УКР РУС

Динамо – Львів: 4 гравці поставили Луческу на межу провалу – привид Шахтаря, Шапаренко робить 2 голи, а суддя дивує

19 вересня 2020 Читать на русском
Автор: Тарас Котів

Динамо обіграло Львів (3:1) у 3 турі чемпіонату України. Рахунок і огляд матчу УПЛ 2020/21 читайте на "Футбол 24".

Матч, як і онлайн-трансляція Динамо – Львів на "Футбол 24", стартував о 19:30. Кияни – між двома битвами Ліги чемпіонів. Після перемоги над АЗ настав час репетиції до зустрічі з Генком у плей-офф кваліфікації. Команда Луческу втратила очки з Десною в минулому турі, тому не мала права на помилку. Львів на старті УПЛ 2020/21 не вражає – то спалах зараження коронавірусом COVID-19, то розгромна поразка від Колоса. В історії протистояння команд це 10 матч. Динамівці виграли 8, а муніципали – 1.

Порятунок киян імені Шапаренка у відеоогляді матчу Динамо – Львів – 3:1

Луческу випустив більш ніж резервний склад відносно того, що був у двох попередніх матчах в УПЛ та ЛЧ. Лєднєв, Шепелєв, Вербіч та Андрієвський дебютували в поточному сезоні з перших хвилин, Цітаішвілі та Сирота повернулися. Миколенко з АЗ грав центрбека, а нині вийшов на більш звичній позиції лівого захисника, до того ж з пов'язкою капітана – дебют у цій ролі в його 21 рік. Перший удар лише на 9-й хвилині. Шепелєв після розіграшу кутового подав, а Сирота без перешкод пробив дуже невдало. Дуже інтенсивно пресингує Львів у перші хвилин 20. Нічого не виходить в оновленого трикутника атаки Динамо: Цітаішвілі, Лєднєв і Вербіч відчувають серйозні труднощі зі створенням моментів.

Динамо – Львів: онлайн-трансляція матчу УПЛ (відео)

Виманили кияни суперника у високий пресинг, після чого Бущан вивів Супрягу в перспективний забіг. Владислав переграв Кравчука на швидкості, увірвався в межі воротарського, але 26-річний захисник вибив м'яч у підкаті. Лєднєв випробував свою ліву – удар здалеку заблокували на кутовий. Не йдуть подачі з кута поля в киян. Львів краще виглядає у пресингу, цифри перших матчів сезону знаходять своє підтвердження. Луческу дуже нервує, але його крики тонуть в гучних підказках Цецадзе.

Львів кілька разів непогано перехоплював м'яч на половині поля динамівців або вибігав у контратаки правим флангом. Утім, 2 дальні удари Феліпе не мали жодних шансів залетіти у рамку. Дивовижна кількість браку від Кендзьори, Лєднєва, Цітаішвілі та Андрієвського, слабко виглядають і Супряга, Вербіч та Шепелєв. Нічого не працює в команді Луческу, вкрай рідко проходять господарі у штрафний суперника. Вербіч класно зіграв у підкаті, допоміг Лєднєву підібрати мяч у вільній зоні по центру. Богдан повернув словенцю, перший гострий момент аж на 39 хвилині – сейв Литовченка.

Миколенко відмінно потягнув м'яч, змістився у центр, залишив Шепелєву. Володимир нарешті розрізав захист, після чого Цітаішвілі чи не вперше залишився 1 в 1 з м'ячем у штрафному. Гіо накрутив захисника і видав Шепелєву – снаряд після рикошету опустився на ворота. Як і в матчі з Десною, Київ невідомо чим займався майже до 40 хвилини. Потім моменти трохи пішли. Шепелєв блискучим черпачом закинув на хід Миколенку, Цітаішвілі виграв повітря, а далі Лєднєв і Супряга не розібралися. Повний провал Динамо в перші 45 хвилин: 4:5 за ударами, 1:0 за влучаннями у площину воріт. З 7 кутових практично жодної небезпеки.

Вже у перерві Луческу випустив Шапаренка, Сидорчука, Циганкова та Буяльського замість Шепелєва, Андрієвського, Цітаішвілі та Лєднєва. Відразу Циганков і Супряга створюють парочку моментів Вербічу – не вийшло забити, не біда. Все той же Віктор після підбирання Буяльського котить за спини захисникам, а Клименчук завалює Супрягу. Циганков спокійно реалізував пенальті. Миколенко та Супряга з розстрільних позицій пробивали – вище й у воротаря відповідно. Клименчук намалював штрафний удар за нібито фол Кендзьори. Динамо пропустило суперечливий гол. Кравчук випередив Миколенка після подачі зі стандарта, а Челіч з третьої спроби добив у ворота Бущана, який вже затиснув снаряд у ногах на лінії воріт, але з-під воротаря вдалося виштовхати круглого до сітки.

Кравець на 67-й дебютував у своєму поверненні в київський клуб. Цікаво, що замінив Артем Вербіча, а не Супрягу. Бущан дальнім пасом вивів Циганкова фактично сам на сам, однак Литовченко виграв дуель. Цецадзе наїхав на когось із тренерів Динамо вереском уже зірваною від підказок підопічним горлянкою: "Щоб я вашого голосу більше не чув, сиди там!" Це Дієго Лонго, схоже, наразився на гнів грузинського наставника. Супряга сфолив проти суперника, а той надто довго лежав на газоні, обурювалися київські тренери, і тут почалося. Циганков з криком падає у штрафному. Нібито Міубі рукою пройшовся по обличчю Віктора. Копієвський дав другу жовту захиснику Львова, але пенальті нема, а фол в атаці. Дивовижне суддівство сьогодні.

Буяльський заробив штрафний, Шапаренко перекинув стінку – 2:1 на 87 хвилині. Шапаренко класно розібрався із захисником і віддав у розріз на Супрягу – молодіжний чемпіон світу розстріляв голкіпера. Лише на 1 удар Динамо перестріляло Львів (11:10), але якість моментів киян була значно вищою, тому і картина з влучаннями у площину воріт зовсім інша (6:2). Водночас дивне вилучення захисника гостей, суперечка тренерів команд і вигаданий штрафний, після якого Челіч вибив м'яч з ніг Бущана у сітку, залишили неприємний осад. На диво нервовий матч, в якому Львів мав серйозні шанси зачепитися за нічию, але трохи не дотягнув – індивідуальні помилки, фоли та магія Шапаренка вирішили долю 3 очок на користь динамівців.

Команду Луческу побачили тільки по перерві – резерв змарнував свій шанс

"Ми самі ускладнили собі гру. Вийшли на поле з думкою, що вже виграли матч, робили дитячі помилки. Не грали те, що готували останні дні, а більше імпровізували. Не вдавалося виходити з-під пресингу – все пробували короткими передачами, і це було помилкою". Луческу розклав усе по полицях, відзначивши, що лише після перерви, коли відразу вийшли на заміну 4 гравці, команда почала виконувати задумане. Особливо розчарували Цітаішвілі, Андрієвський та Лєднєв. Шепелєв ще хоч створив 2 моменти. Румунський тренер показав, що не боїться масово довіряти талановитій молоді, але свого тренера так безжально підводити не можна.

Динамо – Львів: післяматчева прес-конференція Мірчі Луческу

Сумно, що навіть після перерви не обійшлося без помилок. Є питання до гри Забарного та Сироти в епізоді з пропущеним голом. Та й взагалі не мало Динамо права дозволяти супернику повертатися у гру. Адже попереду Львів створював ще менше, ніж Київ. Ударів ніби багато, на рівні команди Луческу, але все це більше з відчаєм, ніж з ідеями та якістю. Повністю розчарував Артем Кравець. Уже досвідчений форвард вийшов так, ніби це його команда мала втримати прийнятний рахунок, а не виривати 3 очки.

Добре, що зусиль і креативу Циганкова з Шапаренком вистачило. Усе ще молоді (22 і 21 рік відповідно) хавбеки організували 3 голи плюс вилучення. Ожив і Супряга – заробив пенальті, поставив крапку, шукав, знаходив моменти і в тему підігравав партнерам. Буяльський та Сидорчук додали спокою в середині поля, команда дала відсіч агресивному пресингу – почали проходити паси у фінальній третині поля, обіграші, розриви, небезпечні стандарти. Словом, спрацювали всі заміни, крім новачка Кравця. Водночас зі змін у стартовому складі позитивно відзначити можна хіба що Вербіча і з натяжкою виправдати Шепелєва.

Суддя Копієвський начудив – є питання у 3 ключових моментах матчу

З VAR українським рефері працювати важкувато, а без нього – ще складніше. Важко вгледіти момент фолу в епізоді, коли Львів реалізував стандарт на 1:1. Клименчук заграв дуже натхненно після того, як привіз прикрий для його команди пенальті. Ліз в атаку, подавав, обігрував, загострював, як міг. Однак не помітити абсолютне пірнання в ноги Кендзьори – це ще треба вміти. Тут, щоправда, непроста дилема. Або призначати штрафний, або виписувати другу жовту за симуляцію. Значно більше було схоже на вилучення, ніж фол.

Далі Копієвський ніби спробував реабілітуватися перед киянами. Але знову боявся брати повну відповідальність. Даєш другу жовту за відмашку захисника в межах штрафного? А чого ж тоді не пенальті, а "фол" в атаці? Та й велике питання в тому, чи був той м'який рух в бік обличчя настільки агресивним, як це красиво показував Циганков? Ну, і вирішальний гол забито після суперечливого штрафного. Не виключено, що Буяльський малював так само красиво, як Клименчук. Принаймні гравці Львова після гри висловили великі сумніви у справедливості призначеного штрафного, з якого було забито переможний м'яч.

Львів повторив Динамо пекло Шахтаря, порятунок "списаного" і кураж тренера

А це вже цікаво. Команда Цецадзе присоромила всіх критиків. Здавалося, після 0:4 від Колоса що можна від них чекати? Схоже, не тільки експерти, а й самі гравці Динамо також вийшли з очікуваннями, що перемога сама впаде в ноги без зайвих зусиль перед Гентом. Цецадзе казав, що у нього є план, і гравці блискуче реалізували його в перші 45 хвилин. Організація гри в пресингу та обороні – топова як для УПЛ. Цілком тренерська команда, яка дуже пристойно рухалася в такт крикам грузинського тренера. Цецадзе впіймав такий кураж, що почав затикати рота тренерам Динамо. Цікаво, що Луческу з боку дивився на це зі спокійною посмішкою, хоча рахунок був хиткий 1:1.

Їм би ще прибрати індивідуальні помилки (ну, не можна так фолити у штрафному, коли гра дається), додати характеру (не використали момент, коли динамівці попливли, дали привід судді для дивного вилучення) та знайти щось цікавіше для атаки, ніж просто стандарти та дальні безперспективні удари. А так Львів перекрив кисень атакам Динамо ще на початковій стадії. Це нагадувало проблеми Шахтаря та його гравців у збірній України під пекельним високим пресингом.

Молоді Сирота та Забарний не чекали такого тиску – в дублі та й навіть УПЛ мало хто грає настільки агресивно. Не витримували і Кендзьора, і Андрієвський, і Лєднєв, і Цітаішвілі. Рідкісних спалахів центральних півзахисників, Вербіча та Миколенка було геть недостатньо, щоб зламати надійні редути львів'ян. Шепелєв, може б, ще і залишився на полі, але зараз у нього дуже крутий конкурент – Шапаренко виглядає лідером команди, хоча його начисто списували і минулі тренери, і деякі експерти. Якби не штрафний і гольовий пас Миколи, Динамо увійшло б у депресивну серію домашніх нічиїх проти закритих суперників, які скромну атаку перекривають військовою дисципліною захисту. А так психологічно важлива перемога, хоча не без тривоги за майбутнє.