Герой дня: легенда Еспаньйола витримав пресинг від Трампа, дав видовище і перший розгром Кубка світу-2026

Маурісіо Почеттіно

Вік: 54 роки

Посада: головний тренер

Статистика у збірній США: 16 перемог, 1 нічия, 10 поразок

Восени 2024-го не всі зрозуміли несподіване рішення екс-наставника Челсі очолити збірну США. Після роботи з двома топ-клубами, а також Тоттенхемом, який вдалося вивести у фінал ЛЧ, Почеттіно перелетів Океан, щоб заморочитися зі збірною, яка ніколи не претендувала на щось серйозне за межами зони КОНКАКАФ. Навіщо тобі цей головняк, бро?

По-перше, він давно хотів спробувати саме зі збірною. По-друге, Штати щедро йому відсипали – найдорожчий контракт в історії національної команди. По-третє, перспективний кадровий ресурс – можна ліпити щось цікаве. Ну і, мабуть, найголовніше – домашній Кубок світу. Тут важливо не тільки не осоромитися, а й показати якомога кращий результат. Аргентинський тренер вирішив, що цього предостатньо, аби вважати новий професійний виклик гідним своєї уваги.

Почеттіно закотив рукави – до старту залишалося менше двох років. Довелося акумулювати весь свій 15-річний менеджерський досвід. Свіжі скілли, набуті в роботі із Челсі та ПСЖ, підходили не ідеально. Готових зірок в американській команді – обмаль. Тож тут доречніше було опиратися на старі напрацювання часів Еспаньйола, коли ресурс скромніший, відтак потрібно виявити його головну чесноту і вичавити з неї максимум.

Барселонський клуб, до слова, найбільш близький та рідний для Маурісіо. Він досі навідується на Корнелью-Ель-Прат, щоб побачитися зі старими друзями та насолодитись іспанською романтикою, якої бракує у Штатах. Шість років у далеких 90-х Почеттіно провів тут на злеті своєї кар’єри, ще два сезони – перед завершенням у 2000-х. А потім рятував Еспаньйол від вильоту в Сегунду вже як тренер. Тоді йому вдалося витворити в Барселоні міцний та бойовий колектив.

Американська ж мрія виявилася не такою солодкою. Поч переглядав десятки кандидатів у національну команду, паралельно граючи товариські матчі. Два офіційні турніри за весь цей час завершились невдачами. У Лізі націй КОНКАКАФ американці програли півфінал Панамі, а потім поступились і Канаді в грі за бронзу. У Золотому кубку тієї ж федерації вдалося прорватись до фіналу, але й там постраждали – від Мексики. Взагалі, 2025-й почався для Почеттіно – гірше не придумаєш. Адже крім панамців і канадців його команду били у спарингах Швейцарія (0:4) та Туреччина, теперішній суперник по групі ЧС (1:2).

Реальна паніка почала наростати на фінішному відрізку підготовки до Мундіалю. Навесні США без шансів згоріли Бельгії (2:5) та Португалії (0:2). Шостого червня тривогу підсилила Німеччина, яка перемогла без зайвих зусиль – 2:1. Чого чекати від янкі у стартовому матчі Кубка світу – одному Богу було відомо.

Вже зараз, переглянувши нічний розгром Парагваю, який показав третій результат у південноамериканському відборі і мав там другу за надійністю оборону (10 пропущених у 14 матчах), можемо щиро захоплюватися тренерською роботою Почеттіно. Його команда постала дуже організованою, зарядженою та ефективною в атаці. Звісно, не обійшлося без швидкого подарунка від Бобадільї, який зрізав м’яч у власні ворота. Але цей момент потрібно було створити, а потім вміло ним скористатися, примноживши перевагу. Із цим жодних проблем у Штатів не виникло.

Можна аплодувати Балогуну, його вбивчій націленості на ворота. Треба хвалити Пулішіча за вже звичні режисерські і лідерські функції. Та за всім цим стоїть титанічна робота Почеттіно і його штабу. Аргентинець не лише вгадав зі складом і тактикою, а й зумів налаштувати команду на правильну струну. Бо коли перед грою телефонує сам Трамп і натякає, що очікує побачити збірну у фіналі, а на грандіозному Соу-Фай Стедіум сімдесят тисяч вболівальників вимагають видовища, без шансу на помилку, дуже легко перегоріти і накласти повні штани.