Павло Ісенко став абсолютним героєм серії післяматчевих пенальті у півфіналі Кубка України 2019/20. У матчі Маріуполь – Ворскла 16-річний воротар юнацької збірної витягнув щасливу путівку.
Ісенко парирував відразу 3 пенальті з 5, а його історія стала, мабуть, найкрасивішим сюжетом усього футбольного сезону як мінімум в Україні. Хоча б заради цього варто було відновити змагання наперекір усяким епідеміям. Чутки про те, що Ворскла розвалюється, виявилися дуже перебільшеними. Так, вже не перший сезон є певні фінансові труднощі, але прихід Юрія Максимова багато що змінив. Небагато в українському футболі Наставників, здатних дати шанс юнаку навіть у буденному матчі УПЛ. А тут цілий півфінал Кубка! Завдяки 51-річному фахівцеві – ми у світовому тренді довіри до дітей.
Героїзм школяра та вихід Полтави до фіналу Кубка України у відеоогляді матчу Маріуполь – Ворскла
Багато розмов почалося, мовляв, воротар ледь не за декілька днів до півфіналу переконав тренерський штаб на відпрацьовуванні пенальті. Насправді Ісенко уже далеко не вперше робить це і на клубному рівні. Павло є основним у збірній України U-17. Під орудою того самого чемпіона світу Олександра Петракова голкіпер провів 5 сухих матчів із 7, хоча в цих іграх суперниками наших юнаків були такі визнані гранди світового і молодіжного футболу, як Португалія та Англія. Тоді на нього навіть виходили представники топових португальських клубів – Спортінга і Браги...
Тягнув 11-метрові та виграв уже один турнір на рівні збірних. Парирував пенальті й в поєдинках за молодіжку Ворскли. У свої 16 встиг дебютувати за дубль U-21 ще в рамках чемпіонату України 2018/19. Хоча ще минулого року Павла спокійно можна було побачити на Спартакіаді серед учнів технікумів, де йому виразно тісно було в маленьких міні-футбольних воротах. Якби не клятий коронавірус COVID-19, цілком імовірно, що цього літа ми вболівали б за Ісенка у складі збірної України на Євро U-17.
Схоже, він потрапив саме в ті руки, які потрібно: дитячий наставник Олександр Супрун, який переконав Петракова, а далі полтавська молодіжка з Олегом Моргуном, Максимов з його залізними нервами і тренер воротарів Ворскли Сергій Долганський... Наш герой дня мав сміливість відмовити Шахтарю заради більших ігрових перспектив, які гарантувала скромніша Полтава, та найближчих. З'являлося на горизонті й київське Динамо. Сучасним стилем нагадує футболіста з європейських топ-чемпіонатів. Не тільки зовнішність, а й впевненість, працьовитість, спритність, відсутність страху завести суперника у свою пастку.
Пенальті – тільки на перший погляд лотерея. Насправді це теж вид футбольного мистецтва, де грають роль тактика, серйозна підготовча робота і години тренувань. Як і Лунін, Ісенко багато працює, щодня по 4 години. Тепер він вкотре впевнився, що наполегливі зусилля знаходять винагороду. Під 100 матчів на молодіжному рівні перед офіційним дебютом на дорослому. ЗМІ та соцмережі по всьому світу вибухнули епічними коментарями про його гру з Маріуполем. Польський Sport описує дивовижну ситуацію: 16-річний воротар виходить на заміну на 119-й хвилині та стає героєм у півфіналі Кубка. Де, між іншим замінив чемпіона світу U-20 Різника – цих воротарів об'єднує те, що починали... в нападі.
Журналісти згадують приклад Тіма Крула під час чвертьфіналу ЧС-2014, але голкіпер збірної Нідерландів був тоді на 10 років старшим. Швейцарське видання Watson також не шкодує компліментів: "Кубок України, як правило, не є змаганням, якому ми приділяємо пильну увагу. Але сьогодні ми робимо виняток. Бо те, що трапилося там напередодні, – справжня футбольна казка. Геніальний хід тренера Максимова, як виявилося трохи пізніше після заміни. Ісенко написав свою казку, вивівши Ворсклу до фіналу, де його команда буде аутсайдером проти топового фаворита Динамо".
Феєрія Ісенка зібрала чималу аудиторію лише за першу добу після знайомства з ним широкої публіки. Турецькі та литовські ЗМІ, вболівальники з Польщі, Нової Зеландії, Німеччини та Британї, навіть голкіпер Ліверпуля Каміль Грабара, який повертається з оренди в команду Клоппа цього літа. Стража воріт "червоних" особливо вразив дебютний сейв Павла: "Повага за перший пенальті". Фанати відзначають своо роду фірмовий стиль українського воротаря. Залишитися на місці, коли пробивають по центру – треба мати той самий залізний характер, що і в тренера, який довіряє юнаку в такий надважливий момент.
А зміститися в один кут, щоб змусити суперника пробити у протилежний, куди ти вже на всіх парах летиш? Ага, розкажіть кіперам і тренерам Ворскли, що пенальті – це лише лотерея. Фани в Reddit просто шаленіють. "Дві оригінальні техніки відбиття 11-метрових, які нечасто зустрічаються. Керувати ударом суперника і стояти по центру, коли вони намагаються тебе перехитрити, щоб відправити в один з кутів.
Це психологічна війна. Його позиція при першому пенальті химерна, але це якось спрацювало. Техніка ФІФА. Давай, друже, стріляй он сюди. Це працює, бо виконавці пенальті не хочуть виглядати дурнями, щоб пробивати в той кут, з якого стартує воротар. Йому вдається залізти в голову до того, хто пробиває. Річ у тім, що голкіпери не бояться невдачі так само, як виконавці 11-метрових ударів".
Ісенко з хитрою посмішкою відмовився розкривати свій секрет успіху, але він точно знав, що робить, впевнені користувачі соцмереж. Французький фанат називає це стилем Ландро. Знаменитий у минулому голкіпер Нанта і ПСЖ якось схожим чином пошив у дурні Роналдінью. Вистачає і прогнозів на майбутні перші сторінки таблоїдів: "Манчестер Юнайтед зацікавлений у підписанні 16-річного таланта Ворскли. Реал, Ювентус і Барселона також полюють на нього. Українські агенти тепер використовують Юнайтед для впливу на підписання контрактів. Не забувайте про суперництво проти Луніна за місце №1 в Реалі та збірній України, щоб додати вогню".
Фанатський захват і порівняння з легендами – це одне, а сувора реальність буває зовсім іншою. Той же Цітаішвілі не дасть збрехати. В Ісенка є декілька шляхів перед очима. Приємно репостити хвалебні сторіз в Інстаграмі від безлічі людей, зокрема, відомого агента Вадима Шаблія. Та вже завтра на нього чекає нове, ще складніше життя. З більшими очікуваннями, відповідно, більшими вимогами насамперед до себе. Є приклад Максима Коваля, який також засяяв дуже рано, але після серії помилок опинився в Саудівській Аравії, де в екс-динамівця далеко не все так просто і гладко.
Є і Андрій Лунін, який злетів до Реала, хоч поки тільки мріє там закріпитися в ролі заступника Куртуа, граючи по орендах. Є також Андрій Пятов, який переходив у донецький клуб із Ворскли, хоча в Шахтарі уже є свій суперталант Анатолій Трубін. Забути про свій зірковий вечір непросто, але до біса необхідно. "Дуже важливо, щоб його не знищила преса. У такому віці можна швидко зірочку піймати", – Петраков, як завжди, цілить в яблучко.
Кажуть, він це розуміє. Добре, але зараз цей успіх буде одним із визначальних випробувань. Важка робота, робота і ще раз робота, захмарна жертовність і відданість футболу, пошук балансу між скромністю та впевненістю, критичне сприйняття і велика дистанція до публікацій у пресі. Легко не буде, але при правильному підході можна досягти нових висот. Ну, а наступна зупинка – 8 липня, фінал Кубка України і київське Динамо, в матчі з яким дотягти до тієї ж серії пенальті буде подвигом.