Реал впевнено пройшов Аталанту в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Сергій Костенюк доводить, що тріумф мадридців – зовсім не випадковий.
Навіть зґвалтований спортивний принцип у першому поєдинку, коли арбітр вирішив знищити гру, необґрунтовано вилучивши Фройлера, не заважає зробити висновок, що Реал у дуелі з Аталантою виявився об'єктивно сильнішим. Головними дійовими особами двоматчевого протистояння команд були тренери, а головною зіркою став Зінедін Зідан.
Французький фахівець переграв одного з найкращих тренерів світового футболу, розробивши два різних, але однаково чудових плани на обидва матчі. Якщо перший план фізично не міг бути реалізований, бо суперник швидко залишився у меншості, а гра перейшла у зовсім інше русло, то у вирішальному поєдинку штаб Зідана знайшов вже інші способи нейтралізації системи Гасперіні. Перехід Реала на схему 3-5-2 не можна назвати сюрпризом, оскільки Мадрид у процесі підготовки до Аталанти вирішив перевірити варіант з трьома центрбеками у бойових умовах Ла Ліги. У ролі піддослідного кролика виступив Ельче.
Побачивши стартовий склад Реала, відразу стало зрозуміло, що УЄФА, як це часто буває, надало неправильну тактичну схему команді Зідана. Перші секунди матчу підтвердили цю версію. Реал дійсно готовував систему гри з трьома центральними захисниками та двома форвардами безпосередньо під Аталанту.
Реал – Аталанта – 3:1 (1:0)
Перший матч – 1:0
Голи: Бензема (Модріч 34), Рамос 60 (пен.), Асенсіо (Лукас 84) – Мурієль 83
Реал: Куртуа – Варан, Рамос, Начо – Лукас, Вальверде, Модріч, Кроос, Менді – Бензема, Вінісіус
Аталанта: Спортьєлло – Толой, Ромеро, Джімшиті – Меле, Пессіна, Де Рон, Госенс – Маліновський, Пашаліч – Мурієль
На мапі усереднених позицій може здивувати початково правий латераль Мехле – центральне коло. Це не аномальні зміщення флангового гравця, а наслідок його переходу на протилежний фланг після заміни Госенса.
Можна було б припустити, що штаб Зідана вирішив перейти на гру з трьома центрбеками, після того, як стало відомо, що не зможе зіграти Каземіро, який є одним з найважливіших та незмінних гравців у команді. Але той факт, що сам бразилець грав за цією ж схемою у експериментальному матчі з Ельче, говорить про те, що він вже був у новій структурі.
Реал мав незначну перевагу у контролі м'яча – 52,7% на 47,3%. Аталанта не поступилася й за ударами – 12:13 на користь італійського клуба, але господарі мали більше гольових моментів. До того ж, Реал грав по рахунку, не форсуючи подій.
На тепловій мапі помітно, що гості переважно будували свої позиційні атаки через лівий фланг. Через цю вертикальну зону Аталанта провела рівно 50% усіх атакувальних дій.
Реал оригінально перебудовувався у деструктивній фазі гри. При базовій формації 3-5-2 загалом у позиційній обороні переходять на структуру 5-3-2 лише за рахунок зміщень латералів. Штаб Зідана вирішив максимально перекрити Аталанті півфланги, обравши асиметричний перехід на схему 5-4-1.
Вінісіус опускався у лінію півзахисту лівим хабеком. Відповідно, трійка номінальних півзахисників зміщувалася праворуч. Лукас та Менді сідали у лінію до захисників. Ця структура дозволяла мати чисельну більшість, чи хоча б рівність у півпросторі, що створювало складні умови для функціонування фірмових ромбів Аталанти. За великим рахунком, лише раз ця геометрична фігура Гасперіні на фланзі призвела до небезпечного моменту біля воріт Куртуа, але удар Госенса вийшов неакцентованим.
Це було на початку матчу, коли гості мали ігрову перевагу. Спрацювал зміна позиціями у структурі. Мурієль змістився на фланг, водночас його вільну зону атакував лівий латераль Госенс.
Звісно, якби Аталанта відрила рахунок, можливо, підсумковий результат протистояння міг бути на користь італійців, але це вже безглузді припущення, які не мають ніякого сенсу. Реал вміло вмикав пресинг по різних трігерах. І саме ці вмикання призвели до більшості створених Мадридом моментів. Особливо вразливими до швидких атак Реала гості були у другому таймі, коли час змушував їх ризикувати та поспішати.
Команда Гасперіні традиційно високого пресингувала, але Реал значно краще за багатьох суперників Аталанти по Серії А виходив з під тиску. Ефективні передачі Модріча та Кросса часто не тільки розбивали пресинг, але й відрізали від зони м'яча групи гравців команди суперника.
Коли швидко не вдавалося повернути собі м'яч, "чорно-сині" переходили у позиційну оборону середнім та низьким блоками 5-4-1. Госенс та Меле сідали назад, а у лінію до хавбеків зміщувались Маліновський та Пашаліч.
З тонких тактичних ходів Зідана потрібно відзначити оригінальну роль Менді. Він знову був одним з найкращих на полі. Фулбек часто зміщувався у центр поля, іноді у півпросторі та навіть по центру підіймався до лінії нападу. При цьому ширину позиційної атаки команди ліворуч створював і підтримував Вінісіус. Бразилець, на мій погляд, був взагалі найкращим на полі. Швидкий і технічний форвард був просто нестримним і постійно тримав у напрузі оборону суперника. Один його рейд через практично усе поле чого вартує...
Після матчу головний тренер Реала Зінедін Зідан не приховував задоволення від гри своїх підопічних: "Вітаю гравців, оскільки вони відмінно діяли від початку і до кінця матчу проти команди, яка вимагає від тебе великих фізичних навантажень. Потрібно добре захищатися, а щодо контролю м'яча, думаю, ми провели цілісний поєдинок.
В кінці у Аталанти не було моментів, лише один шанс у Сапати. Вони створюють багато гольових ситуацій, сьогодні ми цього не бачили. Гра в обороні викликає приємні емоції.
Модріч і Кроос – феноменальна пара опорників. Якщо говорити про Луку... Йому 35, але на полі це зовсім не помітно. Я задоволений Вінісіусом, тому що він заробив пенальті. Ми знаємо, що з його швидкістю він може створити проблеми будь-якій обороні. Це дуже важливо. Асенсіо продовжує тренуватися, він вийшов і забив. Це прекрасно для нього і для нас".
Натомість наставник Аталанти Джан П'єро Гасперіні відзначив окремі ситуації, які призвели до остаточного результату: "На жаль, перший гол, пенальті і навіть пропущений м'яч з першого матчу поставили під загрозу наш прохід, який і без того виглядав складним. Коли ви даруєте такі голи, то стає ще важче. Шкода, адже ми відчували, що у нас є можливість домогтися більшого і переламати матч проти Реала. Він пішов не за планом, частково це була наша вина, і тоді все стало занадто складно.
Ми все ще повинні бути задоволені, адже вибили Аякс і пройшли групу з Ліверпулем. Ми сподівалися, що могли б зіграти краще в обох поєдинках з Реалом. Що ж, тепер у нас є Серія А та фінал Кубка Італії. Вочевидь, вся наша енергія буде спрямована на ці турніри. Гадаю, ми повинні вийти після цього матчу з рішучістю і енергією, щоб викластися на повну та знову кваліфікуватися до єврокубків".
На мій погляд, найкраще, що створила Аталанта у Мадриді – гол зі штрафного у виконанні Мурієля. Хоча то був прямий удар зі стандартного положення, цей м'яч – плід колективної роботи.
Куртуа зізнався Маліновському – був упевнений, що удар виконає саме Руслан, але заготовка Аталанти спрацювала на всі сто. Голкіпер чекав на удар українця у його кут, про всяк випадок господарі відправили додаткового гравця під стінку, яка повинна була максимально високо вистрибнути. Однак троє суперників, що розійшлися безпосередньо перед пострілом, завадили Куртуа побачити момент удару та оцінити траєкторію польоту м'яча. "Ласкаво просимо до сучасного футболу: унікальний розіграш штрафного", – захоплюється мадридська Marca.
Чимало фахівців та нейтральних уболівальників з великою симпатією ставляться до таких команд, як Аталанта або Лейпциг. Утім, будемо відверті, обидві перлини європейського футболу були об'єктивно слабші за суперників у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Навіть до вилучення Фройлера у першому матчі Реал досить непогано справлявся з персонально-орієнтовним пресингом бергамасків і створював їм труднощі неочікуваними зміщеннями по діагоналі у центр – фулбека Менді, та маневрами Іско.
Аталанта не зуміла реалізувати свої моменти та припускалася індивідуальних помилок під тиском суперника. Система гри Гасперіні – чудова, але сучасний футбол рухається у напрямку тактичної гнучкості та непередбачуваності. Попри завойовані три кубки Ліги чемпіонів у футбольній спільноті панує думка, що Зідан-тренер не відноситься до топ-фахівців. Мовляв, це великий авторитет у роздягальні, чудовий менеджер, проте, як тактик чи стратег – не дуже сильний.
У протистоянні з одним із найпопулярніших тренерів, проактивні методи оборони якого є еталоном, Зідан показав, що він – справжній топ у побудові гри. Реал був гнучким та непередбачуваним. Мадрид, як досвідчений боєць айкідо чи джиу-джитсу, вміло використовував сильні сторони техніко-тактичного арсеналу опонента проти нього самого і здобув цілком заслужену перемогу.