Інтер у першому матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів дав гідний бій Ліверпулю, але мерсисайдці взяли перемогу на класі (2:0). Звіт читайте на "Футбол 24".
"Нерадзуррі" повернулися у плей-офф ЛЧ після 10 років відсутності. Стилістично й статистично міланці демонструють той же футбол, що і при Антоніо Конте, хоча в деяких аспектах Сімоне Індзагі зробив Інтер навіть кращим – зокрема, тактично колектив став більш гнучким. Втім, "зміям" дуже не пощастило із жеребом, адже вони натрапили на одного з найсильніших суперників.
Інтер – Ліверпуль – 0:2 – відео голів і огляд матчу
Ліверпуль за всіма атакувальними метриками входить у топ-3 команд Європи, а до матчу в Мілані мерсисайдці підійшли без кадрових втрат. Тим не менш, Юрген Клопп дещо здивував стартовим складом, залишивши в запасі Матіпа й довіривши місце у півзахисті Елліоту. Інтер же залишився без Барелли (його замінив Відаль), Корреа й Весіно. На щастя для господарів, від пошкодження встиг відновитись Бастоні, який потрапив у старт.
Перший тайм можна розділити на три ігрових періоди. До 16-ї хвилини команди приглядались один до одного, намагаючись грати у свій футбол. Ліверпуль більш володів м'ячем (58% часу), а Інтер грамотно оборонявся через контроль простору та тікав у контратаки. За моментами міланці випередили суперника на дещицю.
Мерсисайдці могли відкрити рахунок внаслідок подачі Робертсона з кутового, яку замкнув Мане (м'яч просвистів над поперечкою), а "нерадзуррі" провели два небезпечних удари. Так, на 6-й хвилині Лаутаро пробив з-за меж штрафного повз дальню стійку, а на 15-й Чалханоглу увірвався на лівий край штрафного й бахнув у поперечку.
Żubrówka – відкрий легенду! Для тих, хто хоче справжнього! Дізнатись більше про Żubrówka тут.
В другій третині першого тайму Інтер почав більше володіти м'ячем (дійшло до 58%), однак здебільшого цей контроль був стерильним і проходив на власній третині поля. Ліверпуль почав душити італійців – у господарів зникла комбінаційна робота в центрі поля, а Відаль і Чалханоглу взагалі не вилазили із єдиноборств та підкатів. В одному з епізодів креативний Хакан навіть врятував від гола, вибивши крос Салаха у центр штрафного. Самотній Елліот готовий був виходити віч-на-віч.
В цей період апеннінці взагалі не з'являлись біля чужих воріт. Ліверпуль же мав дві класні нагоди відкрити рахунок: після подачі з кутового на 25-й хвилині Мане прийняв скидку від Конате й пробив у падінні через себе (м'яч влучив у зовнішній бік сітки), а на 30-й Александер-Арнольд бахнув зі стандарту – повз ліву дев'ятку!
Перед перервою Інтер ожив, почавши високо накривати мерисайдців і сміливо розкатуючи м'яч на чужій половині. На жаль, цей період став найбільш нудним – крім подачі з кутового, яку невдало замкнув Шкріньяр, нічого й згадати. Зрештою, команди пішли відпочивати за нулів на табло.
У роздягальні Юрген Клопп провів заміну, випустивши Фірміно замість інертного Жоти, однак на початку другого тайму Боббі себе ніяк не проявив. Інтер же остаточно захопив ініціативу у матчі, організовуючи атаку за атакою – особливо активним був лівий фланг, де розривав Перішіч.
Проблемою виступало завершення. За стартові 15 хвилин другого тайму у міланців можна згадати лишень два дуже неточних дальніх удари та крос від Перішіча, до якого трішечки не дотягнувся Лаутаро. Крім того, Джеко реалізував вихід віч-на-віч, однак його гол не зарахували через офсайд.
Стривожений Юрген Клопп змушений був внести серйозні корективи у гру. Рішення німця виявилось радикальним – на 60-й хвилині він зняв з гри Елліота, Мане та Фабінью, випустивши Хендерсона, Діаса й Кейта. Цей хід міг принести успіх: на 63-й хвилині Діас прийняв класну передачу від Трента й пробив з краю штрафного метрів з восьми (Шкріньяр в останню мить заблокував удар), а на 67-й він же з лівого кута карного майданчика пробив у дальню дев'ятку – вийшло зависоко.
Сімоне Індзагі на 70-й хвилині відповів заміною Мартінеса, випустивши Санчеса. Ще за хвилину Джеко запоров контратаку 2-в-2, замість удару виконавши невдалий простріл (Трент заблокував його), а на 73-й забивати міг Дюмфріс – Дензел замкнув подачу на ближню стійку, але м'яч пройшов над воротами. Як виконувати у таких епізодах, показав Фірміно: при навісі Робертсона з корнера на ближню стійку Боббі відклеївся від Бастоні й пробив головою точно в дальній кут – без шансів для Хандановіча. 0:1! Йшла 75-та хвилина...
Інтер пішов рятувати матч, ледь не зрівнявши рахунок на 80-й хвилині внаслідок потужного пострілу Перішіча з лінії штрафного. Сфера пролетіла поруч зі стійкою. Втім, за кілька хвилин до цього Ліверпуль міг закривати гру (Де Врей в останню мить перехопив скидку під удар Діасу), а на 83-й "Джузеппа Меацца" затих – мерсисайдці забили вдруге.
Александер-Арнольд виконав подачу, Ван Дейк скинув м'яч у карний майданчика, а Кейта пропустив його на Салаха. Мохамед же пробив з-під кількох захисників – вийшло слабенько й майже по центру, але Хандановіч не встиг зреагувати. Він не бачив момент удару. 0:2.
Інтер намагався врятуватись. Сімоне Індзагі кинув у бій всі резерви, випустивши Раноккію, Гальярдіні, Дарміана й Дімарко, але створити бодай один момент "нерадзуррі" не змогли. Фінальний свисток зафіксував перемогу Ліверпуля на класі.
Інтер крутий, але Ліверпуль сильніший
Варто віддати належне Сімоне Індзагі та його підопічним. Інтер у матчі проти Ліверпуля тримався на рівних, а на окремих відрізках навіть переважав мерсисайдців. "Нерадзуррі" сміливо накривали гостей персональним пресингом, захоплювали контроль над м'ячем і домінували в боротьбі – господарі виграли 69 епізодів на землі (із 115 загалом) й 21 у повітрі (з 32-х). Крім того, міланці вміло користувалися вільним простором за спиною Александера-Арнольда, організувавши 41% атак через його фланг і ледь не забивши з його позиції.
Інтер був готовий до футболу Ліверпуля. Салах, Мане і Жота довгий час залишались непомітними, а реальних моментів з гри у підопічних Юргена Клоппа не виникало до 60-х хвилин. Та і пізніше гості створили небагато. Втім, Інтер теж мало загострював – після ударів Мартінеса й Чалханоглу на початку зустрічі "змії" мали тільки перспективні атаки без завершення, гол із офсайду, замикання Дюмфріса з кутового (не дуже небезпечне) й постріл Перішіча.
В цілому, за гострими епізодами був паритет. Матч виглядав рівним, але переміг Ліверпуль. Чому? Тому що матч лишень виглядав рівним, а не був таким насправді.
Розширена статистика шокує шаленою різницею в якості футболу команд. У мерсисайдців втричі вищий xG (1,35 vs 0,47), краща гострота передач (1,43 vs 1,11 / 1,22 vs 0,83 без урахування кутових), більша кількість просувань м'яча в штрафний (11 vs 7), майже вдвічі більша кількість дотиків до м'яча у штрафному (42 vs 25), та і загалом команда більше працювала на чужій половині. Пресинг Ліверпуля теж виявився значно інтенсивнішим.
У непростому матчі, з накритими лідерами, з проблемами на фланзі Трента й з мінімумом моментів Ліверпуль продемонстрував в рази потужніший футбол, ніж Інтер зі всіма своїми перевагами. "Нерадзуррі" провели один із найкращих своїх поєдинків у сезоні, однак цього не вистачило навіть для нічиєї з вайлуватими англійцями.
Взнаки далася відчутна різниця в класі. У міланців, звісно ж, сильний склад, але у Ліверпуля ще сильніший. Погодьтесь – якщо б вам дозволили зібрати одну команду виключно з футболістів "нерадзуррі" та мерсисайдців, то більшість позицій зайняли б гравці "червоних". Вони дорожчі, вони вигравали топ-титули, вони проводять велику кількість топ-матчів. Це – еліта.
Показовим став епізод з кутовими Дюмфріса й Фірміно. Там, де Дензел замкнув не дуже гостро, Фірміно зробив 0:1. Із голом Салаха схожа історія – мерсисайдці миттєво розібралися в досить хаотичній ситуації, а от Джеко у контратаці 2-в-2 з ударної позиції віддав незрозумілий пас. Так і проявляється різниця в класі.
Інтер не звик до такого тиску й темпу в Італії. У міланців на вістрі атаки віковий Джеко, в центрі немає реальної альтернативи Бареллі, та і загальна глибина складу залишає бажати кращого. Сімоне Індзагі не міг перегорнути гру потрійною заміною без втрати якості, а "червоні" одразу ж додали після неї. Особливо яскравою стала заміна Фабінью й поява Хендерсона – бразилець за годину видав 24 паси з точністю 79%, а капітан за 30 хвилин віддав 44 передачі при 91% точності.
"Нерадзуррі" заслужили на масивний респект від футбольної спільноти. Вони зіграли прекрасно, але на кожного майстра знайдеться ще кращий майстер. На жаль для італійців, Інтер знайшов сенсея одразу в 1/8 фіналу. Ліверпуль не вразив, однак мерсисайдці занадто сильні для "змій".
Потужні цифри Ліверпуля
В принципі, аналітику по матчу можна було й не писати. Достатньо обійти переліком рекордів і примітних досягнень Ліверпуля, встановлених на "Джузеппе Меацца" – вони прекрасно розкривають, чому мерсисайдці здобули свою сьому поспіль перемогу в ЛЧ і в чому проявляться різниця у класі між "червоними" та "нерадзуррі".
В першу чергу, варто відзначити досвід коуча. Сімоне Індзагі вперше працює з топ-клубом і має за плечима всього 7 матчів у ЛЧ в якості тренера. Юрген Клопп же вчора здобув свою 50-ту перемогу в найпрестижнішому клубному турнірі – він став першим німцем, якому це вдалося (без урахування КЄЧ).
Загалом, у Лізі чемпіонів лишень вісім тренерів зуміли виграти 50+ матчів. Менеджер мерсисайдців потрапив у компанію до сера Алекса Фергюсона, Жозе Моурінью, Пепа Гвардіоли, Карло Анчелотті, Арсена Венгера, Луї ван Гала й Рафи Бенітеса.
Тренерський штаб Ліверпуля велику увагу приділяє стандартам. Це приносить успіх – "червоні" у матчі проти Інтера провели два голи після них, а загалом команда відкривала рахунок зі стандартних положень у 5-ти з 6-ти останніх поєдинків. Цього разу перший гол забив Фірміно – в його активі тепер 18 голів у Лізі чемпіонів. Бразилець порівнявся з Роналдінью й перебуває у трьох м'ячах від Джеррарда.
Найкращим бомбардиром Ліверпуля в ЛЧ є Салах. Єгиптянин провів 50-й матч у складі мерсисайдців у ЛЧ, відзначившись 33-м голом і продовживши шикарну голеадорську виїзну серію. На чужих полях Мохамед забиває у восьми поспіль матчах Ліги чемпіонів. Цікаво, що він став другим після Пітера Крауча футболістом, якому протягом одного розіграшу ЛЧ вдалося забити і Мілану, і Інтеру.
Ну, і про 800-й матч Мілнера не варто забувати. Як і про вражаючу серію Конате в Ліверпулі – за 15 матчів з Ібраїма у складі мерсисайдці відсвяткували 12 перемог і тричі розписали нічию. Ось з такими монстрами довелося мати справу чемпіону Італії.