Футбол і кримінал. Вбивства футбольних людей
Минулими вихідними Футбольну Україну сколихнула жахлива звістка - майже біля власного помешкання було застрелено президента полтавської "Ворскли" Олега Бабаєва. На жаль, це вже не перший такий випадок за часів незалежності. Проте подібне трапляється не тільки в Україні. Про найрезонансніші випадки за останні десятиліття пропоную згадати у даній статті.
Вперше Україна була приголомшена 5 жовтня далекого 1995 року. Тоді одразу після початку футбольного матчу між донецьким "Шахтарем" та сімферопольською "Таврією" на однойменному стадіоні господарів пролунав вибух. У результаті загинуло 6 чоловік, серед котрих був і тогочасний президент ФК "Шахтар" Ахать (Олександр) Брагін, або більш відомий у певних колах як Алік Грек. 
За рік до цієї жахливої події Росією прокотилася не менш резонансна звістка - 5 квітня 1994-го кількома пострілами було вбито Отарі Квантрішвілі - відомого спортивного функціонера, бізнесмена, голову Фонду імені Льва Яшина та людину, дотичну до президента РФС В'ячеслава Колоскова. Він мав величезний вплив не тільки на "чорну сторону" спорту, а й на політику та економіку всієї держави. До слова, його діяння активно підтримував тодішній президент Росії Борис Єльцин.
"Нульові" також були неспокійними. 8 лютого 2001 року в українському Миколаєві було підірвано автомобіль підприємця Юрія Бойка, котрий був головою компанії "Сігма-Спорт", яка своєю чергою була дочірнім підприємством ФК "Миколаїв". Дана структура контролювала речовий ринок, що знаходився на міському стадіоні, та виручені кошти повинна була направляти на утримання футбольної команди. Цікавим є і той факт, що згодом був заарештований і підозрювався у вбивстві сам президент клубу Сергій Міщенко.
В Росії двохтисячні також перехопили естафету у "лихих 90-х". Одразу два вбивства, що розбурхали суспільство, відбулися в 2003-му. У січні у подвір'ї власного будинку було вбито футбольного агента Юрія Тішкова, котрий перед заняттям агентською діяльністю був відомим футболістом московського "Торпедо". Одна із версій мотивів злочину полягала в тому, що Тішков приглядався до молодих перспективних футболістів, котрі згодом були на провідних ролях у збірній Росії. Відтак, комусь це не сподобалось і незадовго до свого вбивства Тішков почав отримувати дзвінки з погрозами від невідомих, однак не надавав цьому ніякого значення. Можливо саме з цієї причини злочин по нині залишається нерозкритим.
А вже в останній день вересня в Самарі прямо на футбольному полі було вбито відомого підприємця Сергія Ковшова. Його друзі вважають, що мотиви вбивства були не професійними, а суто футбольними. Сергій допомагав, не тільки грошима, як молодим, так і більш старшим футболістам. Спершу він заснував турнір з пляжного футболу, на який запрошувалися команди з різних російських міст. Згодом заснував власну команду "Росар", котра потихеньку починала виходити на професійний рівень. І чим більше грошей вкладалось у становлення професійної команди, тим почастішали телефонні дзвінки з погрозами та вимогою припинити цю справу. Однак, він не здавався... І 30 вересня після тренування ветеранської команди "Самара-Спорт", що об'єднувала успішних людей і колишніх спортсменів, біля власного автомобіля, куди він направлявся ще у спортивній формі, двома пострілами в спину було вбито самарського бізнесмена.
Проте свавілля колумбійської мафії не обмежилося лише вбивством Ескобара. За останні роки таких випадків було достатньо. Слід згадати про нещодавнє вбивство гравця "Уніон Магдалена" Ферлея Реєса Ріваса (січень 2014-го), коли той разом із двома партнерами по команді завітав до перукарні. Згодом туди зайшов незнайомець та почав стріляти, при цьому поранивши одного зі спортсменів та вбивши Ріваса. Однією із версій вбивства є зведення рахунків мафією із 22-річним футболістом, котрий ймовірно з нею був пов'язаний. Ще одне вбивство відбулося 2 роки тому, коли гравець клубу " Універсідад Автонома дель Карібе ін Пуерто" Алекс де Авіла Фонталво разом зі своєю родиною та партнером по команді відвідали ресторан після першої півфінальної гри у другій лізі Колумбії. Згодом двоє невідомих зайшли та почали стріляти у футболістів. Життя Авілі Фонталво не вдалось врятувати, проте його 35-річний партнер Ерлі Алькасар вижив, незважаючи на важкі поранення.
Але найжахливіший випадок трапився у жовтні 2009-го. Десятьох футболістів колумбійської команди "Лос Манісерос" викрали під час матчу та потім розстріляли. Вижив лише 18-річний Мануель Кортес, котрий удав із себе мертвого, коли йому прострелили плече та шию. За його словами, за цим злочином стоїть колумбійське лівоцентриське угруповання ELN. До слова, невідомі підійшли прямо до поля та силою змусили суддю вказати їм, хто грає за команду "Лос Манікерос". В результаті було викрадено цілу команду, включно із двома легіонерами (мешканці Венесуели та Перу), та вивезено у невідомому напрямку.
На жаль, сьогодні кримінал тісно вкорінився у спорт: договірні матчі, відмивання грошей, наркоторгівля, і це стосується не лише "третіх країн світу" - різноманітні скандали мають місце практично всюди. Проте спорт повинен асоціюватися із чимось світлим та чистим, має переважати змагальний дух та повага до суперника, тому дуже б хотілося, щоб цю проблему якнайскоріше викорінили зі спорту та футболу, зокрема. Хоча будемо відвертими, зробити це у найближчій перспективі буде доволі проблематично.
