Тренер Металіста 1925 Едмар стверджує, що зовсім не боявся повертатися в країну, де триває війна.
"Навпаки, хотілося хоч чимось допомогти Україні та підтримати її мешканців. Звичайно, дружина була проти мого переїзду, але мені вдалося її переконати. А страху не було. У цьому плані я фаталіст – буде як буде. Мої українські друзі чудово знають, як я люблю Україну та наскільки їй вдячний за те, ким став у підсумку. Я тут із 2002 року. Тут одружився, тут народилися діти, тут пройшла кар'єра.
Едмар: Я не вмію воювати, але я міг підтримати Україну у футболі – вона дала мені все
Спочатку дружина та діти були у США, потім поїхали до Бразилії, де перебувають і зараз. Знайомі з Бразилії та США не розуміють, навіщо я сюди повернувся, але при цьому всі до одного підтримують Україну та бажають їй перемоги у цій війні.
Мій тесть протягом усієї війни залишається у Харкові і, попри численні вмовляння з нашого боку, не хоче звідти їхати. Йому 68 років, але продовжує ходити на роботу. Він працює водієм у аварійній службі водоканалу. Моя дружина, звичайно, переживає за нього, але це його рішення. Він мешкає у приватному будинку. На щастя, обійшлося без прильотів", – цитує Едмара FanDay.