Ліверпуль в рамках матчу-відповіді чвертьфіналу Ліги чемпіонів так і не зміг забити у ворота Реала, покинувши турнір.
Ліверпуль безславно згорів у мадридській зустрічі проти Реала, пропустивши три голи, однак команді вдалося забити виїзний гол. Таким чином, у домашньому матчі для прориву в півфінал ЛЧ достатньо було виграти з рахунком 2:0 – завдання виглядало не таким і страшним. Щоправда, мерсисайдці проходили у наступний раунд, програвши першу гру з різницею у два м'ячі, лише у двох випадках з тринадцяти.
Ліверпуль попросив вибачення за ганебний напад фанатів на автобус Реала – винних буде шукати поліція
Юрген Клопп вирішив не повторювати старих помилок зі складом, воз'єднавши у основі класичне атакувальне тріо – Жота, попри гол у Іспанії, залишився в запасі. На банці компанію Діогу склали Кейта та Алькантара, які провалилися тиждень тому – трійку в центрі склали Фабінью, Вейналдум і Мілнер. Зінедін Зідан, у порівнянні з першим матчем, зробив всього одну заміну – травмованого Васкеса на правому фланзі замінив Вальверде.
Мерсисайдці дуже агресивно стартували, ледь не відкривши рахунок з перших хвилин. Вже на 2-й Мане скинув закидання від Кабака під удар Салаху з меж штрафного – Мохамед опинився прямо перед Куртуа й пробив низом, однак Тібо парирував ногою. На 11-й же Мілнер спробував закрутити м'яч у праву дев'ятку метрів з 22-х, але голкіпер у карколомному стрибку врятував Реал. Між цими епізодами розташувалося кілька прострілів та два провальних кутових Ліверпуля, на які Реал відповів заблокованими дальніми пострілами у виконанні Крооса та Модріча.
В середині першого тайму мадридці вирівняли хід зустрічі, хоча ініціатива залишалася за господарями. Підопічні Зінедіна Зідана часто не встигали у мікроепізодах і виглядали занадто шаблонно у атакувальній роботі. До перерви вони провели всього один момент – але який! На 20-й хвилині Бензема пройшов лівим флангом на край штрафного, кілька разів ефектно хитнувши Філіппса та Кабака, та прострілив – м'яч рикошетом від Озана влетів у ближню стійку! В атаці другим темпом Вінісіус пробивав метрів з 22-х, однак Аліссон спокійно спіймав "круглого". На цьому гострота з боку Реала завершилась.
Дивитися Лігу Чемпіонів на голодний шлунок – невдале рішення. Тож готуйся до перегляду матчів заздалегідь: замовляй крутий бокс для футбольного вболівальника від Pepsi та Lay's, щоб насолоджуватися не лише перебігом ігор, а ще й улюбленими смаками!
Ліверпуль, однак, довгий час не ставив перед мадридцями серйозних завдань, тож візуально "вершкові" трималися рівно. Лише наприкінці першого тайму "червоним" вдалося притиснути суперника: так, на 41-й хвилині Вейналдум красиво розвернувся навколо Крооса й віддав передачу на лівий кут штрафного Мане, а той викотив пас під удар Салаху – Мохамед метрів з десяти спробував пробити другим дотиком у дальню дев'ятку, але вийшло дуже неточно! За хвилину Вейналдум отримав можливість вистрілити з близької відстані – вище воріт! Крім того, у компенсований час Мане впав біля воріт Куртуа, намагаючись зачепитись за закидання з глибини, однак пенальті там не було.
На перерву команди відправились за нулів на табло. За другий тайм Ліверпулю необхідно було забивати двічі. Розуміючи цей факт, мерсисайдці одразу з поновленням гри пішли уперед: на 46-й хвилині Фірміно отримав передачу від Трента на правий край штрафного й завдав потужного удару з-під Мілітао, а на 48-й він же замкнув навіс Трента – в першому випадку Реал врятував Куртуа, а в другому Боббі запустив м'яч над воротами. Втім, за наступні десять хвилин Ліверпуль провів всього один постріл з дистанції (по горобцях) у виконанні все того ж Фірміно.
Реал швидко вирівняв хід зустрічі, організувавши на 50-х хвилинах низку непоганих за розвитком атак. Найкраща з них пройшла на 54-й, коли Менді протягнув м'яч лівим напівфлангом, обігрався у стіночку з Бензема й прострілив з-під Фабінью на лінію воротарського – Карім летів на замикання, але захисники Ліверпуля встигли вибити м'яч! Стривожений таким поворотом подій Юрген Клопп вирішив провести подвійну заміну на 60-й хвилині, замість Мілнера та Кабака кинувши у бій Алькантару та Жоту.
Цей хід моментального ефекту не приніс. Реал виглядав краще, а на 66-й хвилині гості взагалі могли закрити гру – Вінісіус тікав один на один проти Аліссона, але не зміг його переграти! Після цього Бензема намагався зіграти на добиванні, але Аліссон врятував мерсисайдців. Даний епізод змусив Ліверпуль прокинутись і почати загострювати. Вже на 68-й Салах пробивав метрів з 11-ти (удар накрив Мілітао), на 70-й Фірміно стріляв з лівого краю карного майданчика (знову врятував Мілітао), а на 71-й Жота увірвався в цю ж зону й завдав удару в ближній кут – м'яч влучив у зовнішній бік сітки! Одразу за цим Зінедін Зідан провів подвійну заміну, випустивши Одріосолу й Родріго замість Крооса й Вінісіуса.
В наступні десять хвилин матч скотився до позиційної боротьби без явної переваги якоїсь із команд. Дещо цікавіше у ній виглядав Реал, який непогано працював через фланг Вальверде – саме звідти на 81-й прилетіла подача на голову Бензема. Карім пробив метрів з шести з відскоком від газону, однак м'яч пролетів над поперечкою. Ліверпуль про такі нагоди в цей період міг тільки мріяти, тож Юрген Клопп пішов ва-банк – на ендшпіль зустрічі він випустив Шакірі й Окслейда-Чемберлейна. Зінедін Зідан, своєю чергою, підготувався до контратак, кинувши у бій Іско.
На останніх хвилинах Ліверпулю необхідно було йти вперед великими силами й ризикувати, однак жодної цікавої атаки в основний час команда так і не створила. Реал легко відбивав усі спроби мерсисайдців увійти в штрафний. Аж на 90+2-й Салах відкрився під передачу на правий край штрафного, однак подальший простріл накрив Куртуа.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию. Реал за сумою двох матчів пройшов у півфінал – суперником мадридців стане Челсі.
Заслужений вихід у півфінал
Від Реала у цьому поєдинку можна було очікувати більшого. Нехай не перемоги (у неї навіть букмекери не вірили), але хоча б більшої кількості моментів – Ліверпуль, все ж, ліз уперед, відкриваючи простір. Мадридці намагались його використати, організувавши низку непоганих контрвипадів, але у підсумку команда створила всього півтора моменти (стійка після прострілу та вихід віч-на-віч). Сумарно "вершкові" награли всього на половину голу, поступившись практично за всіма статистичними показниками із великим відставанням від цифр "червоних".
Втім, пасивність Реала не так вже й дивує, якщо згадати про умови, в яких підопічні Зінедіна Зідана підійшли до зустрічі. По-перше, футболісти втомилися – за тиждень команда, граючи одним і тим же складом, винесла Ліверпуль і Барселону (під сильним дощем), а потім поїхала на Енфілд. По-друге, у "бланкос" не вистачало гравців – на позицію правого фулбека довелося ставити Вальверде, якому тут було дуже важко, а на банці реаьно були доступні лишень нестабільний Іско, ветеран Марсело, резервісти Маріано й Одріосола та юний Родріго. Так собі запас.
Крім того, Реал виграв першу зустріч (3:1). Ліверпулю необхідно було забивати двічі – при такому розкладі бажання зіграти по рахунку вже досить велике, а ослаблених і втомлених мадридцыв сам Бог просив зіграти простіше. Саме тому пасивність не повинна дивувати. Грандам у нинішньому сезоні необхідно вміти правильно розподіляти сили.
При цьому варто зазначити, що Реал не провисав у цьому матчі. Так, команда дозволила Ліверпулю провести 27 передач у штрафний і провести звідти 13 ударів, але більшість з них пройшли із незручних позицій. Фактично, на гол претендував тільки перший удар Салаха та два постріли вище воріт з десяти метрів – все інше Куртуа й захисники зобов'язані були з'їдати. Сумарно мерсисайдці напрацювали всього на 1,2 xG.
Така хороша оборона була пов'язана зі всією системою гри Реала, в якій визначну роль відігравали центрхави. Особливо це стосується Каземіро, який регулярно опускався до захисників і допомагав навіть у штрафному – як наслідок, із ключової "зони 14" пройшов всього один удар і не пройшло жодної передачі під нього. Ліверпуль витиснули на фланги.
При цьому команда все так же впевнено долала пресинг Ліверпуля, грамотно розташовуючись у центрі, і збивала мерсисайдцям ритм гри своїм стерильним володінням. Для "вершкових" понурий перекат в очікуванні варіантів для розвитку атаки є не багом, а фічею – так вони висмикують опонентів з позицій і руйнують пресинг суперника. Те ж саме спостерігалося у Мадриді, однак тоді команда зіграла агресивніше. На Енфілді ж було дуже багато "чорнухи".
В цілому, Реал у Англії не наполягав на перемозі. Мадрид міг собі це дозволити. Вочевидь, при забитому м'ячі поєдинок став би більш відкритим й нервовим, однак Ліверпулю не дали навіть захопити явну перевагу. Це був нічийний матч, в якому господарі чесно напрацювали на один гол – не більше. "Вершкові" добилися свого малою кров'ю, заслужено прорвавшись у півфінал.
Прекрасний матч Каземіро
У матчі проти Ліверпуля яскравих моментів з боку Реала було небагато. Мадридці зосередились на позиційній боротьбі – і тут особливо сильно виділявся Каземіро. Головний трудяга "вершкових" покрив просто шалений простір, випаливши центр напалмом.
В активі бразильського опорника – 9 виграшних єдиноборств з 12-ти, 4 успішних відбирання (з 5-ти спроб) і 5 перехоплень. Крім того, кілька разів він перекривав кут обстрілу (в т. ч. і в межах власного штрафного), а в позиційній роботі Карлос майже не відпускав центрхавів Ліверпуля. Саме його переміщення допомогли мадридцям надійно перекрити зону перед карним майданчиком, звідки прилітають найбільш небезпечні моменти.
В дитрибуції Каземіро виявився не менш корисним. Саме він, а не Модріч з Кроосом, став лідером Реала за кількістю передач на просування (7) – причому майже всі вони були вертикальними, крізь кілька ліній. Такі передачі дозволяли "вершковим" швидко долати пресинг Ліверпуля, ну або змушували мерсисайдців відступати назад усією командою.
Каземіро у матчі на Енфілді став футболістом, який цементував структуру Реала й звалив матч до сценарію, який влаштовував гостей. Спротив опорника Реала заважав супернику виходити на якісні позиції й збивав Ліверпулю ритм, а хороші передачі вперед карали мерсисайдців за будь-які помилки в структурі. "Червоні" так і не змогли притиснути мадридців – і в цьому найбільша заслуга Каземіро. Браво!
Криза Ліверпуля переоцінена
Британські ЗМІ починають істерити. Після вильоту від Реала вони вимагають від Юргена Клоппа змін – Гарі Лінекер просить перевести Александера-Арнольда в півзахист, а головний футбольний оглядач BBC Sport Філ МакНалті пише про необхідність посилення складу. Вимагає розвитку глибини складу і оглядач Sky Sports Нік Райт. Тамтешній пресі особливо не сподобався факт виходу в основі мерсисайдців одразу сімох футболістів з фіналу 2018 року.
Втім, важко звинуватити Ліверпуль у відсутності роботи на трансферному ринку чи недалекоглядності. "Червоні" підписали Жоту під ротацію у нападі й Алькантару під основу, в резерв у захист підтягнули Цимікаса, а крім того з молодіжки поступово підтягували непоганих виконавців. Так, кампанія не те, щоб вразила, однак ніхто не очікував катастрофи з травмами, яку пізнав клуб у поточному сезоні. Мерсисайдці робили саме те, чого і вимагала преса – розширювали глибину потужного складу. Те ж саме вони робитимуть влітку, як і будь-який інший клуб.
В ігровому плані криза Ліверпуля також переоцінена. Той же Александер-Арнольд "вигрібає" за кожен провальний поєдинок, однак у матчі з Реалом правий фулбек став найкращим – у нього 54 дотики на чужій половині, 28 передач на чужій третині, 6 пасів під удар і 12 пасів з просуванням, а також 5 повернень м'яча (3 перехоплення, 2 відбирання). Давно помічено, що коли команда грає якісно, то і Трент видає шалені перформанси. Вчора Ліверпуль явно грав якісно.
Мерсисайдці у матчі з Реалом серйозно провисали тільки у завершальній фазі атак, де не вдавалося стабільно виходити на якісні ударні позиції. Не вийшло і банально притиснути суперника, однак у структурному плані "червоні" працювали здорово. За кілька секунд підопічні Юргена Клоппа злагоджено перебудовувались, не давши мадридцям простору для контратак, а за всіма статистичними показниками англійці йшли попереду. Зокрема, господарі зробили 70 дотиків у штрафному (це дуже багато) й перевершили Реал за інтенсивністю пресингу.
Мерсисайдці не награли на прохід у півфінал навіть на Енфілді, але на перемогу заслужили. І це – без ван Дейка з Матіпом, без надважливого Хендерсона й без можливості якісно посилити гру. При цьому одне лишень повернення Фабінью в центральну зону зробило Ліверпуль дуже сильним колективом, якому вдалося здобути три поспіль перемоги в АПЛ.
Словом, криза Ліверпуля переоцінена, а вимоги змінювати половину складу й переставляти футболістів по полю виглядають істерично. Мерсисайдцям, звісно, є що латати, але основна проблема їхніх невдач пов'язана з епідемією травм. Навіть на її тлі команда здатна дати бій надпотужному Реалу – з лідерами ж підопічні Юргена Клоппа знову зможуть боротись за фінали ЛЧ.
Для Ліверпуля важливо не оновлення, а збереження складу, адже ряд зірок вже щось вигадує з контрактами. Втім, це вже зовсім інша історія.