Мілан і Ювентус в рамках зустрічі 22-го туру чемпіонату Італії голів не забивали. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Центральний поєдинок туру в Італії було проведено на Сан-Сіро, де Мілан приймав Ювентус. Зустріч мала надзвичайно важливе значення – "россонері" пропустили Наполі на друге місце й відстали від Інтера на п'ять очок, а "б'янконері" від зони ЛЧ відділяли всього два залікових бали. Нічия у цій битві влаштовувала лишень конкурентів.
К'єза переніс операцію – зірка Ювентуса достроково завершив сезон
Туринці краще розпочали зустріч, більше володіючи м'ячем і активніше працюючи на чужій половині. На 12-й хвилині такий футбол вилився у момент Куадрадо – колумбієць змістився з флангу, обіграв захисника й пробив метрів з 22-х. М'яч пройшов повз дальню стійку. На жаль для фанів "Старої синьйори", цей епізод став найгострішим для Юве в першому таймі.
Мілан працював дещо скуто, нічого не витискаючи зі своїх контратак і сильно звалюючись до індивідуальних проходів на лівому фланзі, де діяли Тео Ернандес і Леау. Саме звідти прилетіла відповідь господарів на постріл Куадрадо – Леау пройшов поперек поля й закрутив з партнерами фантастичну комбінацію, в завершенні якої потужно вистрілив з-за меж штрафного. Щенсни парирував!
Ближче до середини першого тайму Мілан захопив ініціативу, а після заміни Ібрагімовіча на 28-й хвилині "россонері" взагалі почали тримати гру під повним контролем. Златан не зміг зіграти через пошкодження ахіла, а замість нього вийшов Жиру. Поява Олів'є додала господарям варіативності, та і пресингувати підопічні Стефано Піолі стали набагато краще і інтенсивніше.
Втім, домінування міланців у другій половині першого тайму вилилось лишень у два моменти. Обидва організував Калабрія, який стріляв з дистанції – в обох випадках м'яч пролетів у сантиметрах від дальньої дев'ятки. Щоправда, цим ударам передували підбирання, відбирання та хороші обіграші. "Россонері" взагалі грамотно міксували індивідуалізм та командну роботу, однак конвертувати їх у гол до перерви так і не вдалося.
В другому таймі зміст гри не змінився абсолютно. Мілан продовжив домінувати, активно працюючи з м'ячем на чужій половині й швидко повертаючи його після втрат. Господарі вели гру, але з організацією гольових нагод були шалені проблеми – за 30 хвилин "россонері" можуть занести в актив лишень прорив Тео Ернандеса метрів на 40 у штрафний зі щільним ударом по центру, а також подачу на голову Жиру. В обох епізодах Щенсни легко забрав м'яч до рук. Ще один епізод міг завершитись взяттям воріт, але ніхто не пішов на скидку Жиру з правого кута воротарського (та і сам Олів'є міг би спробувати пробити).
Ювентус навіть про такі моменти міг лишень мріяти. Загалом же, матч виглядав відверто нудно, чому неабияк сприяли низькі швидкості. Тренери намагалися освіжити гру замінами – Стефано Піолі на 61-й хвилині випустив Салемакерса й Бенассера (Діас і Мессіас пішли відпочивати), а Массімо Аллегрі замість Локателлі й Куадрадо на 66-й випустив Артура та Бернардескі. Ці ходи нічим не допомогли.
Із 70-х хвилин моменти взагалі зникли. На полі було багато боротьби й індивідуалізму без загострення чи хоча б цікавих комбінацій. Вихід Кіна замість Морати у складі туринців і заміна Леау й Калабрії на Ребіча та Флоренці не змінила хід зустрічі. Тим більше здивувала статистика ударів, яку показали на 82-й хвилині – їх було аж 22 (15:7 на користь Мілана, 4:0 у площину).
В ендшпілі зустрічі команди так і не змогли створити гідний уваги епізод біля воріт (вкрай неточний удар головою у виконанні Маккені записати у виключення важко). Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию.
Мілан не готовий до чемпіонства
Якщо "россонері" дійсно мають ціль взяти Скудетто в цьому сезоні (або хоча б боротися за нього якомога довше), то матч проти Юве необхідно було виграти без усіляких "але". Тим паче, проти такого Юве, як у даному поєдинку. Екс-коуч міланців – Карло Анчелотті – назвав нинішній відрізок сезону таким, у якому програють титули, а команда Стефано Піолі дуже близька до того, щоб стати черговим підтвердженням цієї тези.
Не можна сказати, що Мілан не був готовий тактично. Господарі володіли ініціативою протягом усього матчу й викотили доволі цікавий план на гру – Тео та Леау перевантажили фланг Де Шільйо, Тоналі й Круніч створювали канали для просування й разом з Діасом пресингували в разі втрат, а Златан відходив у глибину в надії підняти за собою лінію оборони туринців, створившии варіанти для забігань Леау. Якісь заготовки працювали класно (лівий фланг), якісь не допомогли (Ібрагімовіч), однак передумов для взяття трьох очок у "россонері" було достатньо – необхідно було лишень розвивати успіх.
Чемпіонські команди здатні додавати навіть за найбільш несприятливих умов, дістаючи із себе внутрішній резерв. Він відчувається навіть у фізичному плані – тренери з фізпідготовки визнають, що футболісти можуть набагато більше, ніж їм самим здається, але потрібне належне налаштування. У Мілана ж пересилити свої недопрацювання й дотиснути Ювентус не вийшло ні у тактичному плані, ні у вольовому.
Зокрема, тотально провалилися форварди "россонері". Мессіас взагалі розчинився, а в одному з епізодів на старті другого тайму він міг ще й пенальті привезти. Жиру чіплявся за м'ячі, однак відчутного впливу на хід гри француз не справив. Інші креативники також не вразили. Мілана вистачило лишень на серію лонгшотів та кволе замикання одного з кросів, а загальний показник очікуваних голів склав всього 0,62 xG.
Мілан непогано рухався, але діяв нестабільно й створив занадато мало. Можливо, справа у втомі – підопічні Стефано Піолі зіграли 480 хвилин за 17 днів (5 матчів включно з одним на 120 хвилин). Втім, у Ювентуса за цей період назбиралося аж 570 хвилин, та і загалом туринці зараз виглядають не дуже переконливо. Так чи інакше, ці нюанси не мають жодного значення, якщо "россонері" збираються боротись за Скудетто.
Для Мілана це вже не перший невдалий топ-матч. Команда не змогла перемогти кризовий Ювентус на старті сезону (1:1), поступилася Інтеру в дербі, також втратила очки з Удінезе й програла Наполі у момент, коли був шанс закріпитись на вершині. "Россонері" у більшості цих поєдинків виглядали дуже симпатично, але здобути результат не вдалося. Коли необхідно взяти очки за будь-яку ціну – Мілан буксує, що помітно і по низці осічок з середняками та аутсайдерами.
Мілан поки що не готовий до Скудетто. Втім, попереду міжнародна пауза – можливо, після неї щось зміниться. Відставання від Інтера ще не настільки страшно, щоб ставити крапку, хоча фаворит у чемпіонських перегонах стає очевидним.
Ювентусу бракує ідей
Мілан провів поганий матч проти Ювентусу, однак у команди Стефано Піолі були б хоча б моменти, влучання в площину й цікаві тактичні задуми. "Россонері" непогано підготувались і майже нічого не дозволили гостям, що і не дивно – до футболу нинішніх туринців не так і важко пристосуватись. "Б'янконері" працюють занадто обережно й передбачувано.
Важко зрозуміти, як Ювентус взагалі збирався забивати. За весь матч підопічні Массімо Аллегрі так і не змогли влучити у площину, награвши всього на 0,36 очікуваних голів. У "Старої синьйори" можна виділити лише спроби швидко контратакувати через обіграші з Дибалою та флангові ривки, плюс центрбеки могли високо підійматись для початку атак – втім, цього було занадто мало, а ефективність залишилась низькою. Вразлива оборона Мілана не отримала серйозного навантаження.
Ключовою проблемою став пресинг. Формально статистика на боці Ювентуса (8,0 PPDA проти 9,28 у госпоодарів), але по факту тиск "россонері" був набагато ефективнішим. Команда Стефано Піолі робила оборонну дію після 9-10 передач суперника й часто добивалася цього ще на чужій третині, одразу організовуючи атаку. Крім того, вони перекривали варіанти виходу в контри через Дибалу. Туринський же пресинг завершувався відбиранням з подальшим відходом назад і ватокатом.
Футбол Массімо Аллегрі ніколи не був феєричним. Макс – прагматик, який звик ставити контроль м'яча у низьких позиціях для виманювання суперника в пресинг, однак нині ця ідея не працює через занадто велику обережність туринців. Юве проводить на власній третині до 31% ігрового часу й не використовує свій кадровий потенціал на повну – наприклад, у центрі ніколи не вдасться побачити пару Артур + Локателлі (та і загалом якості Мануеля як "шістки" не розкриваються у нинішній моделі). Звідси й відсутність каналів для просування.
У попередніх матчах "б'янконері" вдавалося хоча б непогано підлаштовуватись, але їхні структурні проблеми ризикують залишити команду за бортом зони ЛЧ. Показово, що два ключових матчі на початку року Ювентус провалив – у битві за Суперкубок туринців вистачило лишень на 1:1 за 120 хвилин (все зіпсував гол "нерадзуррі" на останніх секундах), а в поєдинку на Сан-Сіро за потрапляння в топ-4 колектив взагалі нічого не показав.
Ювентусу на тлі конкурентів в боротьбі за потрапляння в ЛЧ критично бракує свіжих і ефективних тактичних ідей. Можливо, після міжнародної паузи справи підуть краще.