Для тих кому за…
Поширеною є думка: кар’єра футболістів – не надто тривала. Але чи варто це твердження сприймати як аксіому?
Володимир Корецький
Коли йдеться не тільки про гроші
Звісно, якщо під терміном "кар’єра" розуміти лише заробляння грошей (та ще й великих), то з таким поглядом за реалій сучасного футболу значною мірою можна погодитись. Але і у жорсткому силовому футболі ХХІ століття це правило має винятки навіть у середовищі професіоналів світового рівня, не кажучи вже про футболістів рівня чемпіонату якоїсь країни, а тим паче про гравців місцевого аматорського рівня. Саме з цього (не хочу казати найнижчого) рівня, мабуть, і варто розпочати міні-дослідження даного питання.
Народилися від п’ятдесятих до дев’яностих
Для прикладу можна взяти обласні змагання на Львівщині сезону 2010 року. Так от, є така команда "Берізка" з Підберізців. Торік вона виступала у другій лізі. У її дорослому складі на футбольне поле виходили, наприклад, надзвичайно досвідчений футболіст Богдан Дзюбик 1956 р. н., а також зовсім юні Юрій Юрчик і Мар’ян Яцейко, кожен із них 1995 р. н. (щоправда, вони провели у першості по одному-два матчі). Якщо ж звернути увагу ще й на юнацький склад цієї ж команди, то туди входив наймолодший гравець торішніх обласних змагань Микола Онишко, який народився 31 грудня 2007 року. Таким чином, після нескладного підрахунку можна стверджувати, що кар’єра гравців в аматорському футболі обласного рівня може складати сорок років і навіть більше.
Ймовірно, хтось скаже, що один-два матчі за сезон – це не показник навіть для місцевих змагань. І з цим важко не погодитися. Але водночас як контраргумент можна навести непересічне футбольне довголіття Володимира Корецького (1959 р. н.) – тренера-гравця зі Старого Села, команда якого "Арсенал" посіла перше місце у третій обласній лізі. Торік Володимир Ярославович одинадцять матчів із вісімнадцяти відіграв без заміни. Окрім цього, в одній грі він провів на полі один тайм, а ще в одній, вийшовши на заміну на 82 хвилині, вже на 86 хвилині відзначився забитим голом. Не забуваймо, що грав він не у складі команди-аутсайдера, а у складі лідера, тобто, зайвим на футбольному полі, звісно, не був.
Серед ветеранів – найбільше воротарів, серед початківців – польових гравців
На найвищому щаблі футбольного господарства України, у Прем’єр-лізі, ситуація з віковими гравцями інша. Серед футболістів, заявлених на чемпіонат 2010-2011 років, немає не тільки тих, що народилися у п’ятдесятих роках ХХ століття, але й у шістдесятих. А найстаршим є воротар луганської "Зорі" Ігор Шуховцев 1971 р. н.. Після нього у переліку найдосвідченіших розташувалися чотири футболісти, кожен з яких народився у 1974 році. Це – Юрій Вірт ("Шахтар"), Роман Максимюк ("Волинь"), Сергій Долганський ("Ворскла"), Віталій Рева ("Арсенал"). Серед них тільки один польовий гравець – півзахисник луцької "Волині" Роман Максимюк, решта – голкіпери. Наймолодшими ж серед заявлених у Прем’єр-лізі є гравці 1994 р. н. – захисники Денис Мірошниченко ("Кривбас") і Сергій Бігус ("Дніпро"), півзахисник Олександр Слободяк (донецький "Металург") і форвард Андрій Герт ("Зоря"). Таким чином, різниця у віці гравців, що можуть опинитися поряд на футбольному полі, тут складає понад двадцять років.
Чемпіоном світу став у сорок років
Тепер перейдемо одразу на найвищий міжнародний рівень – рівень чемпіонатів світу. Так от, наймолодшим гравцем, який брав участь у матчі відбіркового циклу чемпіонату світу, є представник Того Сулейман Мамам. Шостого травня 2001 року він вийшов на поле у складі збірної своєї країни у грі відбору на ЧС-2002 проти збірної Замбії. Сулейману Мамаму тоді було 13 років і 310 днів. А найбільш віковим у "відборах" є гравець збірної Американських Віргінських островів Макдональд Тейлор. Йому було 48 років і 360 днів, коли він грав проти збірної Сент-Кітса і Невіса у відбірковому матчі ЧС-2006, що відбувся 18 лютого 2004 року. Отже, різниця у віці – понад 35 років.
Дещо меншою, але теж солідною є різниця у віці серед гравців, що брали участь у фінальних етапах чемпіонатів світу, а також безпосередньо у фінальних матчах.
Фінальні етапи
Наймолодший: Норман Уайтсайд (Північна Ірландія) – 17 років 42 дні (матч ЧС-1982 Північна Ірландія – Югославія).
Найстарший: Роже Мілла (Камерун) – 42 роки 39 днів (матч ЧС-1994 Камерун – Росія).
Фінальні матчі
Наймолодший: Пеле (Бразилія) – 17 років 249 днів (матч ЧС-1958 Бразилія – Швеція).
Найстарший: Діно Дзофф (Італія) – 40 років 133 дні (матч ЧС-1982 Італія – ФРН).
Таким чином, воротар Діно Дзофф у сорок років став володарем Кубка світу у складі збірної Італії. Цей рекорд справді вартий поваги. Мабуть, кожному з футболістів можна побажати такої тривалої та успішної кар’єри.
