикро, але це факт. Взагалі, мало який клуб в Європі може собі це дозволити. При цьому тактика "канонірів" приносить перемогу вже у четвертому топ-матчі поспіль – два з них вирішували долю трофею. І це при кількості моментів, які можна порахувати на пальцях однієї руки. Таким чином, Арсенал у складних умовах повертає статус топ-команди, яка здатна карати за першу ж помилку й бореться за найвищі результати, а не бовтається у групі середняків за зоною Ліги Європи.
Втім, варто відзначити ще один бонус у футболі Арсенала – стадіон Вемблі. Це справжнє місце сили "канонірів" – лише за останній місяць команда Мікеля Артети виграла тут Кубок Англії та Суперкубок, а також перемогла Манчестер Сіті. Загалом же, з 2014 року Арсенал на Вемблі виграв чотири Суперкубки, чотири Кубки Англії та один Кубок Ліги – Тоттенхем з цього ж часу, наприклад, не виграв нічого. Саме тому Північний Лондон залишається червоним, що б там не говорили хейтери та галасливі сусіди.
Ліверпуль насторожує
Робити глибокі висновки щодо сезону по першому матчу, та ще й по Суперкубку – абсурд, але футбол Ліверпуля був занадто схожим на те, що демонстрували мерсисайдці в червні-липні. Все та ж інертність, все та ж відсутність концентрації, все ті ж значні провальні відрізки, все та ж невисока кількість і якість моментів – після рестарту АПЛ "червоні" в середньому мали 1,58 xG на 90 хвилин. Челсі на Енфілді ледь не відігрався з 0:3 після першого тайму, а Арсенал при статистиці ударів 3:24 у липні переміг з рахунком 2:1 – і не можна сказати, що Ліверпуль однозначно награв на більшу кількість голів.
У Суперкубку ці проблеми знову нагадали про себе. В першому таймі у мерсисайдців взагалі не виникало гольових моментів, якщо не згадувати про гол ван Дейка з офсайду та замикання Мілнера головою в небо – а по перерві було лише три реально гострих епізоди. Загалом, у Ліверпуля всього три постріли з п'ятнадцяти пройшло у площину воріт – це 75% ударів з гри, завданих з меж штрафного і при цьому не заблокованих. Така собі статистика, як для 60% володіння м'ячем, 40% ігрового часу на третині поля лондонців та повної пасивності "канонірів" у другому таймі. Хоча ні, не повної – кінець кожного з таймів Арсенал забрав, перехопивши ініціативу.
Так, у Ліверпуля не було Александера-Арнольда, а ван Дейк тільки нещодавно оклигав від травми, тож у перформансі Арсенала на лівому фланзі не було нічого дивного – на один гол "каноніри" могли розраховувати. Втім, загалом склад Ліверпуля був основним, а головні претензії виникали до атаки. Перевага в інтенсивності пресингу нічого не давала, тому що Арсенал грамотно виходив з-під нього короткими розіграшами й навіть маніпулював тиском "червоних". В позиційному ж наступі мерсисайдці ніяк не могли розкрити вільні зони, що вилилось у величезну кількість поперечних передач – жоден пас під удар не став проникним.
Так, у другому таймі Ліверпуль став грати агресивніше, а Арсенал явно підсів, однак навіть гол "червоних" потрібно розділити з Фортуною та захисниками "канонірів" – настільки скрипуче він залетів. В моменті з виходом Мане віч-на-віч, можливо, був офсайд, але Садьйо все одно не забив – та і загалом у матчі за Суперкубок в його діях було багато метушні. Удар Мінаміно з дистанції був поганим, і лише дальній постріл Фірміно та другий удар Мане дійсно пахли голами. Словом, не таким вже і потужним виявився другий тайм.
Ліверпуль знову не награв на перемогу у матчі з восьмою командою чемпіонату – і це насторожує, адже це вже третій рік великого Ліверпуля. Переможний цикл легендарних команд, як правило, приблизно в цей період і починає збавляти оберти, але поки що висновки робити зарано. Все стане зрозуміло приблизно після десятого туру АПЛ.
Сака – нова надія
В Арсеналі достатньо молодих виконавців – Віллок, Нельсон, Мейтленд-Найлс, Сміт-Роу, Тірні, тощо – але в усій цій банді не вистачало справжнього проспекта, на якого б реально могли облизуватись гранди. Після матчу за Суперкубок Англії можно однозначно сказати, що таким персонажем став 18-річний вінгер Букайо Сака.
Він дебютував в Арсеналі у попередньому сезоні й грав на будь-яких позиціях – навіть змінював Тірні на позиції фулбека – і всюди був ефективним. У матчі з Ліверпулем він діяв на правому краю, але при цьому постійно навантажував центр поля, розігнавши звідти декілька контратак. І не просто розігнавши, а віддавши три реально класних передачі під удар вже у першому таймі! Особливо сподобалася діагональ на Обамеянга – вона не тільки стала гольовою, а й зробила Сака третім асистентом Англії за останній рік. Від початку попереднього сезону більше гольових передач віддали тільки де Брюйне (22) та Александер-Арнольд (15) – 18-річний дебютант Арсенала за цей же віддав 13 асистів.
В другому таймі Букайо розчинився, але загальна статистика все одно непогана. Сака віддав 20 точних передач з 22-х загалом, став лідером за кількістю пасів під удар, двічі обіграв суперника на дриблінгу (з трьох спроб) і виграв чотири з дев'ятьох єдиноборств. Прорватися у заявку національної збірної Англії на найближчі матчі це вже не допоможе, але такими темпами юнак зовсім скоро потрапить у неї. Молодець!
