Шахтар-Зеніт від Сталіно до Донецька.

Наша команда перемогла в 33, 27 зіграла внічию і в 20 зазнала поразки. Донеччани (сталінці) забили 114 м'ячів, пітерці (ленінградці) – 90. У боротьбі за Кубок СРСР «гірники» і «зенітовці» зустрічалися 7 разів. У двох матчах перемогли «оранжево-чорні» і 5 завершилися нічиєю. Різниця м'ячів 10-7 на користь «Шахтаря». Найбільші перемоги в усіх матчах за донеччанами – двічі по 5:0. Це загальні статистичні відомості. А ось як команди грали на полі «гірників». Загальна тривалість ігрових взаємин «Шахтаря» та «Зеніта» складає трохи більше 50 років. У чемпіонаті-1938 тодішні сталінський «Стахановець» і ленінградський «Сталінець» синхронно дебютували в еліті радянського футболу – групі «А». Провидіння розпорядилося таким чином, що перший матч команд у «вишці» став для них і першим між собою. Відбувся він 12 травня в Сталіно. Господарі вели по ходу 2:0, але гості змогли відігратися. Як підсумок – 2:2. Одну з великих перемог у Сталіно було одержано в 1975 році. П'ять голів без відповіді у складі «Шахтаря» забили Олександр Васін (двічі), Юрій Ванкевич, Михайло Соколовський і Віталій Старухін. Примітний матч не лише рахунком, але й коментарем старшого тренера «Зеніта» Германа Зоніна: «Шахтар» повністю переграв нас за рахунок швидкості, мобільності, хорошого вольового налаштування. Словом, усього того, що є компонентами майстерності. Хочу побажати команді й надалі демонструвати такий сучасний футбол і, користуючись нагодою, подякувати за виключно теплий прийом». І це після 0:5! Можливо, тут був наявний сарказм із боку відомого радянського фахівця. Усього на полі «гірників» суперники зіграли в чемпіонатах СРСР 41 матч. Гнітюча перевага в господарів: 24 перемоги, 12 нічиїх, 5 поразок при різниці м'ячів 74-41. Остання зустріч «Шахтаря» й «Зеніта» в чемпіонатах припадає на 21 липня 1989 року. Її, як і найпершу в історії, було проведено на полі донеччан. Єдиний гол на рахунку форварда господарів Сергія Свистуна. Цей сезон став для ленінградців останнім у союзних чемпіонатах. Після його закінчення команда залишила Вищу лігу і до розпаду Союзу не змогла в неї повернутися. У Кубку країни на полі «Шахтаря» зіграно 5 матчів. Тричі питання переможця вирішилося без допомоги пенальті: одна нічия і дві зустрічі виграли господарі. Уболівальникам команд, безумовно, пам'ятні півфінальні матчі розіграшів 1983 та 1985 років. У обох справа дійшла до футбольних лотерей, у яких блискучим був воротар нашої команди Валентин Єлінскас. У Кубку-1983 він двічі парирував удари гравців «Зеніта» з «точки» і, по суті, вивів «гірників» у фінал турніру. «Гірники» виграли в серії пенальті 4:3. У фінальному ж поєдинку донеччани перемогли «Металіст» 1:0 і востаннє завоювали Кубок СРСР. За два роки Єлінскас знову доклав руку до перемоги по пенальті, відбивши 11-метровий у виконанні Володимира Клементьєва. Донеччани виграли 4:2.