Футбольна Україна: найяскравіші таланти Кримського півострова
Представляємо перелік відомих футболістів, що народилися в Криму.
Увага! Warning! Achtung! Від сьогодні стартує новий проект «Футболу 24» – «Футбольна Україна». Щотижня на сторінках сайту Ви матимете змогу читати про видатних українських футболістів, які проявили себе у нашому чемпіонаті, єврокубках та у складі національної збірної. Родзинкою проекту є те, що гравці представлятимуться за місцем їхнього народження. Розповідь про футбольні регіони нашої країни буде вестися у алфавітному порядку. Отож, найпершим на черзі перебуває сонячний Крим. Уродженці півострова неодноразово викликалися до національної команди, виступали у євротурнірах, при цьому залишаючи яскравий слід в українській першості.
Ну що ж, поїхали!
Географічна довідка:
Територія Кримського півострова становить: 28 861 квадратних кілометрів; Крим омивається водами Чорного та Азовського морів; найбільші міста: Севастополь, Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Керч, Джанкой, Бахчисарай, Саки, Судак, Ялта, Алушта; найвища гора: Роман-Кош (1545 м.)
Найвідоміші футбольні клуби Криму:
«Чайка», Севастополь (попередні назви: «Суднобудівник», «Авангард», «Хвиля», «Чорноморець», «Чайка-ВМС»; роки існування: 1936-2002)
«ІгроСервіс», Сімферополь (роки існування: 1936-2009; попередні назви: «Динамо»)
«Океан», Керч (дата заснування: орієнтовно 30-ті роки; попередні назви: «Сталь», «Металург», «Авангард», «Портовик»)
«Хімік», Красноперекопськ (рік заснування: 1951)
«Таврія», Сімферополь (роки існування: 1958-2014)
«Титан», Армянськ (попередні назви: «Будівельник»; роки існування: 1964-2014)
«Кримтеплиця», Молодіжне (роки існування: 1999-2013. Фарм- клубом «Кримтеплиці» вважався ФК «Спартак»)
«Фенікс-Іллічівець», Калініне (роки існування: 2000-11)
«Севастополь», Севастополь (роки існування: 2002-14)
«Жемчужина», Ялта (дата заснування: 2010)
«Динамо», Саки ( у 1997-ому клуб втратив професійний статус; попередні назви: «Фрунзенець»)
Кримська "Таврія" – чемпіон України 1992 року
Андрій Опарін
Місце народження: Саки; дата народження: 27.05.1968; позиція: півзахисник; виступав за команди: «Таврія» (1991-2001); «Динамо», Саки (1997), «Севастополь» (2002-03), «Кизилкум», Узбекистан (2004); досягнення: чемпіон України (1992), фіналіст Кубку України (1994)
Андрій Опарін – рекордсмен «Таврії» за кількістю зіграних матчів в чемпіонаті (263) та Кубку України (41), капітан команди. Також він є учасником львівського матчу, коли вирішувалася доля найпершого чемпіонства. Після фіналу кримчани з Опаріним в складі проведуть ще не одну «зарубу» проти киян. Чого тільки варта зустріч в чемпіонаті сезону 1998/99: «динамівці», ведучи 3:0 (Косовський, Шевченко, Ребров), «ковтнули» три м’ячі від «таврійця» Олексія Осіпова. Сенсаційним видався і чвертьфінал Кубку 1994/95: кримчани в обох матчах подужали столичних футболістів, а один з м’ячів за комір Андрію Ковтуну закинув Опарін.
Повернемося до тріумфального 1992 року. Вигравши національну першість, «Таврія» потрапила до кваліфікації Ліги чемпіонів. Ірландський «Шелбурн» кримчани подужали (0:0, 2:1), але з швейцарським «Сьоном» нічого не вдіяли (1:3, 1:4). Півзахисник «Таврії» володів потужним ударом, тому нерідко виконував штрафні удари і пенальті.
Повісивши бутси на цвях, Опарін-тренер працював з дорослими командами Криму. Згодом Андрій Станіславович пов’язав свою подальшу долю з дитячо-юнацьким футболом.
Чемпіонат України 1994-95, «Таврія» – «Волинь» – 6:0
«Таврія»: Жилкін Геннадій (Левицький Максим, 79), Дем’яненко Дмитро, Єсін Сергій, Головко Олександр, П’ятенко Володимир, Кунденок Олександр (Мартинов Володимир, 86), Опарін Андрій (к), Новіков Владислав, Росляков Андрій (Устименко Максим, 70), Гайдаш Олександр, Антюхін Олексій
Тренер: Костін Павло
«Волинь»: Марчук Володимир, Бенько Олег, Круковець Сергій (к), Михайлів Євген, Сарнавський Ігор, Дикий Володимир (Солодкий Вадим, 75), Заваляк Ігор, Богунов Сергій, Гатілов Юрій (Нікітін Руслан, 46), Вовчук Любомир (Федецький Андрій, 50), Ломакін Валерій
Тренер: Покора Роман
Голи: 1:0 – Опарін (11, з пен. ), 2:0 – Гайдаш (29), 3:0 – Антюхін (48), 4:0 – Антюхін (61), 5:0 – Головко (64), 6:0 – Гайдаш (72)
Лідери "Таврії": Гайдаш, Опарін, Осіпов
Сергій Ковалець
Місце народження: Чехове (Роздольненський район); дата народження: 05.09.1968; позиція: півзахисник; виступав за команди: «Поділля», Хмельницький (1986-89, 2003), «Зірка», Бердичів (1986-88), «Динамо», Київ(1990-95), «Дніпро» (1995-96, 1997), «Твенте», Нідерланди (1996), «Чорноморець», Одеса (1996), «Карпати», Львів (1998-2000), «Металург», Запоріжжя (2000-02), «Оболонь», Київ (2002-03), «Волинь» (2003-04), «Борисфен», Бориспіль (2004); 10 матчів за збірну України; досягнення: чемпіон СРСР (1990), чемпіон України (1993, 1994), володар Кубку України (1993)
Деякі джерела приписують Сергію Івановичу за місце народження містечко Красилів. Так, свою кар’єру відомий півзахисник розпочинав на Хмельниччині, однак спробуємо заявити, що народився Ковалець таки на теренах спекотного Криму. До слова, сайт ФФУ, подаючи інформацію про тренерський склад української «молодіжки», вказує рідне місто кожного наставника. Щодо головного тренера – ніякої інформації. Гравцем Сергій Іванович встиг побігати за найдужчі вітчизняні колективи, окрім донецького «Шахтаря». І всюди він заслужено вважався лідером команди. Екс-партнери Ковальця пригадують останнього, як виконавця, що володів ювелірно точною передачею.
Від грудня 2012 року Сергій Ковалець очолює молодіжну збірну України.
Чемпіонат України 1992 року, «Волинь» – «Динамо» – 2:3
«Волинь»: Бурч Михайло, Вовчук Любомир, Антонюк Володимир (к), Федюков Олег, Польний Іван, Дикий Володимир (Круковець Сергій, 60), Топчієв Дмитро, Федецький Андрій, Зуб Роман, Плотко Ігор, Філонюк Павел (Когут Володимир, 46)
Тренер: Маркевич Мирон
«Динамо»: Кутьопов Ігор, Лужний Олег, Анненков Андрій, Безсмертний Анатолій, Мороз Юрій, Ковалець Сергій, Яковенко Павло (к), Заєць Сергій, Саленко Олег (Грицина Юрій, 56), Беца Степан (Шматоваленко Сергій, 46), Шаран Володимир
Тренер: Пузач Анатолій
Голи: 0:1 – Беца (16), 0:2 – Ковалець (44), 0:3 - Лужний (53), 1:3 – Топчієв (72), 2:3 – Топчієв (82)
Сергій Леженцев
Місце народження: Сімферополь; дата народження: 04.08.1971; позиція: захисник; виступав за команди: «Таврія» (1987), «Океан», Керч (1990-91), «Кремінь», Кременчук (1993), «Нива», Тернопіль (1993-94), «Динамо», Київ (1994-96), «Чорноморець», Одеса (1996-97), «Ворскла-Нафтогаз» (1997-98, 1999-2000), «Металіст», Харків (2001), «Кривбас» (2002), «Севастополь» (2002-03); 7 матчів за збірну України; досягнення: чемпіон України (1995, 1996), Кубок України (1996)
Надійний захисник, що залишив помітний слід не в одному українському клубі. Гравцем скромної «Ниви» (тренер Леонід Буряк) викликався до лав збірної України. Хоча варто визнати, що тоді наша національна команда тільки-тільки розпочинала будуватися. Дебют припав на жовтень 1993 року. «Синьо-жовті» Олега Базилевича перемогли завдяки дублю Віктора Леоненка. Окрім Леженцева, в тому матчі зіграє «тернопільчанин» Андрій Василитчук. Останню «національну» зустріч Сергій, вже будучи оборонцем «Чорноморця», проведе 13 серпня 1996 року. На клубному рівні найбільших успіхів сімферополець досягнув із київським «Динамо»: два чемпіонства і кубок країни.
Чемпіонат України 1998-99, «Таврія» – «Дніпро» – 3:0
«Таврія»: Величко Сергій, Дем’яненко Дмитро, Єсін Сергій, Донюшкін Юрій, Мітрофанов Олександр, Леженцев Сергій, Опарін Андрій (Войнаровський Роман, 73), Осіпов Олексій, Антюхін Олексій (Кунденок Олександр, 70), Гайдаш Олександр (к), Мардас Геннадій (Смігунов Віктор, 55)
Тренер: Коробочка Анатолій
«Дніпро»: Медін Микола, Поклонський Олександр, Павлюх Іван, Козарь Геннадій (к), Матюхін Сергій, Шелаєв Олег, Косілов Сергій, Валяєв Сергій (Шершун Богдан, 60), Поцхверія Міхаїл (Корпонай Іван, 46), Калініченко Максим (Стратулат Григорій, 72), Бабич Олександр
Тренер: Колтун Леонід
Голи: 1:0 – Леженцев (34), 2:0 – Опарін (37), 3:0 – Гайдаш (43)
Вилучення: Козарь, 57
Сергій Величко
Місце народження: Сімферополь; дата народження: 09.08.1976; позиція: воротар; виступав за команди: «Динамо», Саки (1993-1995); «Таврія» (1997-03), «Севастополь» (2002-03), «Закарпаття» (2004-05); «Нефтяник-Укрнафта» (2006-2008), «Ворскла» (2009-2012); досягнення: Кубок України (2009)
Єдиний воротар нашого переліку. Талановитий кіпер тривалий час захищав брамку «Таврії». У юні роки Сергій виступав за одного з лідерів другої ліги – «Динамо» із курортних Сак. Після переходу до «Таврії» Величко кілька разів навіть викликався до молодіжної збірної України. Нехай і у ролі резервного воротаря. Останньою командою гравця стане «Ворскла», яку він неодноразову виводив на поєдинки із капітанською пов’язкою. Найсуттєвішим трофеєм кримчанина є перемога в Кубку України. Не забули, як полтавчани на «Дніпро-Арені» несподівано обіграли «гірників»? Щоправда, у фіналі ворота «Ворскли» оберігав Сергій Довганський.
Чемпіонат України 2011-12, «Ворскла» – «Металург» Дн. – 4:2
«Ворскла»: Величко Сергій (к), Даллку Арменд, Маркоскі Йован, Сачко Василь(Янузі Ахмед, 46), Громов Артем (Кривошеєнко Іван, 46), Закарлюка Сергій (Безус Роман, 66), Селін Євген, Чеснаков Володимир, Оберемко Андрій, Курілов Олексій, Ребенок Павло
Тренер: Микола Павлов
«Металург»: Бандура Олександр, Маріо Сержио, Чечер В’ячеслав (к), Воловик Олександр, Голайдо Денис, Лазіч Джордже (Мкртчян Карлен, 62), Рібейро Рікардо, Казарян Геворг, Пізеллі Маркос, Дімітров Велізар (Морозюк Микола, 81), Іванко Віталій (Соарес Жозе, 70)
Тренер: П’ятенко Владимир
Голи: 0:1 – Дімітров (32), 1:1 – Сачко (33), 2:1 – Кривошеєнко (59), 2:2 – Чечер (75), 3:2 – Безус (78), 4:2 – Янузі (90+4, з пен.)
Сергій Дранов
Місце народження: Севастополь; дата народження: 01.09.1977; позиція: нападник; виступав за команди: «Чайка», Севастополь (1994-95); «Шахтар-2», «Шахтар», Донецьк (1995-98), «Сталь», Алчевськ (1998), МФК «Миколаїв» (1998) , «Дніпро» (1999), «Металург-2», «Металург», Донецьк (1999-2003), «Кривбас-2», «Кривбас» (2004-05); досягнення: найкращий бомбардир української «молодіжки» у відборі на Євро-2000 (6 голів), бронзовий призер юніорського чемпіонату Європи
Результативний нападник. Особливо регулярно забивав за резервні колективи головних команд чемпіонату. За «Шахтар-2» неодноразово вистрілював дублями та, навіть, хет-триками. За словами Сергія Геннадійовича, його прагнула переманити італійська «Фіорентина». Проте керівництво «гірників» не бажало відпускати перспективного форварда. Та й вочевидь сума, запропонована «фіалками», не влаштувала «шахтарів». На рахунок Сергія записані хет-трики і у рамках вищої ліги України: якось «Металург» Дранова розгромив івано-франківське «Прикарпаття» (4:0), а «Кривбас» здолав «Ворсклу» (3:1). У сезоні 1999/00, будучи «металургом», він набив опонентам шість м’ячів, показавши третій командний результат. На два голи було більше лишень у Шищенка Сергія і Олександра Севідова. В сезоні 2003/04 нападник вже назбирає сім влучних ударів.
Після завершення кар’єри Сергій Дранов працював із юнаками «Севастополя».
Чемпіонат України 2003-04, «Кривбас» – «Волинь» – 3:0
«Кривбас»: Старцев Максим, Яксманицький Володимир, Кірильчик Павєл, Дмитрієв Сергій, Пономаренко Володимир (к), (Коваленко Олександр, 82), Алегбе Тоні, Співак Андрій (Морозов Андрій, 59), Дранов Сергій, Салаховіч Сеад (Щепановіч Вучіна, 88), Валяєв Сергій, Андрієнко Денис
Тренер: Валентин Ходукін
«Волинь»: Золна Ян, Ряхн Тааві, Джудовіч Міодраг, Ахмедов Тарлан, Назаров Євген (Петров Юрій, 53), Милосавлевіч Урош, Сачко Василь (к) (Лужанков Олександр, 78), Тришович Александр, Мітіч Саша, Чеботарь Борис, Сіанкам Ернест (Ланько Віталій, 7)
Тренер: Віталій Кварцяний
Голи: 1:0 – Салаховіч (3, з пен.), 2:0 – Дранов (60), 3:0 – Дранов (84)
Денис Голайдо
Місце народження: Сімферополь; дата народження: 03.06.1984; позиція: півзахисник; виступав за команди: «Таврія», Сімферополь (2003-10), «Закарпаття» (2005-06), «Металург», Донецьк (2010-13, 2014-дотепер), «Слуцьк», Білорусь; 4 гри за збірну України; досягнення: володар Кубку України (2010)
Вже 17-річним Денис Голайдо виступав у вищій лізі України. В 2010-ому, будучи лідером «Таврії», він щось не поділив з виконуючим обов’язки головного тренера Валерієм Петровим. Дениса відправили до дубля. Туди ж були переведені Ілля Галюза і Олександр Ковпак. Не бажаючи виступати за резервну команду, кримчанин вирушив до сусідньої Білорусі. Сьогодні Голайдо захищає кольори клубу в якого колись відібрав Кубок України – донецькому «Металурзі».
Фінал Кубку України-2010, «Таврія» – «Металург», Донецьк – 3:2
«Таврія»: Старцев Максим, Маркович Слободан, Джурічич Саша, Корнєв Андрій, Ковпак Олександр (к), Монахов Антон, Луценко Євген, Галюза Ілля (Матяж Іван, 84), Любеновіч Желько (Гігіадзе Васіл, 70), Голайдо Денис, Фещук Максим (Ідахор Лакі, 62)
Тренер: Пучков Сергій
«Металург»: Дишленкович Владімір, Маріо Сержио (к), Чечер В’ячеслав, Воловик Олександр, Боавентура Вільям (Танаса Чіприан, 105), Прийма Василь (Янков Чавдар, 66), Дімітров Велізар, Годин Олексій, Кінгслі Санні (Соарес Да Сильва, 75), Мхітарян Генріх, Мгуні Мусавенкосі
Тренер: Ніколай Костов
Голи: 1:0 – Фещук (2), 2:0 – Ковпак (40, з пен.), 2:1 – Мхітарян (50), 2:2 – Маріо Сержио (75), 3:2 – Ідахор (97)
Вилучення: Маркович, 90+4, Джурічич, 120
Віталій Мандзюк
Місце народження: Віліне (Бахчисарайський район); дата народження: 21.01.1986; позиція: захисник; виступав за команди: «Динамо-3», «Динамо-2», «Динамо», Київ (2004-09), «Арсенал», Київ (2008), «Дніпро» (з 2010-ого); 24 матчі за збірну України; досягнення: чемпіон України (2007, 2009), срібний призер чемпіонату України (2008), володар Кубку України (2007), фіналіст Кубку України (2008), володар Суперкубку України (2007, 2009)
Вихованець кримського футболу та столичного «Динамо». Не ставши своїм у Києві, Мандзюк поїхав до Дніпропетровська. Спочатку справи в захисника йшли на «ура»: його регулярно викликали до збірної, а Хуанде Рамос бачив Віталія гравцем основного складу. Однак під час зимового збору «Дніпра» Мандзюка спіткала важка травма. У 2013-ому він провів поки останні матчі за клуб та за національну команду. До речі, за збірну кримчанин востаннє виходив у Сен-Дені, коли проти французів не змогли зіграти а ні Кучер, а ні Федецький. Старший брат Віталія, Олександр, теж футболіст. Мандзюк-старший відомий виступами за «ІгроСервіс», «Поділля», «Львів», «Оболонь», «Княжу».
Чемпіонат України 2012-13, «Дніпро» – «Металіст» – 2:2 (так, це той матч, що був перерваний через проблеми з освітленням та догравався пізніше)
«Дніпро» (1 тайм): Бойко Денис, Мазух Онджей, Мандзюк Віталій, Канкава Джаба, Коноплянка Євген, Селезньов Євген, Чеберячко Євген, Стрініч Іван, Зозуля Роман, Ротань Руслан (к), Лейте Матеус
2 тайм: Бойко, Мандзюк, Канкава, Коноплянка, Селезньов (Де Паула Джуліано, 61), Чеберячко, Зозуля, Сильва Дуглас (Влад Александру, 83), Ротань (к), Федецький Артем, Лейте Матеус
Тренер: Хуанде Рамос
«Металіст» (1 тайм): Дишленкович Владімір, Ксьонз Павло, Папа Гуйє, Моледо Родріго, Азеведо Марсіо, Гомес Алехандро, Де Соуза Дієго, Де Ласерда Едмар, Хав’єр Клейтон (Бланко Себастьян, 13), Соса Хосе (к), Девіч Марко
2 тайм: Горяїнов Олександр, Ксьонз, Гуйє, Моледо, Азеведо, Едмар, Де Соуза, Бланко, Гомес (Ромеро Марлос, 71), Соса (к), Девіч (Гоменюк Володимир, 90+5)
Тренер: Мирон Маркевич
Голи: 1:0 – Мандзюк (9), 2:0 – Зозуля (14), 2:1 – Едмар (30), 2:2 – Девіч (82)
Сергій Сімінін
Місце народження: Приморський; дата народження: 09.10.1987; позиція: захисник; виступав за команди: «Зоря», Луганськ (2006-08), «Волинь», Луцьк (2007-08, 2009-14), «Геліос», Харків (2009), «Ворскла» (з 2015-ого); досягнення: срібний призер першої ліги (2010)
Народився Сергій Сімінін неподалік Феодосії, у селищі Приморський. У підлітковому віці футболіст опиниться в Луганському вищому училищі фізичної культури. В 2006-ому Сергій потрапить до дубля «Зорі», а через трохи відправиться у «волинську» оренду. Сезон 2007/08 він відбігає полями першої ліги, після чого знову повернеться до Луганська. В листопаді 2008 року кримчанин дебютував в Прем’єр-лізі. Трапилося це у виїзному матчі проти «Шахтаря». Сімінін, замінивши на 70-ій хвилині Сергія Колісніченка, відпасував м’яча назад. Сферу перехопив моторний Марсело Морено. Болівієць, спокійно обігравши воротаря Комарицького, поставив крапку – 3:1. До речі, капітанську пов’язку «Зорі» у той час одягав інший кримчанин – Олексій Храмцов. Після не надто вдалого «упеелівського» дебюту Сімінін знову потрапить до першої ліги – харківського «Геліосу». Відігравши дев’ять ігор за «сонячних», молодий захисник come back to Lutsk again
З «Волинню» Віталія Кварцяного та Анатолія Дем’яненка Сергій пройде Крим, Рим і мідні труби, тобто вийде з першої ліги до «вишки», пізнає болючі перемоги та яскраві перемоги. За собою «третій» номер «хрестоносців» на кілька років зацементує правий фланг оборони «Волині». А який він гол поклав донецькому «Металургу» – Криштіано Роналду позаздрить! Від початку 2015 року Сергій Сімінін – гравець полтавської «Ворскли».
Чемпіонат України 2013-14, «Волинь» – «Металіст» – 2:1
«Волинь»: Літовченко Сергій, Сімінін Сергій (к), Іванов Валентин, Шиков Ванче, Насонов Олександр (Павлов Євген, 75), Ізворану Сільвіу, Аржанов Володимир (Стевич Саша, 83), Бікфалві Ерік (Скоба Ігорь, 90+4), Шандрук Олег, Пилипчук Сергій, Суботіч Даніель
Тренер: Дем’яненко Анатолій
«Металіст»: Горяїнов Олександр, Шелаєв Олег, Торсіглері Марко, Папа Гуйє, Вінісіус Фініньо, Шарпар В’ячеслав (Ромеро Марлос, 60), Де Ласерда Едмар, Хав’єр Клейтон, Кристальдо Джонатан (Лисенко Володимир, 60), Гомес Вілліан (Бланко Себастьян, 76), Соса Хосе (к) Тренер: Мирон Маркевич
Голи: 0:1 – Вілліан (18), 1:1 – Бікфалві (20), 2:1 – Суботіч (37)
Олексій Курилов
Місце народження: Керч; дата народження: 24.04.1988; позиція:захисник; виступав за команди: «Шахтар-3», «Шахтар-2» (2004-06), «Металіст», Харків (2006-08), «Зоря», Луганськ (2009), «Волинь» (2010), «Ворскла» (2011-14), «Металург», Запоріжжя (з 2014-ого); гравець юнацької та молодіжної збірної України (2003-11)
Вихованець ДЮФШ «Шахтар». З раннього віку долучався до матчів юніорських збірних України. На початку професійної кар’єри Олексій отримав важку травму. Можливо через це йому не вдалося потрапити до основного складу «гірників». Осінню 2006-ого Курілов потрапив до Харкова, де зіграв усього кілька поєдинків. Потинявшись по орендам, з 2011-ого центральний захисник підписав повноцінний контракт з полтавською «Ворсклою». З минулого року Курілов перебуває в системі запорізького «Металурга».
Чемпіонат України 2011-12, «Ворскла» – «Таврія» – 3:2
«Ворскла»: Довганський Сергій (к), Даллку Арменд, Курілов Олексій, Матвєєв Олександр, Селін Євген (Оберемко Андрій, 69), Краснопьоров Олег, Кривошеєнко Іван, Громов Артем (Ребенок Павло, 46), Маркоскі Йован (Сачко Василь, 77), Безус Роман, Янузі Ахмед
Тренер: Микола Павлов
«Таврія»: Кахріман Дамір, Кайта Сані, Аделейє Айоделе, Любічіч Марін, Корнєв Андрій, Монахов Антон (к), Шиндер Антон (Ідахор Лакі, 68), Назаренко Сергій, Любеновіч Желько, Калініченко Максим (Галюза Ілля, 85), Путраш Юрій
Тренер: Альтман Семен
Голи: 1:0 – Монахов (6, автогол), 1:1 – Любічіч Марин (11), 1:2 – Назаренко (73), 2:2 – Курилов (89), 3:2 – Янузі (90+1)
Редван Мемешев
Місце народження: Джанкой; дата народження: 15.08.1993; позиція: нападник; виступав за команди: «Кримтеплиця», Молодіжне (2011-13), «Волинь», Луцьк (з 2013-ого), гравець молодіжної збірної України
Корінний мешканець Кримського півострова (якщо не брати до уваги античні часи) потрапив у «вишку» завдяки Віталієві Кварцяному. Під час дебютної гри в рамках вищої ліги нападник відзначився не голом, а… червоною карткою. Сім матчів довелося чекати вболівальникам лучан допоки Редван заб’є свій перший м’яч. Причому Мемешев «розродився» не одним голом, а відразу двома. Варто нагадувати, що потерпів від його точних ударів сам донецький «Шахтар»?! В 2013-ому тренер «молодіжки» Сергій Ковалець запросив перспективного татарина до своєї команди. Пригадується емоційний спіч ВВК після матчу «Волині»: «Зателефоную до Ковальця і скажу, щоби не брав Мемешева в збірну, бо він тупий». Вочевидь, Віталій Володимирович не знайшов номера Сергія Івановича, або пробачив Редвану невиразну гру, оскільки вінгер лучан і надалі викликався до лав U-21.
Чемпіонат України 2013-14, «Волинь» – «Шахтар» – 2:0
«Волинь»: Неділько Віталій, Сімінін Сергій, Шиков Ванче (к), Масло Ян, Скоба Ігор (Шершун Богдан, 68), Нємчанінов Дмитро, Бабатунде Міхель (Задерецький Дмитро, 38; Шиш Гал, 46), Шумахер Тьяго, Мемешев Редван, Матей Флорентін, Бікфалві Ерік
Тренер: Кварцяний Віталій
«Шахтар»: Каніболоцький Антон, Срна Даріо (к), Кучер Олександр, Кривцов Сергій, Гонсалвеш Ісмаїлі, Степаненко Тарас, Сантос Фред, Коста Дуглас (Феррейра Факундо, 46), Дуарте Бернард (Ілсіньо Перейра, 63), Да Сильва Едуардо (Фреда Тайсон, 60), Луїс Адріано
Тренер: Мірча Луческу
Голи: 1:0 – Мемешев (25), 2:0 – Мемешев (69)
Поза блогом лишився лідер «Таврії» 90-их, півзахисник збірної Сергій Єсін. Деякі інтернет-джерела пишуть, що Сергій народився у Керчі. Однак рідним містом для Єсіна є Харків. А також захисник "Дніпра", "Карпат" та англійскього "Ковентрі" Олександр Євтушок.
