Аталанта в рамках поєдинку 5-го туру італійської Серії А здобула другу перемогу поспіль, перегравши Сассуоло. Звіт читайте на "Футбол 24".
Аталанта не дуже вдало розпочала чемпіонат. Підопічні Джан П'єро Гасперіні лише в компенсований час дотиснули Торіно, а потім втратили очки з Болоньєю, поступилися Фіорентині й з великими труднощами здобули мінімальну перемогу над Салернітаною – причому рідні вболівальники побачили лише поразку від "фіалок". Саме тому в домашньому поєдинку проти невиразного Сассуоло навіть нічия була неприпустимою.
Маліновський непогано провів останні матчі (на відміну від конкурентів), тож тренерський штаб бергамасків поставив Руслана у стартовий склад. Аталанта вийшла на гру з перегорнутим трикутником попереду – українець грав на одній лінії з Сапатою, а під ними розташувався Пессіна. Ця модель спрацювала вже на 3-й хвилині: Маліновський уникнув офсайду на правому фланзі й отримав передачу від Дзаппакости, після чого виконав простріл на дальню стійку – Госенс же замкнув. 1:0!
В наступні 10 хвилин "Богиня" провела ще кілька непоганих атак, яким, однак, бракувало завершення. Сассуоло ж міг зрівняти рахунок на 13-й внаслідок красивого розвороту Дефреля навколо Деміраля та фактичного виходу віч-на-віч з Муссо – Грегуар потужно пробив з лінії штрафного, але м'яч полетів значно вище воріт. Це був один з останніх моментів гостей у першому таймі. Надалі гру вела Аталанта.
Так, вже на 15-й Госенс міг оформити дубль, замкнувши простріл Дзаппакости, однак в останню мить м'яч зрізали з його шляху. На 24-й з дистанції пробив Маліновський – м'яч пройшов над лівою дев'яткою! Ще за сім хвилин Пессіна увірвався на лівий край карного майданчика й покотив сферу в дальній нижній кут (трішечки неточно), а в наступній же атаці Сапата бив головою метрів з шести. Вище воріт!
Зрештою, на 37-й хвилині тиск бергамасків завершився логічним голом: Маліновський відкрився на лінію штрафного й обстукався з Сапатою, той віддав пас на правий край, а Дзаппакоста звідти завдав удару в дальній кут – 2:0! Втім, спокійно довести матч до перерви Аталанті не вдалося, адже на 44-й хвилині Берарді змістився з правого флангу й несподівано вистрілив під ближню стійку. 2:1!
В другому таймі господарі продовжили володіти ініціативою. Вже на 48-й хвилині вони заробили стандарт на правому фланзі – кут був доволі гострим, але Маліновський все одно наважився з нього бити. Вийшло занадто високо. Після цього ефективність дій Руслана почала падати, а після 15 хвилин другого тайму українець ще й сів на жовту картку. Хавбек завівся й при цьому не приносив користі, тож Джан П'єро Гасперіні замінив його на Ілічіча. Йшла 62 хвилина матчу.
На той момент просіла ефективність не тільки у Маліновського, а й у всієї Аталанти. На 54-й хвилині бергамаски навіть могли пропустити другий гол внаслідок подачі, яку Дефрель замикав з меж воротарського, однак м'яч полетів вище воріт. Цей момент довгий час залишався єдиним по перерві, однак свіжий Ілічіч перервав тишу на 66-й хвилині, вистріливши з лінії карного майданчика під поперечину – сфера пройшла у сантиметрах від каркасу воріт!
Джан П'єро Гасперіні за три хвилини після цього епізоду освіжив фланги, замість Дзаппакости та Госенса випустивши Пеццелу та Меле, однак заміни ніяк не посилили гру. До 84-ї хвилини в активі бергамасків не було жодного моменту, окрім перспективного виходу Сапати віч-на-віч внаслідок вдалого рикошету – втім, Консільї вчасно вийшов з воріт на кут штрафного, вибивши м'яч з-під ніг Дувана. Сассуоло огризнувся кількома закиданнями, однак протиснутись крізь оборону "Богині" не вдавалося. Вболівальники почали посвистувати.
В ендшпілі зустрічі у Сассуоло просто завершились сили. Вони намагалися вести контргру, але у гостей взагалі не тримався м'яч. Аталанта почала притискати суперника, чому також сприяв вихід Пікколі та Пашаліча на 84-й хвилині. Перший вже на 85-й міг закривати матч, відкрившись на лінії штрафного й потужно пробивши низом. Консільї парирував. На 87-й Пеццела спробував вистрілити з дистанції, але вийшло занадто неточно.
Вже у компенсований час Пікколі змарнував ще одну нагоду відзначитись, не встигнувши замкнути простріл з правого флангу й не підхопивши відскок після сейву Консільї. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу Аталанти з рахунком 2:1. Бергамаски набрали 10 очок і піднялись на четверте місце в турнірній таблиці Серії А.
Найкращий матч Маліновського у сезоні
Тема Маліновського, схоже, стане центральною для збірної України восени. Спочатку національна команда відмовилась від позиційних атак, зосередившись на контрвипадах, а потім Олександр Петраков і Руслан на всю країну розказали свою версію проблем у відносинах один з одним – у підсумку, вболівальницька спільнота остаточно розкололася на прихильників головного тренера та його критиків. Тим не менш, ніхто не очікував, що історія дійде до невиклику хавбека Аталанти в національну команду. В такий-то момент.
Особливо дивним ігнор Маліновського виглядає на тлі його виступів за Аталанту. Поки що їх важко назвати прекрасними – недоліки у футболі українця є – але загалом у складі бергамасків він демонструє пристойний рівень гри. Особливо сильно він виглядав у матчах проти Фіорентини та Сассуоло, та і проти Салернітани у Руслана вийшов доволі непоганий поєдинок. Зараз у Джан П'єро Гасперіні навіть немає сумнівів щодо використання нашого співвітчизника в основі – Маліновський значно сильніший за своїх прямих конкурентів по позиції.
Матч проти Сассуоло, однозначно, є найкращим для Руслана у поточному сезоні. Українець виявився надзвичайно корисним у конструюванні позиційних атак Аталанти, роздавши 20 точних передач (з 25-ти) – три з них відправились безпосередньо під удар, одна розрізала оборону й дозволила Дзаппакості прострілити на Госенса, а ще одна стала передгольовою. В цілому, за гостротою пасів Маліновський поступився тільки Дзаппакості (0,74 очікуваних асисти проти 0,76 у Давіде), ставши третім після нього та Пессіни за залученістю до атак з ударами.
Крім того, наш співвітчизник двічі обіграв суперника на дриблінгу (з трьох спроб). Це найкращий результат у Аталанті. Більше спроб зробив лише Пессіна, однак у нього теж тільки дві обводки.
При цьому найбільше користі Руслан приніс навіть не своїми діями на безпосереднє загострення, а звичайними переміщеннями та перепасовками в глибині. У дуже великій кількості епізодів він перевантажував зони, висмикуючи на себе увагу партнерів, або ж заповнював пустоти, створюючи варіативність у завершальній фазі атак – саме завдяки цьому й прилетів гол Дзаппакости.
У багатьох позиційних атаках українець брав участь як футболіст, який віддав пас за 2-3 дії до завершення епізоду. Даний показник теж вимірюється (це так званий SCA, хоча там обов'язково потрібен удар) – за ним Маліновський був одним із кращих на груповому етапі Євро-2020 серед усіх футболістів, однак більшість вболівальників впевнена у протилежному.
Крім роботи на дистрибуцію, варто відзначити аж чотири зібраних на собі фоли, в яких вдалося всадити на жовту картку суперника й заробити перспективний стандарт (той самий, з якого Руслан пробив на трибуни). Нікого так часто не били – і ніхто так часто не ліз у боротьбу. Маліновський провів 15 дуелей (лідер матчу), вигравши 6 з них. Тільки у Толої більше перемог – 7 з 12-ти.
На початку другого тайму Маліновський виглядав не так корисно, як у першому. Його заміна напрошувалась і до жовтої картки – без неї Руслан, вочевидь, покинув би поле на 69-й хвилині, коли Джан П'єро Гасперіні провів другу серію перестановок. Стабільності нашому співвітчизнику бракує, однак ця проблема є характерною для усіх атакувальних хавбеків Аталанти. Заміна креативного півзахисника після 60-ї хвилини є визитівкою бергамасків.
При цьому Ілічіч за свої 30 хвилин організував лише один удар по воротах, розчинившись на полі. Те ж стосується і всієї команди – другий тайм не можна занести в актив нікому. Якщо ж згадати попередні матчі, то в них ні Пашаліч, ні Міранчук, ні Ілічіч не демонстрували якісної переваги над Русланом. Йосіп ще здатний вирішувати епізоди, але його активність протягом всього поєдинку викликає серйозні питання. Лише Пессіна виглядає реальним конкурентом Маліновського, однак Джан П'єро Гасперіні зараз використовує у старті обох.
Словом, за Маліновського в Аталанті варто стримано потішитись. Йому ще є над чим працювати, але місце в основі бергамасків Руслан отримує не за збігом обставин. Він реально потрібен Гасперіні з перших хвилин.
Петракову варто задуматись
Варто не забувати, що такий хороший рівень гри хавбек демонструє не в матчах проти Шахтаря та Зорі проти Маріуполя чи Львова. Маліновський зараз є основним футболістом провідного клубу Серії А, створюючи різницю у матчах проти доволі сильних суперників. Поєдинки проти Фіорентини й Сассуоло просто кричать Петракову – Руслан зі своїм баченням поля, звичкою працювати у високому темпі та хорошими креативними показниками критично необхідний для розкриття оборони Фінляндії та Боснії.
При цьому українець довів вміння працювати у стилі нового коуча. Він здатний багато й успішно боротись на чужій третині й може працювати через довгі передачі – так, усі 5 закидань та переведень Маліновського в поєдинку проти Сассуоло виявились точними. І все це він демонстрував, граючи на одній лінії з нападником.
Окей, Руслан не підходить під ігрову модель Петракова. За довгі передачі є кому відповідати, а попереду збірній необхідна висока дистанційна швидкість – Україні потрібні блискавичні виходи з оборони в атаку. До такої тактики є питання, однак вона здатна бути ефективною. Але хто сказав, що у національної команди все піде точно таким же чином, як у вересні, коли вдавалося першими відкрити рахунок?
Що робитиме Олександр Петрович, коли на табло у Гельсінкі буде 60-та хвилина і 0:0 за відсутності моментів? Що робитиме Петраков, якщо Ярмоленко отримає пошкодження або ж просто провалиться? Що робити збірній, якщо треба відігруватись? Що робити, якщо боснійці чи фіни підлаштуються під нашу тактику? Тут вже не можна буде відсиджуватись на власній половині в очікуванні на помилку суперника. Тепер суперник буде сідати, а українцям доведеться щось змінювати.
В такі моменти Маліновський зі своїми навичками креативника та вмінням грати на лінії з нападником міг би знадобитись, однак хавбека Аталанти в заявці України немає. Руслан зумів переконати у своїй готовності одного з найкращих тренерів сучасності, продемонструваши хороший футбол проти міцних суперників у Серії А, але виявився непотрібним Олександру Петракову – Булеца, вочевидь, грав за Зорю ще краще. Що ж, час покаже, хто для збірної важливіший. Хоча час є і для доповнення заявки.