Арсенал в рамках виїзного матчу 14-го туру АПЛ зазнав прикрої поразки від Манчестер Юнайтед (2:3). Звіт читайте на "Футбол 24".
Матч між Ман Юнайтед і Арсеналом на Олд Траффорд був центральним у 14-му турі. Манкуніанці в попередньому турі розписали нічию з Челсі, але "канонірів" необхідно було перемагати за будь-яку ціну – "дияволи" йшли на 10-й сходинці, з відставанням у 6 очок від топ-4 й без виграшів у останніх трьох матчах АПЛ. Лондонці ж в разі тріумфу на "Театрі мрій" піднялись би в зону ЛЧ.
На старті зустрічі ігрової переваги ніхто не захопив, але гості явно виглядали активніше. Розмінявшись дальніми ударами в руки голкіперів, "гармаші" провели одразу чотири кутових за 14 хвилин – і саме четвертий приніс успіх. Щоправда, манкуніанці самі допомогли супернику. При подачі Арсенала з корнера Фред наступив на ногу Де Хеа, а той впав, відвернувшись від поля. М'яч, тим часом, винесли на Ель Нені. Опорник лондонців скинув сферу на Сміта-Роу, а той пробив у порожній ближній кут.
Мартін Аткінсон не поспішав зараховувати гол, але через три хвилини він таки вказав на позначку. VAR помітив, що фолу не було, а сам арбітр не встиг свиснути до удару. Арсенал повів у рахунку – 1:0!
В наступні півгодини матч хоч і виглядав динамічно, але цікавими моментами не тішив. У Манчестер Юнайтед було кілька дальніх ударів – один з них провів Магуайр, спрямувавши м'яч над поперечкою. Ще один його постріл взяв Ремсдейл. У Арсенала можна згадати гостре вривання Мартінеллі на правий край штрафного зі слабким ударом повз ближню стійку. В цілому ж, команди вели поєдинок на рівних, круто розігруючи м'яч, непогано пресингуючи й час від часу допускаючи грубі помилки.
Здавалося, що в такому рівному й сухому поєдинку голів до перерви вже не заб'ють, однак на 44-й хвилині "дияволи" зрівняли рахунок! Вийшло красиво: Санчо з лівого флангу віддав проникний пас на кут воротарського, Фред одразу ж перевів м'яч вправо на Фернандеша, а Бруну замкнув метрів з восьми – 1:1! Саме з цими цифрами на табло футболісти відправились відпочивати.
Другий тайм Манчестер Юнайтед розпочав агресивно. Вже за дві хвилини після відновлення гри Роналду міг виводити "дияволів" уперед, отримавши шикарний пас від Бруну Фернандеша, прибравши в штрафному Партея й вистріливши в ближній кут – Ремсдейл парирував ногою! На 51-й по воротах із середньої дистанції вистрілив Рашфорд (точно в руки голкіперу), а на 52-й господарі таки дотиснули Арсенал.
Гол манкуніанців виявився дуже простим: Рашфорд прорвався правим флангом і прострілив у центр карного майданчика, а Роналду замкнув у дотик – 2:1! До речі, Кріш забив свій 800-й гол у професійній кар'єрі й 60-й гол на "Олд Траффорд" в матчах АПЛ (друге місце після Руні). Легенда!
Радість господарів, однак, тривала недовго. Вже на 54-й хвилині Арсенал відповів практично ідентичним взяттям воріт: Партей запустив Мартінеллі у прохід правим флангом, Габріель викотив ідеальну передачу на 11 метрів, а Едегор точним ударом з ходу поцілив у лівий нижній кут – 2:2! Цікаво, що Мартін став другим норвежцем, якому вдалося відзначитись на "Олд Траффорд" у матчі АПЛ між Арсеналом і МЮ. Першим був Уле-Гуннар Сульшер.
Після цього команди розмінялися низкою непоганих атак із перспективними закиданнями та передачами. В них вдалося витиснути по одному моменту. Арсенал свій шанс отримав на 65-й хвилині, коли Обамеянг влетів на правий край карного майданчика й потужно пробив під поперечку. Де Хеа парирував, а добивання головою від Тавареша пройшло значно вище воріт.
МЮ ж на 68-й відповів проникним пасом від Санчо з лівого флангу в штрафний під вривання Фреду – Едегор збив його у підкаті, а Мартін Аткінсон після перегляду відеоповтору призначив пенальті! Роналду впевнено його реалізував, вдаривши по центру. 3:2!
Мікель Артета одразу ж зняв з гри Сміта-Роу, випустивши Сака. Особливо зміст гри не змінився – команди продовжували працювати на рівних і провалювати завершальну фазу атак. Втім, на 78-й хвилині Арсенал таки міг зрівняти рахунок внаслідок подачі Томіясу та вдалого рикошету від Таллеса. Мартінеллі підхопив м'яч і пробив у захисника, а Обамеянг, підхопивши відскок, опинився прямо перед Де Хеа. П'єр-Емерік пробив прямо в нього, а лайнсмен після цього таки свиснув офсайд.
На останні 10 хвилин основного часу Мікель Артета кинув у бій Ляказетта та Нкетію. Майкл Каррік, своєю чергою, випустив Лінгарда для контратак, а на компенсовані п'ять хвилин вийшли також Марсьяль і Ван де Бек. Ініціативу остаточно захопив Арсенал – втім, лишень одного разу "каноніри" реально були близькими до порятунку. На 85-й хвилині Сака залишився відкритим на правому краю штрафного, отримав передачу й пробив, але постріл парирували.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу "червоних дияволів". Манчестер Юнайтед набрав 21 очко й піднявся на сьоме місце в АПЛ. Арсенал з 23 заліковими балами залишається п'ятим.
Роналду – легенда
Колись феноменом називали бразильського Роналдо, однак португальска версія давно перевершила легендарного нападника. Ба більше – вона перевершила практично весь світ. Забити 801 гол за сезон у перевантаженому тактикою та дисципліною ХХІ столітті, та і для легенд другої половини XX ст. це занадто багато. Навіть у Пеле офіційна статистика зупинилася на рівні 757 м'ячів.
У своїй легендарності КР7 досягає висот 1930-х років, коли нападники могли забивати і понад тисячу голів (принаймні, стільки деякі історики записують на австрійця Франца Біндера з віденського Рапіда). Офіційно ж найкращим бомбардиром всіх часів залишається представник легендарної австрійської Вундертім – Йозеф Біцан. В актив етнічного чеха FIFA записала 805 голів. У Роналду їх вже 801.
Біцану, до речі, в деяких версіях підрахунків записують навіть 1500 голів, але це немає значення. Важливо лишень те, що ми наживо спостерігаємо за футболістом з пантеону форвардів (на рівні збірних Кріш також є найрезультативнішим в історії). Футболістом, якому в 36 років вдається бити вічні рекорди. Футболістом, якому вдається робити все це у топ-чемпіонатах з інтенсивним темпом гри.
Роналду створює проблеми й сам їх вирішує
Втім, не менш феноменальним є вплив Роналду на футбол Манчестер Юнайтед. Якщо бути чесним, Кріштіану є тактичною катастрофою для будь-якого тренера. Португалець рідко відпрацьовує в пресингу – у того ж Пуккі вже понад 250 пресинг дій в сезоні, в той час як КР7 не дотягнувся до 50-ти.
При цьому він не дуже якісно інтегрований в загальнокомандний рух. Натомість, отримаши м'яч, Рон постійно намагається перетягнути ковдру на себе замість спроби обігратись – дві невдалі спроби пробити у падінні через себе в першому таймі стали яскравим уособленням цього бажання.
Кріш досі ефективно виглядає в короткому обіграші, але загалом тактична цілісність МЮ неймовірно страждає від дій свого бомбардира. Тим не менш, Роналдо стабільно й багато забиває – 12+3 у 14 матчах говорять самі за себе, причому половину голів нападник відвантажив у ЛЧ. Кілька поєдинків він відверто витягнув на своїх плечах. Роналду при всій своїй тактичній шкідливості є футболістом, без якого "дияволи" опустилися б ще нижче у таблиці.
Так, без Роналду манкуніанці могли б і не бути командою, якій вічно доводиться відігруватись і геройствувати. Так, значна частина голів Кріша не є складною. Так, у поєдинку з Ліверпулем і Сіті ми не побачили ні голів, ні великої кількості моментів у виконанні португальця. Так, Бруну Фернандеш досі виглядає найбільш важливим гравцем у цьому МЮ, однак який сенс у всіх цих "так", коли Кріш тримає результативність практично на рівні праймового Реала, витягуючи команду в плей-офф ЛЧ й створюючи різницю з сильним Арсеналом?
В цьому полягає феномен нинішнього Роналду. Дуже цікаво поглянути, як з ним вчинить Рангнік – апологет системності й інтенсивного пресингу. Відмовитись від початку матчів з одним умовним голом в активі дуже важко, але Ральф може. Чи ні?
Арсенал – заслужено п'ятий
Обидві команди з Північного Лондона в поточному сезоні вважають дуже серйозними претендентами на четверту путівки в ЛЧ. Арсенал поки що виглядає стабільніше, видавши 10-матчеву безпрограшну серію й тримаючись на п'ятій сходинці, але обійти Вест Хем не вдається. Спочатку блок поставив Ліверпуль, який влаштував "канонірам" розгром, однак цим зараз нікого не здивувати. МЮ ж виглядав опонентом, на якому підопічні Мікеля Артети мали підтверджувати амбіції.
Зустріч на "Олд Траффорд" показала, що Арсенал заслужено тримається поруч із топ-4. Лондонці майже не поступалися "дияволам", і навіть були кращими на дещицю – вони завдали більше ударів (17:14), частіше били з меж штрафного (12:9), видали вищу точність передач (83% vs 80%) і награли на 1,15 xG без урахування пенальті (у МЮ – 1,09 xG). Гості довше володіли м'ячем (55%) і активніше заходили в штрафний (33 дотики в ньому проти 26 у господарів), але трішки поступилися в кількості проникних пасів в зону 20-ти метрів від воріт (10:13).
За всіма іншими показниками Арсенал, здебільшого, має мінімальну перевагу. Візуально лондонці теж виглядали перспективно – як мінімум, на поразку вони не заслуговували. Так, перший гол був випадковим, але не менш фартовим виявився пенальті на Фреді.
Тим не менш, "каноніри" зазнали поразки в рівному матчі. Чому? По-перше, тому що Роналду, Бруну Фернандеш і Санчо грають за МЮ, а в Арсенала молодший, дешевший і зовсім не насичений зірками склад. З натяжкою, на цей статус заслуговують підстаркуватий Обамеянг, низькорезультативний Ляказетт, вічноперспективний Едегор і 50-мільйонний захисник Вайт. Все інша – золота молодь або середнячки. У команди Мікеля Артети дуже хороша структура гри, але їй критично бракує класу для прориву на топ-рівень.
По-друге, Арсеналу бракує якості в обороні. "Каноніри" йдуть на п'ятій позиції, але з негативною різницею голів (-3). Так, в останніх 10-ти матчах північні лондонці оформили одразу 5 "сухарів", але велика доля успіху лежить на Ремсдейлі та низькій реалізації суперників – той же Лестер награв на 2 очікуваних м'ячі, а програв з рахунком 0:2. Брайтон теж створив більше, ніж "гармаші", але не забив.
Конкретно ж на "Олд Траффорд" підопічні Мікеля Артети знову допустили велику кількість індивідуальних помилок. Арсенал дуже часто пропускає після необов'язкових обрізок або незрозумілих рішень в обороні. Цього разу порвалися фланги оборони, де особливо слабко виглядав Тавареш. Це той самий футболіст, який викотив пас під перший гол Ліверпулю. Перший гол МЮ теж на його совісті абсолютно – вся команда сіла в низький блок, і лишень Нуну вирішив висмикнутись. Втім, дурний підкат Едегора розчарував фанатів Арсенала не менше.
Ці помилки – проблеми росту й проблеми класу. На початку сезону їх було набагато більше, але зовсім обійтись без них стане можливо з кращим кадровим ресурсом. Нинішній же склад унеможливлює відсутність браку.
З огляду на вищезазначені факти, п'яте місце Арсенала виглядає абсолютно логічним. "Каноніри" стабільніші й кращі за середняків та кризових топів (поки що), але для прориву на рівень топ-4 їм критично бракує "м'язів".