Італія здолала Бельгію в рамках "втішного фіналу" Ліги націй. Читайте рахунок та огляд матчу у цій новині на "Футбол 24".
Бельгія – не той суперник, який здатен змусити Італію відійти від стилю, який проповідує Роберто Манчіні. Господарі Альянц Стедіум у Турині з перших секунд забрали м'яч під свій контроль і затисли господарів поблизу правого кута поля. Ді Лоренцо за підтримки Берарді та Барелли класно накривали захисників, але й самі не змогли прорватися до штрафного. Небезпека виникла, коли вдалося перевести м'яч на протилежний фланг. Пеллегріні вивів на удар К'єзу – Алдервейрельд у відчайдушному стрибку заблокував. Після розіграшу кутового знову бив К'єза. Цього разу значно вище.
Італія – Бельгія – 2:1 – відео голів та огляд матчу
Підтримувати стартовий тиск італійцям вдавалося хвилин десять. Надалі Бельгія дещо адаптувалася і почала відповідати. Виходило так собі. Скуадра все ще залишалася гострішою у атаках. Навпаки, поява простору в атаці лише допомогла тому ж Берарді. Доменіко у своєму фірмовому стилі змістився з флангу в центр і пробив. Тібо Куртуа не без проблем нівелював загрозу. Згодом класний момент був у Распадорі. К'єза зачепився за м'яч у боротьбі й покотив на хід партнеру. Форвард Сассуоло пробивав уже з меж штрафного. Гостей врятував Салемакерс, рикошетом від якого м'яч полетів на кутовий.
Алексіс мав свій шанс стати героєм і біля протилежних воріт. У Бельгії почали вдаватися атаки флангами. Батшуаї з правого покотив у зону 11-метрової позначки. Здавалося, Салемакерс уже засмутив свого колишнього одноклубника. Доннарумма навіть не намагався стрибнути за м'ячем. Підстрахувала поперечина.
Все, описане вище, команди організували за півгодини. Завершення першого тайму вийшло справді рівним. Відчутної переваги не було ні у кого. За атакою на одні ворота слідував випад у бік інших. У центрі уваги опинилися два вінгери. Йдеться про Доменіко Берарді та Янік Карраско. Вони і самотужки забити намагалися, і партнерів загравали. Щоправда, голкіперам роботи це не додало – все завершувалося на підступах до штрафного. Вже на 45-й хвилині К'єза сам не вірив, що не зміг відкрити рахунок. Федеріко майже від центральної лінії втік на побачення з Куртуа. Бельгієць бездоганно постелився під м'яч, перевівши його кутовий. Після двох поспіль подач рефері відправив команди у роздягальні.
Відпочинок, вочевидь, краще провели господарі. Італія розіграла м'яч і відразу доставила його до чужих воріт. Там К'єза та Распадорі змусили Вертонгена вибити на кутовий. Після подачі з лінії штрафного пробив Барелла. Куртуа не бачив момент удару і не мав жодних шансів дістати м'яч у правому від себе куті – 1:0. Роберто Мартінесу знадобилося десять хвилин, щоб розробити новий план. Наставник збірної Бельгії зробив подвійну заміну. Свіженький де Кетеларе вивів на удар Батшуаї, а той з гострого кута зарядив у поперечину.
Розвинути локальний успіх не вдалося. Черговий забіг К'єзи у чужий штрафний приніс пенальті. Федеріко встиг проштовхнути м'яч, і Кастань вдарив йому в ногу. Рефері не сумнівався ні секунди. А от Альдервейрельд розлютився настільки, що навіть кинув м'ячем у бік арбітра. Не влучив, тому лише жовта. Відеоасистенти лише підтвердили початкове рішення. До позначки підійшов Берарді. Пробив поганенько. Куртуа вгадав напрямок і навіть дотягнувся до м'яча, але той по-зрадницьки залетів у сітку.
Було не схоже, що Бельгія вірить у камбек. Вона й не намагалася для цього щось зробити. Здавалося, з таким перебігом справ не згоден лише Альдервейрельд. Центральний захисник несподівано став тим гравцем, який створював найбільше загрози. У середині другого тайму Тобі двічі змусив Доннарумму продемонструвати усю свою майстерність. У підсумку два класні потужні удари і два ефектні сейви.
Надихнути своїх партнерів на фінальний штурм спробував Карраско. На старті останньої десятихвилинки Яннік мав момент, ідентичний тому, який у першому таймі був у Салемакерса. Алекс тоді влучив у поперечину, а Яннік поцілив у стійку. Необхідний ефект це дало. Згодом Бельгія забила. Куртуа виловив м'яч після подачі з кутового і запустив у прорив Де Брюйне. Той вивів на удар де Кетеларе, а Шарль зблизився з Доннаруммою і спрямував м'яч поміж ніг кремезному голкіперу. Зрештою, Італія зуміла на останніх хвилинах забрати м'яч під свій контроль і захистила цілком заслужену перемогу.
Нікому непотрібний матч
УЄФА започаткував Лігу націй, щоб ми могли нарешті забути про безглузді товариські матчі збірних. Ставлення до цього турніру поки важко назвати однозначним, але керівники європейського футболу докладають максимум зусиль, аби він отримав належну популярність. Не дарма ж під час матчів фінальної частини на континенті не проводяться поєдинки кваліфікації до ЧС-2020. Однак гра за третє місце імідж трохи зіпсувала.
Запустив естафету Тібо Куртуа. "Матч проти Італії безглуздий. У третьому місці Ліги націй немає жодного сенсу. Я не розумію, навіщо проводити цей матч", – поскаржився бельгієць. Йому спробував заперечити Жоржінью. Хавбек Челсі визнав, що в такому ігровому ритмі важко відновлюватися, але наголосив, що завжди готовий і радий допомагати команді. Цікаво, що Куртуа таки вийшов у старті, а італієць відіграв лише останні 20 хвилин.
Насправді все стало очевидно заздалегідь і навіть без слів. Програвши путівку у фінал, тренери без зайвих питань почали відпускати деяких гравців у свої клуби. Так Італія втратила Калабрію. Виявилося, що у Давіде нічого серйозного. Він просто вирішив поберегтися для матчів за Мілан. Бельгія ж мотивувала від'їзд Едена Азара черговою мікротравмою, а Ромелу Лукаку покинув збірну без пояснення причин. Останнім аргументом стали стартові склади. Обидва тренери випустили чимало резервістів, задекларувавши своє ставлення до матчу. Ніхто не хотів заради перемоги віддавати усі сили.
Роберто Манчіні після гри заявив, що вже думає про Швейцарію. Перемога над Бельгією принесла його команді необхідні емоції. А більше й непотрібно. Тепер на "Скуадру" не тисне рекордна серія без поразок. Саме час зосередитися на ЧС-2022. Для підопічних Роберто Мартінеса катарський Мундіаль теж ключовий. Чи не останній шанс "золотого покоління" здобути трофей. Очевидно, що після турніру низка лідерів покине збірну, а рівноцінної заміни (передусім захисникам) немає. Проблеми вже починають простежуватися. Поки ще перша збірна в рейтингу ФІФА програла два офіційних матчі поспіль вперше за понад 10 років.
Турин заграє з Доннаруммою
Після матчу з Іспанією італійська преса кілька днів говорила про Джанлуїджі Доннарумму. Точніше про палкий прийом міланських уболівальників. Сан-Сіро освистував голкіпера протягом усього матчу. Вихованець Мілана у перерві нібито навіть розплакався. Вочевидь, Доннарумма справді вірив у свої слова, коли говорив, що фани "россонері" люблять його навіть після втечі у ПСЖ. Тепер все стало зрозуміліше.
На щастя для італійця, матч за третє місце приймав Турин. Приязне ставлення місцевої публіки виявилося не єдиним приємним сюрпризом. Роберто Манчіні довірив 22-річному голкіперу капітанську пов'язку. Молодшим збірну Італії на поле виводив лише легендарний хавбек Мілана Джанні Рівера. Чи додало це спокою Доннаруммі? Навряд. Голкіпер збірної Італії знову припустився кількох помилок, які цілком могли стати результативними. Але варто визнати, що сам він їх і виправляв. Як от у моменті з першим ударом Айдервейрельда.
Окремо варто зупинитися на оваціях трибун Альнц Стедіум. Так, поведінку міланських фанів на Апеннінах не підтримали фактично ніде, але у туринців, як завжди, меркантильні мотиви. У пресі вже з'являлася інформація, що Доннарумма не дуже комфортно почувається в ПСЖ. Там гравці нібито цілковито підтримують Кейлора Наваса. Відтак, італійцю вже пророкують швидке повернення на батьківщину. Там претендент лише один – Ювентус. Кріштіану Роналду говорив, що остаточно вирішив приєднатися до "Старої синьйори" саме після подібного акту визнання від уболівальників "б'янконері". Що ж, побачимо, чи спрацює подібне з Доннаруммою.