В рамках поєдинку 1-го туру групового етапу ЛЧ Інтер зазнав поразки від Реала на Сан Сіро. Звіт про гру читайте на "Футбол 24".
Інтер і Реал зустрічалися рік тому в одній групі. Тоді мадридці виявились сильнішими, перестрілявши міланців вдома (3:2) й здобувши виїзну перемогу (2:0), тож у "нерадзуррі" був наточений зуб на "бланкос". Крім того, після ганебного вильоту з ЛЧ рік тому вболівальники вимагали переконливіших виступів у головному клубному турнірі. Словом, шукати якусь особливу мотивацію на Мадрид підопічним Сімоне Індзагі не доводилося.
Трофей як перепустка в ЛЧ: переможці турніру, які зганьбились у чемпіонаті
Інтер одразу захопив ініціативу, створивши кілька шикарних моментів на старті зустрічі. Зокрема, вже на 6-й хвилині Мартінес увірвався на правий край карного майданчика й пробив в руки Куртуа, а на 10-й біля воріт "бланкос" стало по-справжньому гаряче. Джеко отримав передачу від Лаутаро й вистрілив з гострого кута під дальню стійку, Куртуа парирував ногою, а Шкріньяр зіграв на добиванні – Алаба накрив удар! Подальшу подачу з кутового замкнув все той же Шкріньяр. Над поперечиною! Ще за дві хвилини Перішіч спробував пробити бісіклетою, але вийшло невдало.
Реал огризнувся лонгшотом Каземіро повз ліву стійку та прострілом із замиканням Бензема (Де Врей заблокував його), однак на 20-й хвилині гостям знову довелося хапатися за голову – це Лаутаро Мартінес пробив головою метрів з семи після подачі від Перішіча. Куртуа витягнув м'яч з-під лівої штанги. Після цього господарі провели ще кілька швидких контратак без гострого завершення.
В середині першого тайму гра дещо заспокоїлася, але перед перервою команди понесло. Так, на 37-й хвилині рахунок ледь не відкрив Мілітао, який після навісу з кутового завдав удару головою – м'яч пройшов повз дальню дев'ятку. Інтер відповів одразу трьома гольовими нагодами: на 38-й Лаутаро підрізав подачу Барелли в лівий нижній кут, на 39-й Брозовіч бахнув з лінії штрафного у правий, а на 43-й Джеко отримав скидку в центр штрафного, потужно пробивши – Мартінесу і Марцело трішечки забракло точності, а от у випадку з Едіном врятував черговий сейв Куртуа.
У підсумку, при шаленій перевазі "нерадзуррі" футболісти відправились відпочивати за нулів на табло. Другий же тайм розпочався незадовільно для міланців – Реал перехопив ініціативу, організувавши кілька небезпечних підходів до воріт Хандановіча. Напруга стояла неймовірна, але моментів у "вершкових" в перші 10 хвилині не виникало.
Ба більше: на 55-й вони ледь не пропустили внаслідок подачі з кутового на голову Джеко – Куртуа парирував його удар головою. Одразу за цим Сімоне Індзагі провів заміни, кинувши у бій Дюмфріса й Дімарко замість Перішіча та Дарміана.
Втім, вже на 57-й мадридці могли покарати Інтер за марнотратство потужним ударом Карвахаля з правого краю карного майданчика під поперечину. Тепер вже Хандановічу довелося рятувати міланців. Тим не менш, картина зустрічі не змінилася.
В середині тайму Реал продовжував діяти активніше, Інтер і надалі гостро контратакував, а динамічна гра на зустрічних курсах з небезпечними кросами та вриваннями у карний майданчик не тішила фанатів моментами. Тренери намагалися розворушити атаку замінами – Індзагі кинув у бій Відаля та Корреа, а Анчелотті випустив Родріго.
На 79-й хвилині Реал отримав можливість відкрити рахунок зусиллями Бензема, якому вдалося замкнути навіс від Вальверде. Міланців врятував сейв Хандановіча та офсайд. Одразу після цього Карло Анчелотті додав до атаки Камавінгу, а Сімоне Індзагі почав зміцнювати опорну зону – на поле вийшов Весіно. Італійці не просто так провели такий хід – в ендшпілі зустрічі у мадридців залишилось побільше сил. Інтер почав дуже швидко підсідати.
Кілька непоганих атак наприкінці матчу завершились заблокованими ударами "вершкових" та виносами у виконанні господарів. Здавалося, що голів вболівальники так і не побачать, однак на 89-й хвилині Інтер спіткала катастрофа: Вальверде виконав закидушку в штрафний на Камавінгу, той з ходу прострілив на Родріго, а бразилець у дотик пробив в дальній кут – 0:1! Реал таки вийшов вперед.
На останніх секундах рятувати нічию пішов і Хандановіч, який намагався замкнути подачу зі стандарту, але міланці провалили цю спробу. У підсумку, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу мадридців.
Інтер потужний, але сирий
Інтер у матчі проти Реала сподобався як звичайним фанам, так і тактичним експертам. Міланці діяли швидко, агресивно й нахабно, створюючи момент за моментом – причому атаки "нерадзуррі" проходили завдяки хорошій позиційній роботі, а не зі звичних флангових контратак. Чемпіонська команда Антоніо Конте була вертикальнішою, а при Сімоне Індзагі вона сильно додала у варіантивності. Акцент у футболі Інтера змістився у центр та напівфланги, де трійка Чалханоглу-Барелла-Брозовіч обігрується й просуває м'яч на форвардів.
Особливо потужним був перший тайм, у якому міланці грамотно підлаштувались під жахливу систему пресингу Реала. У мадридців виникали великі розриви, в які одразу влітали футболісти Інтера, створюючи чисельну більшість на ключових ділянках поля. Як наслідок, на перерву господарі пішли з 14 ударами – за всю історію виступів Реала у ЛЧ лишень Ювентус зумів пробити по воротах "вершкових" більше. При цьому з меж карного майданчика міланці завдали 10 пострілів.
В обороні ж Інтер відпрацював шикарно, дозволивши супернику лишень один дальній удар та одне замикання з кутового. Втім, навіть у цей період підопічним Сімоне Індзагі дещо бракувало стабільності, адже в середині тайму суперник вирівняв матч. По перерві ж команда швидко втратила ініціативу, а організація гри почала стрімко просідати у якості – не в останню чергу через передчасні заміни лідерів. В останні півгодини Реал вже вів поєдинок до свого голу, а "нерадзуррі" так і не знайшли відповіді на зміну ігрового становища.
Це – характерна особливість нинішнього Інтера. При Антоніо Конте команда теж могла програвати чи ганебно вилітати, але в більшості випадків футбол "нерадзуррі" виглядав цілісно й сильно протягом усього матчу. Щось могло не виходити, але Інтер не сипався. Саме завдяки даному запасу міцності він і став чемпіоном, а от із Сімоне Індзагі цієї стабільності не вистачає. Поєдинки проти Сампдорії, Верони та Реала продемонстрували, що матч чинного чемпіона Італії може в будь-який момент кардинально перевернутись.
Втім, це лишень перші проби пера Сімоне Індзагі на чолі реального топ-клубу. Крім того, його команда відчутно змінилась у кадровому плані, у порівнянні з попереднім сезоном. Словом, попереду в міланців ще багато роботи.
Реал показав клас
Перший тайм мадридці провалили капітально. Якби не Куртуа, на перерву "вершкові" пішли б з розгромним рахунком не в свою користь, однак вже у цьому проявився клас Реала – як би важко колективу не було, він завжди може розраховувати на свого суперзіркового кіпера (однозначно найкращого в Іспанії).
Проблема мадридців полягала в провалі організації роботи в пресингу. Кожного разу, коли гості намагалися високо накривати Інтер, міланці вилітали в контратаки – занадто багато відкритих зон залишалося за спиною "вершкових". Труднощі посилювались вільною позицією Вінісіуса – Карло Анчелотті надав йому свободу переміщень у надії на контрвипади, однак бразилець майже нічим не допоміг до перерви. Коли ж Інтер отримував м'яч, Реалу не вистачало футболістів у центрі поля. Модріч намагався прикривати позицію Жуніора, але у підсумку він лише розривався між завданнями, не встигаючи ніде.
Втім, по перерві мадридці зуміли перебудуватись, підлаштувавшись до футболу Інтера. Реал захопив контроль над м'ячем і почав діяти компактніше, а з середини другого тайму контроль над матчем перейшов до "бланкос" остаточно. Звісно, не все працювало ідеально, але під кінець зустрічі від шаленої переваги міланців залишилась тільки тінь – за ударами було 12:18 (9:13 з меж штрафного), точність передач виявилась навіть вищою (87% проти 86%), за пасами в радіус 20 метрів від воріт "вершкові" теж вирвались уперед (10:8), а за дотиками у карному майданчику вийшла рівність (41:41).
Розпочавши жахливо, Реал перевершив Інтер і за володінням (57%),і за діями на чужій третині (30% дотиків на ній проти 24% у міланців), і майже дотягнувся до показника гостроти передач "нерадзуррі" (1,47 vs 1,21). Не вистачало лишень достатньої кількості моментів, але підопічні Карло Анчелотті показали клас – їм достатньо і трьох гольових нагод за тайм, аби забити переможний м'яч. Інтер же не забив жодного при 18 ударах та 2,02 xG. В цьому і полягає різниця.
Реал далекий від ідеалу, але у мадридців є необхідний запас міцності та класу. Інтеру його не вистачило.