УКР РУС

"Не знав, що в мене така велика родина": найкращий футболіст в історії АПЛ шокує – він бив Роналду та інших грандів

19 травня 2020 Читать на русском
Автор: Тарас Котів

Метт Ле Тісьє визнаний фанатами популярного телеканалу Eurosport найвеличнішим гравцем, який коли-небудь ступав на газон під час матчів англійської Прем'єр-ліги. Він сам визнає, що подібний результат шокує.

Його шлях до фіналу був дивовижним. Отже, на сайті Eurosport вболівальники обирали найвеличнішого футболіста в історії елітного дивізіону чемпіонату Англії, починаючи з 1/16 фіналу. Ле Тісьє першим забив 100 голів в АПЛ серед півзахисників. Його називали "Богом" за практично бездоганну статистику виконання пенальті – досі мало хто може зрівнятися з Меттом. І все ж чи достатньо цього, аби бити Кріштіану Роналду з його 3-ма титулами чемпіона Англії? Так, вирішили 54% користувачів Євроспорту. Далі легенда Саутгемптона бив Ріо Фердінанда (75 на 25), який 6 разів брав золото з тим же Манчестер Юнайтед.

Найгірший трансфер в історії АПЛ – як легенду Ліверпуля пошили в дурні, видавши себе за володаря "Золотого м'яча"

У чвертьфіналі Eurosport Cup довелося протистояти багаторічному капітанові Ліверпуля Стівену Джеррарду (62% vs 38%), результати якого у збірній в рази крутіші. За крок до вирішальної битви Ле Тісьє здолав Алана Ширера (54 на 46), найкращого бомбардира в історії турніру. І нарешті у фіналі перевершив Тьєрі Анрі, отримавши 60% підтримки з понад 20 тисяч голосів. "Гравець одного клубу", як його називають, спочатку відставав від француза у відсотковому значенні 20 на 80. Здавалося, екс-форвард Арсенала вже мчить з титулом тріумфатора до фінішу. Однак фаворит букмекерів сенсаційно програв у підсумку.

Були певні скарги на те, що фанати Саугемптона заспамили голосування, але вони поки не знайшли підтвердження. Та й не важливо це. Ви тільки подивіться на ці імена! Лише одна людина не грала у топ-клубі – може ще тільки Алан Ширер, але й він, ще один вихованець "святих", ставав чемпіоном Англії з Блекберном і грав за Ньюкасл, в якого доволі міцні переможні традиції. Сам переможець зізнався, що він вражений своїм тріумфом у голосуванні.

Півзахисник, який не забив лише 1 пенальті з майже 50 за всю свою кар'єру, не дарма отримав прізвисько "Ле Бог". Ще до заснування Прем'єр-ліги Метт встиг наколотити півсотні голів у старому Першому дивізіоні. Знаменитий капітан Барселони Хаві Ернандес зізнавався, що Ле Тісьє був його кумиром. "Міг просто обійти 7-8 опонентів, без особливої швидкості. У 10 років чи навіть менше я дивився програму про найкращі європейські голи по іспанському ТБ. Так ось, Ле Тісьє завжди був там головною зіркою. Це виглядало дивовижно".

Ось, до прикладу, відео одного з таких голів. Хаві уже не був малим, але ще не став легендою. Хто, як не Ле Тісьє, повинен був забити останній гол Саутгемптона на старому затишному стадіончику Делл. Переможний, у ворота віце-чемпіона – лондонського Арсенала, та ще й який красень! Арену знесли у 2001 році, побудувавши на її місці житлові будинки, які отримали імена 5 легенд "святих", зокрема, і нашого героя.

Легендарний дует Ліверпуля потрапив до топ-10 найкращих, які не здобули чемпіонство – Джеррард примудрився стати другим

"Якби ви спитали мене, мій голос, мабуть, отримав би Анрі. Та якщо ми враховуємо всіх гравців, а не тільки тих, що брали багато трофеїв і грали у великих клубах, базуючись лише на природних здібностях, тоді я міг би, певно, зрозуміти, чому піднявся там у голосуванні. Ніколи не думав, що в мене така велика родина", – сам Ле Тісьє не без гумору коментує свою відзнаку.

Він переконаний, що нинішні футболісти не можуть собі навіть уявити, в яких умовах йому доводилося грати. Чого тільки варті поля з жахливими газонами, де потрібно було добряче концентрації вкласти в перший дотик. Крім того, зміна правил футболу була на руку нападникам, яких в нинішні часи захищають значно краще, ніж в епоху Ле Тісьє. "Думаю, люди все це згадали", – намагається знайти пояснення своєму успіхові гравець, який провів лише 8 матчів за національну збірну Англії, що було великим гріхом її тренерів, вважають чимало фанатів "трьох левів".

"Тоттенхем у 1990 році, Ліверпуль у 1992-му, Челсі, у 1995-му. Я мав можливість грати за так звані великі клуби, та ні про що не шкодую. Якби міг обирати, знову обрав би те місце, де я був. Я почувався щасливим там, у Саутгемптоні", – Ле Тісьє зізнається, що його футбол – не про титули чи великі гроші. "Я завжди дивився на футбол як на індустрію розваг, і саме заради цього я ним займався. Сподіваюся, мені це вдалося, і, можливо, саме тому отримав таку нагороду".

Сусіди знизу. Кузня талантів імені Діви Марії