В рамках півфінального поєдинку Ліги націй УЄФА збірна Бельгії зазнала прикрої поразки від Франції (2:3). Звіт читайте на "Футбол 24".
Вирішальну частину Ліги націй УЄФА 2020/21 випало провести Італії. У першому півфіналі турнір покинула "Скуадра Адзурра", яка програла Іспанії у Мілані – в Турині ж збірні Бельгії та Франції вирішували, хто стане суперником "Фурії" в битві за трофей. На таку важливу зустріч обидві збірні виставили основні склади. Цікаво, що у старті "Ле Бльо" вперше вийшли одразу два брати Ернандеси (Тео й Люка)
Бельгія – Франція: онлайн-трансляція півфіналу Ліги націй – як це було
Перші 15 хвилин зустрічі виявились надзвичайно цікавими. Команди розпочали з місця в кар'єр, відмовившись від розвідки й одразу почавши відповідати моментом на момент. Так, вже на 4-й хвилині Бельгія мала відкривати рахунок внаслідок прориву Лукаку правим флангом та прострілу, який Кунде неоковирно скинув на Де Брюйне – Кевін пробив метрів з семи, однак Льоріс парирував.
Франція одразу ж відповіла вриванням Мбаппе у штрафний з обіграшем Куртуа, однак для подальшого удару кут виявився занадто гострим. Крім того, Павар п'яткою замикав крос від Мбаппе – Куртуа спіймав сферу. Були й менш гострі епізоди.
М'яч рухався від воріт до воріт на високих швидкостях, однак у середині першого тайму Бельгія несподівано підсіла, закрившись на власній третині. Франція розкатувала затяжні позиційні атаки, ефективно пресингуючи суперника в разі втрат і тікаючи в контратаки при спробі "дияволів" відвести гру від власних воріт. Втім, при шаленій перевазі в активності підопічні Дідьє Дешама не створили жодного небезпечного моменту. Можна згадати тільки удар Мбаппе метрів з 22-х після красивої діагоналі та двох скидок головою, але Куртуа спокійно спіймав м'яч.
Команда Роберто Мартінеса розчаровувала, однак в останні 15 хвилин бельгійці перехопили ініціативу. Тепер вже вони не вилазили з чужої третини поля, будуючи затяжні комбінації. На 31-й хвилині такий футбол міг завершитись виходом Азара віч-на-віч – "Ле Бльо" врятував відчайдушний підкат від Кунде. На 37-й же "дияволи" таки відкрили рахунок: Карраско отримав передачу від Де Брюйне, змістився з лівого флангу в штрафний, хитнув Павара й пробив у ближній кут, спіймавши Льоріса на протиході – 1:0!
Не встигли французи зрозуміти, що сталося, як прилетів другий гол! На 41-й хвилині Лукаку уникнув офсайду, отримав класну передачу від Де Брюйне й шикарно розвернувся, відірвавшись від Люки Ернандеса. Після цього Ромелу наважився вистрілити з гострого кута у ближню дев'ятку – і він влучив! 2:0. Ще за три хвилини Азар завдав удару метрів з 22-х у лівий нижній кут, однак цього разу Льоріс парирував. На перерву команди відправились за комфортної переваги збірної Бельгії.
Другий тайм розпочався без кадрових перестановок. Бельгія прогнозовано відійшла назад, граючи по рахунку, а Франція насіла на штрафний суперника. Вже на 48-й хвилині Погба спробував відзначитись дальнім ударом, однак вийшло неточно. Ще через дві хвилини Поль перестрибнув Алдервейрельда й замкнув навіс від Грізманна – і знову неточно. На 58-й же підопічні Дідьє Дешама змарнували фантастичний момент: Мбаппе легко переграв Карраско на правому фланзі й прострілив на ближній кут воротарського, а Грізманн, випередивши усіх захисників, пробив метрів з чотирьох – м'яч пройшов поруч зі стійкою!
Бельгія за цей період мала лишень слабенький удар Лукаку з правої в руки Льорісу. Контргра у "дияволів" не йшла, а "Ле Бльо" з кожною хвилиною посилювали свій тиск, шукаючи шпарини в обороні. Зрештою, на 62-й хвилині вони добилися свого: Мбаппе увімкнув дриблінг, продерся в штрафний і віддав пас на Бензема, а той, перебуваючи в оточенні кількох захисників, підробив м'яч під ліву й пробив з півоберту – точно в дальній нижній кут! 1:2.
Франція не дала Бельгії прийти до тями, продовживши свою навалу на ворота Куртуа. На 64-й хвилині вривання Грізманна завершилось панікою і падінням Антуана (без фолу), а на 65-й Бензема ледь не вийшов віч-на-віч – Куртуа першим встиг до м'яча. Оборона підопічних Роберто Мартінеса тріщала по швах, а на 67-й хвилині вона провалилася капітально. Грізманн після заблокованого вривання Мбаппе зачепився за відскок і отримав по нозі від Тілеманса, а рефері після перегляду відеоповтору призначив пенальті! Мбаппе впевнено його реалізував – 2:2!
Франція зрівняла рахунок, однак на 73-й хвилині Бельгія могла відновити свою перевагу внаслідок потужного удару Де Брюйне метрів з 22-х. Кевін цілив під поперечку, але Льоріс кінчиками пальців перевів сферу над поперечкою. Ще за хвилину Вертонген замкнув подачу з кутового, пробивши з близької відстані, але м'яч знову пройшов трішки вище воріт.
Франція відповіла не менш круто: на 77-й Грізманн пробив з меж карного майданчика, Вертонген заблокував, а Погба бахнув з відскоку – Куртуа врятував "дияволів"! На 79-й Грізманна знову впустили на лінію штрафного, однак його удар виявився неточним.
В ендшпілі зустрічі пішли гойдалки. Команди збиралися взяти перемогу в основний час, почавши розмінюватись атаками. на 86-й хвилині Франція могла спіймати Бельгію прихованим ударом Мбаппе з лінії штрафного – Куртуа не бачив м'яча, однак той пролетів поруч зі стійкою! "Дияволи" відповіли ще краще: Карраско прорвався лівим флангом і прострілив на лінію воротарського, а Лукаку замкнув – гол! Втім, після перегляду офсайду взяття воріт скасували, адже Ромелу перебував у офсайді. І одразу ж після цього "червоні" могли програти внаслідок прекрасного удару Погба зі стандарту на 89-й хвилині. Поль метрів з 24- влучив у хрестовину!
Основний час завершився внічию, однак на першій компенсованій хвилині Бельгія зазнала катастрофи. Грізманн обігрався з Мбаппе й запустив передачу на хід Павару правим флангом, той прострілив у карний майданчик, а всі футболісти пролетіли повз м'яч – всі, крім Тео Ернандеса. Латераль прийняв м'яч з метрів з 20-ти потужно пробив у дальній кут – 2:3!
Цей гол виявився вирішальним. Франція святкує перемогу й виходить у фінал Ліги націй УЄФА 2020/21!
Ліга націй + топ команди = дворовий футбол
Матчі між топовими командами у вирішальних стадіях турнірів рідко вдаються настільки яскравими. Як правило, в таких поєдинках на перший план виходять складні тренерські рішення й реакція на них – голи ж іноді навіть не мають значення. Підсумковий результат в подібних зустрічах зрозуміти важко й легко одночасно – він залежить від кількох стрижневих тактичних моментів, однак їх необхідно помітити, слідкуючи за переміщеннями футболістів у різних фазах гри.
З феєрією у Турині все інакше. У спробі виокремити або хоча б підгледіти фактори, які призвели до перемоги Франції, довелося передивитись матч, прошерстити статистику й почитати думки журналістів / експертів, однак явної переваги в якомусь із елементів гри не помітно ніде – "Ле Бльо" й "червоні дияволи" провели рівний поєдинок як за цифрами, так і за сюжетом. Трішечки активнішими й ефективнішими виявились підопічні Дідьє Дешама, у яких більше дотиків в штрафному (41:23) та ударів з його меж (11:6), але в цілому обидва колективи не мали серйозної переваги один над одним. Вони домінували лишень на окремих відрізках.
Пресинг був відсутній у обох команд. Бельгія створювала 3-в-3 на початковій фазі білд-апу Франції, але трійка нападників пласувалася аж до лінії півзахисту, де й намагалася перекривати простір (безуспішно). "Ле Бльо" вмикали класний контрпресинг при втраті м'яча у позиційній атаці, але при білд-апі бельгійців вони жодним чином не тиснули – підопічні Дідьє Дешама сідали в лінію з п'ятьма захисниками та двома опорниками над нею, не зустрічаючи суперника високо.
Частково саме цим пояснюється гол Карраско, який прилетів через відсутність пресингу з боку Погба на Де Брюйне – в 25-ти метрах від воріт він лише супроводжував Кевіна. Але чи випливав цей гол із загального ходу гри? Навряд чи. Франція захищалася здорово. Чи випливав другий гол з гри? Ні, це був суто індивідуалістський епізод. Чи випливав з тактичних перекосів скасований гол Лукаку чи постріл Де Брюйне, який потягнув Льоріс у другому таймі? Ні, ці моменти теж прийшли не через системні провали.
У Франції можна виділити продовження негараздів зі зламом сильної оборони. Ця проблема особливо яскраво проявила себе в середині першого тайму, але і потужний другий не виявив ефективних механізмів прориву низького блоку суперника – все звелося до індивідуального перформансу форвардів і Погба. Захист Бельгії, при всіх недоліках вікових лідерів та Денаєра, структурно не провалювався. Єдиною реальною тактичною проблемою "дияволів" стали зміщення Тео Ернандеса в центр – вони придавали атакам французів динаміку, але це відбувалося в середині поля. Щоправда, саме його ривок і принесе "гальським півням" перемогу.
Тактично команди зіграли грамотно й стабільно, а на перший план вийшла емоційна складова та індивідуальні рішення. І тут формат Ліги націй спрацював на користь вболівальника – футболісти двох топових збірних восени перебувають у праймовій формі, а результат у цьому турнірі на них не тисне. У фінальну частину змагання ніхто не пробивався цілеспрямовано, а преса може навіть не помітити даний матч напередодні відбору до ЧС-2022. В такому випадку залишається або відбувати номер, або грати в щирий футбол.
Франція і Бельгія розуміють, що на Мундіаль вони поїдуть за будь-яких розкладів, тож команди дозволили собі провести матч, який цілком можна назвати дворовим. І мова тут не про якість гри, а про характер – вони з перших хвилин розмінювались атакою на атаку, перехоплювали ініціативу й забивали купу голів, демонструючи шалене бажання перемогти. Воно було продиктоване не важливістю турніру, а простим бажанням виграти.
Небезпечні моменти при цьому пов'язані не з тактичними переміщеннями – вони стали наслідком індивідуальних епізодів. Хтось краще йшов у дриблінг, хтось блискуче ставив корпус, хтось робив шикарні ривки, хтось круто бив з різних дистанцій. Це був чистий футбол. Прямо як у дворі.
Перемога Франції в шкільній перестрілці виглядає логічніше. Дідьє Дешам саме так і будував гру своїх підопічних – вона заточена на максимальну експлуатацію талантів суперзірок. Звідси походять всі ці виводи Погба під відкритий м'яч, реактивні ривки Мбаппе з обіграшами, хаотичний рух Грізманна та паси на Бензема, здатного викрутитись у будь-якій ситуації. Бельгія, все ж, трішки інша.
Мбаппе – MVP
Немає нічого дивного, що у дворовому матчі найбільш яскравим і корисним футболістом став найшвидший і найтехнічніший гравець. Це у Лізі чемпіонів чи кваліфікаціях на топ-турніри збірних Мбаппе змушений відволікатись на прикривання партнерів, пресинг та перевантаження зон – а потім йому ще й доводиться обігрувати по 10 чоловік, адже умовні Україна чи Боснія ні за що не відмовиться від гігантського оборонного блоку. В таких умовах Кіліан все одно залишається небезпечним, однак його ефектність та ефективність можна контролювати.
Бельгійці, при всьому бажанні зіграти з Кіліаном щільніше, давали більше простору, а важливих чорнових завдань у півфіналі Ліги націй форварду не ставили. Та і відповідальність за їх ігнорування була низькою. Мбаппе отримав свободу – і саме це стало однією з головних причин невдачі оборони "червоних дияволів".
Мбаппе на всіх статистичних порталах отримав найвищі оцінки, що й не дивно. Він став найкращим на полі за кількістю ударів (5), у нього 9 обіграшів на дриблінгу з 10-ти (звісно ж, ніхто стільки не обводив) та 12 перемог у 16-ти єдиноборствах (ніхто не мав більше семи). В активі нападника 3 передачі на просування, 2 паси під удар партнер і участь в усіх гольових атаках – Бензема забивав після вривання Кіліана на край штрафного та його точного пасу, пенальті стався після вривання Мбаппе в штрафний із заблокованим ударом, а третій гол стартував внаслідок обіграшу форварда ПСЖ з Грізманном.
У матчі проти Бельгії виділялися і Погба, і Бензема, і Гріззі, і Тео Ернандес, однак саме Мбаппе придав атакам Франції необхідну динаміку. Саме нестандартні рішення та традиційна різкість рухів Кіліана нівелювали структурну якість оборони "червоних дияволів". Словом, статус MVP зустрічі нападник отримав абсолютно заслужено.
Іспанія – фаворит фіналу
Збірна Франції залишається у статусі чемпіона світу й має найпотужніший склад. У фіналі "Ле Бльо" доведеться зустрітись з омолодженою Іспанією, у якої є юні Гаві та Піно, але немає нападників рівня Бензема чи Мбаппе. Та і в цілому "Фурія Роха" перебуває на стадії перебудови, тож існує велика спокуса поставити на перемогу французів у вирішальному матчі.
Втім, варто не забувати, що на Євро-2020 іспанці зупинилися за крок до фіналу, причому по грі вони виглядали ледь не найсильнішою командою чемпіонату. Півфінал Ліги націй показав, що ця збірна набагато цікавіша за французьку в тактичному плані – зони тут розкривають через грамотні переміщення, в штрафний заходять внаслідок комбінацій, а інтенсивність дій набагато вища, ніж у підопічних Дідьє Дешама. Зокрема, піренейці повертали м'яч після 4,5 пасів Італії (7,1 на чужій третині), в той час як "Ле Бльо" дозволяли Бельгії 16,6 пасів (13,2 на чужій третині). Фактично, можемо говорити про відсутність пресингу в збірній Франції.
Чемпіони світу занадто сильно ставлять на індивідуалізм. У поєдинку з Бельгією цей номер пройшов, але на Євро-2020 все завершилось доволі ганебним вильотом вже в 1/8 фіналу – за весь турнір французи перемогли лише раз. З їхнім футболом боротись за трофеї можна, але для цього необхідна ідеальна відточеність. Бельгія довела, що її досі немає. Саме тому фаворитом у фіналі здається Іспанія.