В рамках першого півфінального поєдинку Кубка Італії між Наполі та Аталантою вболівальники не побачили ні голів, ні українців.
Наполі під керівництвом Ріно Гаттузо перетворився на досвідченого кубкового бійця, ставши тріумфатором минулорічного Коппа Італія. Два тижні тому неаполітанці поступилися Ювентусу в битві за Суперкубок, але там команда була дуже близькою до овертаймів. Поточний розіграш Кубка також класно давався партенопейцям – вони вийшли у півфінал, в якому у суперники випала Аталанта. Перший матч мав пройти у Неаполі. Враховуючи специфіку бергамасків, тренерський штаб Наполі вирішив перейти на схему 3-4-3.
Літак Мертенса не втримався на посадковій смузі під час приземлення – кадри із місця подій
Футболістам Аталанти, в першу чергу, необхідно було реабілітуватись за домашнє фіаско проти Лаціо. Коваленка у цю справу не впрягали – він навіть не потрапив у заявку. Маліновський також не потрапив у старт, залишившись на банці разом із Міранчуком, Ілічічем та Пашалічем.
На старті зустрічі агресивніше виглядали саме господарі. Так, до 8-ї хвилини вони провели кілька непоганих атак і мали два удари метрів з 20-ти у виконанні Інсіньє, однак лишень один з них був небезпечним – Голліні довелося летіти в лівий нижній кут, щоб парирувати. Аталанта прокинулась на 11-й, заробивши штрафний – Мурієль несподівано закрутив м'яч у дев'ятку, однак Оспіна перевів його над поперечкою. Після цього матч хвилин на десять звалився до гри на зустрічних курсах, але без реальних моментів (були тільки неточні дальні удари Інсіньє та Сапати).
Аталанта серйозно додала в активності в другій половині тайму, змарнувавши мінімум чотири гольові нагоди. Так, на 22-й хвилині Оспіна врятував при виході Пессіни практично сам на сам, на 30-й Толої увірвався в карний майданчик після стінки з Пессіною та пробив повз праву стійку, а на 35-й та 38-й з мінімальних дистанцій у небо стріляли Сапата та Мурієль. Наполі намагався відповідати, але до моменту справа дійшла лише перед перервою – це Демме отримав простріл у штрафний, красиво розвернувся та пробив у дальній нижній кут. Від пропущеного голу бергамасків врятував рикошет. Зрештою, на перерву команди пішли за нулів на табло.
На старті другого тайму Аталанта могла відкривати рахунок внаслідок виходу Мурієля віч-на-віч. Луїс не зміг переграти Оспіну. Здавалося, що в такому темпі бергамаски скоро дотиснуть Наполі, але господарі доволі швидко відвели м'яч від власних воріт – на 50-х хвилинах гра заспокоїлась.
До 60-х команди не створили нічого цікавішого за постріл Інсіньє з середньої дистанції в руки Голліні та заблокований удар Госенса з лінії штрафного. Втім, не можна було сказати, що на полі нудно, адже футболісти розважали глядачів фінтами Зідана та обіграшами кількох суперників на дриблінгу.
В середині другого тайму Аталанта та Наполі розмінялися низкою непоганих моментів. Так, на 62-й хвилині Сапата пробивав головою після подачі з кутового – Оспіна спіймав м'яч у стрибку. Ріно Гаттузо відповів потрійною заміною, випустивши на поле Ельмаса, Петанью та Зєлінскі, а Інсіньє на 68-й хвилині непогано пробив зі стандарту – над поперечкою! Ще за дві хвилини у штрафний увірвався Лосано, однак його удар заблокував Толої. Після цього епізоду заміни провів Джан П'єро Гасперіні, який освіжив атаку Пашалічем та Ілічічем.
Вплив балканців на гру відчувався, але не настільки сильно, як очікувалось. Аталанта продовжувала володіти ініціативою, однак реальних моментів у бергамасків не виникало – можна згадати хіба що удар Госенса головою після подачі з лівого флангу, який пройшов у кількох метрах від ближньої стійки.
Не дуже допоміг у загостренні і вихід Ламмерса на 80-й хвилині. У Наполі ж атакувальна гра зовсім розлагодилась, але розплати за це не приходило. Аталанті не вдавалося підняти темп і притиснути суперника.
Великі надії на голи покладалися на ендшпіль поєдинку. Команди дійсно зробили спробу вирвати перемогу: на 85-й хвилині Кулібалі виграв верхову боротьбу й замкнув подачу з кутового, а на 89-й Ілічіч зі штрафного закручував м'яч у дальню дев'ятку – в обох випадках вийшло дуже неточно. Гру бергамасків міг би загострити вихід Маліновського, однак українець так і не вийшов на поле. Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию.
Таким чином, доля другого фіналіста Кубка Італії буде вирішена у матчі-відповіді в Бергамо, який проведуть 10 лютого.
У Аталанти є проблеми
Важко щось дописувати по матчу, який завершився з рахунком 0:0 і мав всього півтора моменти. Джан П'єро Гасперіні залишився задоволений першим таймом, у якому бергамаски створили більшість гольових нагод, але в реальності на гол претендували тільки виходи Пессіни та Мурієля віч-на-віч – в інших епізодах футболісти Аталанти були у невигідних позиціях та ситуаціях. Щось схоже можна було побачити у матчі з Лаціо.
Одним з явних висновків першого півфіналу можна назвати проблемність гри Аталанти у матчах проти команд у схемі з трьома захисниками. З Дженоа та Удінезе бергамаски розписали нулі, з Лаціо та Вероною були поразки, а тепер до списку додалися гостьові 0:0 з Наполі – можна тільки поаплодувати Дженнаро Гаттузо за влучне спостереження та несподіваний перехід на 3-4-3. Зрозуміло, що схеми у наш час не є надто важливим фактором у грі, а в кожній невдачі була купа своїх причин, однак факт залишається фактом – проти дзеркальної моделі підопічні Джан П'єро Гасперіні отримують проблеми.
Частково їх можна пояснити відсутністю Гомеса, який формував практично половину успіху Аталанти (130 результативних дій за 252 матчі). Папу і починав атаки, і грав на позиції десятки, і завершував атаки, і був головною персоною у справі створення різниці на полі. Без нього команда стала варіативнішою, однак ні Маліновський, ні Пессіна, ні Міранчук, ні Пашаліч у нинішній формі не здатні особисто витягнути рівний матч, створивши хаос в останній третині. Ілічіч – найближчий до цього статусу, але навіть його важко порівняти з впливом Гомеса.
Проблеми проти трьох захисників пояснюються і здатністю суперників ефективно працювати з бергамасками один-в-один. Щоправда, цей підхід дещо розбивається регулярними вмиканнями центрбеків "Богині" в атаку, та і витримати інтенсивність Аталанти не кожному до снаги – та ж Рома зазнала розгрому, а Лаціо програв у чемпіонаті (але з сильним рахунком – 2:3). Втім, більшості команд у цій схемі таки вдається зупинити машину з Бергамо.
Конкретно у матчі з Наполі варто не забувати і про фактор статусу зустрічі. Найбільш орієнтованого на загострення хавбека (Маліновського) так і не випустили, коштовного новачка Міранчука поберегли заради Меле, а Ілічіча з Пашалічем кинули лишень на останні хвилини. При цьому темп гри не був високим, що помітно по кількості передач – лідерами з величезним відривом стали центрбеки Аталанти, а атакувальні півзахисники за цим показником йдуть на останніх позиціях.
Бергамаски могли прискорити гру, але вбиватись посеред тижня ніхто не хотів. Наполі, в принципі, відповів взаємністю. Обом командам, в першу чергу, необхідна зона ЛЧ.
Хороший матч Пессіни
Гасперіні на цей матч вирішив вийти в схемі 3-4-1-2 з Пессіною під нападниками. Одним з них був Мурієль, якого в середині другого тайму замінив Ілічіч. Маліновський в цій грі міг би вийти на обох позиціях, але Луїса і Йосіпа навряд чи варто розглядати в якості конкурентів українця – колумбієць, все ж, профільний форвард, а місце Йосіпа в основі практично залізобетонне. Та й ближче до штрафного Руслан грає лише в схемі 3-4-2-1. Таким чином, головним суперником для Маліновського в цьому поєдинку можна назвати Пессіна.
Маттео – дуже талановитий новачок, який надзвичайно швидко вчиться та класно помічає зони. Серед усіх хавбеків він тримається у топ-5 за залученістю до атак, залишаючи Маліновського та усіх атакувальних колег за спиною, однак сам Пессіна сильно поступається у безпосередньому загостренні гри. Тут на перших ролях тримається Маліновський, який йде другим після Гомеса / Ілічіча за середньою кількістю ударів (3,12) та передач під удар (3,78). Крім того, українець найкращий після Ілічіча за обіграшами на дриблінгу.
Гасперіні явно довіряє Пессіні, випускаючи практично у кожній грі, а той рідко розчаровує. У Неаполі він також не підвів – Маттео віддав аж чотири передачі під удар партнерам, ставши лідером матчу за цим показником. Причому дві з них були проникними у штрафний на Толої та Мурієля. Крім того, хавбек і сам виходив віч-на-віч з Оспіною, зробивши класний ривок з центру поля за спину опорнику та відкрившись у карний майданчик під пас Мурієля. Таким чином, Пессіна виявився залученим до всіх реальних гольових моментів Аталанти.
Мінусом у грі Маттео стала його інтенсивність – він став другим з кінця за кількістю передач, віддавши всього 9 точних з 15 загалом. Втім, цей факт ще сильніше підкреслює клас хавбека, адже половину його точних пасів пішли на максимальне загострення. Куди слабше він працював у єдиноборствах (чотири програшних із семи), а в дриблінг Пессіна взагалі не йшов.
Загалом, можна констатувати, що конкурент Маліновського провів дуже хороший матч, зігравши на полі українця. Пессіна шикарно загострював гру, на що і орієнтований Руслан, і проявив блискуче бачення поля. Мінуси в його грі некритичні.