Футбольна Україна: Чернівецька область

1 грудня 2015 2524

На черзі "Футбольної України" найдрібніша область нашої Неньки.

Не знаю як у кого, але в автора блогу Буковина, в першу чергу, асоціюється з піснями. На її землях зростали Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, автор «Черемшини» Микола Юрійчук. До речі, шановні буковинці, які пісні лунають на стадіоні перед матчами «жовто-чорних»? Нічого особистого, лише власна цікавість:). «Черемоша грали хвилі, сумували очі сині…», вибачте, занесло не в ті степи, адже ми про футбол балакаємо.

Запеклі матчі на теренах Буковини активно проводилися вже в ХVІІ столітті. Так-так, в 1621 році збірна українських козаків на чолі з талановитим тренером Петром Конашевичем-Сагайдачним, підсилившись поляками, на «Хотин-Арені» розгромила збірну Османської імперії, взявши реванш за фіаско при Цецорах. Невдача турецької команди вартуватиме голови її наставнику та водночас султану Осману ІІ. Загалом за всю багату історії Буковини її територія  належатиме Молдавському князівству, Австро-Угорщини, Румунії, СРСР…

Однойменна команда 1968 року здобуде срібні медалі чемпіонату УРСР, а 1982-ого виграє згаданий турнір. Це будуть найголовніші здобутки «Буковини» тієї епохи. В незалежній України чернівчани навіть пограють у вищій лізі України.

В радянські часи славу «Буковини» та інших відомих клубів кували місцеві таланти: Іван Гакман, Василь Мудрей, Олександр Бойко (виступав за київське «Динамо»), Дмитро Гордей, Віктор Мглинець, Сергій Шмундяк, Іван Руснак, Віктор Олійник (батько Дениса – найкращий бомбардир в історії «жовто-чорних»), Валерій Королянчук, Юрій Шелепницький. До речі, останній капітанив у найпершій грі національної збірної проти угорців!

Згаданим гравцям на зміну прийшли інші, не менш талановиті виконавці: Вадим Заяць («Буковина», запорізький «Металург»), Олег Керчу («Буковина», «Десна»), Михайло Рябий («Буковина»), Степан Маковійчук («Буковина»), Василь Палагнюк («Кримтеплиця», «Буковина»), Тарас Сивка («Буковина»), Олександр Темерівський («Буковина», польський «Мотор»), Олег Добровольський («Буковина»), Олександр Лакуста (тернопільська «Нива», «Верес»), Борис Орловський («Буковина», «Верес»), Євген Немтінов («Буковина», «Іллічівець»).

А про тих, кого не згадали читайте в блозі.

                                    Капітан збірної України Юрій Шелепницький (зліва)

Географічна довідка:

Площа та кількість населення: 8097 км. кв., 900 тис. осіб; межує з: Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, Румунією та Молдавією; найбільші міста: Чернівці, Сторожинець, Новодністровськ, Красноїльськ, Хотин, Сокиряни; найбільші ріки: Дністер, Прут, Серет, Жижія, Сучава, Черемош

Найвідоміші команди області:

«Динамо», Чернівці; ФК «Лужани» (дата утворення: 1947, попередні назви: «Колгоспник», «Колос»); «Буковина», Чернівці (дата заснування: 1958; попередня назва «Авангард»); «Колгоспник», Кіцмань; «Восход», Чернівці; «Підгір’я», Сторожинець (попередня назва «Сірет»); «Легмаш», Чернівці; «Карпати», Чернівці (попередні назви: «Емальпосуд Садгора», «Карпати Садгора»); МФК «Меркурій» (час заснування: 1998 та 2003); «Банилів», с. Банилів; «Волока», с. Волока (рік утворення: 2007)

                                                         "Буковина" зразка 1980-их років

Сучасний етап. Чернівецька "Буковина" проти херсонського "Кристалу". Зверніть увагу на вщент "переповнені" трибуни....

Борис Фінкель

Дата народження: 02.02.1968; місце народження: Чернівецька область; позиція: нападник; кар’єра гравця: 1986, 1990, 1992-94, 1995-97, 1999 – «Буковина» (Чернівці), 1987 – «Зірка» (Бердичів), 1988 – «Зоря» (Бельці, Молдова), 1992 – «Галичина» (Дрогобич), 1994-95 – «Дніпро» (Дніпропетровськ), 1997-98 – «Нива» (Вінниця), 1999 – «Дніпро» (Черкаси), 2000-04 – «Амберг» (Німеччина), 4 матчі за збірну України, 1 гол; досягнення: переможець чемпіонату СРСР в другій лізі (зона Захід), бронзовий призер ЧУ (1995), фіналіст Кубка України (1995)

Один з небагатьох буковинців, які пограли в українській вищій лізі. До слова, ще в радянський період Борис Фінкель, футболіст молдавської «Зорі», ділив поле із Олександром Спиридоном. Так-так, мова про нинішнього асистента Мірчі Луческу.

Сезону 1993/94 чернівчанин проведе за рідну «Буковину» 12 м’ячів у «вишці», а наступного сезону відзначиться трьома голами менше. Щоправда, вже за «Дніпро». «Дніпровська» кар’єра матиме для Бориса і гіркий присмак. Саме він у фіналі кубка країни, єдиний в складі обох суперників, не реалізує післяматчевий пенальті – удар Фінкеля «потащить»  донеччанин Шутков.

Закінчивши виступати за «Черкаси», чернівчанин переїхав проживати до Німеччини. Поселився Борис Аркадійович неподалік Нюрнберга.

Чемпіонат України 1993/94, «Буковина» – «Карпати» – 3:2

«Буковина»: Решітник Павло, Шпірнов Роман, Євсєєв Василь, Павлов Володимир, Заяць Вадим (Федоров Леонід, 53), Олійник Віктор (к), Іванов Олександр (Керстенюк Олег, 53; Унгурян Андрій, 85), Таран Ігор, Козуб Ігор, Білоус Дмитро, Фінкель Борис

Тренер: Павленко Олександр

«Карпати»: Расулов Ельхан, Євтушок Олександр (Мокрицький Юрій, 37), Чижевський Олександр, Павлюх Іван, Доценко Віктор, Гнатів Роман, Різник Володимир, Покладок Андрій, Амілехін Сергій, Плотко Ігор (к), Тупчієнко Костянтин

Тренер: Маркевич Мирон

Голи:1:0 – Фінкель (4), 2:0 – Білоус (12), 2:1 – Тупчієнко (20), 2:2 – Гнатів (48), 3:2 – Фінкель (78)

На 75-ій хвилині Олійник («Буковина») не реалізував пенальті – воротар

                                          

 

Віталій Мінтенко

Дата народження: 29.10.1972; місце народження: Сторожинець: позиція: нападник; кар’єра гравця: 1989 – «Волинь» (Луцьк), 1990-92, 1993 – «Динамо» (Київ), 1995 – «Маккабі-Іроні» (Ашдод, Ізраїль), 1995 – «Маккабі» (Герцлія, Ізраїль), 1992, 1995-96 – «Буковина» (Чернівці), 1997 – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), 1997-01 – «Металург», «Металург-2» (Донецьк), 2000 – «Хапоель» (Єрусалим, Ізраїль), 2001 – «Кривбас» (Кривий Ріг), 2003 – «Дніпро», «Дніпро-2» (Дніпропетровськ), 2003 – «Металіст» (Харків); досягнення: чемпіон України (1993, 1994), Кубок України (1993), срібний призер першої ліги України (1996, 2004)

Вперше потрапивши в «Динамо» перспективний нападник бігав за дублерів киян. Аби молодий футболіст набрався досвіду, його для обкатки віддали до «Буковини». Перебування на рідній землі пішло на користь форварду, який швидко став своїм в стані «жовто-чорних». Повернувшись до Києва, Мінтенко вже перебував в основній обоймі чемпіона України. Однак на полі Віталій з’являвся рідко, і тому гравець прийняв рішення податися до Землі обітованої.

В курортній Герцлії Мінтенко перетинався із знайомими нам Толятом Шейхаметовим і Олександром Гайдашем. Професійну кар’єру нападник завершував в першій лізі, виступаючи за «Металіст». Нагадаємо, що 2003-ого харків’яни опинилися в компанії вінницької «Ниви», «Полісся», «Красилова»… Однак наступний сезон «Металіст», вже без Мінтенка, знову розпочне в еліті вітчизняного футболу.

Чемпіонат України 2001/02, «Кривбас» – «Дніпро» – 3:3

«Кривбас»: Постранський Віталій, Чечер В’ячеслав (Скоропад Павло, 62), Купцов Олексій, Лукашук Володимир (Римшин Євген, 57), Платонов Валентин, Клименко Андрій (Мартюк Олександр, 46), Кудінов Юрій, Ключик Сергій, Зав’ялов Андрій, Мінтенко Віталій, Пономаренко Володимир (к)

Запасні: Лазарчук Андрій, Багіров Едуард, Аніщенко Андрій, Гребінюк Олександр

Тренер: Літовченко Геннадій

«Дніпро»: Медін Микола, Поклонський Олександр (Косілов Сергій, 90), Геращенко Володимир, Задорожний Сергій, Грицай Олександр, Шелаєв Олег, Шершун Богдан, Співак Андрій, Валяєв Сергій (Матюхін Сергій, 87), Полтавець Валентин, Галдяну Костянтин (Мазяр Володимир, 63)

Запасні: Куслій Артем, Слабишев Юрій, Несін Віталій

Тренер: Федоренко Микола

Голи: 1:0 – Мінтенко (18), 1:1 – Валяєв (31), 1:2 – Шелаєв (45, з пенальті), 1:3 – Валяєв (54), 2:3 – Чечер (60), 3:3 – Мінтенко (62)

Вилучення: Співак (21)

                                   

Сергій Черняк

Дата народження: 25.10.1978; місце народження: Чернівці; позиція: захисник; кар’єра гравця: 1996 – «Меблевик» (Чернівці), 1996 – «Буковина» (Чернівці), 1997 – «Динамо-2», «Динамо-3», «Динамо» (Київ), 1999-04 – «Ворскла» (Ворскла), 2004-07 – «Інтер» (Азербайджан), 2008 – ФК «Лужани»; досягнення: чемпіон першої ліги України (1999), срібний призер першої ліги України (1997, 1998), фіналіст Кубка Азербайджану (2005), переможець аматорського чемпіонату України (2008)

Далекого 1997 року перспективного молодого оборонця «Буковини» до себе запросило «Динамо». Та за основку киян Сергій відбігав всього в двох матчах. Будучи виконавцем столичного гранда, Черняк запрошувався до лав молодіжної збірної. Якось він разом із Перхуном, Яксманицьким, Венглинським, Вороніном, Воробеєм, Драновим пошматували польських однолітків так, як нещодавно «Барселона» пошматувала римських «вовченят» – 6:1. До слова, тоді за молодіжку «кадри»  на поле виходив Артур Віхнярек.

Погравши в Полтаві, де Черняк вважався твердим гравцем основного складу, гравець подався за кордон. З професійним футболом буковинець «зав’язував» в азербайджанському «Інтері», який тренував Анатолій Коньков.

Чемпіонат України 1999/00, «Ворскла» – ЦСКА – 2:0

«Ворскла»: Ковтун Андрій (к), Доценко Віктор, Баланчук Сергій, Першин Олександр, Черняк Сергій, Маковський Михайло (Мачоган Ігор, 21), Омельчук Олександр, Маковський Володимир (Мазяр Володимир, 58), Онопко Сергій, Кобзарь Віталій (Головко Андрій, 58), Мелащенко Олександр

Запасні: Богодєлов В’ячеслав, Леженцев Сергій, Головко Олександр, Сілецький Сергій

Тренер: Коньков Анатолій

ЦСКА: Рева Віталій, Левченко Віталій, Поляков Борис, Євтушок Олександр, Анненков Андрій, Калитвинцев Юрій, Ткаченко Сергій, Селезньов Сергій, Закарлюка Сергій (Дараселія Віталій, 65), Мусолітін Володимир (Костишин Руслан, 69), Цихмейструк Едуард (к) (Олійник Олексій, 65)

Запасні: Блажаєв Павло, Скоропад Павло

Тренер: Безсонов Володимир

Голи: 1:0 – Черняк (33), 2:0 – Омельчук (74)

                    

Руслан Гунчак

Дата народження: 09.08.1979; місце народження: с. Шишківці Кіцманського району; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1998-01, 2010-12 – «Буковина» (Чернівці), 2002 – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), 2002-04 – «Іллічівець» (Маріуполь), 2004-05 – «Металіст» (Харків), 2005-09 – ФК «Харків», 2009 – ФК «Лужани» (Лужани), 2009-10 – «Сімург» (Азербайджан), з 2012 – ого «Нафтан» (Білорусь); досягнення: переможець другої ліги України (2000), найкращий бомбардир першої ліги України (2011), фіналіст Суперкубку Білорусії (2013)

Одна з найбільш відомих постатей буковинського футболу. Погравши у першолігових «Буковині» та «Прикарпатті», Руслан втрапив до «вишки»: «Іллічівець», «Металіст», «Харків».

Далі чоловік знову повернувся до «жовто-чорних», і відразу з 20-ма голами виграв бомбардирську гонку української Сегунди! Один хет-трик міцному «Чорноморцеві» чого тільки вартий. 2012-ого Руслан всерйоз намірився повісити бутси на цвях, як раптом із білоруського Новополоцька надійшла пропозиція. На сьогодні буковинець перебуває в заявці «Нафтану» (штатний пенальтист команди, між іншим!).

Чемпіонат України 2004/05, «Шахтар» – «Металіст» – 0:1

«Шахтар»: Лаштувка Ян, Стойкан Володимир, Хюбшман Томаш, Тимощук Анатолій (к), Левандовські Маріуш, Дуляй Ігор (Батіста Жоао, 75), Лалатовіч Ненад (Срна Даріо, 46), Брандао да Сільва, Франселіно Матузалем, Вукіч Звонімір (Агахова Джуліус, 63), Воробей Андрій

Запасні: Шутков Дмитро, Беркеуан Космін, Пуканич Адріан, Флоря Даніель

Тренер: Мірча Луческу

«Металіст»: Остапенко Олег, Селезньов Сергій (к), Кравченко Володимир, Самборський Володимир, Комарницький Віталій, Опря Анатолій, Березовчук Андрей, Гунчак Руслан, Кучер Олександр, Ібрагімов Ельдар (Максимов Олександр, 90), Джакобія Лаша (Гладкий Олександр, 70)

Запасні: Онікеєнко Андрій, Грановський Олександр, Рібейро Андерсон Менде, Кузнєцов Сергій, Ветренніков Сергій

Тренер: Геннадій Літовченко

Гол: 0:1 – Гунчак (69)

Руслан Платон

Дата народження: 12.01.1982; місце народження: с. Снічів Сторожинецького району; позиція: нападник; кар’єра гравця: 2000-01, 2012 – «Буковина» (Чернівці), 2001-07 – «Галичина-Карпати», «Карпати-2», «Карпати» (Львів), 2007-09 – ФК «Харків», 2008 – «Закарпаття» (Ужгород), 2009-12 «Таврія» (Сімферополь), з 2013 – «Металург» (Запоріжжя); досягнення: володар Кубка України (2010)

Тезка античного філософа перш за все відомий своїми виступами за ФК «Харків» (куди його взяли, аби замінити Гладкого) та кримську «Таврію». Якщо взимку запорізький «Металург» справді припинить існування, мабуть, вікового форварда ми більше не побачимо у нашій вищій лізі.

Чемпіонат України 2009/10, «Таврія» – «Ворскла» – 1:0

«Таврія»: Старцев Максим (Стойко Дмитро, 22), Маркович Слободан, Джурічич Саша, Корнєв Андрій, Ковпак Олександр (к), Монахов Антон, Галюза Ілля, Гігіадзе Васіл, Любеновіч Желько, Платон Руслан (Ідахор Лакі, 64), Голайдо Денис (Луценко Євген, 70)

Запасні: Буряк Ігор, Йокшас Андріус, Фещук Максим, Карамушка Олег

Тренер: Пучков Сергій

«Ворскла»: Довганський Сергій (к), Деспотовські Філіп (Чеснаков Володимир, 61), Даллку Арменд, Краснопьоров Олег, Маркоськи Йован, Кулаков Денис, Безус Роман, Цуррі Дебатик, Медведєв Геннадій, Ярмаш Григорій (Чічіков Олексій, 61), Єсін Дмитро (Янузі Ахмед, 74)

Запасні: Величко Сергій, Матвєєв Олександр, Сачко Василь, Пєсков Євген

Тренер: Микола Павлов

Гол: 1:0 – Платон (56)

Вилучення: Любеновіч (90+1, друге попередження)

На 60-ій хвилині Ковпак («Таврія») не реалізував пенальті – воротар

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
18
год
:
25
хв
Ліверпуль
18:00
Манчестер Юнайтед
Вгадай результат матчу
Залиште відгук