"Тренер повинен бути по-нашому "фізруком": Воробей про Мальдеру, камбек Ярмоленка і чому Шевченко відмовив Маркевичу

– Як ви оцінюєте призначення Андреа Мальдери? Які аргументи могли переконати УАФ зробити вибір саме на його користь?

– (Сміється). Я не знаю, про це ми можемо тільки здогадуватись, які там моменти зіграли на його користь. Мабуть, найбільша "користь" у тому, що він є другом Шевченка і працював з ним у відбірковому циклі, був його помічником – ось, мабуть, через це.

– Оскільки Мальдера – перший іноземний головний тренер в історії збірної України, чи може це стати певною тенденцією?

– Може бути все що завгодно, звісно. Але в нинішній ситуації є різні думки з цього приводу – що було б краще, а що гірше. Подивимось на результати: найближчі ігри, мабуть, найближчий відбір, покажуть, чи пішло це на користь, і чи стане це тенденцією.

Моя думка – людина повинна бути всередині системи, знати весь наш футбол, чемпіонат. Мені здається, що тренер має бути авторитетним фахівцем, який добре орієнтується в українському футболі. Подивимось, що буде з цим призначенням у найближчій перспективі.

– Чи викликає занепокоєння те, що Малдера не мав самостійної тренерської роботи на високому рівні?

– Це так… Ось це одне. Ну, звісно, є проблема в тому, коли ти був асистентом у одного тренера, другого, третього – це трохи інша історія. А зараз одразу очолити збірну чужої країни… Подивимось. Мені здається, це буде дуже важко зробити, але я можу помилятись, звісно. Час покаже.

– Як ви вже згадали, Мальдера раніше працював із Шевченком у збірній. Чи можна розглядати це призначення як спробу повернути попередню ігрову модель та принципи роботи збірної?

– Знову ж таки, звісно, можна повернути все, але я вважаю, що робота тренером збірної – це дуже складно, щоб швидко прищепити якусь модель чи щось награти. Тому що гравці постійно змінюються: у когось травма, хтось випадає, хтось ще щось. І, по суті, великого проміжку часу, щоб прищепити якусь модель гри, тут не буде.

Я вважаю, що тренер повинен бути авторитетним, повинен бути по-нашому "фізруком", який має авторитет серед футболістів і загалом знає наш футбол від А до Я. Ось тоді так – щось може бути. А зараз сказати, що прийшов італієць, і ми почнемо по-іншому грати, ну чесно, я не впевнений.

– Якої все ж гри очікуєте від збірної з часом? Це буде продовження ідей команди Шевченка, чи італійська модель футболу?

– Всі ми сподіваємось, що щось зміниться в кращий бік, тому що ми з року в рік не можемо вирішити поставлені завдання. Будемо сподіватися, що зараз щось зміниться. Але знову ж таки – будемо сподіватися, а покаже тільки час і результати. Нам залишається тільки сподіватися і вірити.

– На вашу думку, в чому новий тренер здатен посилити збірну вже на старті?

– Ні в чому, я не думаю, що там щось кардинально зміниться зараз. Але певний імпульс, якийсь поштовх серед гравців він, в принципі, повинен дати. Тому що зміна тренера завжди або йде в гірший, або в кращий бік. Я сподіваюсь, що це буде в кращий бік, і що гравці трохи збадьоряться.

– Які реалістичні цілі варто визначити на перший рік роботи нового тренера: результати, стабілізація складу, формування авторитету чи щось інше?

– Авторитет і стабілізацію складу тренер має виконувати безпосередньо в межах своєї роботи. А от результат ніхто не скасовував. Робота тренера, особливо у збірній, буде оцінюватися насамперед за результатом. Якщо його немає – немає і тренера. Тому тут треба чекати саме результату, причому якнайшвидше, у дуже короткі терміни.

– Вже й оголосили заявку на перші матчі італійця. Не може не привертати увагу повернення Андрія Ярмоленка. На вашу думку, чому легенда Динамо так мало удостоювався викликів від Реброва? І чому його вирішили повернути зараз?

– (Сміється). Не можу, не можу сказати. Важко. У кожного тренера свої погляди на футбол і на гравців. Мабуть, десь він не підходив під модель Реброва і так далі. Зараз його викликали, бо наприкінці сезону він перебуває в непоганій формі. І я думаю, це нормально, коли людина грає, забиває і передає свою впевненість усій команді, особливо молодим гравцям. Це нормально, що його викликають. Сподіваюся, що він досягне результату, поб’є рекорд, якого від нього всі чекають, і так далі.

І ще одне: потрібні люди, які можуть бути лідерами не лише на полі, а й у роздягальні. Люди, які об’єднували б увесь колектив. В останніх іграх, по суті, таких людей практично не було в команді.

– Ну і дебютанти – Романчук, Синчук, а також Хлань у резерві. Як гадаєте, чи корисні вони для нинішньої збірної і як швидко адаптуються?

– Моя думка, що потрібно запрошувати більше футболістів. І на товариські ігри – варто експериментувати, дивитися. Є потенційно хороші гравці для збірної, їм потрібно давати шанс, щоб вони могли себе проявити. Я дуже радий, що цих трьох людей запросили, і сподіваюся, що вони цього шансу не змарнують.

– Завершимо, знову ж таки, тренерським питанням. Серед претендентів на посаду був і Мирон Маркевич. Як ви пояснюєте те, що УАФ не зупинилася на його кандидатурі? Адже це був його, здається, останній шанс для повернення до збірної.

– Не знаю всіх тонкощів, але думаю, що це десь на рівні особистих відносин президента УАФ і Маркевича. Мабуть, усе одно Шевченко хотів бачити свою людину в збірній, щоб мати якийсь вплив чи ще щось. Тому тут, мабуть, більше особисті відносини. Це було прогнозовано, що, скоріш за все, Мирону Богдановичу дуже важко буде стати тренером. Ми пам’ятаємо їхні відносини і те, що за цим було.