Манчестер Юнайтед завдяки дублю Маркуса Рашфорда впевнено переграв Тоттенхем у 15-му турі чемпіонату Англії.
Манчестер Юнайтед з перших хвилин захопив ініціативу у зустрічі, організувавши кілька позиційних атак. Вже на 6-й господарі відкрили рахунок: Рашфорд підхопив м'яч після прориву Лінгарда та відскоку від Санчеса, після чого пробив з кута штрафного під ближню стійку – 1:0! На той момент манкуніанці володіли "круглим" 76% ігрового часу.
Чергова невдача Моурінью на Олд Траффорд у відеоогляді матчу Манчестер Юнайтед – Тоттенхем – 2:1
Тоттенхем огризнувся на 12-й, заробивши стандарт в метрах 20-ти від воріт, однак Кейн прямим ударом з нього запустив м'яч над воротами. В наступні 25 хвилин "шпори" взагалі нічого не створили, повністю віддавши ініціативу "червоним дияволам". Ті ж намагалися скористатися наданим шансом, створивши низку якісних моментів на 20-х хвилинах: так, Рашфорд пробивав з лінії штрафного під поперечину та в правий кут (Гассаніга врятував гостей), а також зі стандартного положення – повз ліву стійку. Лінгард, в свою чергу, вистрілив повз дальню дев'ятку з меж карного майданчика.
Тоттенхем зумів дещо вирівняти гру на 30-х хвилинах, однак жодної гостроти з боку підопічних Жозе Моурінью не виникало. Тим не менш, саме лондонці зуміли відзначитись голом у цей період: на 39-й хвилині навіс Вертонгена вибили у небо, а відскок у чотирьох метрах від воріт спіймав на ногу Аллі – прийнявши м'яч, другим дотиком Деле пробив повз де Хеа. Це треба бачити, адже словами шикарність руху хавбека "шпор" не описати. На цьому основні події першого тайму добігли кінця.
Моурінью зізнався, в кого з гравців Тоттенхема вже встиг закохатись
Одразу по перерві Манчестер Юнайтед вирвався уперед: на 47-й хвилині Рашфорд увірвався у штрафний та отримав підніжку від Сіссоко, арбітр призначив пенальті, а сам Маркус його і реалізував – 2:1! Втім, вже за чотири хвилини після цього голу Сон міг зрівняти рахунок, спокійно змістившись у центр карного майданчика й завдавши удару – його заблокував Фред. На цьому гострота старту другого тайму завершилась.
В наступні 20 хвилин веселіше не стало. Команди займалися позиційною боротьбою без загострення, хоча в плані динаміки зустріч залишалася цікавою – м'яч швидко рухався в обох напрямах. Втім, небезпечних моментів у цей відрізок було обмаль: зокрема, у Манчестера можна згадати лише два постріли Джеймса з лінії штрафного в правий кут – перший виявився для Гассаніги нескладним, а от другий аргентинець витягнув з-під лівої стійки. Тоттенхем огризнувся лише ударом-пострілом Ор'є на 76-й хвилині точно в руки де Хеа.
Моурінью: Манчестер Юнайтед – перегорнута сторінка для мене
В другій половині другого тайму Жозе Моурінью кинув у бій Еріксена, Ндомбеле та Ло Чельсо, але нічого, крім дальнього пострілу Тонгуа низом в руки гокіперу, ця трійка так і не створила. Взагалі, в останні 10 хвилин лише Ор'є намагався загострювати гру хоч якось, виконуючи подачі та завдаючи ударів по воротах, але всі ці спроби були занадто простими для Де Хеа. Лише у компенсований час Деле Аллі мав реальний шанс зрівняти рахунок потужним пострілом з лінії карного майданчика з відскоком від газону – і знову Де Хеа відпрацював шикарно.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу Манчестера з рахунком, встановленим на старті другого тайму – 2:1. "Червоні дияволи" набрали 21 очко, піднявшись на шосту позицію в турнірній таблиці АПЛ. Тоттенхем, зазнавши першої поразки при Жозе Моурінью, тримається на восьмій сходинці з 20 заліковими балами.
Моурінью повернувся на Олд Траффорд, але не повернувся на топ-рівень
Основна родзинка поєдинку в Манчестері полягала в приїзді Жозе Моурінью на Олд Траффорд, де Особливий відпрацював три роки. Все вийшло доволі красиво: перед матчем португалець отримав ріденьки оплески, а протягом гри активно працював у технічній зоні перед камерами – було навіть щось схоже на коротку симуляцію травми після того, як Джеймс зачепив головою ногу Жозе внаслідок підкату Вінкса. Характерна жестикуляція, жваві ривки від лавки до поля, теплі розмови з фанатами перед другим таймом – ця версія Моурінью виглядала куди більш живою, ніж той похмурий сивий буркотун з останніх сезонів у МЮ.
З тренерством склалося важче. Уже зі стартом поєдинку стало помітно, що португалець неправильно розставив пріоритети в організації гри, приділивши забагато уваги тиску на опорників – вся сила МЮ, так чи інакше, сконцентрована у контратаках через фланги, а в центральній зоні "червоні диволи" готові задовільнитись затяжною позиційною боротьбою. Принести перемогу в ній Моурінью намагався переведенням Кейна в глибину, але Харрі – не найбільш працелюбний футболіст. Як результат, центрфорвард недопрацьовував і у нападі, і в захисті, а привізні оборонці "червоних" звільнилися від тиску суперника.
Високі позиції фулбеків Тоттенхема у позиційній атаці відкривали Манчестер Юнайтед можливість для контрвипадів через фланги – і господарі здорово скористалися наданим шансом. У перші 38 хвилин манкуніанці завдали 8 ударів по воротах (4 у площину), в той час як "шпори" мали всього один постріл Кейна зі стандарту (вище воріт). Більшість небезпечних моментів була пов'язана зі зміщенням нападників МЮ з лівого флангу – Жозе на післяматчевій прес-конференції заявив, що попереджав команду про такий варіант розвитку подій, однак щось пішло не так.
Гол Тоттенхема став наслідком вдалого відскоку, помилки Янга та вияву індивідуальної майстерності з боку Аллі, але логіки в ньому не було взагалі. Жозе Моурінью виправдав цей момент загальною активністю гостей у останній третині першого тайму, однак це точно не можна описати словом "притиснули". Манчестер Юнайтед впевнено контролював хід зустрічі.
По перерві Манчестер Юнайтед заробив пенальті завдяки прориву Рашфорда з флангу на лівий край штрафного, що викликає певні питання до аналізу гри з боку Жозе Моурінью – Маркус возив Тоттенхем у першому таймі, тож з цим потрібно було щось робити одразу. The Special One намагався перегорнути матч виходом на поле Еріксена, Ндомбеле та Ло Чельсо, однак єдиною дійсно помітною зміною стала активізація правого флангу, де Ор'є виконував крос за кросом, не соромлячись при цьому й стріляти по воротах.
За весь другий тайм "шпори" провели всього два небезпечних моменти – обидва були пов'язані з індивідуальною майстерністю футболістів. На 53-й хвилині у штрафний МЮ увірвався Сон, який завдав удару низом (його встиг заблокувати Фред), а у компенсований час потужно стріляв з дистанції Ндомбеле (Де Хеа впевнено спіймав м'яч). Все. При цьому виникали серйозні розриви, за які в середині тайму міг покарати Джеймс – він двічі завершував контратаки ударами з лінії карного майданчика.
Так, загалом МЮ також не вражав по перерві, але контроль гри у "дияволів" не зникав від першої до останньої хвилини. Моурінью ж обрав суперечливий тактичний план і не змінив ситуацію після другого голу, дозволивши супернику реалізувати всім відомі переваги – контратаки по флангах.
Цю поразку Моурінью цілком можна назвати тренерською, однак не варто драматизувати події: так, його Тоттенхем впевнено програв у першому ж топ-матчі, але це ж лише третій тиждень роботи португальця у новій команді – потрібно дати час.
Рашфорд і Лінгард присоромили колишнього боса. Маркус – MVP матчу
Рашфорд і Лінгард немало грали при Моурінью, однак в останніх сезонах похмурий португалець часто відривався на своїх підопічних. Зокрема, він звинувачував Маркуса, Джессі, Шоу та Марсьяля у браку особистої зрілості та відсутності характеру. Тепер же нападники Манчестер Юнайтед показали себе у всій красі, ставши головною причиною поразки Тоттенхема. Тоттенхема Моурінью.
Рашфорд шість разів пробив по воротах, що становить половину від загальної кількості ударів МЮ у цьому матчі. Чотири рази форвард влучив у площину – звісно, в одному випадку це сталося з пенальті, однак його заробив саме Маркус. Більшість своїх пострілів "Раш" провів з меж карного майданчика після зміщень з лівого флангу, хоча і на дальній дистанції Маркус лупив по-дорослому – так, зі стандарту нападник спрямував м'яч поруч зі стійкою, а на 24-й хвилині його удар Гассаніга перевів у поперечку. Крім того, Маркус провів одинадцять спроб проходу суперника на дриблінгу, п'ять разів перегравши опонента один-в-один.
Якщо Рашфорд був основною ударною силою, то Лінгард став головним креативником. На рахунку Джессі 29 передач (точність – 90%), чотири з яких відправлені під постріл партнеру – таким чином, кожен третій удар МЮ в матчі проходив з пасів Лінгарда. До цього можна додати момент із першим голом, адже саме після його прориву по флангу та боротьби із Санчесом м'яч відскочив до ніг Рашфорда. По перерві ж Джессі став не настільки помітним, однак там і весь поєдинок звівся до позиційної боротьби.
Рашфорд і Лінгард дали гідну відповідь колишньому наставнику, продемонструвавши і характер, і зрілість, і активність. Саме так і має бути у футболі – мужики відповіли на критику колишнього боса ділом, а не язиком.
Манчестер Юнайтед – гроза авторитетів, але цим не варто сильно пишатися
Після гри Жозе Моурінью відзначив роботу свого колеги Уле Гуннара Сульшера: "В цьому сезоні МЮ добре грає проти великих команд: Челсі, Ліверпуль, Лестер. Ми великий клуб – і сьогодні нам було важко".
Дійсно, з топами АПЛ манкуніанці виглядають дуже впевнено. Вони перемогли Челсі з рахунком 4:0 у чемпіонаті, а потім вибили його ще й з Кубку ліги – а це, між іншим, четверта команда Англії на цей момент. Ліверпуль, великою мірою, також відскочив на Олд Траффорд, а от з Арсеналом і Лестером було складніше. Цікаво, що у всіх матчах проти лідерів або грандів "червоні дияволи" завжди забивали першими.
Тішитися цим фактом не дуже класно, адже МЮ потім роздає очки Крістал Пеласам та Ньюкаслам. У матчах з топ-клубами манкуніанці банально грають другим номером – саме на побудові прагматичного футболу від оборони та контратак через фланги Уле Гуннар Сульшер і заробив собі контракт у клубі. Це хороша тактика під конкретну гру, в якій суперник більше розраховує на перемогу, однак на дальній дистанції у чемпіонаті такий стиль не приноситиме турнірних успіхів.
Поки що вміння бити сильних світу цього говорить саме про середнячковість Манчестер Юнайтед на фоні іменитих конкурентів. Для топів "дияволи" – це той же самий Вулверхемптон, який покусав лідерів не менше. Без стабільного набору очок у рядових матчах МЮ матиме статус грози авторитетів ще довго, однак гратиме у Лізі Європи.