Гольовий перформанс Роберта Лєвандовскі у битві за Суперкубок Німеччини поставив дортмундську Борусію на коліна. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Як правило, матчі за Суперкубок відкривають німецький сезон, однак цьогорічна битва за трофей була поставлена у календар вже після 1-го туру. У поєдинку на Вестфаленштадіоні зійшлися дортмундська Борусія та Баварія – обидва колективи влітку почали роботу з новими тренерами. "Джмелі" під керівництвом Марко Розе стартували у чемпіонаті з розгромної перемоги над Айнтрахтом (5:2), а от "рекордмайстера" з Юліаном Нагельсманном розписали нічию з Ґладбахом, отримавши серйозну критику в пресі.
Після смерті Герда Мюллера мюнхенці були налаштовані виключно на тріумф у Дортмунді. Гості вийшли на поле у екіпіюванні з прізвищем "Мюллер" на спині, а під час хвилини мовчання Томас Мюллер підняв над собою футболку "бомбардира з Ньордлінгена". Вийшло красиво.
"Я – Мюллер, бомбардир із Ньордлінгена". Легендарний Герд пішов у кращий світ
Тренерський штаб мюнхенців після фіаско в Менхенґладбасі провів всього одну заміну, випустивши Комана замість Сане. Аналогічно вчинив Марко Розе, замінивши лишень Торгана Азара – замість нього на правому краю атаки вийшов 16-річний Юссуфа Мукоко. Схеми також не зазнали змін (4-3-3 у Дортмунда vs 4-2-3-1 у Баварії).
В першій третині першого тайму команди намагалися тримати високий темп і працювали на зустрічних курсах, однак доволі швидко проявилися проблеми господарів під високим пресингом Мюнхена. Вже на 6-й хвилині "джмелі" ледь не привезли гол внаслідок невдалого поперечного пасу перед власним штрафним – Гнабрі перехопив м'яч, але не встиг розібратись у епізоді. На правому фланзі оборони у Борусії взагалі була біда, причому вона мала конкретне прізвище – Пасслак.
На 10-й хвилині його перед карним майданчиком обікрав Девіс, після чого пішла передача на Гнабрі й навіс із замиканням Мюллера (Томас пробив неточно). На 14-й Пасслак втратив м'яч під тиском Комана, організувавши Баварії гострий момент із заблокованим пострілом Мюллера, а на 16-й Фелікс віддав м'яч Гнабрі – все завершилось пострілом Комана над поперечкою. Покарання за марнотратство ледь не прилетіло через чотири хвилини, коли Ройс вийшов віч-на-віч внаслідок розрізного пасу від Беллінгема. Мюнхенців врятував Нойєр.
В середині першого тайму гра вирівнялась. Команди контрили переваги один одного й при цьому відповідали моментом на момент. Дортмунд міг вийти вперед після проникної передачі на Мукоко й пострілу з правого краю штрафного (вийшло занадто слабко), а на 36-й Юссуфа навіть забив гол, реалізувавши вихід сам на сам – втім, взяття воріт скасували через метровий офсайд. Крім того, Холанд міг забивати на 39-й, отримавши лонгбол і пробивши другим дотиком, але Нойєр виручив Баварію.
Гості мали шикарну нагоду відкрити рахунок на 34-й хвилині, коли після дотепного розіграшу штрафного Мюллер і Лєвандовскі стріляли метрів з п'яти. Холанд і Вітцель врятували Борусію. На 38-й же шедевральний гол міг покласти Коман, який отримав діагональ на правий край карного майданчика і зарядив у дальній кут з лету – м'яч пролетів поруч зі стійкою!
Зрештою, Баварія покарала "джмелів" за проблеми на флангах, вирвавшись уперед на 41-й хвилині: Пасслак дозволив Гнабрі прийняти м'яч, розвернутись, підробити його під праву ногу й подати на Лєвандовскі – Роберт замкнув ефектним ударом головою 0:1!. Саме з цим рахунком команди й пішли на перерву.
У роздягальні Юліан Нагельсманн замінив Комана, випустивши Сане. Забігаючи наперед, скажемо, що Лерой не виділявся на полі, однак Баварія і без нього зуміла подвоїти перевагу в рахунку. Це сталося вже за чотири хвилини після початку другого тайму: Девіс відкрився за спиною Пасслака й прострілив на лінію воротарського, Лєвандовскі випередив Кобеля й п'яткою підправив м'яч на Мюллера, а той замкнув у порожні ворота – 0:2.
Здавалося, що це кінець, однак Дортмунд після такого важкого удару не розсипався. Підопічні Марко Розе забили у відповідь вже на 53-й хвилині внаслідок виходу Холанда віч-на-віч, але його гол скасували через явний офсайд. При цьому "джмелі" стали грати ризикованіше, вмикаючи дуже агресивний пресинг. Юліан Нагельсманн, своєю чергою, намагався заспокоїти гру через стерильне володіння, однак тиск дортмундців все одно давався взнак – "жовто-чорні" заробляли стандарти й робили хороші ривки на третину поля гостей.
Втім, розкрити оборону Баварії ніяк не вдавалося до 64-ї хвилини. Саме в цей момент за справу взявся капітан Борусії: Ройс отримав скидку від Беллінгема й красивим ударом закрутив м'яч у праву дев'ятку – без шансів для Нойєра! 1:2! Інтрига відродилася.
Окрилена успіхом Борусія полетіла уперед, намагаючись швидко провести другий гол. В одному з епізодів Холанд навіть міг вимкнути з гри Нойєра, вдаривши його по ногах під пресингом, але якісних моментів підопічні Марко Розе не створювали. Юліан Нагельсманн, своєю чергою, провів заміни на 73-й хвилині, кинувши у бій Мусіала та Толіссо.
Цей хід приніс успіх вже на 74-й: Корентен пішов накривати Аканджі, а центрбек Дортмунда при виносі влучив прямо у француза – м'яч відскочив на Лєвандовскі, а той вже реалізував вихід віч-на-віч. 1:3.
Цей гол вже остаточно прибив Борусію. "Джмелі" намагалися атакувати за інерцією, але команді вже не вистачало ні темпу, ні сил, ні натхення. В ендшпілі зустрічі команда залишилась і без м'яча, хоча на 90+2 хвилині інтригу міг відродити Холанд – він прийняв проникну передачу на лівий край штрафного й пробив повз ближній кут. Цей момент став останнім у поєдинку.
Фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу Баварії. Мюнхенці завоювують Суперкубок Німеччини, а Юліан Нагельсманн бере свій перший трофей у кар'єрі!
Борусія Д ще не готова до топ-матчів
Матчі за Суперкубок між Дортмундом і Мюнхеном завжди були веселими й результативними. Такою вийшла і цьогорічна зустріч – нейтральний фанат отримав справжнє задоволення від такого футболу. Втім, існують сумніви, що задоволеними залишились вболівальники Борусії та Баварії.
З "джмелями" все зрозуміло. Тренер новий – проблеми старі. Підопічні Марко Розе могли зачепитись за овертайми, але команду погубила жахливі помилки в обороні. Їх можна було б списати на катастрофічну ситуацію з лазаретом, внаслідок якої доводиться опускати опорника Вітцеля в центр оборони й ставити Пасслака на правий фланг, але навіть в оптимальному складі дортмундці не зіграли б краще. Кожен вболівальник Борусії розуміє цей факт.
Можна багато говорити про привози Пасслака, але ключовою особливістю захисту "джмелів" є повна неготовність до нетривіальних дій, повільність і регулярні привози. Так, Пасслак провалив на фланзі усе (навіть те, що не провалюється), але не він дозволяв Лєвандовскі влітати у штрафний з глибини, пробиваючи без спротиву. Не він дозволяв мюнхенцям двічі розстрілювати ворота з п'яти метрів після розіграшу стандарту низом. Не Фелікс викотив м'яч в ноги Толіссо перед третім голом і не він віддав передачу супернику перед першим (привіт, Аканджі).
Не кожен аутсайдер Бундесліги дозволяє Баварії забивати так же просто, як це виходило у мюнхенців в Дортмунді. Втім, і до атакувальної роботи є питання – при двох скасованих голах і низці непоганих моментів загальна система позиційного наступу "джмелів" виглядала блідо. Здебільшого, все зводилось до закидань на Холанда. В принципі, це хороша ідея (особливо в поєднанні із забіганнями за спину у виконанні Мукоко), але інших варіантів зламу оборони команда не продемонструвала. Показово, що в другому таймі дортмундці не створили нічого, окрім голу з дальньої дистанції.
У Борусії сподобався пресинг, який команда увімкнула після другого пропущеного м'яча. Крім того, Марко Розе можна відзначити за впізнаваний футбол – так, він виявився неідеальним, але було зрозуміло, що хоче побудувати коуч. Початок атаки від центрбеків, Беллінгем в ролі дортмундського Нойхауса, закидання на Холанда, забігання за спину, бажання швидко просувати м'яч уперед – все це читалося. В теорії подібний футбол виглядає цікаво, але на практиці "джмелям" не вистачає кадрів, класу та часу на відпрацювання нової моделі. Принаймні, якщо ми говоримо про топ-матчі.
Баварія теж далека від ідеалу
Мюнхенці взяли черговий трофей і перемогли впевнено. Це вже шоста поспіль звитяга Баварії у Дер Классікер – і це рекорд в історії протистояння. Втім, Юліан Нагельсманн не став приписувати успіх власній персоні: "Цей титул – нагорода за минулий сезон, тому що Хансі Флік виграв лігу з цією командою. Я щасливий, але титул належить швидше іншим людям, а не мені", – заявив новий коуч "рекордмайстера".
Юліан Нагельсманн почав будувати нову Баварію. З новинок у грі мюнхенців можна помітити переведення Кімміха в центр (яке напрошувалось ще при Фліку) і фірмові побудови з кількома виконавцями на одній лінії – в них ближній до футболіста з м'ячем гравець повинен висмикувати на себе опікуна, а передача повинна йти на дальнього. Саме так мюнхенці могли забити на 10-й хвилині, коли Коман переводив м'яч на Гнабрі, а другий гол повністю відповідав духу Юліана – Лєвандовскі висмикнув воротаря й дозволив Мюллеру забити в порожні ворота.
Крім того, Баварія намагалася створювати чисельні більшості на окремих ділянках поля через складні переміщення та розтягування оборони, але подібні речі були характерними і для Ганса-Дітера Фліка. Як і агресивний пресинг на чужій третині – Борусія сильно нервувала під ним, організувавши мюнхенцям кілька моментів і гол.
Втім, загальна структура гри поки що не зазнала критичних змін. Баварія все так же грає у жорсткій схемі 4-2-3-1, як при Фліку – це було яскраво помітно як візуально, так і на теплових картках. Все так же критично важливе значення мають обіграші та відкривання на флангах, де ставка робиться на швидкість та різкість Комана, Гнабрі й Сане. Все так же Мюнхен залежить від переміщень Мюллера та реакції команди на них. Навіть переведення Кімміха в центр не є ноу-хау – Йозуа при Фліку і так працював звідти в якості фальшивого фулбека.
При цьому гра в обороні викликає дуже багато запитань. Як і в матчі проти Борусії М, "рекордмайстери" виявились дуже вразливими до контратак, пропускаючи купу передач за спину – як наслідок, дортмундці чотири рази виходили віч-на-віч. Оборонній структурі Мюнхена не вистачало швидкості та якості при перебудовах, а загалом команда виглядала дещо розірваною на групу захисту й атаки. Цим "джмелі" й користувалися.
По перерві Баварія змогла заспокоїти матч, але в цілому перші два поєдинки при Юліані Нагельсманні виявились далекими від ідеалу – і навіть нормальними їх назвати важко. Для покращення організації гри команді потрібен час – і він, в принципі, є. Як показує досвід останніх сезонів та початок нинішнього, Мюнхен може втрачати скільки-завгодно очок до зими, а індивідуальний клас лідерів здатний витягнути кілька важливих топ-матчів.
Запасаємось попкорном. Восени у Німеччині має бути весело.
Лєвандовскі – великий
Як же прекрасно жити в один час з такими великими форвардами. У Баварії вчора було достатньо проблем, але Лєвандовскі чхати на них хотів – він самотужки виграв матч проти Борусії у Дортмунді, оформивши дубль і віддавши асист. Ну, можливо, не самотужки, адже голам передували якісні дії партнерів (і неякісні дії суперників), однак коли ти робиш 2+1 у Дер Классікер, асистуючи п'яткою, всі нюанси забуваються.
Можна було б сказати, що забивати "джмелям" важко, але це точно не про Лєвандовскі. Поляк у матчі за Суперкубок відзначився 24-м голом у ворота Борусії в 24-х матчах. Колишній клуб поляка є його улюбленою жертвою – він нікому не забивав настільки ж багато.
Роберт відзначився голом вже у 14-му матчі поспіль. Наскільки це багато? Ну, більшу серію мав тільки легендарний Герд Мюллер, якому вдалося забити у 16-ти поєдинках поспіль. Попереду у поляка матчі з Кельном і Бремером, тож досягнення цілком реально повторити. Рекорд Герда з результативності у одному сезоні Бундесліги (41 гол) Лєвандовскі вже побив у травні.
І як після таких звершень можна залишитись без Золотого м'яча?