Дженоа та Аталанта зустрілися у 19-му турі чемпіонату Італії 2021/22. Рахунок і огляд матчу – на "Футбол 24".
Для пересічного вболівальника зустріч у Генуї між Дженоа та Аталантою була прохідною. Команда з передостанньої позиції в турнірній таблиці, яка не виграла жодного з останніх 15-ти матчів у Серії А, приймала представника топ-4 – для Італії та всього світу хід цього поєдинку був зрозумілим ще до стартового свистка. Втім, для України ця гра стала особливою, адже "грифонів" очолює наш Андрій Шевченко, а в основі бергамасків вийшов Руслан Маліновський.
Мир Шевченка і Маліновського у відеоогляді матчу Дженоа – Аталанта
Перший тайм у виконанні Дженоа нічим не здивував. Господарі вийшли у звичній для себе схемі 3-5-2 й зосередились на обороні, огризнувшись всього одним дуже неточним ударом Екубана з лінії штрафного – м'яч відправився кудись в район кутового прапорця. "Грифони" намагалися працювати максимально щільно, не гребуючи тактичними фолами, але від моментів біля власних воріт такий футбол не врятував.
Аталанта одразу захопила ініціативу, ледь не відкривши рахунок не 5-й хвилині внаслідок класної передачі Маліновського з флангу в центр штрафного. На жаль для гостей, Міранчук не зміг обробити м'яч, але на 7-й хвилині він компенсував помилку своєчасним проникним пасом на правий край карного майданчика – Сапата опинився прямо перед Сірігу й потужно пробив! Голкіпер врятував Дженоа. Ще через 6 хвилин Маліновський видав хороший пас на периметр штрафного, а Сапата вистрілив з розвороту. Вище воріт!
Міранчук, Маліновський і Сапата явно виділялися у першому таймі. На 21-й хвилині слов'янська парочка могла організувати гол, однак Міранчук все запоров – Олексій після подачі Руслана підхопив м'яч на межі воротарського майданчика, але з мінімальної відстані росіянин пробив у небо! Щоправда, йому сильно заважали, та і руками він собі підіграв. На 32-й же Олексій зачепився за простріл Сапати й метрів з 10-ти перевів м'яч на лівий край штрафного під удар Дзаппакості – втім, Стураро в останню мить вибив сферу в підкаті.
Поступово тиск Аталанти почав вилітати в трубу. В останні 15 хвилин моментів не виникало, та і загалом гра виглядала нудно. На перерву команди пішли за нулів на табло, однак Сапата покинув поле трохи раніше – через пошкодження колумбійця довелся випускати Мурієля. У роздягальні Джан П'єро Гасперіні ще й замінив Фройлера на Де Рона.
На початку другого тайму змісти гри не змінився. Дженоа сиділа в глухій обороні (хоча зрідка команда вибігала в контратаки без завершення), а Аталанта тиснула – втім, моменти створювались натужно. Найнебезпечніший гості провели на 48-й хвилині, коли Копмейнерс потужно вистрілив з дистанції у лівий кут. Сірігу парирував у центр штрафного, де стояв Маліновський, але підлаштуватись для добиванні Руслану не вдалося. Також можна пригадати замикання навісу Хатебура у виконанні Руслана та дальній удар Дзаппакости, однак ці спроби виявились вкрай неточними.
Дженоа ближче до 60-х хвилин ще й почала виходити в контратаки 2-в-2 та огризатись перспективними закиданнями за спини захисників. До моментів справа не доходила, але бергамаскам терміново треба було вносити корективи у гру. Джан П'єро Гасперіні на 65-й хвилині вирішив оновити слов'янську зв'язку – замість Міранчука й Маліновського на поле вийшли Ілічіч та Пашаліч. Андрій Шевченко оперативно парирував цей хід заміною Крішіто на Гільйоне, а на 72-й хвилині він ще й кинув у бій легендарного Пандева.
Перестановки не пішли на користь Аталанті. Свіжі футболісти розчинилися у грі, не створюючи нічого цікавого. У Ілічіча можна пригадати тільки перспективне вривання на правий край штрафного з ударом у ближній кут, однак при пострілі Йосіп оступився, пробивши дуже неточно.
Лишень в ендшпілі зустрічі "Богиня" почала створювати щось конкретне. Так, на 82-й хвилині Джимсіті замкнув подачу Паломіно на лінію воротарського (м'яч пройшов над поперечкою), а на 84-й Мурієль обіграв суперника й вистрілив з меж півкола – удар виявився невдалим. На 86-й свіжий Пікколі пробив головою з близької дистанції, але вийшло точно в руки Сірігу.
На 88-й Андрій Шевченко провів подвійну заміну, випустивши Меледжоні та Ернані. На свіжих ногах генуезці зуміли провести кілька кутових і вилетіти в одну контратаку (Ернані не зміг загострити її), а от навала бергамасків на штрафний господарів нічим цікавим не завершилась. У підсумку, фінальний свисток зафіксував нульову нічию. Сенсація у Серії А!
Шевченко відскочив, але в цьому є логіка
1-17. Саме на цих цифрах зупинилася статистика ударів у поєдинку між Дженоа та Аталантою. Вже хоча б через цей факт можна назвати нічию "грифонів" відскоком або випадковістю. З меж штрафного бергамаски стріляли 10 разів, причому 9 з них сталися не після стандартів. Господарі награли всього на 0,02 xG (проти 1,42 у гостей) і не зробили жодної проникної передачі у зону 20-ти метрів від воріт – суперник же провів 14 таких пасів. Це й не дивно, адже Аталанта на чужій половині поля повертала м'яч вже після 3-4 передачі Дженоа.
Це вже не перший такий матч генуезців під керівництвом Андрія Шевченка. Його дебют проти Роми пройшов за схожим сценарієм – 1 удар у виконанні "грифонів", 19 у суперника, 14 з меж штрафного. У поєдинку з Ювентусом підопічні українського тренера взагалі не били по воротах, отримавши 27 пострілів від туринців. Навіть у зустрічі зі скромним Удінезе команда Андрія Миколайовича провела всього 8 ударів. Щонайгірше, у Дженоа немає жодних інструментів для зламу оборони, окрім подач, хоча нападники не відзначаються високим зростом.
Втім, варто не забувати, що календар у "грифонів" був надзвичайно складним, а ситуація з травмами залишається важкою – Дестро і Крішіто провели лишень половину матчів з Шевою, а в лазареті перебувають Кайседо, Ровелла, Фарес, Максімовіч та Вансхойден (особливо важка втрата перших двох). Логічно, що в такому режимі Андрій Миколайович перейшов на схему 3-5-2, поставивши усе на оборону. Генуезці не грають самі, але намагаються не давати грати іншим.
І от в цьому плані не все так погано. Так, з Ювентусом і Міланом все завершилось розгромом, але Ромі та Аталанті було не так легко – "вовки" провели всього 4 удари в площину й до 80-х хвилин не могли забити, а бергамаски мають лише 3 влучання в рамку й нульову нічию (при провальному другому таймі). Салернітані й Удінезе дозволили провести лічену кількість моментів, та і з Лаціо в першому таймі Дженоа непогано трималася. "Грифони" міксували щільність, тактичні фоли та бажання оборонятись володінням. Вони не були безнадійними.
Команда непогано руйнує гру суперника. Якщо у нього все більш-менш адекватно з позиційним наступом і формою лідерів – Дженоа розгромлять. Якщо ж опонент не у формі й створює дуже мало, а фарт на стороні підопічних Андрія Шевченка – можливі варіанти. Ромі пощастило з Афена-Г'яном, а от у Гасперіні джокери не зайшли. Саме тому 2 очки у 7 турах – це досить справедливий результат для генуезців. Їх могло бути більше, але не набагато.
Перший етап роботи Шеви в Генуї добіг кінця. Андрій Миколайович дива не створив, але залишив команду всього у двох очках від рятівної 17-ї позиції. Після зимової паузи календар буде простішим, а лазарет спорожніє, тож гри на відбій буде мало – українському тренеру необхідно ставити вихід з оборони в атаку. Поки що він працював на фундаменті Баллардіні (чого і не приховував). Щоправда, необхідна допомога від клубу, адже склад "грифонів" надзвичайно слабкий – конкуренти в боротьбі за виживання значно цікавіші в цьому плані.
Аталанта вчасно пішла у відпустку
Про проблеми Аталанти ми писали в огляді попереднього євровікенду. Команда Джан П'єро Гасперіні під кінець року явно втомилася, почавши дуже натужно створювати моменти, а оборона допускала занадто багато грубих помилок – причому здебільшого вони мали індивідуальний, а не системний характер. В Лізі чемпіонів ці слабкощі каралися навіть Вільяреалом (саме тому бергамаски й вилетіли з неї), однак у Серії А колектив довгий час тримався у трьох очках від першої сходинки.
Зрештою, "Богиня" не витримала, впавши з небес. Спочатку Аталанта зазнала домашнього розгрому від Роми, ковтнувши 4 голи з 8 атак "вовків", а потім сталася нульова нічия з аутсайдером – між іншим, у 2021 році тільки Інтер Конте й Дженоа Шевченка зуміли завершити матч з бергамасками без пропущеного гола. Незаслуженим фіаско не назвеш – підопічні Джан П'єро Гасперіні, попри 17 ударів по воротах, створили небагато моментів і взагалі нічого не організували в останні півгодини, а заміни тотально провалилися.
Аталанта не вражала протягом усього поєдинку. Чого лишень вартує показник точності передач – 77%! Хоча могло бути й гірше – з Вероною не так давно колектив видав 67% точності. За кількістю втрат м'яча "Богиня" перевершила аутсайдера (222 втрати проти 195 у Дженоа), а за єдиноборствами команди йшли на рівних – 78:75 за перемогами на землі, 35:31 у верхових дуелях. За перехопленнями у них нічия (19:19).
Аталанта продемонструвала кризу ідей в атаці. Показово, що найгострішим виконавцем став резервіст Міранчук. Більшість моментів була пов'язана з його відкриваннями або пасами, але в основному у гостей все зводилось до численних подач і прострілів. При 14 проникних передачах бергамаски дуже мало загострювали по-дорослому. Коли ж це вдавалося, підводила реалізація.
"Богині" явно потрібен відпочинок. Команда втомилася морально й фізично, ще й не дивно при навантаженнях у Джан П'єро Гасперіні. Різдвяна пауза випала дуже вчасно – а от клубу зараз потрібно попрацювати, як слід. З огляду на провальні заміни та змазаний фінал року, слід здуматись над кадровим підсиленням.
Маліновський провів хороший матч
Приємно, що це вже стало системою. Маліновський видав вражаючу весну, та і після Євро виглядав непогано, однак стабільності восени йому бракувало. Під завершення року Руслан знову перетворився у лідера Аталанти – він забивав у ворота Наполі та Вільяреала, а у поєдинку з Ромою за 46 хвилин українець видав 3 паси під удар і став другим у рейтинг Sofascore серед усіх футболістів на полі. У Генуї наш співвітчизник також виділявся.
Маліновський за 65 хвилин провів 3 постріли по воротах (усі неточні), віддав 43 точні передачі з 53-х, виконав 1 пас під удар Сапаті (хоча він ще й асистував при моменті Міранчука з шести метрів) та запустив 4 прогресивних передачі. Крім того, в його активі – 4 обіграші на дриблінгу з чотирьох спроб, перемога в 9 єдиноборствах з 12-ти та 2 зібраних на собі фоли.
Цифри могли бути й більшими, але навіть цього вистачило для другої оцінки серед усіх футболістів від Sofascore (більше тільки у Васкеса з Дженоа). На Whoscored українець поступається багатьом, але в нього все одно високі 7,0 балів. Втім, набагато важливішим є "смерть" атаки бергамасків після відходу Маліновського – Ілічіч і Пашаліч нічого цікавого за 30 хвилин не створили. Цей факт грає на руку українцю, адже Йосіп проводить непоганий рік, а Маріо провів 6 голів та 2 асисти в останніх 6-ти матчах в основі.
Загалом, рік для Руслана виявився вдалим. Він остаточно закріпився в Аталанті й став одним із її провідних футболістів, виграючи конкуренцію у надзвичайно сильних футболістів. Так тримати!