Аталанта обіграла Кальярі в рамках 1/8 фіналу Кубка Італії. Рахунок та огляд матчу Аталанта – Кальярі читайте в цій новині на "Футбол 24".
Як і годиться для кубкових матчів, Джан П'єро Гасперіні дав можливість проявити себе тим, хто менше грає у Серії А. У основному складі вийшов Маліновський, а також Шутало, Міранчук і навіть зимовий новачок Йоакім Меле.
Маліновський з перших хвилин почав загострювати. Руслан протягнув м'яч правим флангом, увійшов до штрафного, там спробував розхитати кількох суперників і відпасував на партнера – захисники перервали передачу. Згодом українець стріляв з-за меж штрафного – удар був заблокований. М'яч пішов на кутовий, а після подачі і скидання партнера забив Міранчук – росіянин перебував у офсайді.
Аталанта помітно намагалася організувати "швидкий" гол. Бергамаски продовжували тиснути, але Кальярі після стартового шоку поступово прийшов до тями. Перехопити ініціативу, щоправда, не вдалося. Максимум, на що спромоглися острів'яни – удар Калігарі зі штрафного. До воріт було далекувато, і Спортьєлло без проблем нівелював загрозу.
Хоча обидві команди виступають у Серії А, складалося враження, що Кальярі явно недотягує до рівня еліти. Аталанта буквально зминала оборону гостей і раз за разом створювала небезпеку. Маліновський у боротьбі намагався переправити м'яч у сітку ударом головою. Вийшло неточно, а рефері ще й офсайд зафіксував. Мурієль та Міранчук намагалися комбінувати навіть у штрафному. Від пропущеного м'яча команду Ді Франческо рятувала лише майстерність Вікаріо. Голкіпер здійснив кілька блискучих сейвів, здавалося, у безнадійних ситуаціях.
"Бензину" в Аталанти вистачило на трохи більше ніж півгодини. Пресинг бергамасків став не настільки високим та інтенсивним. Кальярі навіть вдавалося переходити на чужу половину і тримати м'яч там. Однак "нерадзуррі" таким чино лише приспали пильність суперника. Незадовго до перерви господарям вдалася класна швидка атака, в завершенні якої Мурієль продерся у штрафний майданчик і відпасував до одинадцятиметрової позначки на Міранчука. Цього разу ніхто не зміг завадити Олексію забити свій третій гол за італійський клуб.
Друга половина почалася за схожим сценарієм. Аталанта тиснула і намагалася забити вдруге. Так, швидкості вже були не ті, але Кальярі це не дуже допомагало. Маліновський знову опинився в епіцентрі гостроти. Руслан намагався створювати для партнерів, відкриватися під передачі та протягувати м'яч на дриблінгу. На 52-й він заробив перспективний штрафний. Мурієль забрав право удару собі і поцілив у поперечину. За мить колумбієць намагався віддячити українцю – Вікаріо встиг перервати простріл.
І тут сталося неймовірне. Кальярі зрівняв. Зробити це вдалося у єдино можливому стилі. Рікардо Соттіль підхопив м'яч і помчав до володінь Марко Спортьєлло. Молодий італієць спромігся втекти відразу від чотирьох суперників і у ближньому бої переграв голкіпера Аталанти. На табло загорілися дуже нелогічні цифри – 1:1.
Однак радіти Ейсебіу Ді Франческо і його гравцям довелося недовго. Вже через 6 хвилин справедливість була відновлена, а рівновага – порушена. Мурієль скористався пасом Госенса і знову вивів Аталанту вперед. Відразу міг додавати ще й Малновський. Цього разу йому таки дали бити штрафний, і лише класний сейв Вікаріо врятував від пропущеного м'яча. Але й тут острів'яни не зробили висновків. Через кілька хвилини голкіпер Кальярі капітулював втретє – Шутало добив у сітку після подачі з кутового.
Низка замін від обох тренерів прогнозовано змінила малюнок гри. Щоправда, більше від цього постраждала Аталанта. Це доволі неочікувано, адже на полі з'явилися лідери – Де Рон, Хатебур та Ілічіч. Кальярі справді міг розраховувати на гол. Постріл у поперечину, комбінація Соттіля та Жоау Педро, ще кілька хороших підходів до воріт Спортьєлло. Проте фортуна була на боці господарів.
На останніх хвилинах Бергамаски забили четвертий. Після кутового Маліновський класно упіймав м'яч за межами штрафного і розрядив свою гармату. Вікаріо не без проблем впорався, але Джимсіті переправив м'яч у сітку. Рефері справедливо зафіксував положення поза грою.
Зрештою, Аталанта довела справу до перемоги та успішно стартувала у цьогорічному Кубку Італії. У чвертьфіналі турніру бергамаски зіграють із переможцем пари Лаціо – Парма.
Маліновського зупинив найкращий гравець матчу
Ні, йдеться не про Луїса Мурієля. Звісно, колумбієць теж заслуговує особливої відзнаки за свій перфоманс, і більшість статистичних порталів назвуть найкращим саме його. Однак хочеться відзначити його прямого візаві – Гульєрмо Вікаріо. 24-річний голкіпер провів лише свій третій матч (всі – в Кубку) за Кальярі, але заслуговує на більше. Сьогодні він здійснив 11 сейвів, більшість із яких були вкрай складними. Чи не найбільше від Вікаріо постраждав Маліновський. Воротар сардів двічі брав удари українця і ще двічі встигав на випередження при пасах на Руслана.
Повертаючись безпосередньо до нашого земляка, не можна сказати, що Маліновський на всі 100 використав нагоду довести Гасперіні свою спроможність грати у старті. Моментами було помітно, що він значно краще розуміє модель гри команди, ніж літні та зимові новачки. Це ж можна сказати і про Госенса та Мурієля. Однак у діях Руслана було забагато метушні (чи не від великого бажання?). Він не той тип гравця, який може регулярно брати гру на себе, грає яскраво. Маліновський розкривається у системі, а зробити це проти Кальярі було складно через експериментальний склад Аталанти.
Статистичний портал Sofa Score поставив Руслану посередні 7,1 бала. Гірше у бергамасків мають лише троє – Спортьєлло, Джимсіті та Меле, який зовсім недавно приєднався до команди. Маліновський звично у топі показників у єдиноборствах, але з конструктивом проблеми нікуди не зникли. Ключових пасів стільки ж, як у Госенса та Фройлера (3), які зіграли помітно менше. У Мурієля таких передач аж 9. Та й над точністю українцю варто попрацювати – лише восьмий у Аталанті (85%).
Головною зброєю все ще залишаються удари з-за меж штрафного. Але й тут уже є несподівана конкуренція. Мурієль поклав шедевр проти Беневенто і сьогодні був налаштований на щось подібне. Луїс навіть забрав у Маліновського два штрафних удари. Варто визнати, впорався непогано. Коли настала черга Руслана, було важливо не схибити. Він впорався, але й Вікаріо був на висоті. Магічну ліву ногу українця на Апеннінах вже добре знають. Потрібно розширювати свій арсенал. Бо інакше буде все важче і проти суперників, і проти позиції Гасперіні. Для наставника Аталанти Маліновський залишається джокером та гравцем найближчого резерву. Не більше.