Володимир Войтюк – про трансфер, який довів Ель Класіко до точки кипіння.
Влітку 2000-го екс-гравець Атлетіко, португалець Паулу Футре, насолоджувався відпусткою в Мадриді. Але один телефонний дзвінок зруйнував всі його надії на безтурботну сієсту. Цей дзвінок змінив не лише плани Футре, а й історію світового футболу. До Паулу зателефонував футбольний агент Сантос Маркес. Він важив 130+ і цілком заслужено носив прізвисько "Гордіто" ("Товстун").
– Португальцю, де ти зараз?
– Я в Мадриді, Гордіто.
– Чудово, я повинен з тобою негайно зустрітися.
– На жаль, я мушу тобі відмовити. Я байдикую і не маю бажання говорити про справи.
– Португальцю, не верзи дурниць. я маю для тебе роботу, виконавши яку ти зірвеш джекпот. І це не телефонна розмова. Підіймай свій худий зад і приїжджай до мене.
– Добре, переконав. Кажи адресу. Я негайно виїжджаю.
Тепер передаємо віртуальний мікрофон Футре.
Коли я приїхав на місце, там вже був Гордіто. Ми привіталися, мов старі друзі. З ним також був солідний чоловік, котрого я бачив вперше. Маркес представив його так, наче той був Папою Римським: "Це синьйор Флорентіно Перес". Я не міг зрозуміти, чому Гордіто так панькається з тим чоловіком. Адже я вперше чув його ім’я. Щоправда, він одразу мені сподобався й ми обмінялися стандартною фразою "Приємно познайомитися". Я сів поряд з Гордіто, який, як зазвичай, окупував аж два стільці. "Португальцю, цей чоловік хоче стати президентом мадридського Реала". Я на мить втратив дар мови. А потім подумав: ну так, Перес – це ще один підприємець, який є технічним кандидатом і просто хоче побути в центрі уваги преси місяць чи два, поки вибори не закінчаться, й він набере кілька сотень голосів. А потім розчаровано заявить: "Це був чудовий досвід. І наступні вибори обов’язково стануть переможними для мене". Проте далі слів у таких випадках справа не йшла. Такі кандидати вилазили, як гриби після дощу, а потім так само раптово щезали.
Тому я почав закипати. Якого біса той клятий Гордіто витягнув мене з готелю, де я б зараз ніжився в басейні чи мандрував царством Морфея. Це набагато корисніше, аніж гаяти час в товаристві двох безумців. Гордіто щось там продовжував патякати, але я вже лиш створював видимість уваги. Аж раптом я почув слова, які мене шокували. "Для того, щоб стати президентом, Флорентіно потрібен ти, португальцю. Ти будеш однією з ключових фігур в його передвиборчій кампанії. Ти матимеш вирішальний вплив на майбутнє твого одвічного ворога, Реала".
Я готовий був вибухнути. Що ти верзеш, Гордіто. Ти зійшов з глузду чи п’яний? Як я, легенда Атлетіко, можу брати участь в такій безглуздій виставі? Я почав роззиратися навколо, шукаючи приховану камеру. Це був якийсь ідіотський жарт. Але я її не знайшов. Гордіто не зупинявся. Його наступна фраза мала вибуховий ефект. "Цей чоловік стане президентом Реала лише за однієї умови. Перес виграє вибори, якщо купить Луїша Фігу. У світі є лише одна людина, яка може переконати його змінити Барсу на Реал, – це ти, португальцю". Після цих слів я хотів встати та забратися геть.
Флорентіно прочитав мої думки й одразу взявся до роботи. Він розповів трішки про себе. Що він є головним акціонером групи АCS, однієї з найпотужніших будівельних компаній світу. Перес сказав, що вболіває за "бланкос" ще зі школи. І, попри те, що Реал нещодавно виграв Лігу чемпіонів, йому вкрай не подобається чинний президент клубу Лоренсо Санс. "Він веде команду до катастрофи. Ви знаєте, Паулу, що Реал має 300 мільйонів євро (тоді мова йшла про песети, але для зручності в цій статті всі суми наводяться в євро) боргу. І якщо Санс продовжить керувати мадридським клубом, цілком реально, що Реал за кілька років збанкрутує.
Тому я хочу врятувати улюблений клуб від смерті. Я розумію, що фанати зараз проголосують за Санса, адже він приніс їм другого вухатого за три роки. Проте в мене є джокер у рукаві, який може побити всі козирі Лоренсо. Якщо я куплю Луїша Фігу, не лише найкращого футболіста світу, а й одного з символів Барселони. Для каталонців це був би нокаутуючий удар. Наші сосіос оцінять цей хід та проголосують за мене. Ось чому ми тут", – закінчив Перес. Після таких слів, я подивився на усю справу під іншим кутом і запитав в Флорентіно.
– Ви казали, що фінанси Реала співають романси. Хто тоді заплатить 60-мільйонну клаусулу Фігу? Звідки мадридці візьмуть таку гору грошей?
– Я заплачу 60 мільйонів. Для мене це не захмарна сума.
Тоді я запитав Гордіто: а ти сказав синьйору Флорентіно, що я не є агентом Фігу?
Так, я розповів йому правду. Агентом Луїша є Жозе Вейга. Але саме ти – кумир Фігу й лише ти можеш переконати Фігу погодитися на цей трансфер. Я розумів, що Гордіто сам не вірить в те, що верзе. Але подумав, чому б і ні, мені нічого втрачати. До того ж, це не забере багато часу. Мені достатньо буде зробити лише один телефонний дзвінок до Жозе. Він скаже, що я збожеволів і цей грандіозний трансфер помре, так і не народившись. А Лоренсо Санс, як і раніше, сидітиме на мадридському троні. Я спробував переконати Гордіто та Переса, що вірю в успіх їхньої божевільної ідеї. Чудово. А чому б і ні. Це буде знакова подія. Якщо у нас все вийде, ми провернемо найдорожчий та найскандальніший трансфер в історії футболу.
У присутності Гордіто та Переса я набрав Вейгу й після привітання шокував його такою фразою: "Я зараз сиджу з Флорентіно Пересом, майбутнім президентом Реала, але для цього йому потрібен Фігу". Почувши ці слова, Гордіто та Флорентіно підсунулися ближче, щоб почути відповідь Жозе. Перес розчервонівся, він розумів, що це ключовий момент. Все або нічого. Я ж не надто переймався відповіддю Жозе. Адже й так знав, що він скаже на мою "спокусливу" пропозицію. І я не помилився! "Паулу, ти з’їхав з глузду. З якими авантюристами ти зв’язався? А може ти п’яний? Зателефонуй краще, коли протверезієш". І кинув слухавку. Я ж вдавав, що й далі розмовляю з Жозе.
Раптом мене осяяло. Я зрозумів, що є шанс переконати Вейгу. І тоді я сказав уявному Жозе: "Гаразд. Чудово, Зе. Бувай". Я подумав: якщо Перес готовий віддати за Фігу 60 мільйонів, то чому я не можу розкрутити його на невеличкі чайові. Мабуть, заради президентського крісла він готовий на все. Я поглянув на Переса, на його неспокійні очі, а з лоба Флорентіно градом котився піт. І я зрозумів, що він у мене в кишені, чи точніше, я в його гаманці.
– Жозе згоден, але хоче невеличку премію, в розмірі 10 мільйонів євро.
– 5 мільйонів, – відповів Перес.
– Але він хоче десять.
– Шість. У твого Жозе неймовірний апетит. Я і так готовий віддати 10 відсотків від клаусули Фігу. Це фантастичні гроші. Спробуй домовитись за шість.
– Гаразд.
Я встав та вийшов в іншу кімнату. Тепер я мав величезний стимул, щоб переконати Жозе домовитись із Фігу. Я задумався на 10 хвилин, вибудовуючи геніальний план, який би допоміг нам купити Луїша. Я зателефонував Жозе, той довго не відповідав, але зрештою взяв слухавку.
– Слухаю, Паулу, ти вже протверезів?
– Ні, я маю чотири мільйони євро. Стільки мені дає синьйор президент. З них два твоїх, один для мене, а ще один для тієї людини, яка порекомендувала мене Пересу. До речі, я абсолютно серйозно, я сьогодні не випив ані грама алкоголю. Подумай, Зе.
– Ти впевнений, Паулу, що він може сплатити клаусулу Фігу та нашу премію?
– Стовідсотково. Він серйозний чоловік. Клянуся своїм життям, що йому можна вірити. І 60 мільйонів – це не є аж така непідйомна сума для синьйора Флорентіно.
– Ок. Але спробуй витягнути з нього хоча б 5 мільйонів для мене.
Я зачекав кілька хвилин та знову зателефонував Жозе.
– Слухай, мені вдалося виторгувати 6 мільйонів, три з них для тебе, більше він не може дати. Але потрібно, щоб ти приїхав негайно. Завтра зранку зможеш бути в Мадриді?
– Він насправді є одним з найвпливовіших бізнесменів в Іспанії?
– Прилітай завтра, й сам в цьому переконаєшся на власні очі.
– Добре, зранку буду в Мадриді.
Після розмови з Пересом Вейга переконався, що Флорентіно можна вірити. Тому він негайно вирушив у Нідерланди, де Фігу разом зі збірною боровся за титул чемпіона Європи. Луїш був дуже незадоволений ставленням президента Барселони Хосепа Луїса Нуньєса до нього. Хоча Фігу разом з Рівалдо був найкращим гравцем команди, але отримував за свою працю копійки. Вейга сказав португальцю, що в Мадриді Перес готовий платити йому в 5 разів більше, ніж ці скупі каталонці. Однак Луїш не одразу сказав "так". Він розумів, шо це рішення може мати фатальні наслідки як для нього, так і для його сім’ї. Фігу усвідомлював, що довідавшись про перехід лідера Барселони в Реал, якийсь фанатик може взяти рушницю та пристрелити його.
Жозе зателефонував мені наступного дня та сказав, що крига скресла й найкращий гравець світу готовий до переговорів. Тоді він передав слухавку Фігу, для якого я був кумиром. Хоча це було за царя Гороха, проте я чудово пам’ятаю слова, які я сказав йому того дня. "Привіт, Луїше. Я завершив кар’єру лише півтора року тому. А Португальська федерація футболу вже встигла забути про мене. Вона не запросила мене хоча б на один матч чемпіонату Європи. Ця ситуація чудово показує, як все працює в сучасному футболі. Після того, як вішаєш бутси на цвях, єдине, що має значення – це скільки тобі вдалося заробити протягом кар’єри. Коли мине трохи часу, всі забудуть про те, що ти зробив для своєї країни. Це неймовірний шанс, Луїше. Він випадає лише раз у житті. Роби те, що буде найкращим для твоєї сім’ї". "Я згоден, я приймаю вашу пропозицію, Паулу", – згадував Футре.
Наступного дня Вейга повернувся в Мадрид і юристи миттєво оформили попередній контракт. Через кілька годин Жозе підписав його як агент ФІФА та представник Фігу. Флорентіно також підмахнув угоду, яка матиме вагу лише тоді, якщо він виграє вибори. Щоправда, Флорентіно чудово знав, що не можна вірити лише словам. Тому він підстрахувався. Якщо Фігу передумав би переходити в Реал, то гравець мав відшкодувати іспанцю 35 мільйонів євро. Як показав час, Перес вкотре проявив неймовірний нюх і цей пункт допоміг йому зрештою перевезти таланти Луїша з Каталонії в столицю. Фігу на шальках терезів виборців переважив два Кубки чемпіонів Санса, Флорентіно став новим президентом Реала.
Однак він не мав часу для святкування. До нього почали доходити тривожні чутки. Фігу передумав переходити в Реал і навіть привселюдно заявив, що його серце пофарбоване в синьо-гранатові кольори і він хоче закінчити кар’єру в FCB. Жоан Гаспар, який був фаворитом передвиборчих перегонів у Барселоні (того літа в каталонському клубі теж відбувалися вибори), пообіцяв португальцю заплатити стільки ж, скільки пропонує Реал. А довідавшись про неймовірний штраф, який світить Фігу у випадку відмови від попередньої угоди (яка тепер вступила в силу, тому що Перес став президентом), погодився розпрощатися з цією грандіозною сумою. Адже йому зовсім не хотілося починати свою каденцію з втрати найкращого гравця.
Але це ще були б квіточки. Фігу ж переходив у Реал – це був символічний хрест на подальшій кар’єрі Гаспара в Барсі. Луїш теж розумів, чим йому загрожує трансфер в лігво заклятого ворога. Тому вирішив не ризикувати й залишитися в Каталонії. Однак він погано знав Переса. Флорентіно знову з’явився на сцені. Коли президент Реала зателефонував Вейзі та сказав, що хоче зустрітися з Фігу, то агент неабияк налякався.
"Грати у "Барселоні" – чудово. Але вершин можна досягнути тільки в "Реалі". Правила життя Луїша Фігу
До пори до часу він намагався приховати від Флорентіно інформацію, що його клієнт передумав переходити в лави "бланкос". Проте Жозе не вдалося надовго втримати шило в мішку. Вейга розумів: якщо не вдасться переконати Луїша перейти в Королівський клуб, йому чи Фігу доведеться заплатити 35 мільйонів євро, а в них таких грошей не було. Також репутація Жозе, як топ-агента, була б знищена – з ним більше не захоче працювати жоден серйозний футболіст.
Тому Вейга зателефонував до Футре й вони разом полетіли на Корсику (там найцінніший клієнт Жозе проводив відпустку), щоб вмовити Фігу зустрітися з Пересом. Змовники домовилися в літаку, що Вейга спробує розчулити Луїша та почне імітувати плач. Проте Фігу навіть не захотів прийняти тандем Жозе-Паулу. Він лаяв свого агента за те, що той підписав той ідіотський контракт, а Футре дісталося за те, що саме з нього почалася та авантюра, через яку Луїшу тепер світить штраф у 35 мільйонів євро. Тоді Вейга почав плакати навзрид і це були зовсім не крокодилячі сльози. Жозе усвідомлював, що тепер може втратити все – і цей останній аргумент подіяв на сентиментального Фігу. "Гаразд, я зустрінуся з Пересом", – сказав Луїш. У Паулу та Жозе з’явився ще один шанс.
Зустріч змовників відбулася у Лісабоні. Всі головні дійові особи з метою конспірації добиралися на неї приватними літаками. О першій ночі 11 друзів Жозе зібралися в його офісі. Фігу та Перес вперше зустрілися тет-а-тет. Знову передаємо слово Футре.
– Луїше, хочу тобі подякувати за все, що ти для мене зробив. Без тебе я б не став президентом. Я хочу створити найкращу команду всіх часів. Ти є найсильнішим футболістом світу, тому маєш грати за Реал. Я тобі обіцяю, що ми створимо в Мадриді найпотужнішу команду світу, в якій виступатимуть лише топ-виконавці. Ти виграєш з нами "Золотий м’яч" та Лігу чемпіонів.
– Я щиро вам вдячний, пане президенте, за таку чудову пропозицію. Але я, на жаль, не можу її прийняти. Я навіть не уявляю, що зі мною станеться після того, коли я зміню Барселону на Реал. Я назавжди залишуся в історії "блаугранас" проклятим Юдою, до того ж, я боюся за свою сім’ю. Мені дуже прикро, але я не можу перейти в Реал Мадрид. Вибачте, будь ласка.
Історична для світового футболу зустріч розпочалася о першій ночі. До шостої ранку Флорентіно та Луїш лише товкли воду в ступі. Перес малював золоті гори перед Фігу, а той лише розводив руками та стверджував, що не може погодитись на цю спокусливу пропозицію. Коли вже почало світати, Перес запитав у футболіста: що б ти хотів за перехід у Реал?
Футре: "Я спершу подумав, що Луїш попросить Переса подвоїти чи потроїти ту зарплатню, яку вони раніше узгодили. І Флорентіно погодиться. Переса не цікавили ті 35 мільйонів компенсації. Він хотів Фігу, адже португалець мав стати наріжним каменем його великого Реала. Поки Луїш мовчав, Перес ще раз запитав: "Що ти хочеш за те, що станеш нашим гравцем?". Тоді Фігу відповів:
– Я хочу Са Пінту.
Ці слова шокували нас усіх. Лише Флорентіно не міг зрозуміти, кого має на увазі португалець. Перес дивився лише матчі Реала та був досить далеким від футболу. Тому він щиро запитав:
– А хто такий Са Пінту?
Тоді Гордіто віджартувався.
– Флорентіно, це відомий португальський велосипедист, яке це має значення?
Ми ледь не луснули зі сміху. Лише Перес не розумів, чому ми надриваємо животи.
Тоді я пояснив президенту Реала, що Са Пінту – це потужний португальський форвард, який грає за Реал Сосьєдад і є одним з найкращих друзів Фігу. Його рівень достатній для Мадрида і я думаю, що з ним у команді Луїшу буде набагато простіше адаптуватися до нового місця. Флорентіно погодився. "Гаразд. Тоді підписуємо контракт. Я готовий включити в угоду ще й Са Пінту". Згодом баски запросили за португальця шалені гроші й Флорентіно відмовився від цього трансферу. А Фігу прийняли в Реалі як хорошого друга, а не як старого ворога, тому він більше не нагадував Пересу про обіцянку придбати Са Пінту.
23 липня 2000 року Гаспар став новим президентом Барселони. Через декілька хвилин йому зателефонував Фігу. Жоан подумав, що португалець дзвонить, аби привітати його з тріумфом, але він помилився. "Я маю до вас одне запитання. У мене є два квитки в один кінець на завтрашній ранок: один з Лісабона в Барселону, другий з Лісабона в Мадрид. Від вас залежить, який я використаю. Я полечу в Барселону, якщо ви дасте мені доручення від банку La Caixa, що готові заплатити 35 мільйонів компенсації Пересу. Якщо ж ні, я завтра вирушу в Мадрид і через декілька годин відбудеться моя презентація, як гравця Реала", – повідомив Фігу.
Гаспар запропонував таке рішення: "Я не встигну оформити такий документ протягом кількох годин. Але я можу дати тобі гарантію від Барселони". Проте Луїш залишився невблаганним: "На жаль, цього не достатньо. Мені потрібно мати документ від банку La Caixa. Якщо я прилечу в Барселону, не маючи цього папірця, Вейга скоїть самогубство. Я не можу цього допустити. Я лечу в Мадрид".
Так Луїш став гравцем Реала. Цікаво, чи зміг би Перес збудувати свій галактичний проект, якби не огрядний друг Футре, який підписав його на авантюру. Саме завдяки їй Флорентіно й досі міцно сидить на залізному троні в Мадриді.
Володимир Войтюк, Футбол 24