Борусія М розтрощила Шахтар (4:0) у 4 турі Ліги чемпіонів. Рахунок та огляд матчу 25 листопада читайте на "Футбол 24".
Спроба реваншу за домашні 0:6. Матч, як онлайн-трансляція Борусія – Шахтар на "Футбол 24", стартував о 19:55. Це дуель сенсаційних лідерів групи B. Після першого кола Менхенгладбах набрав 5 очок, а Шахтар – 4, випереджаючи Реал за особистими зустрічами. Команда Каштру втратила право на помилку. Після двох провальних домашніх ігор треба було переривати безгольову серію. Тим паче, що Гладбах тільки раз за 5 попередніх домашніх поєдинків не пропустив. З іншого боку команда Розе й не програвала вдома нікому за весь поточний сезон, подолавши нічийний синдром лише проти РБ Лейпциг.
Борусія М – Шахтар: онлайн-трансляція матчу ЛЧ
Гра почалася з хвилини мовчання в пам'ять про Дієго Марадону, який помер сьогодні у віці 60 років. Без дискваліфікованого на матч Каштру Шахтар вивів на гру його помічник Вітор Северіну. Тренерський штаб донеччан зробив 6 змін порівняно з попередньою дуеллю команд, але фактично з перших хвилин нічого не змінилося. За перші 5 хвилин 2 удари Тюрама, вихід на побачення з голкіпером Емболо. Пятов, не шкодуючи здоров'я, накрив найгостріший випад. Шахтар намагався зобразити високий пресинг, нав'язати боротьбу і прибрати м'яч під контроль. Однак прості комбінації Гладбаха створювали море проблем: пас на фланг за спини захисникам, блискавичний простріл у центр, вільна зона і удар практично без перешкод.
Борусія М – Шахтар – відео голів
Тюрам виграв цінні сантиметри у штрафному, і виснажений постійними ривками за нападниками Кривцов завалив сина легендарного Ліліана. Чакир призначив пенальті, який дуже спокійно реалізував Штіндль уже на 17 хвилині. Пресинг Борусії змушує страждати тепер і основних гравців Шахтаря. Це просто божевілля якесь! Соломон класно п'ятою скидає назад, отримує вчасний пас від Матвієнка на хід, але його накривають 3-4 футболісти суперника. Душить Борусія просто неймовірно. На 6 ударів господарів донеччани не відповіли у перші 25 хвилин нічим! Хоча м'яч тримається краще, ніж у київській зустрічі, є перспективні підходи у фінальній третині.
Біда в тому, що дуже вже намагаються завести снаряд у ворота, покращити позицію для удару, а з гладбахцями це не проходить. Патрік і особливо Степаненко показують, що вони не Нойхайс і вирізати таку ідеальну дальню передачу не можуть. Холості ривки крайків Шахтаря. Відточений до автоматизму жорсткий пресинг – цього бразильська атака та українська оборона Шахтаря банально не витримують. Страждають гості немилосердно. Наївно викидаються "гірники" у пресинг біля центральної лінії, і відразу ж летить закидання Нойхауса на Емболо, який виграє спринт у Кривцова, але Бондар не без легкої допомоги рук стримує форварда. Щастить, що тут без пенальті.
Катастрофа. Нойхаус маніпулює захисниками, мов фокусник, і видає пас за пасом під удар чи навіть розстріл. А тут ще й стандарт. Ельведі ніхто не тримає, гол плюс пас у капітана Штіндля. Борусія робить все, що хоче. Каштру так нічого і не зрозумів після першої гри. Вочевидь, причину фіаско побачили лише у Тайсоні, відсутності фолів і поганому пресингу. Шахтар знову грає максимально зручно для суперника і часто не може перейти хоча б у центральну зону. Степаненко валить суперника, заробляє штрафний і першу жовту в матчі. Бондар скидає супернику головою, Пятов кудись летить, Патрік спить – Емболо ударом через себе розстрілює. 0:3 у роздягальню.
Точність передач у гостей така (менше за 80%!) жалюгідна, ніби Шахтар грає проти Баварії чи Ліверпуля. По перерві стало трохи краще. Пішли хоча б спроби дальніх ударів. Фернандо замінив Соломона і відразу почав брати ініціативу на себе. Тете також намагається завести. А ось у Марлоса один брак. Антоніо замінив останнього і відразу ж загострив. Утім, найкращий момент Шахтаря за матч виявився і офсайдом, і фіаско Мораєса, який не витримав лінію та не зміг закотити у порожні ворота після обіграшу голкіпера. Лише на 77 хвилині Борусія вперше пробила по воротах за другий тайм (у Шахтаря на той час було 4 удари). Ну, як пробила.
Це Вендт банально навісив, снаряд пірнув у дальній кут, а Пятов просто дивився на все це. Команді Каштру сьогодні забили 2 захисники. Гладбах і так збавив оберти, уже відверто готуючись до Бундесліги, але міг забивати і 5-й. Пощастило, що не влучили господарі в порожні ворота. Перший влучний удар "гірників" трапився аж після 80 хвилин. Це Мораєс кволо пробив у руки Зоммеру. А перший супермомент на 89-й завершився ударом Матвієнка впритул. Як же голкіпер збірної Швейцарії витягнув! Борусія на понад 7 кілометрів перебігала Шахтар, на що український клуб відповів лише більшою кількістю передач. Тете на індивідуальних скіллах пройшов, але і тут не вдалося прошити Зоммера. Борусія набирає 8 очок і на 4 відривається від Шахтаря, який тепер має більше шансів на Лігу Європи, ніж плей-офф ЛЧ.
А чи справді Швейцарії був сенс боятися збірної України?
Нині у складі Борусії Менхенгладбах феєрили відразу 3 наші суперники, які за версією деяких фанатських і журналістських кіл були настільки налякані силою українського футболу, що підбурили санітарного лікаря, аби той спровокував технічну поразку команди Шевченка і виліт з еліти Ліги націй. Що ми знаємо напевне, так це те, що Ян Зоммер видав парочку феноменальних сейвів після ударів Мораєса і Матвієнка, з якими цілком міг зійтися в листопаді трохи раніше. Центрбек Ніко Ельведі знищив на другому поверсі того ж Жуніора, подвоївши перевагу. Щоправда він заробив вилучення в матчі з Іспанією і з нами би не грав. Брель Емболо забив шедевральний м'яч бісіклетою, а міг ще парочку покласти. І це тільки 2-3 людини.
Водночас основний голкіпер збірної України відверто кепсько зіграв у 2 гольових моментах, навіть не реагуючи на удари. Кривцов, як і в Мадриді проти збірної Іспанії, пристрілив інтригу привозом пенальті. Причому цього разу фолити було ще менше причин. Бондар віддав "гольовий пас" Емболо. Степаненко практично нічого не міг зробити в центрі поля ні на оборону, ні тим паче на атаку, ще й гольовий штрафний спровокував. Той же Патрік, партнер Тараса у центрі поля, вступав і вигравав єдиноборства в кілька разів частіше. Алан став найкращим у матчі за дуелями (виграв 11 з 16), обіграшами (5 з 5) і передачами у фінальну третину поля (19). Щоправда у бразильця точність пасів (76%) третя найгірша серед гравців основи після Тюрама і Лайнера.
Жоден гравець збірної України не вразив на фоні всього лише 7 команди Бундесліги. Пятов узагалі був зобов'язаний краще зіграти у 2 гольових моментах, якщо не 3. Капітан Шахтаря разом із Кривцовим за версією декількох статистичних порталів став найгіршим у матчі. До слова, 36-річний голкіпер є володарем другої найгіршої серії в усій історії ЛЧ. Пятов пропускає 26 матчів поспіль. Лише росіянин Ігор Акінфєєв мав довшу серію без сухих ігор (43). Марлос, Матвієнко і Бондар також нічого не показали. Словом, кого боятися мали швейцарці? Як мінімум жоден з гравців Шахтаря зараз не може похвалитися гарною формою.
Розе показав Каштру футбол майбутнього, бразильцями ситий будеш не завжди
Сеу Луїш остаточно поплив. Коли після матчу почав озвучувати статистику Майскору за небезпечними атаками і ударами, мовляв, була рівна гра, стало просто смішно. А чому тоді не заглянув на сайти, які аналізують очікувані голи? То ось вам статистика "майже рівного матчу": xG 3,04 на 0,87, перевага Борусії більш ніж переконлива. За даними Sofascore Гладбах ще й загубив 4 стовідсоткові моменти, тоді як у Шахтаря така нагода була тільки одна. Марко Розе вчергове розклав на молекули систему Каштру. Кволу під захмарним для неї фізичним тиском. Без простору, часу подумати. З вільними зонами, які стрімко ставали міражем – виникали на кілька секунд і миттєво зникали. Із силовими прийомами на межі фолу, регбі та хокею.
Бо це в УПЛ сердобольні судді свистять кожне падіння "гірників" і не тільки їх. Цього дня були й такі епізоди, коли гості з України падали тричі поспіль, а свисток мовчав, давав грати. Хочете попресингувати високо, будь ласка – нам тільки легше буде вас розривати у кілька пасів. Піднімаєте оборону при атаках – готуйтеся отримувати за спини. Кожна помилка в передачі ставала потенційною бомбою. Шахтар знову виглядав розгубленим. І не тому, що рівень гравців якось особливо відрізняється. А через те, що тренерський штаб чи то не встиг, чи то взагалі не може розробити хоча б мінімальну стратегію захисту від такого атлетичного і швидкого футболу.
Борусія систематично шукала дірки насамперед на фланзі Матвієнка/Соломона, де не дуже переконливо діяв ще й Бондар (42% атак господарів пройшли там). Та діставалося й Додо з Тете. Правий захисник бразильської молодіжки настільки наївся ривками за суперниками в обороні, що на атаку просто не вистачало сил. І тут питання не в тому, що команда не відпочила після півфіналу ЛЄ чи почувається якось по-унікальному виснаженою. Страждають від графіку зараз усі, причому представникам топ-чемпіонатів у рази важче через вимогливіших суперників у їхніх лігах. Проблема в тактичній організації, аналізі суперника, реальній оцінці сил опонента і своєї команди – все це виявилося на порядок нижче в португальського тренерського штабу.
Фіаско 0:10 як вирок не лише тренеру, а й цілому поколінню?
Не може клуб з такими амбіціями, настільки багатим і щедрим власником, зливати двобій гладбахській Борусії із загальним рахунком 0:10. Можна один раз провалитися, як Ліверпуль з Астон Віллою чи Україна у Франції. Але потім потрібна реакція. Якщо вона буде правильною, гравці забувають ганебні результати і йдуть далі з високо піднятими головами. Якщо все зводиться до "ми грали добре, просто трохи не пощастило, а суперник реалізував усі моменти", діла не буде. Тому такі поразки приходитимуть знову і знову. Шахтар то підрівняв статистику, але в який момент?
Правильно, у другому таймі, коли Борусія із зубатого хижака перетворилася на миле кошеня, готове дозволити вам трохи побавитися з ним. Причому зробила команда Розе це абсолютно свідомо. Не можна у такому темпі витримати всі 90 хвилин та й не потрібно, коли рахунок уже 3:0, а суперник далі боїться брати на себе відповідальність і хоч якось загрожувати воротам. Шахтар не міг продертися на звичні в УПЛ ударну позиції. Поки Борусія лупила з воротарського (14% її пострілів звідти), донеччани мріяли хоча б у штрафний забратися.
Багато було розмов про Тайсона, його низьку мотивацію та слабший рівень гри. Можливо, колишній капітан таким чином намагається змусити босів відпустити себе. Можливо, це кінець його казкової кар'єри, і далі вже буде тільки гірше – на УПЛ ще вистачить, а в ЛЧ чи ЛЄ уже далеко не завжди. Однак не проявили лідерські якості й ті ветерани, від кого чекали підйому команди після 0:6. Пятов, Степаненко, Кривцов, Марлос, Мораєс програли свої ключові дуелі, були неспроможними щось змінити індивідуально. Наймолодшому з перелічених футболістів 29 років, найстаршому – 36. Звісно, не всіх їх спишуть, деякі ще славно повоюють за своє місце під сонцем, але тривожних сигналів стало занадто багато останнім часом.
Схоже, більше половини гравців стартового складу вже не спроможні досягати результату навіть на рівні групового етапу. Ціла епоха ризикує залишитися у минулому. Шахтар відверто похитнувся. З такою грою і Олександрія з Десною відбирають очки, а що казати про цих атлетів з Бундесліги, які на другому поверсі і стрибати не мусять – і так вищі за більшість суперників на голову. Можна двічі поспіль розгромно програти. Але неможливо прийняти такі поразки, коли жодних змін не стається. На полі все те сама беззахисність команди перед далеко не таким бездоганним суперником, як може здатися з рахунку. Керівництво Шахтаря чекає дуже багато роботи влітку, якщо не під час зимової перерви.