Хаві програв своє дебютне Класіко на посаді головного тренера Барселони. Тактичні особливості першого півфіналу в рамках Суперкубка Іспанії аналізує Сергій Костенюк.
Анчелотті й Хаві не мали значних кадрових проблем. Лазарети обох команд ще не спорожніли, але у розпорядженні тренерів були майже усі ключові виконавці. До відсутності Бейла у Мадриді вже давно звикли, а Серхі Роберто, Ерік Гарсія та Брейтвейт – не є незамінними та надважливими гравцями у Барсі.
Барселона – 2:3 – Реал Мадрид – відео голів і огляд матчу
Стартові склади та базові схеми суперників були досить прогнозованими. Обидві команди будують свою гру навколо структури 4-3-3.
Барселона – Реал – 2:3 (осн. час 2:2)
Голи: Люк де Йонг, 42, Фаті, 83 – Вінісіус, 25, Бензема, 72, Вальверде, 98
Барселона: тер Штеген, Алвес (Депай, 78), Араухо, Піке, Альба, Гаві (Ніко, 78), Бускетс, Френкі де Йонг (Педрі, 46), Ферран Торрес (Абде, 46, Жутгла, 110), Люк де Йонг (Фаті, 66), Дембеле.
Реал: Куртуа, Менді, Начо, Мілітао, Карвахаль (Васкес, 91), Кроос, Каземіро, Модріч (Вальверде, 82), Вінісіус (Камавінга, 110), Бензема, Асенсіо (Родріго, 68)
Попередження: Ферран, 23, Алвес, 51 – Каземіро, 75, Вальверде, 99
Поява у стартовому складі Барселони Люка де Йонга відразу розкрила зухвалі плани Хаві. Було зрозуміло, що Барселона розраховує на володіння м'ячем та гру першим номером з активним застосування кросів і довгих передач у завершальних стадіях позиційних атак. Також потрібно відзначити дебют новачка. Феран Торрес провів свій перший матч за Барселону у Класіко. Хоча, екс-гравець Манчестер Сіті провів далеко не найкращий свій матч і, можливо, його поява на полі себе не виправдала.
У Реала на лаві залишився ключовий захисник – Девід Алаба. Замість австрійця у парі з Мілітао вийшов Начо.
xG – 2:2,4
Гольові моменти – 2:4
Удари (у площину) – 20(6):14(8)
Удари з меж штрафного – 14:9
Влучання у каркас воріт – 0:1
Володіння – 53%:47%
Всього передач – 704:640
Точність передач – 88%:85%
Довгі передачі – 49:77
Точність довгих передач – 63%:56%
Кроси – 26:4
Контратаки – 0:5
Удари після контратак – 0:4
Єдиноборства – 67:51
Дриблінг (успішний) – 23 (19):30(12)
Виграна боротьба у повітрі – 13:8
Відбори – 24:14
Перехоплення – 15:8
Кутові – 9:1
Офсайди – 2:2
Виноси – 4:18
Фоли – 18:11
Графік інтенсивності дій команд протягом матчу:
Загалом, ці показники сформовані стилістичною особливістю команд та сценарієм матчу. Реал тричі вів у рахунку і відрізками віддавав м'яч супернику, роблячи ставку на позиційну оборону та організацію швидких атак. Звісно, у ці періоди Барселона більше володіла м'ячем та збирала статистичні показники до свого активу, переважна більшість з яких на користь саме каталонського клубу.
Проте, найбільш красномовними є показники очікуваних голів. Реал має більший xG – 2:2,4. Практично третина ударів Мадрида відбулася після контратак.
Найкращими гравцями матчу можна сміливо назвати Бензема, Вінісіуса та Дембеле. За сукупністю індивідуальних дій останній взагалі був з великим запасом найкращим. Дембеле був головною фігурою в атаках своєї команди. Барселона більшу частину матчу будувала свій позиційний наступ саме через лівий фланг. Француз сім разів йшов у дриблінг, і щоразу успішно!
Барселона дала останній шанс Дембеле
Загалом, Дембеле зробив 104 дотики до м'яча. Це незвично високий показник для вінгера. Зробив сім ударів по воротах Куртуа, правда лише один постріл був влучним. Також у його активі 15 навісів у штрафний, п'ять ключових передач, шість відборів та перехоплення. Всі ці цифри гармонічно поєднуються з візуальним враженням від дій Дембеле. На мій погляд, це був найкращий матч Усмана у складі Барселони.
Щодо Бензема та Вінісіуса, то ця пара була нестримною для оборони Барси і саме вона зробила різницю у Класіко. Досвід та інтегральний рівень Бензема у поєднанні зі швидкістю та технікою Вінісіуса – найпотужніша зброя Реала Анчелотті.
Карім діяв по всьому фронту, відкриваючись у недодачу, звільняв зони, відкривав вектори для передач та чудово асистував. Крім цього, у активі Бензема гол і гольова передача.
Бразилець був прив'язаний до лівої бровки і постійно тримав у напрузі суперника. У більшості випадків лінія оборони Барси сідала глибше, щоб не давати Вінісіусу простір за своїми спинами. Жуніор зазвичай у таких випадках відходив глибше і стабільно був відкритим для передач. Вінгер зробив 9 спроб дриблінгу, хоча лише дві були вдалими. При формуванні плану на матч Хаві враховував характеристики та можливості Вінісіуса, та тримав Дані Алвеса у тилу. Якщо Альба ліворуч активно ходив у атаку та створював ширину, то Дані Алвес часто зміщувався у півпростір та ставав третім захисником команди у фазі гри з м'ячем.
Перші півгодини ігрового часу Барселона досить повільно розвивала свої атаки і контроль каталонців переважно був стерильним. Команда Хаві контролювала м'яч, а моменти створював Реал.
На 25 хвилині матчу Бензема жорстоко покарав суперника за нерішучість і повільність. Форвард Реала у простій ситуації обікрав Бускетса та виклав гольовий пас на Вінісіуса.
Цей гол дещо розкрив гру та збільшив її темп. Передусім, активізувалася Барселона. Команда Хаві робила те ж, що і раніше, але швидше та рішуче. Кінець першого тайму був за номінальними господарями і гол Люка де Йонга, який виник із зони Дембеле, виглядає логічним.
Каталонці часто у фазі побудови атак трохи перевантажували правий фланг, а згодом переводили м'яч ліворуч на Альбу або Дембеле.
У деструктивній фазі гри більшу частину матчу Барса намагалася використовувати проактивні методи оборони. Відрізками це вдавалося, але до стандартів, які вимагає Хаві, звичайно ще далеко.
На скриншоті вище – структура білд-апу Реала та високого зонного пресингу Барселони. Люк де Йонг і Гаві формували першу лінію, позаду розташовувалася трійка Дембеле, Ф. де Йонг і Ферран Торрес. Вони максимально перекривали центральну зону. Для Хаві було важливо закрити вектори на півзахисників. Зверніть увагу на позицію Дембеле. Барселона свідомо відкривала супернику його правий фланг, не тримаючи Карвахаля. Всі інші гравці перебувають під опікою. При цьому, Дембеле вже на високому старті, в очікуванні передачі на Карвахаля.
Проте, Реал неохоче йшов у флангові пастки суперника. У більшості випадків Кроос зміщувався глибше до Каземіро і цього було достатньо, щоб розбити усю пресинг-структуру опонентів. Чисельна більшість дозволяла Реалу легко виходити у стадію розвитку позиційної атаки.
Початок другого тайму також був за Барсою, але Реал витримав і ефективно почав користуватися помилками суперника, які з'являлися, коли пальне почало закінчуватися. При високій інтенсивності дій важливо дотримуватися компактності і тримати структуру. На фоні втоми робити це практично неможливо. На мій погляд, коли ближче до середини другого тайму штаб Хаві повинен був рішучіше реагувати замінами.
У другому таймі за рахунку 1:1 був відрізок, коли "блаугранас" віддали м'яч супернику. Судячи з усього, на контрпресинг не вистачало сил. Саме в цей період Реал і забив другий м'яч.
Після виходу на поле Ніко і Депая та переходу на структуру 3-2-4-1 команда Хаві зуміла повернути контроль над грою та вдруге відігралася. Гол Фаті був цілком заслуженим.
У деструктивній фазі Барселона зберігала трійку захисників, Фаті та Депай дистанційно контролювали центрбеків, вінгери відповідали за фулбеків Реала, а півзахисники розбирали Каземіро, Вальверде і Крооса персонально.
Зараз неможливо сказати, щоб було б, якби Хаві раніше вдався до перебудови, але те, що нова структура працювала – факт.
У додатковий час обидві команди мали можливості для перемоги. Своїми шансами краще скористався більш досвідчений Реал, який просто не припускався таких грубих позиційних помилок, як Барселона.
Гол Вальверде – найкраще демонструє різницю в рівні команд. Реал не дозволяв собі таких провалів і, мабуть це був найголовніший козир Анчелотті.
Підсумковий результат є достатньо об'єктивним. Реал мав чіткий план на гру, що й принесло результат. Хоча, Барселона також може занести цей матч собі у актив. Як сказав після гри Хаві: "Боляче програвати, але дуже важливо, що ми по ходу матчу перемогли свої комплекси". З погляду на майбутнє молода команда досить багато здобула у цьому конкретному протистоянні. Юні гравці Барселони відчули впевненість у своїх силах на найвищому рівні. Вони на практиці зрозуміли, що можуть домінувати над найкращою командою Іспанії, якою, безумовно, зараз є Реал.
Це Класіко показало, що Барса на правильному шляху. Звісно, це ще дуже молода команда, але це вже не дитина. Сирий проект Хаві швидко росте і умовно кажучи – це дуже талановитий і перспективний підліток. Час покаже, наскільки швидко цей підліток подорослішає, але є всі підстави розраховувати, що вже наступного сезону Барселона буде максимально конкурентною для Реала не тільки у очних протистояннях, але й на дистанції.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"