Арсенал в рамках 1/4 фіналу Кубка ліги зазнав принизливої поразки від Манчестер Сіті. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Арсенал підходив до чвертьфіналу Кубка Англії у катастрофічній формі. Підопічні Мікеля Артети в рамках АПЛ не знали перемог з листопада, оформивши п'ять поразок та дві нічиї – "канонірів" бив навіть Бернлі. Між провальними поєдинками у чемпіонаті розташувались звитяги у Лізі Європи, але вони не тішили фанатів та експертів. Перед зустріччю проти Манчестер Сіті додалися ще й кадрові проблеми – лондонці через травму втратили Обамеянга.
Артета прокоментував ймовірну відставку – Арсенал демонструє історичну ганьбу
Пеп Гвардіола також не відчував себе комфортно, адже в АПЛ його команда досі йде на восьмому місці. Втім, на поєдинок проти команди свого екс-асистента він все одно випустив ослаблений склад – в запасі залишились Стерлінг, Гюндоган, Агуеро, Вокер і навіть Едерсон. І навіть так основа "містян" виглядала потужно. В ній знайшлося місце і для Олександра Зінченка.
З виходом останнього Пеп не прогадав, адже вже на 3-й хвилині українець взяв участь у гольовій атаці. І не просто взяв, а виконав асист, відкрившись на лівому фланзі й подавши у воротарський з кромки поля – Жезус спокійно замкнув головою. 0:1! Здавалося, що Арсенал приречений.
Зінченко відзначився першою результативною дією в сезоні – відео ідеального навісу українця
І дійсно, в першій половині першого тайму Манчестер Сіті безроздільно контролював гру, розкатуючи м'яч на чужій половині поля. Моменти також виникали, хоча й не дуже часто – на 6-й хвилині з дистанції неточно бив Фернандіньйо, на 11-й Жезус ледь не обікрав голкіпера перед воротами (Руннарссон класно його хитнув), а на 22-й Ляпорт замкнув подачу з кутового ударом головою. Повз ближню стійку. Не густо, але Арсенал взагалі не мав нічого – "каноніри" страшно помилялися при передачах і сіли на дві жовті картки вже до 25-ї хвилини. Оборона "містян" нудьгувала.
Втім, у середині тайму стало зрозуміло, що гра вирівнялась. Арсенал почав непогано пресингувати – особливо при розіграші м'яча від голкіпера, адже Стеффен у грі ногами явно не тягнув на роль Нойєра чи хоча б Едерсона. Позиційна атака Сіті, своєю чергою, не дивувала оборону Північного Лондона, а більшість подач зі стандартів захисники зняли. Лише одного разу вони помилились – це Діаш на 28-й хвилині замкнув подачу з кутового ударом повз ліву стійку. Покарання за марнотратство прилетіло за чотири хвилини: Мартінеллі виконав аж два навіси з лівого флангу – перший Стеффен вибив, але другий Ляказетт замкнув головою. 1:1!
Остання третина тайму пройшла у тому ж руслі: Ман Сіті володів ініціативою, а Арсенал пресингував і намагався вилетіти у підготований контрвипад – і обом не вистачало конкретики. Втім, в цей період зустрічі команди зуміли обмінятись найкращими моментами з гри: Жезус на 35-й хвилині вийшов віч-на-віч після несподіваного пасу п'яткою від Фодена, а Мартінеллі на 43-й вилітав на побачення зі Стеффеном – в обох випадках шикарно зіграли голкіпери. При цьому Мартінеллі ще й отримав травму, покинувши поле за п'ять хвилин по перерві. На неї гравці пішли за нічийного рахунку.
Другий тайм почався у невисокому темпі й без реальних спроб загострення. Арсеналу це було на руку, однак все зламалося на 53-й хвилині, коли Марез увімкнув дриблінг і пішов у штрафний. Габріел збив його, арбітр призначив стандарт, а Ріяд прямим ударом пробив у воротарський кут – м'яч летів прямо в руки Рунарссону, але голкіпер не зміг зафіксувати сферу. 1:2.
Ще за п'ять хвилин всі питання були зняті. "Каноніри" пішли в атаку й обрізались на чужій половині, після чого пішла миттєва контратака з обіграшем Фернандіньйо та Родрі та передачею з лівого флангу на хід у штрафний – Фоден отримав м'яч і ефектно перекинув Рунарссона. 1:3! Щоправда, арібтри не помітили в цьому епізоді явний офсайд. Ось так ціною інтриги в матчах без використання VAR зберігається славнозвісна динаміка та дух гри.
Після цього все стало очевидно. Не можна сказати, що Арсенал не намагався щось створити у відповідь, але в діях лондонців відчувалися безцільність та апатія. Манчестер Сіті ж майже не атакував, протягом 15 хвилин дозволивши супернику контролювати м'яч. У підопічних Мікеля Артети не виходило нічого, тож команда Пепа Гвардіоли на 74-й хвилині вирішила добити "гуннерів": Марез увірвався у штрафний і заробив кутовий, після розіграшу якого пішла подача на дальню стійку – її ударом головою замкнув Ляпорт. 1:4.
В завершенні поєдинку Пеп Гвардіола провів серію перестановок, випустивши Вокера з Агуеро, а Зінченка поставивши у центр півзахисту. Олександр навіть пробивав з лінії штрафного на 87-й хвилині, але м'яч полетів на небо. На 90+1-й принизити Арсенал ще більше міг Марез, який увійшов на правий край карного майданчика та покотив у ближній кут – Рунарссон спіймав м'яч. Арсенал свій перший удар у площину провів ще пізніше – це Пепе увірвався у аналогічну зону й потужно вистрілив, але Стеффен парирував.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу Манчестер Сіті. "Містяни" разом із Зінченком крокують у півфінал Кубка ліги.
Арсенал не дивує
Арсенал не знає перемог у восьми матчах в Англії поспіль, а на власному полі не виграв у шести поєдинках поспіль. Такої жахливої кризи клуб не знав аж з 1998 року. За рік Артета видав навіть гірший відсоток перемог, ніж Унаї Емері (52% проти 55%). При цьому команда пропустила вдома чотири голи вперше за чотири роки, хоча була ще поразка 1:5 від Баварії в ЛЧ у 2017-му.
Зараз про такі турніри "гуннери" навіть не можуть мріяти – тут хоча б з АПЛ не вилетіти. 15-е місце і чотири очки від зони вильоту – це нова нормальність "канонірів".
Поразка від Ман Сіті в Кубку ліги не дивує. По-перше, Мікель Артета виставив на цей поєдинок склад, який з таким же рахунком цілком міг програти і Брайтону – якщо вже основу б'є англійська відповідь Минаю (Бернлі), то що говорити про солянку з глибоких резервістів? "Містяни", до речі, теж грали напіврезервом, однак вчорашній склад Пепа Гвардіоли цілком би міг захопити медалі в АПЛ. Така сильна різниця в якості призвела до того, що один лишень Фернандіньйо зробив вісім відбирань – більше, ніж увесь Арсенал.
По-друге, системні проблеми "канонірів" нікуди не зникли. Команда однаково не може нічого, окрім контратак. В позиційній атаці північні лондонці виглядають слабко через дуже повільні розіграші м'яча – "гуннери" регулярно доводять його на чужу третину та в штрафний (за цим показником вони перебувають в топ-5 АПЛ), однак до того, як це зроблять, суперник встигає перекрити усі варіанти. Як наслідок, Арсенал за матч проти Ман Сіті провів лишень два удари в площину – це гол після навісу на 32-й хвилині та удар Пепе після дриблінгу на 90+3-й.
Арсенал непогано пресингував, але відсутність швидкості та якості не давала суттєвих переваг. За весь матч можна згадати лише одну дійсно небезпечну контратаку – з виходом Мартінеллі віч-на-віч зі Стеффеном. "Канонірам" страшно не вистачає креативника з класним баченням поля та хорошим пасом.
Таким чином, Арсенал не міг ні атакувати, ні контратакувати значно сильніший склад, а якість власного резерву не дозволяла сподіватись на успішну оборону. Манчестер Сіті ще і грамотно працював в організації, не пресингуючи системно й дозволяючи "канонірам" розігрувати довго – повільність суперника та брак при передачах самі робили "містянам" результат. Достатньо було лишень розірвати вразливі фланги, а в обороні просто тримати м'яч. Так Арсенал б'ють усі.
Арсенал був приречений. Після гри Мікель Артета натякав на невезіння, говорячи про офсайд та грубі помилки – у коментарях з нього насміхаються, а палкі фани "гуннерів" вимагають чергової відставки. Керівництво, однак, довіряє іспанцю, та і важко уявити, хто б зараз наважився тренувати Арсенал. Хіба що Фредді Юнгберг, при якому не було краще.
Арсенал не стане кращим з жодним тренером. Межа цієї команди – боротьба за місце в Лізі Європи. У лондонців дорогий, але страшно розбалансований склад, в якому є кілька коштовних активів, які ніяк не доповнюють один одного. Дуже багато схожих за якостями футболістів, дуже багато сирої молоді, дуже багато "збитих льотчиків", агентських проволочок та посередностей на кшталт Ел-Нені чи Соареша. При цьому трансферні кампанії з року в рік все більш непослідовні – продали Івобі та Мартінеса, купили Вілліана на тлі масового звільнення працівників – зокрема і культового Гуннерзавра. Керівництво не може навіть реалізувати найбільш сильну сторону столичного клубу – не заробляє на рекламі стільки ж, скільки й інші топи.
До Мікеля Артети також виникає багато питань. Можливо, його і треба було б звільняти, але лише за умов адекватного менеджменту. В нинішніх же умовах нікого кращого лондонці просто не знайдуть, а якщо і знайдуть – весь шлях Мікеля повториться за рік. А іспанець хоча б Кубок Англії виграв.
Для Зінченка нічого не змінилось
Олександр покинув поле з асистом. Це, звісно, привід для гордості – як не крути, але робити асисти за команду Пепа Гвардіоли в матчі проти Арсенала завжди престижно. Цікаво, хто і коли з українців зробить асист в Англії за такий клуб після епохи Зінченка? Чи будуть такі взагалі?
Втім, то все лірика, а по факту маємо непоганий матч Олександра. В першу чергу, це стосується оборони – Зіна зробив два відбирання у трьох епізодах, виграв два єдиноборства з трьох і має аналогічну статистику по верхових. У пропущеному голі його вини немає – українець накривав Віллока, а за Ляказетта відповідав Ляпорт. За втратами м'яча він перебуває в нижній частині списку гравців Сіті, але м'яч, як правило, втрачають у атаці – а там у Сашка все дуже стерильно.
Зінченко був прив'язаний до бровки й до останніх хвилин не зміщувався у центр. З лівого флангу він віддав 76 передач, з яких 64 виявились точними – більше тільки у партнерів по захисту, однак майже всі його паси спрямовані назад та поперек. Жоден, окрім результативного кросу на 3-й хвилині, не спрямовувся у штрафний майданчик, та і крос у нашого співвітчизника виявився єдиним. Три з чотирьох його довгих пасів – неточні. У гольовій атаці Фодена участі не брав, у штрафний не входив. Обіграшів на дриблінгу він також не мав, а один удар з хорошої позиції полетів по горобцях.
Канселу, наприклад, зробив 82 передачі, з яких було три кроси і три асисти під удар партнерам. Також він мав три успішних обіграші на дриблінгу (з трьох спроб), два дотики в штрафному та три передачі туди. Жоао був помітною фігурою, Зінченко – ні.
Втім, якби це було проблемою, то Олександр і не грав би в Сіті. В золоті роки поруч з Давідом Сілвою він діяв точно так же. Зіна створює варіанти для передач, виводить команду з-під пресингу, дає ширину та краще за того ж Менді працює з м'ячем. Для матчів, де "містянам" потрібно володіння, Сашко підходить Сіті. Тим паче, що українець отримує копійчану зарплатню.
Проблема полягає в тому, що нічого нового з матчу проти Арсенала ми не дізналися, а загальна диспозиція незмінна. В нинішніх тактичних умовах місця для Олександра на полі дуже мало. Нині за напівфланги Сіті відповідають вінгери, адже туди не зміщуються центрхави (як Давід Сілва) – як наслідок, за ширину відповідає фулбек. Показово, що Зінченко на Емірейтс 77 хвилин провів виключно на фланзі, навіть не думаючи зміститись у центр. Такий футбол ідеально підходить для Менді – і в півфіналі Кубка Англії проти "канонірів" грав саме він.
VAR знову довів свою необхідність
Звісно, говорити про офсайди після розгрому 1:4 Мікелю Артеті не варто було, але нам можна. Дуже часто доводиться чути від українських фанів, футболістів, тренерів і навіть досвідчених журналістів, що VAR вбиває футбол – немає динаміки, немає духу гри, а помилки не зникли. При цьому грубі провали арбітрів вони списують на красу гри – мовляв, реф такий же учасник матчу, а його осічки вносять романтику на кшталт руки Бога.
Матч 1/4 фіналу Кубка ліги на Емірейтс нагадав часи, коли VAR не було. До 59-ї хвилини Арсенал горів з рахунком 1:2 і атакував в надії зрівняти рахунок. Інтрига жила, футбол було цікаво дивитись. І ось Сіті провів контратаку з красивим голом при явному офсайді. 1:3 – Арсенал міг покидати поле. Наступні півгодини перетворились на фарс.
Звісно, обурюватись на гол з офсайду та неможливість врятуватись з 1:3 для Арсенала – не комільфо, але його рівень зараз не відповідає навіть Бернлі. Для лондонців і нічия з Сіті стала б сенсацією, однак груба помилка арбітра не дала лондонцям шансів на порятунок. А уявіть, якби на місці "канонірів" опинилось Динамо чи Шахтар? Невже всі вже забули про легендарну симуляцію Стерлінга з "гірниками" в епоху до VAR?
І це була не єдина груба помилка. Перед четвертим голом Манчестер Сіті повинен був заробити пенальті за відверту гру Габріеля рукою – той впав після розхитування Марезом і ліктем вибив м'яч на кутовий. Добре, що тоді все вже було вирішено, але це могло статись і при 1:1 у компенсований час. А якби Сіті потім вилетів?
Ну, зато арбітри не витратили цілу хвилину на перегляд повтору. Динаміка не постраждала. Інтрига вмерла, але дух гри живий. У наших серцях.