В рамках поєдинку 1-го туру групового етапу Ліги конференцій Зоря зазнала фіаско в Норвегії, програвши Буде-Глімту (1:3).
Зоря дебютувала у Лізі конференцій виїздом за полярне коло у норвезьке містечко Буде, розташоване біля військової бази. Місцевий Буде-Глімт у попередньому сезоні став чемпіоном країни, встановивши кілька рекордів і забивши 103 голи – при цьому команда під керівництвом К'єтіла Кнутсена демонструвала сучасну систему організації позиційних атак, багато володіючи м'ячем і вриваючись у штрафний через комбінації. Словом, суперник у луганців був серйозним.
Буде-Глімт – Зоря – відео голів
Умови проведення поєдинку не обіцяли нічого хорошого. Після тривалого перельоту підопічні Віктора Скрипника повинні були зіграти при 9-ти градусіах тепла на штучному газоні, при перенасиченому киснем повітрі. Перед самим же початком зустрічі Зоря зіткнулася з новою проблемою – Жунінью отримав пошкодження, тож замість нього довелося випускати Снурніцина. Ігор, між тим, провів у поточному сезоні всього 4 хвилини.
Діри в обороні на тлі потужної атаки норвежців дали про себе знати вже на 2-й хвилині, коли захисники пропустили вривання Пеллегріно у штрафний. Нападник обійшов Мацапуру, але занадто відпустив м'яч. Після цього господарі провели кілька швидких атак з ударами із околиць штрафного, однак жоден не можна було назвати небезпечним. Зоря старалася одразу ж огризатися своїми атаками, але нічого цікавішого за низку дальніх пострілів гості не створили.
В середині першого тайму гра проходила в тому ж руслі. Буде-Глімт більше працював з м'ячем, Зоря відповідала контратаками, а у карний майданчик увійти вдавалося рідко. Обидва колективи огризалися ударами з дистанції, але усі вони не вартували уваги фанів. В цілому, матч проходив у рівній боротьбі, але в очі впадала перевага норвежців у динаміці та точності передач на чужій половині. Крім того, господарі виглядали агресивніше й розкутіше, а от луганці явно нервували. Зрештою, на перерву футболісти пішли за нулів на табло.
Здавалося, що нічого страшного у Буде-Глімті немає. Так, команда агресивна й добре організована, але Зоря більш-менш переконливо стримала тиск. Очікувалось, що у роздягальні Віктор Скрипник проведе певні перестановки, після яких луганці почнуть загострювати – втім, не все сталося, як гадалося. Виявилось, що це норвежці приглядались до гостей, аби влаштувати побиття.
Вже на 47-й хвилині забивати міг Пеллегріно, який легко обійшов Вернидиба в штрафному й прорвався до кута воротарського. Віталій у підкаті встиг вибити м'яч на кутовий, який став для Зорі фатальним. Берг виконав подачу, а Сальтнес головою спокійно пробив метрів з шести – 1:0! І всього через хвилину Буде-Глімт провів другий гол: луганці обрізались на власній половині, а господарі провели блискавичну контратаку з виводом Сольбаккена віч-на-віч з Мацапурою – 2:0. Шок.
Підопічним Віктора Скрипника терміново треба було йти відігруватись, однак за десять хвилин після другого голу Зоря зуміла організувати тільки три жовті картки й кілька проходів без ударів. Команда занадто сильно поспішала й нервувала, однак на 60-й хвилині вона таки отримала шанс забити – голкіпер парирував сильний постріл Громова, Сайядманешу не дали зіграти на добиванні, а подальший постріл Кочергіна метрів з семи заблокували в останню мить!
Покарання за марнотратство прилетіло миттєво. Мацапура розіграв удар від воріт пасом на правий фланг Цвеку, однак Ловро накрили пресингом, відібравши м'яч – голкіпер в цей момент опинився у напівпозиції. Пеллегріно покарав Дмитра ефектним ударом з кута штрафного, перекинувши його. М'яч залетів під дальню стійку. 3:0.
Зоря в таких умовах могла поборотись тільки за гол престижу, хоча часу вистачало навіть для камбеку. На жаль, деморалізовані луганці навіть після серії замін не змогли організувати бодай якийсь момент. Буде-Глімт же розривав гостей, розкатуючи ефектні комбінації з входом у карний майданчик та гострим завершенням. Найкращі нагоди забити четвертий гол змарнував Сальтнес, який пробивав з лівого краю штрафного в стійку й замикав подачу з флангу ударом головою метрів з 10-ти – Мацапура спіймав м'яч.
Були й інші атаки, але Буде-Глімт явно загравався, працюючи більше для вболівальників, ніж для результату. У компенсований же час норвежці змилувались над підопічними Віктора Скрипника, дозволивши провести контрвипад із виходом Громова віч-на-віч – Артем перекинув голкіпера й розмочив рахунок. 3:1. Саме з цими цифрами на табло матч і добіг кінця.
Прогресивний футбол переміг
Для більшості вболівальників Буде-Глімт здається карликом, якому банально пощастило потрапити в Лігу конференцій – власне, для клубу цей сезон став дебютним у єврокубках. Норвежці ідеально підходять під опис середньостатистичної вискочки: розташовані невідомо де, грають на синтетиці за системою весна-осінь, майже не мають легіонерів – ну як не перемогти такий колектив? Щоправда, такі команди часто здатні попити кров в одному конкретному матчі, караючи сильніших суперників за хронічні ігрові проблеми, але про розгром мова ніколи не йде.
Саме тому винос Зорі в одні ворота у Норвегії здається катастрофічним. Насправді ж нічого несподіваного не сталося. По-перше, склад Буде-Глімта всього на 4 млн євро дешевший за склад луганців – тобто, кадровий потенціал команд рівний. По-друге, К'єтіл Кнутсен протягом трьох років розвивав сучасну систему позиційної гри, поставивши у Буде агресивний футбол, орієнтований на домінування.
Вдома цей колектив забиває не менше двох голів за матч, володіючи м'ячем понад 60% ігрового часу, причому 40% сеансів володіння складається з 7+ пасів. У штрафний футболісти вриваються через комбінації та проникні передачі, а на кроси припадає всього 15% входжень. Все це поєднується з високою інтенсивністю пресингу й високим темпом руху м'яча. Буде-Глімт звик домінувати, працюючи на високій швидкості й розігруючи красиві атаки з логічним завершенням.
Це – сучасний футбол, поставлений за полярним колом. При цьому клуб робить ставку на вихованців, набираючи футболістів з півночі країни. А в Україні тренери й досі говорять про відсутність сонця в крові, особливий менталітет і вроджену неможливість грати так, як іспанці.
Звісно, у єврокубках Буде-Глімт зустрічає сильніший спротив. Зокрема, у поєдинку проти Зорі підопічні К'єтіла Кнутсена не перевершили суперника за володінням і мали певні проблеми в першому таймі, але було очевидно, що луганці нічим не сильніші за господарів. Коли ж зустрічаються два рівних колективи, все вирішує організація гри. В цьому аспекті команда Віктора Скрипника відстала катастрофічно.
Щось схоже на футбол Буде-Глімта екс-коуч Вердера будував у першому своєму сезоні в Україні, але далі гра деградувала. Рік тому стали помітні шалені проблеми з просуванням м'яча у позиційному наступі, а в поточному сезоні Зоря взагалі скотилася до типового "бий-біжи" – команда демонструє низький темп (12,4 передачі за хвилину), робить не більше 4-х пасів за володіння й виходить в атаку через довгі закидання. За часткою лонгболів луганці йдуть у топі нашого чемпіонату. Різниця від класичного стилю "фізруків" полягає у високій інтенсивності пресингу та єдиноборств, завдяки яким вдається швидко повертати м'яч.
З таким футболом підопічні Віктора Скрипника ще могли б претендувати на якісь очки, але у команди ще й страшні проблеми в обороні. 33-річному Вернидубу не вистачає швидкості, Імереков ще у Десні демонстрував проблеми з читанням гри, а на флангах, по суті, грають атакувальні фулбеки. Якісного опорника теж немає. Глибина складу взагалі слабенька, що помітно по історії з травмою Жунінью – замість нього довелося випускати недосвідченого Снурніцина.
Саме тому вже на 2-й хвилині Пеллегріно обігрував Мацапуру. Саме тому маленька обрізка в центрі поля всього через 6 секунд і 4 передач перетворилася у вривання в штрафний з голом Сальтнеса. Саме тому після обрізки Цвека господарі забивали в фактично порожні ворота.
Ні, вчора не сталося ніякої катастрофи. Просто у матчі рівних команд перемагає та, яка має кращу організацію гри. Футбол Зорі, на жаль, зараз дуже далекий від стандартів Буде-Глімта.
Тріумф системи над хаосом
І тут ми підходимо до питання клубної системи. Чи може Віктор Скрипник будувати щось прогресивне, втрачаючи весь кістяк основи щороку? Питання риторичне. Чи отримує Зоря щось за свої втрати? Ні, за останні два роки луганці заробили всього 800 тисяч євро за Михайліченка та Чеберка – хоча за них разом із Юрченком, Васілем, Циганіксом, Абу Ханною, Іванісенею й Сіласом клуб міг заробити до 10 млн євро (згідно з даними Transfermarkt).
Буде-Глімт теж змушений оновлювати склад, але це не ламає К'єтілу Кнутсену всю систему гри. Більше того – футбол норвежців так сильно розкриває атакувальні показники вихованців, що на окремих виконавців вже виходять топ-клуби. Зокрема, рік тому клуб продав Хауге в Мілан за 5+ млн євро.
Зрештою, варто згадати і про саму організацію клубів. Поки Зоря безкоштовно втрачає лідерів і має аж 4 людини в прес-службі, Буде-Глімт наймає ментальних тренерів – причому робота Бйорні Маннсверка (колишнього льотчика ВВС) врятувала кар'єру кільком гравцям, у яких були думки про завершення з футболом. Академією керують колишні працівники англійських клубів (зокрема, Норвіча й Лутона), а скаути мають достатньо інформації, щоб без остраху запропонувати підписання баночника з другої Ліги (Сондре Фета).
Звісно, це все коштує грошей, але вони були б у Зорі, якби було бажання продавати й розвиватись. З нинішнім же президентом і менеджментом сподіватись на це важко. Не банкрутують – уже класно.
І ось тепер спитаймо: так хто тут карлик? Класно організований на всіх рівнях Буде-Глімт, який продає футболістів у Мілан і грає у прогресивний футбол за схемою 4-3-3, чи сьома команда УПЛ з лонгболами і без глибини складу? У перемозі Буде-Глімта не було нічого дивного – просто система й порядок в черговий раз побили хаос і дикість українського футболу.