УКР РУС

Динамо – Легія: Луческу починає рік з поразки – приїзд екс-форварда Шахтаря не на фарт, камбек родом з 2019-го

18 січня 2021 Читать на русском
Автор: Тарас Котів

Легія впевнено переграла Динамо 2:0. Товариський поєдинок, яким лідери чемпіонату України відкрили для себе 2021 рік, завершився фіаско. Результат і огляд матчу читайте на "Футбол 24".

Товариські матчі
завершено
-

Товариський матч 18 січня 2021

Динамо – Легія – 0:2

Голи: Пекхарт, 29, 33 (пен.)

Динамо: Бойко (Бущан, 46) – Кендзьора (Караваєв. 46), Забарний, Шабанов (Сирота, 46), Миколенко (Сідклей, 46) – Сидорчук (Андрієвський, 46), Гармаш (Шепелєв, 46) – Циганков (Жерсон, 46), Буяльський (Дуелунд, 46), Вербіч (Де Пена, 46) – Бєсєдін (Супряга, 46)

Спаринг №5 в історії варшавського та київського клубів. Двобій стартував о 15:00. Кияни ще ніколи не перемагали польських "армійців": по 2 поразки та нічиї у попередніх товариських зустрічах. Цікаво, що Динамо та Легія завершили 2020 рік з 1-очковою перевагою на вершині таблиць своїх чемпіонатів. Наступну гру команда Луческу має провести 21 січня проти Шахтаря Григорчука, хоч за чутками вона й опинилася під загрозою зриву.

Динамо – Легія: онлайн-трансляція першого матчу команди Луческу в 2021 році

Перший вихід Артема Бєсєдіна на поле з грудня 2019 року. Форвард збірної України нарешті відбув дискваліфікацію. Втрати Шабанова біля свого штрафного, регулярні фоли Гармаша, перший удар поляків після подачі стандарту – так минули стартові 10 хвилин. Неспішний темп, важкі ноги динамівців, які відчували очевидні труднощі на другому поверсі та під активним високим пресингом. Перший влучний удар також за Легією. Мартіншу дозволили без перешкод пробити метрів з 20 – Бойко потягнув. Дебютна вилазка киян на 12 хвилині – ефект зусиль Циганкова і Гармаша, який почав атаку індивідуальним рейдом і віддав під заблокований удар Буяльському.

Динамо – Легія – 0:2 – відео голів та огляд матчу

Дістається Бойку від Луческу за те, що вибив м'яч в аут. Чути крик на все поле. Сидорчук класно закинув на Миколенка – удар у падінні був не менш ефектним, але над воротами. Аналогічно завершився наступний небезпечний епізод. Бєсєдін відверто штовхав Левчука, утім судді дозволили продовжити гру. Вербіч підхопив снаряд, але перекинув голкіпера і ворота. Поруч набігав Циганков, "зажав" пас словенець. Черговий розкішний черпачок Сидорчука через половину поля прийняв Гармаш. Далі Вербіч закинув на Буяльського, пас у відповідь і гол на порожні ворота – офсайд скасовує все.

На 29 хвилині височенний Пекхарт спокійно виграв дуель на другому поверсі, навіть особливо не стрибаючи. Бойко не виручив, Шабанов і Циганков програли позицію. Асист з кутового від екс-гравця збірної Португалії Андре Мартінша. Шабанов обрізкою привіз момент на свої ворота. Миколенко не закрив лівий фланг, Кендзьора підштовхнув самотнього Пекхарта. Сам екс-форвард збірної Чехії і реалізував пенальті. В активі Пекхарта вже 11 голів у результативній серії з 6 матчів, з яких цілих 6 у двох спарингах 2021 року. Колишній хавбек молодіжної збірної України Гвілія класно вирізав на того ж чеха – Томаш міг оформлювати хет-трик з кількох метрів, але не влучив по м'ячу.

Другий гол Динамо скасовано через офсайд. Гармаш вже не вперше розігнав атаку. Вербіч пробив, Денис підправив у стійку, Циганков добив – у когось з українців зафіксували положення поза грою. Кендзьори немає на його фланзі, подача Капустки, розстріл від Гвілії, якого відпустив Миколенко. Відверто щастить Динамо, що рахунок не став розгромним. Повний провал в обороні та низька якість атак – 0:2 до перерви, жодного влучання киян у площину воріт поляків за 45 хвилин.

На 2 тайм Луческу випустив практично повністю оновлений склад. Лише Забарний зберіг своє місце. Краще не стало. Кепські спроби пресингу від динамівців завершувалися шаленими вільними зонами, якими не могли скористатися поляки. Тільки 1 момент за 15 хвилин після перерви. Це Де Пена гостро подав штрафний, а Супряга не зміг акцентована пробити. Непогано кілька разів страхував партнерів Сідклей – бразилець повернувся з оренди на лівий фланг оборони. Бущан вибив руками у центр поля. Де Пена перевів на Караваєва. Дуелунд знайшов Жерсона. Після заблокованого удару Родрігеса Де Пена пробивав метрів з 10 – ніхто не заважав, але уругваєць пробив а-ля Вербіч вище.

Ще одна спроба перевести зліва направо, знову непогано підтримав атаку Караваєв, але Жерсон ситуативно у ролі центрфорварда – не надто ефективно. Забарний блискучим дальнім пасом вивів Супрягу сам на сам з голкіпером. Владислав вирішив обігрувати Боруца, але зіграв дуже незграбно. Жахлива обрізка Дуелунда на своїй половині – добре, що в Легії геть розклеїлася комбінаційна гра. Можна зрозуміти сумне обличчя Луческу, який задумливо дивиться вниз. Варшавський клуб, який не пройшов навіть 2 кваліфай-раунд Ліги чемпіонів минулого літа, спокійно перемагає учасника плей-офф ЛЄ.

Дуелунд непогано зіграв у пресингу, Шепелєв і Жерсон розіграли двоходівку з пасом у центр. Данець та українець так і не зуміли з кількох спроб виконати щось схоже на удар. Шепелєв намагався випросити пенальті, нічого не вийшло. І знову Дуелунд вміло перехопив м'яч поблизу чужих воріт, а що далі робити, кияни не знають. Той момент, коли центрбек Забарний та опорник Сидорчук – найцікавіші у плані креативу. Самовіддано стелиться у підкаті Дуелунд. Гримаса болю, нова прикра травма на рівному місці? Ніби обійшлося, данець дограв зустріч до кінця. Безвольна гра проти далеко не найпотужнішого суперника, обмаль моментів і жахіття з прицілом ударів – Луческу емоційно почав з'ясовувати причину проблем відразу після фінального свистка. За давньою традицією прикриватися статусом товариського матчу під фізичними навантаженнями ніхто не буде?

Сирість і традиційні помилки в усіх лініях – Луческу не витримує

Сумної традиції дотримано. За 5 матчів проти польського флагмана не здобули жодної перемоги. Сьогодні Динамо виглядало ще безпорадніше, ніж майже рік тому з тією ж Легією. Помітно, що суперник краще виконував тренерські установки, грав з більшою впевненістю і значно якісніше виглядав як команда. Хоча загалом нічого особливо в цьому варшавському клубі немає. Тому й засмучує, що могли і розгромно програти. Зрозуміло, що кондиції в Легії на кращому рівні. Але порівнювати як бюджет, так і склади команд теж немає сенсу. Динамо навіть на голому класі зобов'язані не допускати стільки помилок у захисті та реалізовувати хоча б один момент.

Звісно, немає сенсу робити панічні висновки, що все не так і нічого доброго не буде. Не варто і вести порожні балачки про Брюгге, адже це тільки початок підготовки. Утім, насторожує, що деякі гравці послідовно відмовляються вчитися. Луческу був дуже розгніваний, коли Вербіч замість віддати пас на порожні ворота, бив сам. І чи в кондиціях тут справа? Беньямін просто все життя так грає – рідко бачить партнерів, бажає бути головною зіркою моменту. Не менші емоції головного тренера викликав Бойко, який за старою звичкою вибивав снаряд в аут, хоча команда вчиться розігрувати від оборони, а голкіпери в такій системі повинні впевненіше діяти ногами.

Традиційно діставалося після гри і Супрязі. Луческу нервово пояснював Владиславу, як має грати центрфорвард. Нападники у Динамо традиційно непогані у спробах підіграти, створити простір для партнера, натомість ніяк не ростуть навички кілера, який має ухвалити потрібне рішення за кілька секунд – йде постійне гадання, немов на шоу "Хто хоче стати мільйонером". Тому й виходять потім виходи на голкіпера, які нещадно марнуються. Найбільше нарікань, однак, приймає на себе захист. Проти цього Динамо не потрібно щось вигадувати – просто вантажте подачі з флангів, вривайтеся у воротарський і замикайте. Це особливо яскраво показали Ювентус і Гент.

Навіть наставник Легії Міхнєвіч визнав: "Ми давненько не забивали після кутового". Минуло все-таки дуже багато часу, щоб припускатися все тих же дитячих помилок, і фізичні навантаження та початок зборів тут ні до чого. У захисників київського клубу погане розуміння, як діяти при подачах. Пропустили двічі, а могли і більше. Кендзьора полюбляє підштовхнути у спину – іноді судді помічають це, іноді щастить. Хто б не грав у центрі захисту, стабільно відпускають своїх гравців. Миколенко також продовжує вставати на ті самі граблі в обороні, при всій своїй гостроті попереду.

Чулося "Браво" з тренерської лавки для Сидорчука за кілька пасів з просуванням. Гірше з Гармашем, який конкуренцію із Шапаренком не витримує – зовсім інші величини і стиль гри. Центр поля не дав необхідної гостроти. Потрібно розуміти, що Легія не з тих команд, які активно пресингують і не дають розігрувати упродовж великих ігрових відрізків. Але навіть на фоні такого помірного тиску динамівські півзахисники не впоралися. Знову виникають питання, чи має пара Сидорчук-Гармаш у центрі поля право на існування. Певні позитивні моменти були, але саме це поєднання далеке від ідеалу в обох фазах гри.

Давно не бачились, Едуардо

На матч завітав колишній форвард донецького Шахтаря. Динамо Київ було його улюбленою жертвою – програвав рідко, а забивав часто (6 голів, 2 асисти за 12 матчів). Згодом хорват бразильського походження перейшов у Легію, яка й стала його останнім клубом. Тепла зустріч з колишнім одноклубником надихнула "армійців" на впевнену перемогу. А фанати польського чемпіона з тривогою почали жартувати, що нападник, який не вразив у Варшаві, може спробувати відновити кар'єру. Цікаво, що встиг Едуардо поспілкуватися і з відомим українським агентом Шаблієм, і з бразильським захисником Сідклеєм.

Сідклей і Бєсєдін повернулися – бразилець виглядає перспективно

Найбільший позитив від Артема – його фізичний стан. Схуд, став легшим, намагається виконувати багато чорнової роботи. Зрозуміло, що після 13-місячного простою лише шукає свою гру і рано щось вимагати. Та у перспективі може додати Луческу варіативності попереду. Сідклей зіграв надійніше при обороні, ніж той же Миколенко, хоча і суперник не так наполягав на своїх атаках. Утім, певні зауваження від румунського наставника після фінального свистка отримав.

Загалом після перерви стало трохи веселіше, хоча з перших хвилин вийшов склад, більш наближений до основного. Спалахи гостроти Дуелунда та Жерсона. Традиційні гострі підключення Де Пени і Караваєва. Сміливіший перший пас Забарного, який впевненіше почувався у парі з таким же молодим Сиротою. Загалом же залишається сподіватися на повтор літньої історії міні-зборів, коли у спарингах все виглядало дуже сумно, а в офіційних матчах команда завелась і поїхала.