"Жовті вовки" з НЛО трощили Ліверпуль, а зараз сенсаційні лідери, хоча за ринковою вартістю – передостанні

Петролул, або, як його називають місцеві вболівальники, "жовті вовки", успішно стартував у новому розіграші румунської Суперліги. Після дев’яти турів команда йде на четвертому місці та вже встигла обіграти Динамо Бухарест і Універсітатю з Клужа. При цьому клуб перебуває на передостанньому місці за ринковою вартістю, вказує Transfermarkt.

Плоєшті: від торговельного вузла до першої нафтової столиці світу

Петролул базується лише за 50 кілометрів від столиці, у невеличкому місті Плоєшті з населенням близько 180 тисяч осіб. Бойовий дух та непоступливість – саме те, що притаманне цьому місцю вже декілька століть. Засновником міста вважається король Міхай Браву, господар Волощини (Валахії), який об’єднав князівство Молдову в єдину державу – Румунію – у 1600 році. Розташоване вздовж головних торговельних шляхів, що з’єднували Трансильванію з басейном Дунаю, поселення швидко розросталося упродовж XVII століття, поступово витісняючи сусідні валаські ринкові містечка Таргшор, Гергіца та Буков.

Через 250 років із дня заснування місто неначе почало нове життя – саме тут у 1856-57 роках брати Мехедінцяну побудували перший у світі великий нафтопереробний завод. Річ у тім, що місцеві знали про нафту ще задовго до братів, бо добували її, переважно вручну, з неглибоких ям і використовували в господарстві – для змащування коліс возів або як засіб народної медицини.

Індустріальне Плоєшті

Теодор Мехедінцяну дізнався про процеси дистиляції нафти і зрозумів, що з неї можна отримувати якісний гас (для ламп), який горітиме яскравіше за свічки й не даватиме кіптяви. Щоб реалізувати це, він замовив спеціальне обладнання в Німеччині – циліндричні залізні котли, які виготовила компанія Moltrecht у Гамбурзі.

Отриманий на заводі Мехедінцяну гас був настільки чистим (не мав різкого запаху, прозорий, горів рівним полум'ям), що брати змогли виграти державний тендер. У 1857 році вони підписали контракт на освітлення вулиць столиці. Завдяки цьому Бухарест офіційно став першим містом у світі, чиї вулиці освітлювалися гасовими лампами.

У тому ж 1857-му Румунія стала першою країною світу, яка офіційно зареєструвала промисловий видобуток нафти (тоді він склав 275 тонн за рік).

Стіна вогню: найкривавіший авіаналіт в історії ВПС США

Під час Другої світової війни Плоєшті стало однією з найважливіших стратегічних цілей у Європі. Оскільки місто забезпечувало близько третини всіх нафтопродуктів для військової машини країн Осі, союзники прагнули знищити його нафтопереробні заводи будь-якою ціною.

Найвідомішою подією того часу стала операція "Припливна хвиля" (Operation Tidal Wave) – один із наймасштабніших, найзухваліших і найкривавіших авіанальотів в історії військово-повітряних сил США. Першого серпня 1943 року командування наважилося на безпрецедентний крок. З аеродромів у Лівії піднялися 178 важких бомбардувальників B-24 Liberator. Вони мали подолати близько 3700 кілометрів туди й назад без супроводу винищувачів.

B-24 Libertaor / Фото U.S. Air Force

Проте розвідка союзників помилилася: екіпажам казали, що оборона буде слабкою, але насправді Плоєшті виявилося найбільш захищеним містом Європи за межами самої Німеччини. Їх зустріла стіна вогню із сотень зенітних гармат і десятки німецьких та румунських винищувачів.

У підсумку 53 бомбардувальники були знищені, ще 55 отримали серйозні пошкодження, 300 льотчиків загинули або зникли безвісти. За мужність під час цього нальоту вручили одразу п'ять Медалей Пошани (найвища військова нагорода США) – найбільше за одну повітряну операцію в історії країни.

Ювентус, що став Нафтою: американський слід та перемоги над англійцями

Історія Петролула починається у далекому 1924 році. Тоді два столичні клуби Triumf та Romcomit об’єдналися й отримали нову назву – Ювентус. У сезоні 1929/30 ця команда навіть виграла чемпіонат Румунії. Проте після Другої світової війни комуністичний режим почав масово переформатовувати спорт. У 1952 році вони вирішили, що промисловому місту Плоєшті необхідно мати свою футбольну команду, і перевезли туди Ювентус. Спочатку клуб отримав назву Flacăra (Полум'я), потім – Energia, і, нарешті, 1957 року – Petrolul (Нафта).

Головною постаттю в історії клубу є гравець та тренер Іліє Оане. Він почав виступати ще за Ювентус у 1937 році, відіграв 14 років та одразу став тренером Петролула. Оане мав прізвисько "Американець", бо народився у США 1918 року в сім’ї румунських іммігрантів, які згодом повернулися до Румунії.

Іліє Оане

Петролул тричі ставав чемпіоном (1958, 1959 та 1966 роки). Найважливішим матчем в історії вважається зустріч із Ліверпулем у Кубку європейських чемпіонів. В Англії румуни програли 0:2, але вдома рознесли мерсисайдців 3:1. Тоді не існувало правила виїзного гола, тому команди зіграли третій матч, який, на жаль, виграв Ліверпуль.

Петролул ще двічі грав у єврокубках завдяки перемогам у національному Кубку: в середині 90-х вони виступали у Кубку володарів кубків, а у 2013-му дійшли до плей-офф раунду кваліфікації Ліги Європи, де програли Суонсі 3:6 за сумою двох матчів.

До речі, ці матчі вже відбувалися на новій арені: стару споруду знесли, щоб майже на тому ж місці побудувати сучасний стадіон на 15 000 глядачів, його офіційно відкрили у 2011 році. Через незвичний овальний дизайн даху, що яскраво підсвічується під час вечірніх матчів, арена швидко отримала в народі прізвисько "OZN Arena" (Арена-НЛО).

У 2016 році, як і багато інших клубів Румунії, Петролул припинив існування через фінансові махінації власників та величезні борги. Ультрас із угруповань Peluza Latină та Peluza 2, заручившись підтримкою ветеранів клубу, заснували нову команду в Лізі IV (четвертий за силою аматорський дивізіон). Крок за кроком піднімаючись через нижчі дивізіони, викуповуючи історичні права на бренд і герб, Петролул тріумфально повернувся до Ліги I у 2022 році.

Матчдей: сейви Лукаша Зіми та перемога над Корвінулом

Дістатися Плоєшті з Бухареста досить легко та швидко – дорога займає трохи більше години. З автовокзалу до центру міста можна дійти за 20 хвилин. Неподалік розташований і стадіон Петролула.

У восьмому турі вони зустрічалися з Корвінулом, новачком румунського чемпіонату. На стадіоні в Плоєшті є компактний музей клубу з історичними світлинами, кубками, ігровими майками та м’ячами. На матч Петролула прийшло трохи більше 5000 вболівальників, серед яких була невелика група фанів гостей.

Музей Петролула / Фото автора

Влітку команду очолив португальський спеціаліст Рікарду Соуза. 47-річний тренер – випускник академії Порту, грав за першу команду та низку місцевих клубів. Петролул для нього – другий іноземний досвід у тренерстві після Аль-Айна із Саудівської Аравії.

Господарі скористалися своїм моментом уже на четвертій хвилині – центральний захисник Брестон Малула точно поцілив у ворота Корвінула після подачі з кутового. Після цього майже весь матч Петролул грав другим номером, віддавши м’яч супернику. Корвінул створив багато моментів (15 ударів, 7 з яких – у площину), але героєм став голкіпер Петролула Лукаш Зіма. 32-річний чех отримав оцінку 10 від SofaScore за сім сейвів, три з яких – у воротарському майданчику.

Перед матчем / Фото автора

Петролул скористався ще одним шансом на 67-й хвилині, коли правий захисник Марк Туцу долучився до атаки та майстерно поклав м'яч у протилежний від голкіпера кут. Цей матч видався досить напруженим – рефері показав 9 жовтих карток, зокрема головному тренеру Петролула.

Торсида господарів / Фото автора

Після матчу я ще встиг пройтися містом. У неділю Плоєшті здалося тихим та охайним місцем. Так, тут немає видовищної архітектури, бо під час війни місто перетворилося на руїни, а комуністичний режим у Румунії не будував нічого особливого. Усе, що потрібно мешканцям невеликого міста, є – магазини, ресторани, кафе (Starbucks), фаст-фуд (McDonald's, KFC, Burger King) тощо. Хоча, все-таки, знайшлося дещо, що здивувало мене, – це будівля мерії. Чесно кажучи, спершу подумав, що це бізнес-центр.

Мерія Плоєшті / Фото автора

Після матчу з Корвінулом Петролул з’їздив до Бухареста на гру проти FCSB (Стяуа) та вирвав нічию 2:2. Команда перебуває на четвертому місці, але сезон тільки набирає обертів.

Марк Головченко, спеціально для Футбол 24