Центральний матч 32-го туру АПЛ завершився принизливою поразкою Ліверпуля на Етіхаді (0:4).
Після чемпіонства Ліверпуля, здобутого внаслідок осічки Сіті з Челсі, єдиною інтригою очної зустрічі англійських гігантів став чемпіонський коридор. Як і обіцяв Пеп, "містяни" влаштували його, хоча й без особливого задоволення на обличчях. Олександр Зінченко весь матч спостерігав з лави для запасних.
Манчестер Сіті – Ліверпуль: онлайн-відеотрансляція матчу АПЛ – як це було
Поєдинок розпочався доволі цікаво. Вже на 3-й хвилині Жезус вийшов сам на сам з Аліссоном і поклав м'яч під дальню стійку, однак гол не зарахували через явний офсайд. Ліверпуль відповів проривом Салаха з потужним ударом метрів з 20-ти – Едерсон парирував, а потім ще й взяв слабеньке добивання Фірміно з гострого кута. Потім команди обмінялися атаками із заблокованими пострілами Де Брюйне та Мане, а на 14-й хвилині автором асисту міг стати Менді – Бен класно прострілив у воротарський, але Фоден не дотягнувся до м'яча.
Перевага Манчестер Сіті стала помітною в другій третині першого тайму. Так, на 18-й хвилині Жезус вдруге вирвався віч-на-віч з Аліссоном, але цього разу Габріель не переграв воротаря – та і лайнсмен знову помітив офсайд. Ліверпуль одразу ж відповів ударом Салаха з лінії карного майданчика в праву стійку, однак наступна ж атака Сіті завершилася падінням де Брюйне на лівому краю штрафного. Арбітр пенальті справедливо не призначив, але на 24-й йому довелося вказувати на "позначку" – Гомес прихопив Стерлінга. Де Брюйне впевнено реалізував вирок – 1:0.
Не можна сказати, що Ліверпуль після цього епізоду зник, але моментів з боку гостей не виникало до самої перерви. "Містяни" явно переважали в настирності й могли подвоїти свою перевагу на 30-й хвилині – Жезус класно відкрився на правому фланзі за спиною Робертсона, розвернув Енді в штрафному й вистрілив з гострого кута, але м'яч зрізався з ноги Габі. Втім, на 34-й Аліссону довелося витягувати м'яч із сітки: Фоден розігнав контратаку через центр і з лінії штрафного викотив пас на лівий край Стерлінгу, а той хитнув Гомеса й пробив у ближній – 2:0! І це при рівності за кількістю ударів (4) та влучань у площину (2).
Зрештою, перед самою перервою Манчестер Сіті довів рахунок до розгромного внаслідок відбирання перед чужим штрафним, обіграшем у стіночку між де Брюйне та Фоденом та пострілу останнього в ліву дев'ятку. На старті другого тайму господарі взагалі влаштували облогу: Жезус метрів з 20-ти бив по центру, Стерлінг з напівкола крутив повз праву стійку, а ван Дейк на 53-й хвилині взагалі виносив м'яч з лінії порожніх воріт – це Фоден прийняв передачу від КДБ завдав удар повз Аліссона.
Ліверпуль зумів огризнутися проникним пасом Хендерсона на Мане, однак Садьйо перед Едерсоном банально проскочив повз сферу. Крім того, зі штрафного низом повз ліву штангу вистрілив Трент.
Клопп після першої години гри зняв з гри Вейналдума та Фірміно, кинувши у бій Оріджі та Кейта, а ще до цього на полі з'явився Окслейд-Чемберлен. На кілька хвилин Ліверпуль повернув м'яч під власний контроль і почав плести мережива на останній третині, однак Сіті не розкривався. Зрештою, такий футбол призвів до контратаки на 66-й хвилині: Родрі віддав діагональ з центру на лівий фланг, де Брюйне звідти викотив пас на правий край штрафного, а Стерлінг, хитнувши Робертсона, пробив повз Аліссона – Окс намагався врятувати свою команду, але лише зрізав "круглого" у власні ворота. 4:0.
Ліверпуль вже був колосально розбитий і не чинив спротив, за виключенням непоганого удару Салаха в дальній кут, який взяв Едерсон. Манчестер Сіті також не старався влаштовувати маніту, однак два непоганих епізоди в останні 20 хвилин створив – КДБ спробував перекинути Аліссона ударом головою, а Марез виконав фірмовий постріл повз праву стійку. Зрештою, у компенсований час "містяни" розкатали контратаку з проривом Мареза на лівий край штрафного та голом в ближній кут, але його не зарахували через влучання м'яча в руку Фодену. 4:0 на Етіхаді.
Таким чином, Манчестер Сіті набрав 66 очок, скоротивши відставання Ліверпуля до 20 пунктів і відірвавшись від Лестера на 11 залікових балів.
Диявол криється деталях
Якби вчора вам сказали, що Сіті знищить Ліверпуль з рахунком 4:0, з вас би просто посміялися – великі команди на піку форми з таким рахунком один одного не б'ють. Ну, це аж занадто рідко стається. На Етіхаді ж Ліверпуль не просто побили, а ще принизили, а статистично... А статистично це не дуже то й помітно.
Мерсисайдці не так вже й сильно програвали по грі. Вони старалися високо накривати Сіті й продемонстрували вдвічі вищу інтенсивність пресингу, а також не сильно відстали по ударах – 14:12 загалом, 6:3 в площину плюс стійка, 10:9 з меж штрафного. За проникними передачами Ліверпуль так і зовсім попереду (11:7), але "червоні" сильно просіли в гостроті. Різниця за очікуваними голами просто колосальна.
Показовим був першим тайм, коли в манкуніанців і мерсисайдців була рівність за ударами з гри (4:4) та влучаннями в площину (2:2), а пенальті врівноважувалось стійкою Салаха – Ліверпуль не реалізував жоден з моментів, а Сіті забив три голи. В другому таймі підопічні Клоппа також не сильно відставали й навіть переважали за вриваннями в штрафний, але з восьми їхніх ударів шість було заблоковано, причому один пройшов по власних воротах.
Сіті переміг Ліверпуль в деталях. Зокрема, дуже слабко відпрацювали фланги оборони гостей – Робертсона проходили на дриблінгу в двох випадках з трьох, Трент розчинився у атаці, а нападники "містян" регулярно відкривалися за їхньою спиною у позиційних атаках. Старі проблеми під пресингом продемонстрував Фабінью, якого в центрі поля пройшли один-в-один тричі з чотирьох епізодів і в якого виграли половину єдиноборств.
З Гомеса просто зробили посміховисько, нівелювавши хороші індивідуальні показники Трента і ван Дейка – втім, проривам крізь захист передували швидкі переходи Манчестер Сіті з оборони в атаку. Ліверпуль не встигав рівно на одну дію, ван Дейк невдало висмикувався, фулбеки залишалися високо, а інтенсивний пресинг "червоних" грамотно розбивався правильними відкриваннями КДБ, Фодена, Стерлінга та Родрі. Практично всі голи стали наслідком однакових атак. Заміни ж Клоппа хоч і допомогли на кілька хвилин повернути ініціативу, але аж ніяк не загострили гру.
Зрештою, можна згадати і про славнозвісні "палаючі очі". Це дуже суб'єктивний фактор, про який заявлять тоді, коли не знають, що сказати конкретно по грі, але існує сумнів, що Ліверпуль так безвольно програв би за інших умов. Можливо, на Сіті так подіяв чемпіонський коридор, але емоцій мерсисайдцям явно не вистачило. В другому таймі Ліверпуль навіть не намагався компенсувати безсилість якимись грубощами, хоча за рахунку 4:0 нерви здають на раз-два – нікому не подобається приниження. Перевага Сіті в налаштуванні особливо помітна по Стерлінгу, який діяв настирно й сміливо, а забитим голам тішився, ніби й не було ніяких п'яти років кар'єри в Ліверпулі.
Таким чином, у загалом рівній грі дрібні на перший погляд деталі стали причиною розгрому. Цей матч став черговим підтвердженням, що у великому футболі дрібниць не буває, і одне некритичне просідання тягне на дно всю команду. Цього разу на дно опустили чемпіона.
де Брюйне, Фоден і Стерлінг зробили різницю
Однією з найважливіших переваг топ-клубів є наявність футболістів, які "роблять різницю" на полі. Зазвичай, про це говорять у важких матчах проти середняків, де порядок б'ється класом зірок, але цього разу "різницю" зробили в матчі проти Ліверпуля. В принципі, це стосується половини гравців Манчестер Сіті, але найбільше виділилися КДБ, Філ і Раз. Саме вони створили розгром чемпіона.
В першу чергу, слід відзначити де Брюйне, якого в британських ЗМІ вихваляють так, що зараз і про Золотий м'яч можна думати. Кевін і без того лідер практично за всіма атакувальними показниками в АПЛ за останні роки, однак в поєдинку з Ліверпулем він стрибнув ще вище – в активі бельгійця гол, два асисти (один під автогол) та ще три передачі під удар, а також чотири переможних єдиноборства з шести. І всі ці цифри ніяк не відзначать грамотні переміщення та відкривання.
Тепер в активі де Брюйне 18 гольових передач в нинішній АПЛ. 17+ за цим показником в історії прем'єр-ліги зробили тільки два футболісти – Сеск Фабрегас і КДБ. Загалом же, він Кевін став співавтором 30 голів у 31 матчі в АПЛ в поточному розіграші (12 м'ячів, 18 передач). Ух!
Ще одним героєм поєдинку став Філ Фоден, який класно забив і міг забити ще, якби не ван Дейк на лінії воріт. Взагалі, саме Філ став лідером за кількістю влучань у площину воріт Ліверпуля – у всіх було по одному удару, у юного нападника цілих три. Крім того, він грамотно відкривався під передачі на хід і протягував м'яч до штрафного, а також швидко приймав рішення – практично всі ключові дії на полі Фоден робив у дотик.
Особливо сподобались обіграші з партнерами: в активі англійця не тільки асист на Стерлінга, а й асист на Мареза при скасованому м'ячі – в цих епізодах він відпрацював не як молодий виконавець, якого тільки підтягнули до основи, а як інтегрований у систему лідер. Не дарма в британській пресі його стали називати наступником Давіда Сілви – за показником xGBuildUp (внесок у атаку без урахування ударів та пасів під них) Філ входить у топ-3 гравців Сіті в цьому матчі.
До речі, Фоден став наймолодшим футболістом, якому вдалося провести гол+пас у матчі проти Ліверпуля у всіх турнірах (Філу 20 років і 35 днів). Загалом, протягом сезону він вийшов у 24 матчах і став співавтором 19 голів (9 м'ячів, 10 асистів). Конкретно ж після карантину юнак є найкращим бомбардиром АПЛ – в його активі 4 голи.
Зрештою, варто відзначити Стерлінга. Рахім приклав свою ногу до трьох з чотирьох голів Манчестер Сіті у ворота Ліверпуля – саме він заробив пенальті в боротьбі з Гомесом, саме він накрутив Джо перед другим м'ячем і саме після його пострілу відзначився автоголом Окслейд-Чемберлейн. Це були перші голи Рахіма у ворота колишньої команди, за виключенням голу в неофіційному Суперкубку минулого літа. Своєї радості форвард не приховував.
Менді зіграв дуже добре
Зінченко весь матчі провів на лаві запасних, поступившись місцем в основі Менді. Це дуже неприємний сигнал, адже в попередньому матчі Бен привіз гол і провалився так гучно, що британські ЗМІ не менш провальну гру українця в другому таймі назвали якісною. Схоже, Менді залишається для Гвардіоли основним варіантом на топ-матчі, хоча тут є і тактичний момент – француз більш потужний і швидкий, і він є природнім захисником. Бен повинен був бігати за Салахом і Фірміно, боротися й різко вилітати в контратаки, в той час як Олександр явно орієнтований на контроль м'яча та створення варіантів для передач. Зрештою, в Суперкубку Салах знищив нашого співвітчизника, тож вибір Гвардіоли на користь Менді був логічним.
Із завданням створення динаміки в атаці фулбек впорався блискуче. В його активі один точний крос під удар та класний простріл на дальню стійку в першому таймі, коли Фоден зовсім трішечки на встиг на замикання. Крім того, Бенжамен виконав один вдалий обіграш на дриблінгу, віддав три точних довгих передачі з п'яти та два точних навіса з трьох. Він добре навантажив Трента, не давши йому сильно розбігатися на чужій половині поля. Зрештою, в нього мало помилок при передачах – всього 7 неточних пасів з 46.
По-друге, в обороні Менді дав надійність. Його двічі намагалися пройтина дриблінгу, але Бен двічі відібрав м'яч. Всі три єдиноборства француза завершились перемогами, а також він зробив одне перехоплення, один винос та два блокування. Відсутність моментів Ліверпуля в другому таймі не в останню чергу на совісті Бенжамена.
Щоправда, Менді все одно залишається неідеальним. Вже на 3-й хвилині він допустив помилку у власному штрафному, внаслідок якої по воротах вистрілив Салах – "містян" врятував Едерсон. Крім того, Бен став лідером за кількістю втрат м'яча (14), перевершивши навіть атакувальних півзахисників, для яких це норма. Не дивно, що Гвардіола вимагає підписати на цю позицію нових футболістів. В будь-кому випадку, для Зінченка матч Менді проти Ліверпуля нічого хорошого не подарував.