Рух завдячує йому усім, або Створювати тиск на Пономарьова – зовсім неправильно
Сергій Тищенко став на рішучий захист наставника львівського клубу, який восени у чемпіонаті ще не перемагав.
Віталій Пономарьов / Фото ФК Рух
Львівський Рух зараз переживає не найпростіший період. Востаннє команда перемагала 30 серпня, коли розгромила вдома Інгулець. З групи лідерів скотилися в середину таблиці. Журналіст Ігор Бурбас навіть висловив припущення про можливу відставку тренера "жовто-чорних" Віталія Пономарьова.
Якщо чесно, то дуже дивно чути такі меседжі від журналістів. В українській спортивній журналістиці не звикли підтримувати молодих тренерів. Якщо такий з'являється, на нього відразу створюють тиск та намагаються якомога швидше відправити у відставку.
Свіжий приклад – Ротань. Руслан Петрович не дуже вдало працював із молодіжною збірною у першому своєму відборі. Тоді "молодіжка" буквально провалила перше коло. Ротаня змішували із брудом та відверто насміхалися. У своєму другому відборі тренер зміг не тільки вивести молодіжну збірну на Євро, але і дійшов до півфіналу турніру, що дало можливість поїхати на Олімпіаду в Парижі.
Коли Ротань очолив Олександрію, то теж почався, даруйте, срач. Тривалий час у Руслана Петровича мало що виходило на посаді. Керівництво клубу проявило терпіння, мудрість. Дало можливість тренеру попрацювати. Зараз Олександрія ділить 1-2 місце із Динамо на вершині таблиці. Причому абсолютно заслужено.
Так само ми повинні розуміти, що Пономарьов – це молодий тренер попри вік 50 років. Він ще навіть двох років не відпрацював на рівні УПЛ. Віталій Юрійович формується як наставник, набирається потрібного досвіду. У нього теж можуть траплятися якісь періоди, коли результати команди будуть далекими від бажаних. Потрібна довіра, терпіння та можливість виправити свої помилки.
до речі
Колос має склад, який за рівнем спроможний боротися за єврокубки. Команда Олександра Поздєєва у зоні стикових матчів та тільки один раз святкувала перемогу. Попри не найкращі результати, ніхто не робить трагедії, дають Поздєєву спокійно працювати далі. У Владислава Лупашка – гойдалки із результатами та грою. Але це все сприймається без крайнощів. При тому, що склад у "левів" доволі непоганий. Зараз пішли нічийні результати у Полісся. Імад Ашур – молодий тренер. Його потрібно тільки підтримати у цій ситуації та в жодному разі не рубати з плеча. Динамо навесні втратило очки із Вересом та ЛНЗ, що позбавило шансів у боротьбі за чемпіонство. Зараз кияни не конкурентні у ЛЄ, хоча мали всі шанси пройти в ЛЧ, бо Зальцбург не виглядає сильним клубом. Але ніхто не створює тиск на Шовковського, бо це тренер, який тільки починає свій шлях на високому рівні. На все потрібен час.
Рух узагалі обходиться власними вихованцями із певними винятками. Тренер не може особливо сподіватися на допомогу досвідчених гравців. Створювати тиск на Пономарьова за те, що він із молодими гравцями на певному етапі не може дати результат, зовсім неправильно.
При цьому Пономарьов не має такого статусу у футболі, як Ротань. Він ніколи не грав на рівні УПЛ, не виступав за збірну. Але для Руху він зробив найбільше за весь час існування клубу. Під його керівництвом команда виграла два юнацькі чемпіонати України поспіль. Таким чином львів'яни перервали гегемонію Динамо та Шахтаря у юнацькому футболі, яка тривала від 2013 року. Завдяки Віталію Юрійовичу пробилися до Юнацької Ліги УЄФА. Це турнір не тільки розвитку, але і скаутингу. Тут помічають футболістів та ведуть їх далі вже до дорослого футболу. "Рухівці" у конкурентному матчі 1/8 фіналу програли Мілану. Багато спеціалістів, скаутів, експертів, журналістів, тренерів вперше дізналися про таку команду, як Рух.
Позаминулого сезону Рух мав усі шанси вилетіти з УПЛ. Леонід Кучук довів команду майже до ручки. Гравці втратили будь-яку впевненість у собі та розуміння ідей тренера. Команда опинилася в явній кризі. Пономарьову вдалося не відразу, але стабілізувати ситуацію та навіть уникнути стикових матчів. Якби тоді вибір зупинився на комусь іншому, далеко не факт, що Рух залишився б в УПЛ. Минулого успішного сезону теж не було б. На старті не все виходило, довго не могли перемогти, але потім почали стабільно набирати очки.
Сезон 2023/24 взагалі став казкою для Руху – наймолодша команда ліги, яка не мала особливого складу, до останнього туру боролася за єврокубки. Хоча перед початком чемпіонату всі записували "рухівців" у борці за виживання. Хіба в складі команди були якісні футболісти, чи клуб витрачав гроші на легіонерів? Увесь секрет у тренерській роботі. Не тільки я вважаю, що Пономарьов – найкращий тренер України сезону 2023/24.
Григорій Козловський отримав не тільки ряд маленьких зірочок або активів, але і тренера. Зараз в Україні знайти хорошого спеціаліста дуже складно.
Тож якщо зараз у нього щось не виходить, його потрібно підтримати. Щоб він міг далі спокійно працювати. Цей складний період належить пройти. Перемоги обов'язково будуть. У Руху немає якогось великого провалу. Команда не може виграти, але з іншого боку – у десяти турах тільки дві поразки. Забрали очки у Динамо та Олександрії, які зараз йдуть на вершині таблиці.
до речі
Своїм минулим сезоном Віталій Юрійович заслужив на ще не один шанс виправити ситуацію. Справа тут не тільки в результаті, але і розвитку гравців. Саме при Пономарьові почав стабільно грати ряд молодих талантів. Дмитро Ледвій став одним із найкращих воротарів чемпіонату. Величезний прогрес у Віталія Холода, Віталія Романа, Богдана Слюбика, Олега Федора, Іллі Квасниці, Євгена Пастуха, Романа Дідика, Ярослава Карабіна. Здатен розвиватися Денис Підгурський. Сподіваюся, що все буде добре зі здоров'ям у Марка Сапуги. Відбулося капіталовкладення гравців. Клуб отримав активи. Якби не Пономарьов, навряд чи навіть половина гравців Руху могла грати на рівні УПЛ. А тут вже молодіжна збірна, високі завдання.
Специфіка Руху така, що тут працюватиме далеко не кожен тренер. Клуб свідомо робить ставку на власну молодь. Тренер першої команди Руху просто зобов'язаний вміти розвивати молодих футболістів. В Україні багато таких тренерів? Можливо, Оскар Ратулутра із Шахтаря та Ігор Костюк із Динамо. Я більше нікого не знаю. З новим тренером може повторитися ситуація, яка була із Кучуком. "Той молодий ніколи не буде грати", "Той не футболіст" і так далі. А вони, як відомо, усі заграли. Якщо буде новий наставник, то він проводитиме трансферну політику під себе. Кожен захоче досвідчених футболістів, бо це яка не яка, але гарантія результату. Навряд чи керівництво зараз готове до зміни вектора клубу або до серйозних трансферів на вхід.
Свого часу у Динамо Загреб була така ситуація, коли гравці просто не прийняли тренера. Тодішній наставник Ненад Б'єліца посварився із власниками клубу за преміальні від ЛЧ. Почався ковід. Усі клуби урізали зарплату. Новим тренером став Ігор Йовічевіч. Лідери клубу на чолі з Ар'яном Адемі та Бруно Петковічем просто не прийняли Йові, бо команду сформував та досягнув із нею успіху Б'єліца. Ігор протримався на посаді кілька місяців.
Сьогоднішній склад Руху – це гравці, з якими Пономарьов працює із першого класу школи. Спочатку це було в системі Карпат, а потім – Руху. Тренер знає майже кожного футболіста змалечку. Знає найкраще їхні можливості, характер, має розуміння, як керувати. Я дуже сумніваюся, що сьогоднішній склад Руху прийме нового тренера, навіть якщо він буде із системи клубу. Бо гравці за стільки років вже знають вимоги Пономарьова. Перебудовуватися, створювати новий колектив буде дуже важко.
Усе пізнається у порівняні. Коли Пономарьов залишив юнацьку команду Руху, то справи в U-19 стрімко пішли донизу. Маючи перевагу за очками у сезоні 2022/23, змогли утримати першу позицію із чималими труднощами. Команда явно просіла. Наступного сезону почався величезний спад. Вилетіли відразу з Юнацької Ліги УЄФА. Завершили чемпіонат у середині таблиці, змінивши чотирьох тренерів по ходу сезону. Досі цю ситуацію ніхто виправити не може. Пішов творець і все кардинально змінилося в гірший бік. Якщо зараз забрати Пономарьова, то криза першої команди Руху має всі шанси повторитися за зразком U-19.
Сьогодні немає кандидатури, яка більше підходила би Руху, ніж Пономарьов. Брати когось з боку буде дуже важко. Є В'ячеслав Шевчук, але після Олімпіка він нікого не тренував на клубному рівні. Чудові результати показує Іван Федик із Рухом-2. Але ця команда була задумана не для результату, а для розвитку футболістів. Поки ніхто із футболістів не зміг хоча б наблизитися до першої команди Руху. Збірників на рівні молодіжної чи юнацької команди України там теж немає. Друга ліга в нинішньому складі та УПЛ – це просто величезна прірва. Тут дуже багато ризиків. Федику ще певний час потрібно поваритися у тренерській роботі.
Особливості українського футболу трохи відрізняються від європейського. У нас клуб розбудовується навколо тренера. Так свого часу було з Динамо Валерія Лобановського. Шахтар будувався навколо Мірчі Луческу. Зоря із Юрієм Вернидубом. Ворскла навколо Миколи Павлова. Волинь – Віталій Кварцяний, Чорноморець – Роман Григорчук. Для Руха таким тренером всі шанси має стати Пономарьов. Віталій Юрійович повністю відповідає філософії команди. Він вміє працювати із молоддю, розвивати її.
Реально сильна та конкурентна команда формується 2-3 роки. На кожній позиції має бути по два гравці, конкуренція. Низи повинні підпирати верхи. Потрібен час, щоб врешті академія почала давати справжні плоди. Дуже ймовірно, що такими стануть гравці 2007-08 року народження. Повинна працювати система, щоб клуб кожного року підживлювався новими талантами. Це дуже непростий шлях. Набагато легше запрошувати футболістів із досвідом, легіонерів.
