У важкому кубковому міланському дербі Інтер святкував справедливу перемогу (2:1).
Останній тур Серії А важко дався міланським командам – Мілан зазнав розгрому від Аталанти, а Інтер розписав нульову нічию з Удінезе, змарнувавши шанс наздогнати "россонері" на вершині турнірної таблиці. Реабілітуватися перед тіфозі за ці невдачі випав шанс вже за три дні, у матчі 1/8 фіналу Кубка Італії, в якому доля звела обидва колективи. "Нерадзуррі" на цей поєдинок мали додаткову мотивацію – необхідно було отримати сатисфакцію за поразку в Дербі делла Мадонніна у чемпіонаті.
Вилучення Ібрагімовіча та переможна краса від Еріксена у відеоогляді матчу Інтер – Мілан – 2:1
Попри статус зустрічі, тренери вдалися до широкої ротації складу. Антоніо Конте всадив у запас Лаутаро, Бастоні, Хакімі та Янга – в центрі оборони зі Шкріньяром і де Вреєм опинився Коларов, латералів грали Перішіч і Дарміан, а пару Лукаку в атаці склав Санчес. Стефано Піолі, своєю чергою, залишив на банці Калабрію, Кастільєхо та Калулу – замість них на поле вийшли Далот, Салемакерс та капітан Романьйолі, який відбув дискваліфікацію. Крім того, на воротах вийшов Тетерушану, адже Джіджі Доннарумма був дискваліфікований за розмови у матчі з Торіно.
Мілан розпочав з традиційно високої активності на старті поєдинку. Вже на 2-й хвилині вона могла принести успіх: Тео Ернандес прострілив у зону перед штрафним, Салемакерс п'яткою підправив м'яч на Леау, а той пробив метрів з 20-ти у лівий нижній кут – трохи неточно! Після цього команди обмінялися низкою стандартів із заблокованими ударами, а вже на 13-й хвилині "россонері" вдруге наблизились до голу – це Браїм Діас на лінії воротарського ледь не підправив м'яч у ворота після скидки плечем від Ібрагімовіча. "Нерадзуррі" чимось цікавим відповісти не вдавалося, але в одному з епізодів Санчесу вдалося вимкнути з гри К'яєра. Центрбек Мілана травмувався при спробі підкату, а його замінив новачок Томорі.
В середині тайму підопічні Антоніо Конте додали в активності. На 24-й хвилині перевага номінальних господарів могла вилитись у гол: Дарміан знайшов Лукаку у метрах восьми від воріт та віддав йому передачу, а той пробив з-під Романьйолі – Тетерушану парирував ногою! Ще за кільканадцять секунд Лукаку знову опинився на ударній позиції, але цього разу йому не дав пробити Романьйолі.
Покарання за марнотратство прилетіло на 31-й хвилині, коли Мілан заробив стандарт на лівому фланзі. Подачу з нього вибили в центр, а звідти пішло закидання до штрафного – Дарміан кволо виніс його головою, Мейте нею ж скинув м'яч на Ібру, а той хитнув Коларова та з правого краю вистрілив у дальній кут. Сфера від стійки влетіла у ворота. 0:1! Таким чином, Златан став першим футболістом, якому в поточному сезоні вдалося забити за Мілан у всіх турнірах.
Деякий час Інтер виглядав апатично, нічого не створюючи біля чужих воріт, але Мілан відповідав взаємністю. Дарма. На 37-й хвилині "нерадзуррі" провели шикарну атаку: Барелла запустив м'яч уперед на Санчеса, той скинув на Лукаку. Ромелу перевів м'яч на лінію штрафного Відалю, а Артуро віддав пас під подачу Перішічу – Іван навісив на лінію воротарського під замикання Алексісу, але його удар головою на стрічці воріт заблокував Ернандес.
Ще за кілька хвилин на полі сталася сутичка, в якій Лукаку та Ібра зіткнулись лобами та провели затяжну перепалку. Обидва отримали по жовтій картці. Ромелу не міг охолонути навіть по свистку на перерву, але прямо перед ним зрівняти рахунок міг Перішіч, який отримав відскок після стандарту й пробив з лету від лівого кута штрафного – поруч зі стійкою! Зрештою, відпочивати команди пішли за мінімальної переваги "россонері".
У роздягальні Антоніо Конте зняв з гри Дарміана, доволі пасивного в атаці, і кинув у бій Хакімі. Справи пішли набагато веселіше: Інтер майже одразу притиснув Мілан, організувавши кілька непоганих моментів – так, на 50-й хвилині зі штрафного над поперечиною вистрілив Коларов, а на 51-й Санчес замикав подачу Ашрафа на дальню стійку. В обох випадках Мілан врятували сейви Тетерушану. На 55-й у гру вступив новачок Томорі, який у підкаті заблокував удар Лукаку з меж воротарського після прострілу з правого краю. Рівно через три хвилини справи "россонері" погіршились капітально – за фол проти Коларова в центрі поля Ібрагімовіч отримав другу жовту картку. На останні півгодини Мілан залишався у меншості. Стефано Піолі зняв з гри Браїма Діаса й випустив Ребіча.
Інтер досить швидко скористався перевагою. Перший дзвіночок пролунав на 67-й хвилині, коли Перішіч замикав подачу в штрафний ударом головою над поперечиною, а другий задзвенів на 70-й – Барелла увірвався на правий край та отримав по ногах від Ернандеса. Арбітр Паоло Валері не наважився свистіти, але по завершенні епізоду він переглянув повтор і погодився з претензіями гравців Інтера. Пенальті! Лукаку з "позначки" влучив у поперечину, однак м'яч від неї влетів у сітку. 1:1!
На 70-х хвилинах команди нічого цікавого створити не змогли, але причина була не у футболістах, а у травмі головного арбітра. Більшу частину цього відрізку зустрічі лікарі надавали допомогу Паоло Валері, а у технічній зоні готували резервного рефері. Тільки-но процес добіг кінця, як Інтер пішов уперед: на 83-й хвилині з 20 метрів стріляв Хакімі (в руки голкіперу), на 88-й Відаль пробив з дистанції повз ворота, а на 89-й свіжий Лаутаро тікав до воріт разом з останнім захисником – у фіналі епізоду він завдав потужного удару з правого краю штрафного, змусивши Тетерушану рятувати Мілан. На 90-й же "нерадзуррі" змарнували найкращий шанс вирвати перемогу: Мартінес обігрався з Лукаку й прострілив на лінію воротарського, а Лукаку замкнув – Тетерушану знову врятував Мілан!
В основний час дотиснути "россонері" не вдалося, але арбітри компенсували до нього аж 10 хвилин. Мілан вже навіть не думав про якісь контратаки, а Інтер продовжував тиск – і, зрештою, досяг свого. На 90+6-й хвилині Мейте збив Лаутаро перед власним карним майданчиком, суддя призначив стандарт, а Еріксен, який вийшов на поле сім хвилин тому, поклав м'яч у ліву дев'ятку – 2:1! Мілан капітулював. Інтер святкує вихід у півфінал Кубка Італії!
Мілан не готовий до таких матчів
Міланське дербі вдалося. За емоціями, за драматизмом, за скандальністю і за красою голів все було прекрасно. Чимось цей поєдинок був навіть кінематографічним, однак "россонері" у ньому дісталася роль антигероя з голівудського бойовика. Він здорово показав себе у першій третині зустрічі, однак антагоніст (Інтер), подолавши всі перепони, героїчно переміг злодія у фіналі стрічки.
Якщо ж відійти від лірики й зосередитись виключно на грі, то для Мілана все буде сумніше. "Россонері" у дербі лишень підтвердили побоювання тіфозі та критику експертів, повторивши основні висновки з поєдинку проти Аталанти. Підопічним Стефано Піолі просто не вистачає рівня для перемог у ключових матчах з прямими конкурентами на Скудетто – команда занадто заточена на індивідуальні якості кількох лідерів. Їй бракує кадрової глибини, зрілості та тактичної майстерності.
Топові колективи вміло користуються неспроможністю "россонері" відкривати зони в центрі поля без Чалханоглу та Беннасера, а також вміло маніпулюють вразливостями міланських 4-2-3-1 при персональному пресингу.
Ось ситуація вже з перших секунд зустрічі. Мілан пресингував персонально: Діас – по Брозовічу, Мейте – по Відалю. Латералі Інтера при пресингу піднялися вище, закріпивши за собою Далота та Тео (поза кадром), опорники витягнули Діаса та Мейте, а Кессьє залишився один у центрі поля (з ним у парі грає Мейте). Барелла заходить за спини й отримує передачу, почавши хорошу атаку "нерадзуррі". В теорії, відійти назад мав би Леау, адже Ібра криє варіант пасу на Шкріняра, але у системі Мілана вінгер мав спочатку грати саме по ньому.
Ще момент. Опорники знову витягують Діаса та Мейте, Кессьє залишається один, але навіть не бачить за спиною Бареллу. Леау знову поза моментом. Фулбеки Мілана знову сидять низько.
Тут Мейте витягнули так низько, що Відаль відкрився під передачу й розпочав разом з Бареллою атаку. Вона завершиться ударом Лукаку з меж штрафного та першим сейвом Тетерушану. І це тільки старт першого тайму і лише фаза виходу з-під пресингу та переходу в атаку.
Такі епізоди траплялися протягом усього матчу. Барелла постійно знаходив варіанти за спинами й розганяв атаки Інтера, а латаралі або напружували фулбеків Мілана, або допомагали при перевантаженнях зон. "Нерадзуррі" до перерви не вистачало тільки топових виконавців на флангах – особливо на правому, де діяв доволі пасивний Дарміан. З виходом агресивного Ашрафа "россонері" посипались моментально.
Мілан відповідав непоганими зміщеннями Мейте та Діаса у центр. Коли з ними обігрувався Тео Ернандес, виходило взагалі класно – власне, з цього народився момент вже на 2-й хвилині зустрічі, коли Леау пробивав повз ліву стійку. Втім, недоліки системи "россонері" рідко давали розвиток таким епізодам.
Ось, наприклад, Алексіс Санчес вчасно повернувся в глибину й почав пресингувати Мейте, а потім швидко перемкнувся на Браїма, перехопивши передачу. Лукаку теж повернувся на допомогу, та і загалом атака Мілана вже не мала б перспектив. З пасивним Ібрагімовічем і необачним Леау про таку систему повернення м'яча Стефано Піолі не може навіть мріяти.
Зрештою, Мілану просто бракує креативу. Команда вміє працювати між лініями, але вертикальність мислення без Чалханоглу та Беннасера низька – навіть у дрібних епізодах команда часто не помічає варіантів на два-три ходи уперед. Цьому заважає і відсутність якісної передачі у центрбеків – всі атаки неодмінно починаються з перекату на фланг. Все, що є у "россонер" – це ривки Тео в центр та масивність Ібрагімовіча.
Мілан має занадто багато недоліків проти таких монструозних колективів, як Інтер чи Аталанта. Це було помітно навіть у першому таймі: при відносно рівній статистиці ударів (8:5) Мілан мав лише один відносно гольовий момент з гри – коли Леау пробив повз стійку на 2-й хвилині. Гол Ібрагімовіча став наслідком стандарту, вдалого відскоку та помилки Коларова, а також шаленої точності удару Златана. Тут клас спрацював, однак це був єдиний постріл шведа з гри.
У Інтера можна згадати момент Лукаку та постріл Перішіча наприкінці тайму. Так, теж не густо, але у другому таймі Мілан просто знищили. Ще до вилучення Ібри "россонері" могли пропускати мінімум тричі, а після червоної команди Стефано Піолі вже не існувало.
Сумарна статистика другого тайму шокує уяву – 17:0 за ударами, 76-24 за відсотком володіння, 12:0 за кутовими, 90 на 68 за відсотком точних передач, 6 сейвів Тетерушану. Так, Мілан грав у меншості й без кількох лідерів, але це не виправдання – справжні топ-команди не сипляться так навіть при грі 9 на 11.
До речі, всього один гол з гри та один явний момент у першому таймі при шаленій перевазі в усіх аспектах негативно характеризує Інтер – "нерадзуррі" мають серйозні проблеми зі зламом оборони в останній третині й забагато шансів марнують. Ця особливість ще сильніше підкреслює неготовність "россонері" до битв з топами за серйозні цілі. Мілан програв без шансів і Інтеру, і Аталанті, і Ювентусу – командам, які у поточному сезоні дуже далекі від ідеалу.
Чи можна з такими поразками думати про Скудетто? Навряд чи, але поки що зарано ставити вирок Мілану. Варто подивитися, які висновки зробить Стефано Піолі з цих невдач і як команда заграє у кращих кадрових умовах. "Россонері", взагалі-то, грають симпатично – у топ-матчах їх погубила не стільки тактика, скільки особливості формування складу.
Вірогідність чемпіонства у Серії А / картинка клікабельна
Крім того, не слід переоцінювати форму кривдників міланців, адже у цьому сезоні буксують усі лідери чемпіонатів. Навіть статистичні викладки говорять, що боротьба ще триватиме – просто тепер козирі Мілана не виглядають так переконливо.
Барелла – діамант Інтера
Без Ніколо уявити перемогу над Міланом важко. Так, у дербі всі постаралися: у Санчеса п'ять пасів під удар, Лукаку чотири рази влучив тільки у площину, а Еріксен приніс перемогу першим за два роки голом "нерадзуррі" зі штрафного – втім, без Ніколо зірки не досягнули б таких успіхів. І це вже не в перший раз!
У поєдинку з Міланом 23-річний Ніколо видав справжній перформанс. По-перше, він шикарно відпрацював позиційно, заповнюючи вільні зони у напівфлангах та розганяючи атаки Інтера – це можна було помітити на скрінах у попередній главі. При цьому хавбек продемонстрував шалену активність, відпрацювавши практично по всьому полю. Саме Барелла став лідером за кількістю дотиків до м'яча.
У єдиноборствах італієць також був блискучим – 12 епізодів, 7 перемог (більше тільки у Санчеса, але мінімально). Така висока активність призвела до п'яти фолів проти Ніколо, один з яких завершився попередженням для опорника Кессьє, а інший – критично важливим для Інтера пенальті.
По-друге, Ніколо шикарно проявив себе у роботі з м'ячем. В його активі – 71 передача (більше тільки у Брозовіча, але всього на чотири), 67 з яких виявились точними. Два з його пасів вийшли під удар партнерам, але Ніколо був залучений до атак набагато активніше.
Так, удар Лукаку на 24-й хвилині, коли рятував Тетерушану, почався саме з відкривання Барелли та його проходу з подальшим пасом Дарміану. Атака на 37-й, коли Тео виносив м'яч з лінії воріт, почалася із закидання Барелли. Момент з фолом Романьйолі, коли відбулася сутичка з жовтою для Ібрагімовіча, стартував з обіграшу Барелли та Брозовіча. Атака із заблокованим замиканням з лінії воротарського у виконанні Лукаку також була розпочата Бареллою.
23-річний хавбек Інтера суттєво поступається партнерам за зірковістю свого прізвища, але за впливом на гру міланців він вже давно незамінний. Барелла у поточному сезоні Серії А є другим асистентом "нерадзуррі" – у нього 5 гольових передач, а більше тільки у Брозовіча (на одну). Крім того, він другий за залученістю до атак без урахування ударів та пасів під них і третій – з урахуванням. Матч проти Мілана став фантастичним доказом правдивості статистики Ніколо.
Ібрагімовіч не витягує топ-матчі
Дивно це говорити після того, як Златан забив красивий гол Інтеру, однак цього замало. Які б прекрасні статистичні показники не демонстрував Ібрагімовіч, а факт залишається фактом – швед не дуже великий помічник у пресингу, він не дуже мобільний, та і сама система Мілана змушує тримати могутнього нападника лишень на вістрі. Якщо його не буде попереду, то нікому буде чіплятись за лонгболи. Така тактика, своєю чергою, продиктована непереконливістю Ребіча й молодістю інших виконавців.
У матчах проти Аталанти та Інтера шведський великан завдав всього чотири незаблокованих удари – у Лукаку ж лише в дербі з Міланом було чотири у площину. Так, не дуже коректно порівнювати умови, в яких обидва працюють, та і часу у Ромелу було побільше, однак за залученістю до атак порівняння також йдуть не на користь Ібри. Бельгієць працює по всій площині поля, пресингує, веде єдиноборства, сміливо йде в обіграш та комбінує з партнерами, а Златан навіть у боротьбі не такий вже і переконливий. Зокрема, в дербі обидва провели по чотири єдиноборства на землі – Ромелу переміг у трьох, а Златан виграв лишень одне. Коли до нього ставлять класних опікунів на кшталт Ромеро з Аталанти, Ібра різко тьмяніє навіть у повітрі.
Ібрагімовіч прямо зараз – це футбольний аналог танку Тигр. Зброя безпосереднього посилення на полі бою з особливими умовами експлуатації. Швед надає команді клас на останній третині й може реалізувати якийсь мертвий момент, що і показало кубкове дербі з Інтером, однак для топ-матчів його вмінь замало – він один не витягує такий об'єм і якість роботи. В топ-матчах Мілан, на жаль, грає вдесятьох. Принаймні, останнім часом.
Це не означає, що Ібрагімовіча необхідно садити на лавку на ключові поєдинки. Це – абсурд, однак Мілану терміново треба урізноманітнювати свою гру. Показово, що Аталанту вдалося притиснути тільки після виходу на допомогу Ібрагімовічу ще й Манджукіча з Ребічем. На полі повинна бути людина, яка доповнюватиме Златана й маскуватиме його недоліки – інакше ж швед залишиться грозою команд рівня Торіно.