В центральному поєдинку 38-го туру італійського чемпіонату Аталанта зазнала поразки в рідних стінах від Інтера, але повторила найкращий результат у Серії А, посівши третю позицію.
Аталанта перед останнім туром випереджала Лаціо за додатковими показниками й відставала від Інтера на одне очко, а "нерадзуррі" посідали другу сходинку. Таким чином, зустріч бергамасків і міланців приймала характер битви за друге місце. Попри важливість поєдинку, герой попереднього матчу "Богині" – Руслан Маліновський – залишився у запасі.
Провал Маліновського та Ко у боротьбі за друге місце у відеоогляді матчу Аталанта – Інтер – 0:2
Господарі розпочали жахливо, пропустивши контратаку Інтера з прострілом Лаутаро на Лукаку та його пропуском м'яча на Бареллу вже на 20-й секунді. Джімшіті вибив м'яч на кутовий, але з нього одразу ж прилетів гол – Голліні помилився на виході, зіткнувшись з Госенсом, а Д'Амброзіо замкнув у порожні ворота. 0:1. Ба більше: вже на 5-й хвилині Голліні довелося змінити через проблеми з коліном. У ворота встав Спортьєлло.
Взагалі, перша третина першого тайму виявилась кривавою. Поки лікарі Аталанти надавали допомогу своєму голкіперу, медики Інтера піклувалися про розбитий ніс Брозовіча. На 11-й же хвилині Сапата при спробі замикання прострілу влетів шипами у Хандановіча – на щастя, обійшлося без травм. Обходилося і без моментів, за виключенням контроверсійного падіння Барелли у штрафному "Богині" на 14-й хвилині, однак міланці явно краще працювали з м'ячем на чужій половині поля. Зрештою, на 20-й хвилині це вилилось у шикарний гол Янґа: Ешлі змістився з лівого флангу і з-за меж карного майданчика ефектно закрутив м'яч точно у дальній кут – 0:2!
По суті, це був останній небезпечний момент у першому таймі. В другій його половині команди почергово володіли ініціативою та обмінювались заблокованими пострілами або невдалими вриваннями у карний майданчик, однак до реальної гостроти справа не доходила. У Аталанти було кілька перспективних штрафних, але Гомес їх нещадно запоров. Зрештою, на перерву футболісти пішли за рахунку 0:2 на користь Інтера.
Перша половина другого тайму виявилась відверто нудною. Команди почергово та стерильно володіли м'ячем, обмежившись всього двома незаблокованими ударами з дистанції – Барелла стріляв над воротами, а Гомес спрямував сферу в руки Хандановіча. Було також кілька непоганих за розвитком атак із заблокованими ударами, але загалом гра виглядала дуже тягучою. Джан П'єро Гасперіні не витримав, на 61-й хвилині замість Кастаня, Пашаліча та Фройлера кинувши у бій Хатебура, Муріеля та Маліновського. Моментального ефекту це не принесло, а Інтер на 65-й ще й огризнувся дальнім пострілом Гальярдіні – вийшло неточно. Маліновський відповів ударом зі схожої дистанції, влучивши у Годіна. Так минула 70-та хвилина зустрічі.
В наступні десять хвилин на полі взагалі нічого гідного уваги не відбувалося, хоча Антоніо Конте випустив на поле Алексіса Санчеса, Бірагі та Шкріняра. Цікавіше стало на 80-х, коли команди реално почали загострювати: так, на 81-й Санчес вийшов віч-на-віч і забив гол з офсайду (його скасували), на 82-й Госенс з лівого кута воротарського пробив повз дальню стійку, а на 85-й Лукаку завершив класний прохід ударом з-за меж штрафного – над поперечкою! Маліновський на 87-й відповів заблокованим ударом та пасом під заблокований удар Сапати, а Янг на 89-й пробив з правого краю карного майданчика – точно в руки Спортьєлло!
За хвилину Сапата класно розвернувся й метрів з 18-ти з носка вистрілив над воротами. Вже у компенсований час Маліновський двічі стріляв із середньої дистанції у правий кут, однак в обох випадках точності українцю забракло. Зрештою, фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу Інтера.
Таким чином, Інтер набрав 82 очки й завершив сезон 2019/20 на другому місці в Серії А. Аталанта, маючи 78 залікових балів у активі, залишилась третьою завдяки кращій статистиці особистих зустрічей з Лаціо.
Аталанта впала у кризу
Після ефектної нічиї з Ювентусом та розгрому Брешії всі говорили про те, що Аталанта цілком могла б стати чемпіоном, однак після цього команду немов підмінили. Футбол "Богині" став тягучим, повільним, без іскри – бергамаски грали, немов з-під палиці. В трьох наступних турах вони забивали не більше одного голу, а після цього здобули вольову звитягу над Пармою завдяки хитрому удару Маліновського – причому всі суперники виглядали краще. З Інтером же не вийшло нічого.
В битві за історичні срібні медалі та рекорд результативності Аталанта награла всього на 1,02 очікуваних голи, але до 82-ї хвилини цей показник становив смішні 0,24 xG – хоча Інтер не створював фантастичного тиску, награвши на 1,16 очікуваних голів та вдвічі програвши за інтенсивністю пресингу.
З 13 ударів по воротах всього один пройшов у площину, сім заблокували, а п'ять неточних пострілів були проведені на останніх хвилинах зустрічі. І це при тому, що Інтер переважав лише на дещицю й давав розігрувати м'яч на власній третині поля – карта позицій, з яких бергамаскам дозволяли віддавати паси під удар, вражає.
Інтер виглядав значно краще за Аталанту в оборонному аспекті. Міланці мали вищий відсоток вдалих відбирань (53% проти 64%), рівність за перехопленнями та виграними єдиноборствами, в той час як бергамасків проходили на дриблінгу 17 разів (з 28 спроб), Щонайголовніше, гості не дозволяли собі грубих помилок, які собі дозволили Голліні з Госенсом при гольовому кутовому. Згадати явну помилку Інтера в захисті дуже важко.
Взагалі, Аталанта вийшла на матч без вогню, який повинен бути в битві за срібні медалі. Інтер грав не набагато краще, однак бергамаски настільки не налаштувались, що першу небезпечну атаку з вриванням у власний штрафний пропустили вже на 20-й секунді – а ще за 30 господарі пропустили гол. Лідери, здебільшого, розчинилися, а ефектних дій не згадаєш – вражають тільки 14 спроб відбирання у де Роона. Аталанта не була схожою на рок-н-рольну банду Гасперіні з ультратакувальною грою та жагою до голів.
Все це сильно насторожує перед матчем ЛЧ проти ПСЖ. Донедавна бергамасків коронували навіть на перемогу в турнірі, однак футбол "Богині" в останніх п'яти турах не залишає жодних шансів команді Гасперіні. В першу чергу, помітна психологічна втома – команда відверто не біжить, не вигадує чогось цікавого й заводиться важче, ніж старий Жигуль. Джан П'єро повинен якось вмотивувати своїх підопічних, інакше парижани втопчуть ломбардійську казочку в газон, зіпсувавши усе враження від класного сезону.
Маліновський – промінь надії
Алехандро Гомес протягом сезону був найкращим, не залишаючи жодних шансів витіснити себе з основного складу Аталанти, однак в останніх турах виглядав все гірше й гірше. Після Інтера він взагалі повинен сісти в запас, адже нічого небезпечного не створив – єдиний пас під удар був поперечним з центру поля, постріл у площину виявився слабеньким, а обіграшів на дриблінгу не сталося. І це – за 91 хвилину! Єдиним плюсом стала залученість практично до всіх атак, що вилилось у лідерство за показниками xGchain та xGBuildUp, однак Руслан Маліновський за свої 34 хвилини приніс набагато більше безпосередньої користі.
Звісно, потрібно тримати в голові, що загалом гра Аталанти не покращилась, а основний період активності припав лише на 80-ті хвилини, однак наш співвітчизник виділявся. В першу чергу, в очі впадала робота з м'ячем на чужій половині – в активі Маліновського чотири проходи на дриблінгу з чотирьох спроб, що становить половину від усіх обіграшів у виконанні бергамасків. На 87-й хвилині українець проникним пасом вивів Сапату на удар, а сам Руслан по воротах вистрілив чотири рази – в цьому аспекті він також лідер. Щоправда, всі удари пройшли з дистанції – два пролетіли повз правий кут, а ща два накрили.
У підготовчих пасах Маліновський також виглядав непогано. За півгодини він увійшов до топ-5 бергамасків за показником xGBuildUp (залученість в атаку без ударів та пасів під них). Два з чотирьох навісів українця знайшли адресата, а загальна точність передач склала 88% (22 точних з 25 загалом) – це 88% при середній точності господарів у 85%. Сильно Руслан відпрацював і в єдиноборствах, вигравши п'ять із семи епізодів.
В цілому, в останніх турах Руслан склав враження одного з небагатьох футболістів, яким було що доводити на полі. Він завжди активний, постійно у зоні м'яча, не боїться протягувати його на дриблінгу в небезпечних зонах під тиском захисників, а також старається вигадувати щось небанальне – як з тим же штрафним у матчі з Пармою. Маліновський цілком може претендувати на статус найкращого в Аталанті після карантину, тож в поєдинку проти ПСЖ українець дуже напрошується в основу. Він заслужив.
Янґ повернув молодість
У матчі за срібні медалі найбільше вразила форма Ешлі Янґа. Його дуже цінували в Манчестер Юнайтед, але явно списали у ветерани, які нічого, крім кросів та підстраховки, вже не можуть. Втім, за півроку в Італії Янґ став безумовно основним, забивши чотири голи та віддавши стільки ж асистів – це його найвищий показник, починаючи із сезону 2011/12. Ешлі увійшов у топ-5 футболістів "нерадзуррі" за обома показниками в поточному сезоні, а в матчі проти Аталанти виявився найкращим.
Янґ став причетним до всіх трьох ударів Інтера у площину воріт: двічі він стріляв сам, відзначившись шедевральним голом, а ще одне влучання сталося після навісу Ешлі на Д'Амброзіо на 57-й секунді – це була гольова передача. Взагалі, англієць став найкращим в атакувальних діях Інтера – у Янґа найвищі показники очікуваних асистів та xGBuildUp, а за xGChain (внесок в атаку, включно з ударами та пасами під них) він входить у топ-3 в складі міланців. Також варто згадати лідерство за якістю дриблінгу – з п'яти спроб чотири виявились успішними. Ну, і в єдиноборствах Ешлі зіграв дуже круто, вигравши чотири епізоди з шести.
Ешлі явно згадав молодість, проведену на позиції атакувального півзахисника. В МЮ його списали у підстаркуваті ветерани, не дуже сумуючи після відходу, але в Серії А Янґ доводить, що проблема була в "дияволах", а не в ньому. Можна тільки поаплодувати Антоніо Конте за такий класний трансфер.
Рома здобула вольову перемогу над Ювентусом, Мілан розгромив Кальярі, Наполі переграв Лаціо